хойун

(-йну) I груди, пазуха; хойун җӧбӱ нагрудна кишеня СМ, СК; хойунна таш тутай він тримає камінь за пазухою СБФ; хойунуңа т'ирсин хай воно тобі й повернеться СБ; хойнуңа йатан харыңа йынанма

хары пек алдатый, тильт'и т'ибик не вір жінці, що лежить у тебе на грудях

жінки дуже дурять, як лисиці СЛ; хойунна йатан хоҗана, харына йынанма

хары — тильт' и, хоҗа — җанавар не вір чоловікові, жінці, щолежить у тебе на грудях

жінка — лисиця, чоловік — вовк СГ; баҗыны сорарсан, эли хойнуна ти запитуєш про свою сестру — вона склала свої руки на грудях — від безнадії СК; йӱзӱ хойун обличчям униз Г, Кб.; йӱзӱ хойун сӱрӱклений плазує обличчям по землі — низько кланяється Г.

вівця; хойунуң аҗели т'есе, чобаның тайағна ыжыхланый як вівці прийде смерть, вона треться об ґирлиґу чабана Г; йаш хойун молода вівця НКД; пор. койун.

густеть; быть густым; туман хойунна туман сгустился \# хаана хойдор он сердится; холун этэ хойдубут он возмужал.

овца, баран

to thicken

хойун

хойун

1. обличчя; маф йӱзӱне д'ӱльлер тахар прикрашає своє миле обличчя квітами Г; йӱз йӱзге СБФ, йӱз йӱзд'е О, йӱз йӱзе К обличчям до обличчя; йӱзме йӱз вар- зустрітися лицем до лиця, безпосередньо, відкрито Г; йӱзӱ ӱстӱне тӱштӱ упав долілиць Г; йӱзӱ хойун йере тӱш- падати обличчям на землю Г, Кб.; йӱзлен сӱрейим айағынын тозуна я низько схиляюся перед тобою, я уклінно прошу тебе про ласку СК; йӱзӱ хойун сӱрӱклен- повзти обличчям по землі, низько кланятися Г; йӱзӱнӱздэн гӱнешлер хай сонце сяє з вашого лиця — подяка за приємну звістку СК; йӱзӱм чифтэр тет-а-тет, сам-насам, наодинці; йӱзӱ (м) чивтэр (чифтэр), хан Эвазым, ағлеме ми з тобою разом, наодинці, хане Эвазе, не плач СК; йӱзӱңе дӧндӱгӱм гӱль йӱзлӱ оҗалер я схиляюся перед тобою, привітний пане СК; йӱзнӱ ачты ӱч чичек три троянди розкрили свої бутони К.

2. поверхня; дӱнйа йӱзӱне на світі СБ; дӱняан йӱзӱне на світі П; бу дӱнйа йӱзне на цьому світі СЛ; җеннет йӱзӱ гӧрмесин арамызы бозаннар хай не побачать раю, хто нас розлучає СК; йерин йӱзне на поверхні землі Г; кӧк йӱзӱнде на небі Г; кӧк йӱзӱндэн учан харахушлар орли, що летять по небу К; кӧк йӱзӱндэн ве йер йӱзӱне з небес на землю Кб.; суйун йӱзӱ поверхня води К.

3. совість, сумління; йӱз җой- втрачати совість П; йӱзӱ йох у нього совісті немає СМ, НКД; сенин йӱзӱн вар ым? чи совість у тебе є? СГС.

4. лезо, гострий край ножа, коси тощо; пор. йиз II, див. йӱзйавлух.

сто; йӱз җан сто душ ВН; йӱз — йа бийыл кӱз, йа т'елеҗек кӱз сто — або цього року восени, або наступної осені СМ.

слід К; пор. из, йиз I.

побуд. от хойун= сгущать, делать густым; чэйи хойуннар сделай чай покрепче \# хааҥҥын хойуннарыма не сердись.

знах. відм. займ. у його ВН, СБ, СМ.

(на письмі

ани) де Г, СГ, М; ани хойун боғазлайалым? де вівця, щоб нам зарізати? Г; ани булунан? де той, кого знайшли? де знайдений? Г.

ану, гей Г, СЛ, СГ, СК; аны варын, т'есин, т'етитир ону да ану, підіть, нехай прийде, приведіть і його також Г; аны халх ану вставай СГС.

1. проміжок, протока, прогалина, просвіт, щілина; йӱрӱим танклар араға іду в проміжку між танками ВН; кӧк аралар бахайым булутлара дивлюся на проміжки неба й на хмари Г; (а) о ара в цей час, в цей проміжок часу, в цей момент, у ту мить, тим часом СМ, Б, Г, СЛ, СГ; ао араға за чей час СМ; бу арада в цьому місці, у цей час, у цю мить, у цей момент СБФ, НКД; о арада в цей час СМ, Б, СГ; о арада чыхариймиз сени тартып тієї ж миті ми витягнемо тебе СМ; аман о арада зразу в ту саму мить СГ; арасы його проміжок, те, що знаходиться в проміжку між ними, серед них; тарачых арасы вузький проміжок, як між зубцями гребінця Г; оғадар т'ечий арасы стільки часу мине за цей період П; чох арасы т'ечмий не минуло багато часу, невдовзі Г; бир саат арасы проміжок часу в одну годину СГС; хапу арасындан бах- подивитися в щілину між дверима Г; бу лафын арасыны кестилер ухвалили згідно з цим словом Г;

2. стосунки між ким; аралары бузулуй вони між собою посваряться СМ; арамызы боз- сварити нас К; арасыны боз- сварити кого між собою СК;

3. сл. ім. між, поміж, серед; ӱч кӧпеин арасы бири эн җамбаз серед трьох псів цей був найкращим СЛ; арас (ы) на а) між ними; алх арасна җойулмасын серед людей не загубишся К; беш бала арасна мен бир улан серед п'яти дітей один я хлопець СБФ; исанлар арасна серед людей П; урум арасна серед урумів У; халх арасына на людях СБ; чох чобан арасна хойун арам т'итий коли чабанів багато, вівці дохнуть К, СГ; б) під час; ойун арасна під час гри СБ; аҗдары о йана чевирильмеэн арасна поки дракон повернувся був у протилежний бік СГ; аралар (ы) на дав. в. мн. серед них СМ; арасында між ними; эклисейлен софранын арасында між церквою й трапезною Г; кенди араларында між собою, між ними Кб.; арасындан з-поміж них; бир дэрменҗи мени тапты дэрмен кӧпчеклеринин арасындан один мельник знайшов мене між лопатями колеса водяного млина СЛ; пор. ира, эра.

нечистий, поганий, бридкий, паскудний, гидкий, мерзенний, мерзотний, непридатний до їжі, зіпсований, заборонений релігією, погань, скверна, гидота, бридота, мерзота; дуйналар арам бана світ мені остогид, життя мені набридло ВН; бана дӱньйа ӧле дэ арам, беле дэ арам життя мені уприкрилось і так, і так Г; бир дэнеҗик бен севдим дэ — дӱнялар арам бана / мана я покохав одну-єдину — і життя стало мені поперек горла К; меэм саа арам да сучум йохтур я перед тобою нічим не завинив К; арам аша- говорити щось погане СМ, Б; арам ашама не шахруй СБЧ, не роби дурного СБ; арам д'ебер- / т'ет- дохнути від зарази, мору, пропадати пропадом СГ / СБ, Б; чох чобан арасна хой арам д'еберий СГ, чох чобан олан йере хойун арам т'итий — соймаа йетиштирамайяр СЛ коли чабанів багато, вівці пропадають, дохнуть від мору — їх не встигають різати; арам йағ неїстівний жир Г; дӱньйа она арам олду життя йому обридло Г; арам осун ашаан шийин щоб тобі не пішло на користь те, що ти їси Г; арам ӧль- помирати ганебною смертю СМ, СГ, СК; арам пара нечисті гроші СМ; арама чыхаҗах олар тахым да усі вони займатимуться негідними справами К; сендэн айаан малым арама чыхсын добро, яке я шкодую для тебе, нехай краще пропаде пропадом К; арам эт- псувати — воду, продукти, настрій, апетит СМ.

1. голова; баш (ын) арты задня частина голови; потилиця СБ; баш тӧбеси / тӧпеси верхня частина голови, тім'я СБ / БТ; башы айляный голова крутиться ВН; башым энди авара шлей голова в мене тепер діє погано СБ; баш ас- вішати голову, журитися СГ; асай башын він повісив голову Б; астых башларымызны ми звісили голови Б; баш беласы нещастя на голову СБ; башыны тизине дэгнизько кланятися Г; баш йасты ға д'ельмей не спиться й не лежиться СК; баш йазы (сы) О, БТ, Г, К, СК, баш йазых О доля, рок, фатум; эпчии дэ башым йазысы, бу да не мараз? усе, що сталося,— від долі, а це що за хвороба? Г; баш йез- морочити голову СБ; баш сағлығы співчуття К; баш ур- бити чолом, звертатися з клопотанням К; баш хойған йер узголів'я П; баш хондур- прихиляти голову, знаходити притулок СЛ; баш хош- з'єднуватися, єднатися; маңа баш хошсун о? чи він зі мною з'єднається? У; баш чевирповертати голову Г; башма да д'ирмей тӱркӱлер пісні не йдуть мені в голову М; баштан ғарип, кӧздэн т'ӧр головою нікчемний, очима сліпий СБЧ; баштан айах з голови до ніг; т'ийий баштан айах сийа урбалар одягає з голови до ніг чорний одяг Б; баштан айах сийалери / харелери д'иймишсин ти одяглася в чорне з голови до ніг Г, СЛ, СК; баштан айах хумаш д'иймиш алхы Тиблизи народ Тифліса з голови до ніг одягнений у шовки СК; баштан аткидати через голову Г; баш-тэпен ат- кидати сторч головою Г.

2. розум, глузд; хайа баш? де розум? Б.

3. волосся на голові; ама ӧст'ен падышах сахалы, башы — хырхылмаа т'ерек, траш олунмаа т'ерек але в царя відросла борода, волосся на голові, треба підстригатися, голитися Г.

4. вершина; тӧбениң башы вершина гори СБФ; баш эниш крутий спуск О.

5. головний, старший, голова, отаман; баш чобан головний чабан СБ; бӱйӱгӱ баш эт'ен старший з них був за головного СЛ; базирд' ан башы отаман купців СЛ, СК; йӱз башы сотник К; баш эт- призначати за головногоМ, брати гору, долати О; баш бармах / пармах СБ / НМ, У, СГ великий палець.

6. початок, край, зачин; кӧше башы ріг вулиці; башын тапсам якщо знайду початок СБ; масалын башы зачин казки СК; авғустун башы бле олар т'елеҗеклер мында на початку серпня вони приїдуть СМ; башында спершу СБ; башындан спочатку, починаючи з чого О, СГ; о сана башындан алып чах сонунаҗаз тӱркӱ ӧгретир він навчить тебе пісень від самого початку до самого кінця СК; баштан перше, спочатку, раніше, спершу П, У, СЛ, СГ-СК, Кб.; баштан йалан айтхан спершу він збрехав П; баштан хоншуға чабайым спершу побіжу до сусідів П; баштан бек сайайлярмыш раніше його дуже шанували СК; баштан т'елен ат кінь, що прибіг першим СЛ; баштан баша від краю до краю, поголівно Б, К; җыхты аст'ер баштан баша знищив військо до пня, розбив на голову ВН.

7. колос, волоть, качалка; башлай заре баш хусмаға пшениця починає випускати колос П; хамуш башлары памухлу волоть в очерету пухнаста СЛ; боғдай башы пшеничний колос У.

8. головна, головоподібна частина знаряддя; балта башы обух СБ; тырнавучун башы, сабу власне граблі (без держака) і держак граблів, грабильно П; т'имене башы голівка грифа ВН, НМ; шишеэн башын ач- відкорковувати пляшку О.

9. повід, налигач; атын башы віжка Б; баву бир башха на одному поводі вузол СБ;

10. штука, раз; бир баш мал, хой одна голова худоби, одна вівця П; баша баш так на так, раз на раз, один на один О; адам башна да бир сазҗы осун на кожного хай буде по музиканту Г; бин баш хойуну вармыш о ғарибин у того чужинця була тисяча голів овець СК; эт'и бин баш хойун дві тисячі голів овець СЛ; бир тувар баш одна голова худоби СБ.

11. особа, сам; баш баша т'итрозійтися поодинці, кожен сам по собі СК; йаш башыма мені молодому ВН; йӱзлев болуй йаш башыма будуть дорікати мені молодому Б; бағрыйляр башма кричать на мене М; бу дэртлер башма д'ельди оці нещастя звалилися на мене СК; ни аллах башыма йазған, кӧзлерим дэ аны кӧреҗек що мені записав бог, те побачать мої очі СБЧ; башыма т'етирдим бела я накликав нещастя на свою голову СК; хара кӱнлер башымыза т'ельди на наші голови звалилися нещастя СЛ; алдым башым, чыхтым-т'еттим / т'иттим ғурбет элине я зібрався й подався на чужину Б / Г; алып башымы чыхып йитэйим / башымы алып д'идэйим зберуся й піду світ за очі СБ / СК; башыңдан айлянайым я люблю тебе У; сизиң башыңыз йаш ви молоді Б; башларына келен ишлери їхні пригоди Кб.; ӧз башна сӧндӱ згасло само собою СЛ; ӧз башна чечиниш эт- жити самостійно СЛ; ӧзӱ башларна вони самі по собі СГ; ӧзӱ башна айт- казати про себе У; ӧзӱ башна сам собою, своєю волею, сам по собі П, Б; аллахтан ӧзӱ башна т'ельмей від бога само собою нічого не приходить СМ.

13. сл. ім. початок, край, до, біля, коло; башына бардых ми сходили до нього (на могилу) Б; бардым чохрах башына СБ, вардым чохрах башына СК я пішов до криниці; зан башына на краю поля СБ; софра башна отур- К; стол башна отур- П сідати до столу; суфра башына за столом, при столі СБЧ; суфра башына кӧзиңи ач, коп лафлама — халыс ач за столом відкрий очі, будь уважним, багато не балакай — лишишся голодним СБЧ; див. ӧгӱзбашы, сыйырбашы.

вівця М; пор. хойун II.

різати, кроїти Б, СЛ, М; хойун пичерик заріжемо вівцю Б; чохрах пич- перекривати воду в криниці СЛ, М; пор. бич-.

Г, СК, сантырач СК

1. шахи, шашки; сантрач ойнаграти в шахи Г.

2. у клітинку; хойун җӧбӱ сантырач нагрудна кишеня в клітинку СК.

3. цимбали Г, СК; пор. сандур.

скакати, підскакувати, стрибати, бити фонтаном СБ, СМ-СК; сычрады халхты він підскочив Г, СЛ; сычрай тӱший атындан зіскакує з коня Б; йаш хойун т'ибик сычрай вистрибує, як молода вівця НКД.

повзати Г; сӱрӱкленип т'ель- приповзати, підповзати Г; айахларне сӱрӱкленип т'ет- поповзти навкарачках Б; йӱзӱ хойун сӱрӱклений повзати, дістаючи землі лицем і грудьми Г.

(тобу)

1. м'яч, куля, ядро; кора топ СМ, одаман топ СМ, тэшик топ СБ, чий топ СБ назви ігор із м'ячем.

2. група, купа, натовп; бир топ алх група людей К; бир топ бала група дітей; бир топ аст'ер група військових Б; бир топ җанавар зграя вовків У; бир топ мал стадо худоби Г; топ хойун отара овець; бир топ бол- бути вкупі ВН; топ хой- покласти купою ВН; топ-топ групами СБ; булутлар топ-топ җыйилий хмари збираються купами К; тобу блен йӱрӱй ходять зграєю СМ; топтан разом, гуртом, оптом СБ, О, К; топтан ал- брати оптом К; топтан йаша- жити гуртом СГ.

3. стопа, згорток, вузол, тюк, букет К; бир топ хумаш тюк тканини Г, К; топ чичек букет, пучок, кущ квітів К, СК; …

шал вид шалі К.

увесь, усі, цілий, цілком, повістю, абсолютно, точно СБ, БТ, У, СЛ, СГ, СК; тільки У,М; тэким дэ харт олду, болмай отурмаға да як став він зовсім старим, то не може й посидіти БТ; тэким хара чинҗене зовсім як чорний циган У; бу чӧллер тэким бош ці степи зовсім порожні СБ; тэким дэ ағам точно мій брат СК; сатты бу хойун тэкиминен він продав овець оптом СЛ; кӧзлери тэким айат пенҗере у нього очі — точнісінько, як сінешні вікна У; ону тэкиминен йырлады він співав те все повністю СЛ.

лисинка, зірка — пляма, латка, цятка іншого кольору на лобі, на тілі тварини, мордочка, морда СБ, О, Б, У, СЛ, К, СК; маңлайа хашха на лобі латка СБ; ал хашха ат кінь із червоною латкою на лобі Б; йылдыз хашха ат кінь із зіркою на лобі У, К; айағы хашха у нього білі (до колін) ноги СБ; хызыл хашха хойун вівця з червоними латками СЛ; бой хашха з білими латками на тілі СБ.