Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

Со всех языков на:
Все языки
Со всех языков на:
Все языки
Английский
Польский
Украинский

ходити до школи/xx

Толкование Перевод

1 ходити

1) to go; (пішки тж.) to walk, to go on foot; to hike

ходити босим — to walk barefoot

ходити навшпиньки — to tiptoe

ходити під руку — to walk arm in arm

ходити по магазинах — to go shopping

ходити, важко ступаючи — to tramp

ходити на лижах — to ski

2) ( відвідувати) to go (to), to attend; ( до когось) to visit, to go to see

ходити до школи — to go to school

ходити на процедури — to take treatment, to go for treatment

3) ( про потяг) to run

ходити під вітрилами — to sail, to go under sail

4) ( про годинник) to go

5) шах. to move

вам ходити — it is your move

6) карт. to lead, to play

ходити з козиря — to lead a trump, to play trumps

7) ( про гроші) to pass; to circulate, to go

8)

ходили чутки — the rumours were rife

Українсько-англійський словник > ходити
2 ходити

hodyty
дієсл.

chodzić

ходити до школи — chodzić do szkoły

ходити в театр — uczęszczać do teatru

Ходи сюди! — Chodź tu!

Українсько-польський словник > ходити
3 school

1. n

1) школа, навчальний заклад

day (night, evening) school — денна (вечірня) школа

elementary (primary) school — початкова школа

junior (the lower) school — молодші класи, початкова школа

senior (the upper) school — старші класи, середня школа

higher school — вища школа

secondary (амер. high) school — середня школа

national school — парафіяльна школа, школа для бідних

public school — закритий приватний середній навчальний заклад (у Великій Британії); безплатна середня школа (у США)

technical school — технікум

2) навчання, освіта

free school — безплатна школа; безплатне шкільне навчання

to go to school — навчатися у школі, ходити до школи

3) виучка, досвід

4) заняття, уроки (в школі)

to be in school — бути на уроці

to miss school — пропускати уроки (заняття)

there will be no school tomorrow — завтра уроків (занять) не буде

after school — після уроків

to teach school — бути шкільним учителем, викладати у школі

5) збірн. школярі, учні

6) клас, класна кімната; шкільна аудиторія

chemistry school — кабінет хімії

seventh-form school — сьомий клас, кімната сьомого класу

7) напрям, школа

the Flemish school of painting — фламандська школа живопису

8) інститут; науково-дослідний інститут

the London S. of Economics — Лондонський інститут економіки

9) академія (у стародавній Греції і стародавньому Римі)

10) факультет університету

law school — юридичний факультет

the Arts S. — гуманітарний (філологічний) факультет

11) іст. приміщення факультету, лекційний зал

12) pl екзамени на науковий ступінь

13) муз. навчально-методичний посібник; школа (гри)

14) іст. когорта (рота) імператорської гвардії

15) косяк риби

16) натовп, збіговисько

17) велика кількість, сила-силенна

18) зграя

school age — шкільний вік

school board — шкільна рада

school children — школярі, діти шкільного віку

school fee(s) — плата за навчання у школі

school figures — обов'язкові фігури (фігурне катання)

school form — парта

school grounds — ділянка землі і приміщення, що належать школі

school leaver — випускник, абітурієнт; учень, що покинув школу

school library — шкільна бібліотека; бібліотека навчального закладу

school medical service — медичне обслуговування у школі

school pence — іст. щотижневий внесок за навчання

school song — шкільний гімн (у приватних школах)

school year — навчальний рік

approved school — виховний заклад для правопорушників, що не досягли 17 років

school of arts — сільський клуб (у Австралії)

to keep a school — займати посаду директора приватної школи; бути власником школи

old school tie — краватка, яку носять випускники привілейованих шкіл

to tell tales out of school — розбовкувати чиїсь таємниці; виносити сміття з хати

2. v

1) дисциплінувати, стримувати; приборкувати

2) привчати (до чогось); тренувати; виховувати; дресирувати

3) посилати до школи; давати освіту

4) навчатися у школі; здобувати освіту

5) викладати у школі

6) збиратися косяком (про рибу); іти косяком

* * *
I [skuːl] n
1) школа, навчальний заклад

senior /the upper/ school — старші класи ( середньої школи), середня школа; курси

2) навчання, освіта; виучка, досвід

3) заняття, уроки ( у школі)

4) учні школи, школярі

5) клас, класна кімната, шкільна аудиторія

big school — шкільний зал; актовий зал

6) напрямок

7) інститут, коледж; академія

8) факультет університету, відділення

the Arts School — гуманітарний /філологічний/ факультет; ( the Schools) будинок Оксфордського університету ( де приймають публічні іспити на вчений ступінь)

9) pl іспити ( на вчений ступінь)

10) мyз. навчально-методичний посібник, школа

11) icт. когорта або рота імператорської гвардії
II [skuːl] v
1) приборкувати, дисциплінувати

2) привчати; тренувати; виховувати; дресирувати

3) icт. посилати до школи; давати освіту; учитися в школі; отримувати освіту
III [skuːl] n
1) косяк, зграя ( риб)

2) icт. натовп, збіговисько; велика кількість, маса
IV [skuːl] v
збиратися косяком, плисти, іти косяком ( про рибу)

English-Ukrainian dictionary > school
4 to

1. adv

означає:

1) приведення до належного стану; передається дієслівними префіксами при-, за-

pull the shutters to — прикрий віконниці

put the horses to — запряжи коней

2) початок дії — за, до

to set to smth. — братися за щось (до чогось)

3) опритомнення

he came to — він опритомнів

4) певний напрям

his hat is on wrong side to — він неправильно надів капелюх

to and fro, to and again, to and back — туди й назад

close to — поруч

2. prep

вказує на:

1) напрям — до, в, у, на

the way to glory — шлях до слави

a flight to the Moon — політ на місяць

2) рух до зіткнення з чимсь — на, за

to fall to the ground — упасти на землю

3) відстань — до

is it far to Kyiv? — чи далеко до Києва?

4) розташування відносно чогось — на, від

the window looks to the north — вікно виходить на північ

5) тимчасове перебування — у, в

he has been to London twice this year — у цьому році він двічі побував у Лондоні

6) відвідання чогось — до, в

to go to school — ходити до школи

7) відношення до когось — до, для, з, за

it was mystery to them — для них це була загадка

it seems to me — мені здається

something has happened to him — з ним щось сталося

a toast to your success — тост за ваш успіх

8) призначення, право, підпорядкованість — на, в, у, про

in answer to smth. — у відповідь на щось

9) межу, ступінь — до

to the end — до кінця

10) мету — на, до, з

to come to a conclusion — прийти до висновку

11) музичний супровід — під

to dance to the piano — танцювати під рояль

12) належність, складову частину — від, до

a key to a desk — ключ від письмового стола

she is the mother to the child — вона мати цієї дитини

13) час — без

ten (minutes) to two — без десяти (хвилин) друга (година)

14) ціну — за, на

ten to a shilling — десять (штук) за шилінг

3. part

вживається з інфінітивом (до або після нього)

tell him if you want to — скажіть йому, якщо хочете (сказати)

he was seen to enter the house — бачили, що він зайшов у будинок

* * *
I [tuː] adv
вказує на

1) доведення до потрібного стану або положення, передається дієслівними приставками при-, за-

to pull the shutters to — закрити віконниці

push the door to — закрий двері

the door blew to — двері закрилися

put the horses to — запрягати коней

2) початок дії за

we turned to gladly /with a will/ — ми з натхненням узялися за роботу

they were hungry and fell to — вони були голодні, накинулися на їжу

3) приведення в свідомість або повернення до свідомості

he came to — він опам'ятався

to bring smb to with smelling salts — привести кого-н. у свідомість нюхальною сіллю

4) певний напрям

his hat is on the wrong side to y — нього неправильно надітий капелюх

a ship moored head to — корабель, пришвартований проти вітру

to and fro см. to and fro. to and again іст. to to and fro. to and back — = to and fro

close to — поруч, біля

we were close to when it happened — ми були поруч, коли уе трапилось

keep her to! — мop. тримай до вітру ( команд)
II prep
1) у просторовому значенні вказує на: напрям до, в, на

the road to London — дорога до Лондона

the way to glory — шлях до слави

a flight to the Moon — політ на Місяць

head to the sea [to the wind] — мop. проти хвилі [вітру]

on ones way to the station — по дорозі до станції

to go to town — їхати /відправлятися/ в місто

to go to the sea — їхати до моря, поїхати на морі

to go to Smith — піти до Сміту

where will she go to — є куди вона підеє

to turn to the left [to the right] — повернути ліворуч [праворуч]

to point to smth — вказувати на що-н.

to see smb to the station [to the corner] — проводити кого-н. на вокзал [до кута]

to hold up ones hands to heaven — здіймати руки до неба

to put a pistol to his head — приставити пістолет до його голови

I'm off to London — я відправляюся до Лондону

he wears his best clothes to church — він ходить в церкву в парадному костюмі; рух до зіткнення з чим-н. на, за, до

to fall to the ground — впасти на землю

he swung his kit-bag to his back — він закинув мішок з речами за спину; відстань до

is it far to Moscow — є чи далеко до Москвиє

it is five miles to the station — до станції п'ять миль; положення по відношенню до чого-н. до, на; разом з імен. передається прислівником

rooms to the back — задні кімнати

with ones feet to the fire — протягнувши ноги до вогню

with ones back to the wall — спиною до стіни

to lie to the south [to the north]of — лежати /улаштуватися/ на південь від

the window looks to the north [to the south] — вікно виходить на північ [на південь]

placed at the right angle to the wall — поставлений під прямим кутом по відношення до стіни; тимчасове місцеперебування (після дієслова be в перфекті) в

he has been to Volgograd twice this year — цього року він двічі був у Волгограді

have you been to bed — є ви спалиє; aмep., дiaл. перебування в якому-н. місці в

he is to home — він вдома; відвідини якої-н. установи в

to go to school — ходити в школу

to go to the theatre — ходити /йти/ в театр

2) вказувати на особу, рідше предмет, до якого направлена дія до, перед; часто передається дaв. відмінком

greetings to smb — вітання кому-н.

to listen to smb; smth — слухати кого-н., що-н.

to speak to smb — розмовляти з ким-н.

to send smth to smb — послати що-н. кому-н.

to explain smth to smb — пояснити что-н. кому-н.

to submit the material to the committee — представити матеріал в комітет

to reveal a secret to smb — розповісти кому-н. секрет

to apologize to smb — вибачитися перед ким-н.

to play to packed houses — грати перед повним залом

he showed the picture to all his friends — він показав картину всім своїм друзям

who (m) did you give the letter to — є кому ви віддали листє; особа або предмет, сприймаючі яку-н. дію або враження або те, що є об'єктом яких-н. відносини до, для; по відношенню до; передається дaв. відмінком

attitude to smb; smth — відношення до кого-н., чого-н.

his duty to his country — його борг по відношенню до батьківщини, його патріотичний борг

known [unknown]to smb — відомий [невідомий]кому-н.

clear to smb — ясний кому-н. /для кого-н. /; favourable [unfavourable]to smb сприятливий [несприятливий]для кого-н.

unjust to smb — несправедливий до кого-н.

pleasing to smb — приємний кому-н.

to be cruel to smb — бути жорстоким до кому-н.

it was a mystery to them — для них це було загадкою; особа, що емоційно або інтелектуально зацікавлена в чому-л; запередається дaв. відмінком

what is that to you — є тобі яка до цього справає; ти тут до чогоє; чому це тебе цікавитьє

life is nothing to him — він не дорожить життям особа, на честь якої що-н. здійснюється або проголошується на честь, за; передається дaв. відмінком

a toast to your success — тост за ваш успіх

here is to your health — за ваше здоров'я

a hymn to the sun — гімн сонцю

to build a monument to smb — спорудити пам'ятник кому-н. /на честь кого-н. /

3) вказує на об'єкт висловлювання в, про, на або додаткова пропозиція

to bear witness to smth — надавати свідчення про що-н.

to testify to smth — показувати, що; уявляти докази про те, що

to swear to smth — присягнутися в чому-н.

to speak to smth — висловлюватися на підтримку чого-н.

to confess to smth — зызнаватися в чому-н.

to allude to smth — посилатися або натякнути на що-н.; об'єкт правовідносин, претензії на

to have a right to smth — мати право на, будь-що.

to lay a claim to smth — заявити претензію на що-н.

the pretender to the throne — претендент на трон

a document of title to land — документ, що дає право на володіння землею; ( свідому) реакцію на що-л на; передається дaв. відмінком

(dis)obediance to smb's orders — ( непокора чиємусь наказу)

in answer /in reply/ to smth y — відповідь на що-н.

to reply to smb — відповідати кому-н.

to come to smb s call — з'явитися на чиєсь прохання

what do you say to that — є що ви скажете з цього приводує

what do you say to a short walk — є як щодо того, щоб піти прогулятисяє; емоційну реакцію на що-л або оцінку чого-н. до

to his surprise [sorrow] — на його здивування [засмучення]

to his credit — на його честь; пoeт. реакцію неживих предметів на що-л: waves sparkling to the moonbeams хвилі, що виблискують в місячному світлі

flimsy houses that shake to the wind — легкі будиночки, які тремтять від вітру

4) вказує на межу або ступінь до

to the end, to the last — до кінця

to a man — до останньої людини

to a certain extent — до деякої міри

to a high degree y — високій /в большой/ ступеню

to the exclusion or all others, — ніхто більший, ніхто інший

tired to death — смертельно втомлений

wet to the skin — промоклий до кісток

stripped [naked]to the waist — роздягнений [голий]до поясу

rotten to the core — наскрізь гнилий, такий, що прогнив до серцевини: to fight to the last drop of ones blood битися до останньої краплі крові

to defend ones country to the death — стояти на смерть, захищаючи батьківщину

to count up to ten [to a hundred] — рахувати до десяти [до ста]

to cut smth down to a minimum — довести що-н. до мінімуму

the membership of the club increased to 350 — кількість членів клубу досягла 350; the room was hot to suffocation від спеки в кімнаті нічим було дихати; часову межу до

to the end or June — до кінця червня

to the end of ones life — до кінця свого життя

the custom survives to this day — звичай, що зберігся до наших днів /існує е досі/; I shall remember it to my dying day я пам'ятатиму це до смерті; ступінь точності до

to an inch — з точністю до дюйма

a year to the day — рівно рік ( день в день)

to guess the weight of smth to within a kilo — вгадати вагу чого-н. майже до кілограма

the train arrived to a minute — потяг прибув хвилина в хвилину; межі коливань до

the weather over the period was moderate to cool — погода в цей період коливалася від помірної до прохолодної; зміна положення або досягнення нового стану в, до, на; передається дієсловом

to go to sleep — заснути

to go to ruin — руйнуватися

to run to seed — прорости

to tear smth to pieces /to bits/ — розірвати що-н. на шматки

to burn to ashes — згоріти дотла

to beat smb to death — побити кого-н. до смерті

to convert a warehouse to a dance-hall — перетворити склад на зал для танців

it moved him to tears — це зворушило його до сліз

he grew to manhood — він став дорослою людиною; міру покарання до

to sentence smb to prison [to deportation] — засудити кого-н. до тюремного увязнення [до висилки]

to sentence smb to death — засудити кого-н. до смерті /до смертноъ кари/

5) вказує на перехід до іншої теми в розмові, до іншого заняття до

now to the matter at hand a — зараз перейдемо до нашої справи

he turned to the page he had marked — він повернувся до сторінки, яку відмітив

the conversation turned to painting — розмова плавно перейшла до живопису; початок дії за

to fall/to set є to turn/ to smth — братись за що-н.

he turned to eating [to reading] — він взявся /пішов/ за їжу [за читання]

6) вказує на ціль, мету на, до, для, з ціллю

little to — гад

7) = toady I 2

8) ласк. icт. дитинка, жабеня

••

the biggest to in the puddle — місцевий ватажок

to under the harrow — вічно гноблена людина

to treat smb like a to under the harrow — зневажати /третирувати/ кого-н., тримати кого-н. у чорному тлі

English-Ukrainian dictionary > to
5 chodzić

[ходжічь]
v.ndk

ходити

chodzić do szkoły — ходити до школи

Chodzi o to, że... — Справа в тому, що

Słownik polsko-ukraiński > chodzić
6 quit

1. n амер.

звільнення, увільнення (з роботи)

2. adj pred.

вільний; що звільнився (від чогось), що здихався, позбувся (чогось)

to be well quit of smb. — щасливо відкараскатися від когось

to get quit of one's debts — розрахуватися з боргами

3. v (past і p.p. quitted; амер., розм. quit)

1) кидати, залишати

to quit one's family — покинути свою сім'ю

to quit the house — переїхати в інше місце

to quit the place — залишити попереднє місце (роботи тощо)

to quit the office — залишити службу

to quit the army — демобілізуватися

2) звільнятися, іти у відставку

3) амер. покинути, закінчити (заняття тощо), припинити (роботу)

to quit a siege — зняти облогу

4) перестати, кинути, відмовитися

to quit smoking — перестати (кинути) палити

to quit school — перестати ходити до школи, покинути школу

quit that! — перестань!

quit your nonsense! — годі теревенити!, годі молоти дурниці!

5) віддячувати, відплачувати

to quit love with hate — віддячувати ненавистю за любов

6) сплачувати (борг); виконувати (обов'язок)

7) позбуватися, звільнятися, позбавлятися, спекатися

8) поводитися

9) виправдувати (когось)

* * *
I [kwit] a; сл.
розм. звільнення ( з роботи)
II [kwit] a; predic
вільний, який звільнився або відкараскався ( від чого-небудь або кого-небудь)
III [kwit] v
1) залишати, кинути; розм. звільнятися; іти у відставку

2) cл. кидати, припиняти, кидати; залишати

3) випускати ( з рук)

4) пoeт. відплачувати

5) виплачувати ( борг); виконувати ( зобов'язання)

6) звільнятися; позбуватися ( чого-небудь)

7) арх. refl поводитися

English-Ukrainian dictionary > quit
7 stop away

phr v

( from) бути відсутнім

to stop away from school — не ходити до школи, пропускати уроки

English-Ukrainian dictionary > stop away
8 stop away

phr v

( from) бути відсутнім

to stop away from school — не ходити до школи, пропускати уроки

English-Ukrainian dictionary > stop away
9 поступать

поступить

1) чинити, учинити, робити, зробити, поводитися, повестися, (опис.) ходити яким робом. [Чинімо так, як чинять адвокати: поспоривши, їдять і п'ють укупі (Куліш). Не добре ми собі учинили, що свою матінку прогнівили (Дума). Міркував, повестися в цім ділі]. Как мне -пить? - як (или що) маю чинити? -пать против совести (чести) - поводитися, повестися як безсумлінний, чинити проти сумління; поводитися, повестися безсумлінним (безчесним) робом, ходити лихим робом. -пать честно - чинити (робити) чесно; ходити чесним робом. [Я в твоїй справі ходив найчеснішим робом (Куліш)]. -пать несправедливо - кривити, покривити (душею), чинити, робити не по правді. [Він первих вас за кривду покарає, дарма що ви кривили задля його (Куліш)]. -пать таким образом - робити таким чином, чинити (ходити) таким (тим) робом. [Не тим-би робом треба тут ходити (Куліш)]. -пить с кем - повестися з ким, повернути ким. [Чи ти знаєш, як Цезар хоче повернути мною? (Куліш)]. -пать по дружески с кем - поводитися, повестися з ким по дружньому (дружнім робом), дружити кому. [Другові дружи, а другого не гніви]. -пать несправедливо с кем - кривдити, скривдити кого. -пать по закону - чинити (робити) по закону (законним робом), ходити в законі. [Щоб мені випробувати їх, чи ходитимуть у законі мойому, чи ні (Св. Пис.)]. Жестоко -пать с кем - поводитися, повестися з ким жорстоко, нелюдським робом. -пать правильно - справедливо, правдиво робити, чинити по правді. -пать по своему - своїм робом робити, зробити (чинити, вчинити); ходити своїм робом; своїм богом іти, піти, ходити. -пать по чьему-л желанию - чинити волю чию. [Чини мою волю]. Не знаешь, как -пить - не знаєш, що (в)чинити (робити), як повестися; не знаєш, на яку ступити. -пать иным способом - чинити иншим робом; робити иншим чином. -пай с оглядкой - чини (роби) обачно; (шутл.) позирай (озирайсь) на задні колеса. [Позирай, дівко, на задні колеса (Конис.)];

2) (в школу, на должность) вступати, вступити, іти, піти у школу, до школи, на посаду; (наниматься) найматися, найнятися куди, до кого, іти, піти в найми, ставати, стати до кого. [Найнявся на баштан за баштанника. Наймусь до тітки за няньку. Дівчата у Київі стають за наймичок до кухні, або за няньок до дітей]. -пить на срок, считающийся годами - стати на годи. [Піду за наймичку куди або до швачки: стану у неї на годи, доки вивчусь шити (Конис.)]. -пить на военную службу - піти у військо (до війська), у москалі;

3) (прибывать, итти) вступати, вступити, надходити, надійти до чого. Деньги уже -пили в государственное казначейство - гроші вже вступили до державної скарбниці. Имущество уже -пило в продажу - майно вже пішло в продаж. Налоги -ют своевременно - податки надходять (прибувають) своєчасно. Поступающий - вступний. [Вступні папери].

* * *

несов.; сов. - поступ`ить

1) ( делать) роби́ти, зроби́ти; ( совершать) чини́ти, учини́ти; (несов.: действовать) ді́яти; ( обращаться) пово́дитися, повести́ся

2) (устраиваться куда-л.) вступа́ти, вступи́ти; (несов.: стать участником чего-л.) піти́

3) ( прибывать) надхо́дити, надійти́; ( переходить) перехо́дити, перейти́

Русско-украинский словарь > поступать
10 который

1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;

2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;

3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);

4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;

5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].

* * *

мест.

1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й

2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й

3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

кото́рые..., кото́рые... — (одни - другие: при перечислении, сопоставлении) котрі..., котрі...; які..., які́

Русско-украинский словарь > который
11 наём

1) (действие и результат) наймання, найми (-мів); см. Нанимание; оконч. - а) на(й)няття (-ття) кого, найманка; поєднання, з'єднання, по[під]рядження и по[під]рядіння згодження и згодіння, договорення кого; б) на(й)няття чого; в) (сдача в -ём), вина(й)няття, на(й)няття чого. [Наймання робітників на цукроварню (Київщ.). Як-що є найманка де, а в тебе й шкапа є, то заробиш (Лебединщ.). Наймання (на(н)няття) будинків під школи (Київщ.)]. -ём имущественный - оренда. -ём корабля - наймання (на(й)няття) корабля. -ём личный - наймання послуг. -ём рабочей силы - наймання робочої (робітної) сили. Плата за -ём чего - плата за наймання чого, плата за що, наймове (-вого); см. Наёмный 2 (-ная плата). Плата за -ём квартиры - плата за ква(р)тиру (за помешкання), квартирна плата, комірне (-ного). В -ём - у найми. Идти в -ём - йти в найми, найматися. Брать, взять в -ём - наймати, на(й)няти, (только недвиж. имущ.) орендувати, заорендувати що. Отдавать, отдать, сдавать, сдать в -ём - винаймати, вина(й)няти, наймати, на(й)няти, здавати, здати в найми, (только недвиж. имущ.) давати, здавати, здати в оренду (в посесію) що. [Можете школу на літо зайняти безплатно, бо школу не можна винаймати за гроші (Крим.). Дві світлиці людям наймаємо, а сами в одній живемо (Богодухівщ.). Здав хату в найми (Звин.)]. Квартира сдается в -ём - ква(р)тиру[а] винаймається. Отдача, сдача в -ём - вина(й)мання (вина(й)няття), наймання (на(й)няття) чого. Берущий в -ём - наймач (-ча). Отдающий, сдающий в -ём - винаймач, наймодавець (-вця);

2) (о службе) найми (-мів). [Нехай вона, сердечна, од наймів трохи відпочине (Шевч.)]. Поступать, поступить на работу по -йму - ставати, стати, йти, піти в найми, найматися, на(й)нятися. [Або в найми стати, чи на заробітки куди піти (Доман.). «Коли я одсахнуся од тебе, - побачимо, що діятимеш!» - «Піду в найми» (Крим.)]. Работать, служить, жить, ходить по -ймам, в -ймах, по -йму - служити по наймах, у наймах бути, ходити по наймах, наймитувати, (о женщ.) наймичкувати. [Бідна була, - по наймах служила, пари не знайшла (Пісня). Дочки по наймах ходять, на посаг собі заробляють (Київщ.). Буде вже мені наймитувати, може своє хазяйствечко заведу (Рудч.)]. Служить по вольному -йму - служити з волі, служити вільним наймом, бути вільнонайманим, з волі. Служащий, рабочий по вольному -йму - службовець (-вця), робітник (-ка) (вільно)найманий, (вільно)на(й)нятий или (що служить) з волі. Держать по -йму - наймом держати. [Була в гетьмана під рукою невеличка сила драгонії, що з німецьких земель наймом Польща держала (Куліш)].

* * *

тж. наёмка

наймання́, найня́ття, найо́м, -йму; (служба, работа по найму у кого-л.) найми, -мів

\наём м рабо́чей си́лы — найма́ння (найняття́, найм) робо́чої си́ли

служи́ть (работать) по на́йму — служи́ти (працювати) за наймом; ( батрачить) наймитува́ти, ( о женщине) наймичкува́ти; ( на срок) бути (буду, будеш) в стро́ку, жи́ти (живу́, живе́ш) в стро́ку, строкува́ти

Русско-украинский словарь > наём

См. также в других словарях:

дзецяк — цяка, ч. Рс. Дитина, підліток. Тот дзецяк юж може ходити до школи … Словник лемківскої говірки
Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на все языки

ходити до школи/xx

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на все языки

ходити до школи/xx

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: