хойун

нестися, відкладати яйця, приводити ягнят, ягнитися; йабаны хозла- брехати СЛ; йымырта хозла- нести яйця П, СМ, У-СЛ, СГ; тырнах хозлай під нігтем з'явилася біла цятка СБ; хойун хозлады ӱч тэне хозу вівця привела трьох ягнят СГ; хына / шеп хозлап чыхай хна / галун виходить на поверхню кристалами, як піна БК.

щоб; архан абеле сырыхнен, шоп тутмаа (шопсуз урумҗасна чыхмай айтмаа) — тутмаа хойун да алып соймаа така жердина з вірьовкою, щоб ловити (без "щоб" по-урумськи сказати не виходить) — ловити овець і, спіймавши, різати К.

(җӧбӱ) кишеня П-СК; җӧбе бас- запхати гроші до кишені СБ; хойун җӧбӱ нагрудна кишеня СМ; җӧблерин тинт- обшукувати кишені, нишпорити по кишенях Б; гӧзӱне бахар, җӧбӱне д'ирер в очі тобі зазирає, а до кишені тобі залазить СК; див. чӧп II.

сам, свій, власний ВН, СБ-К; ӧз ара між собою О; ӧз ӱйӱ його власна хата СБФ; ӧз башым олғанда тапайым коли я буду сама, знайду СЛ; ӧз башна сӧндӱ згасло само собою СЛ; ӧзӱм я сам ВН, СБ, У; мен ӧзӱм я сам Г; ӧзме хардаш таптым я знайшов собі брата СЛ; ӧзӱмӱз ми самі СБ, СМ, Б, СГ; ӧзӱң ти сам ВН, СБ, У; ӧзӱнӱз ви самі К; ӧзӱ він сам Б, СГ; ӧзӱ башна на самоті П; ӧзӱ йер дэсятна власна десятина землі П; ӧзӱ тильңи ӧзӱң унутхансы свою мову ти сама забулаП; ӧзӱ хойунңа т'ирсин хай воно станеться з тобою самим П; ӧзӱ арамыза між нами К; ӧзӱ баласы його власна дитина СБ; ӧзӱ башым / башма олғанда перебуваючи насамоті СЛ / К; ӧзӱ башына йаша- жити самітньо, самому Г; ӧзӱ йеримиз наша власна земля Б; ӧзӱ ишиң твоя власна справа СБ; ӧзӱ ишин ӧзне кӧзетмеэ т'ерек свої справи слід вирішувати самому П; ӧзӱ т'ибик як він сам П; ӧзӱ тайфасы блен своєю сім'єю СБ; ӧзӱ тилимиз наша власна мова Б, СМ; ӧзӱ холу блен тикти він пошив своїми руками СБ; т'етэй ӧзӱ йанна іде своєю дорогою СМ; ӧзӱн чалай гне своєї П; эр т'ез ӧзне ишлер эди кожен працював на себе Б; о йырлай ӧзне він співає сам для себе К; ӧзлери вони самі ВН,М; ӧзлерне їм самим П; ӧз ӧзуне сам собі О; отурайым ӧзӱ ӧзӱме я живу сама по собі Г; ӧзӱ ӧзне сам собі СБ; ӧзӱ ӧзӱн алдатый дурить себе сам П.