-
1 хлоп
I межд.1) лясь, хлоп, ляп; бах; грюк; кліп, луп; ляп; лясь, лусь, усилит. лулу́сь2) бух, геп; бебе́хII см. хлопанье III сущ.1) ( о крестьянине) мужи́к, -а; диал. хлоп2) см. холоп -
2 отроческий
хлоп'ячий, підпарубочий. -кий возраст - вік хлоп'ячий, підпарубочий, літа хлоп'ячі.* * * -
3 мальчишество
хлоп'яцтво, дітвацтво, хлопчаче поводження, хлопчачий вибрик.* * *хлоп'я́цтво; ( легкомыслие) легкова́жність, -ності -
4 отрочество
хлоп'яцтво, вік хлоп'ячий, підпарубочий.* * * -
5 Мальчонок
хлоп'я, хлопченя (-яти), хлопчина, хлопчак (-ка), хлопчачок (-чка). [Дванадцятилітнє хлопченя зачинає вже гадати про любощі (Крим.). Приходить її брат: хлопчачок, а не парубчак (Звин.)]. Срв. ещё Малец 1. -
6 мальчик
1) хлопець (-пця), хлопчик, ум. хлопчичок (-чка), хлоп'я (-яти), ум. хлоп'ятко, хлоп'яточко, хлопча (-чати), хлопченя (-няти), ум. хлопчатко, хлопченятко, хлопчина, хлопчак (-ка), хлоп'яга, пахолок, пахоля (-ляти), ум. пахолочок (-чка). [П'ятеро діток Бог дав: дві дівчини і три хлопці (М. Вовч.). В його двоє дітей зосталося: хлопчик і дівчинка (Рудч.). Ти вже не хлопець, а парубок: затого й на вечерниці (Кониськ.). Хіба-ж Петро парубок? Він іще хлопчак (Звин.). П'ять або шість год хлоп'яті - вже воно й у штанцях (Рудч.). Ой, де-ж ти будеш ночувати, хлопчино-хлопчиночко (Чуб. V). Росте те хлопчатко (Морд.). Ходіть лишень швидче, хлопченята, я по яблучку вам дам (М. Вовч.). Скажи мені правду, мале пахоля (Метл.). Я малий пахолок, родився в вівторок, а в середу рано мене до школи віддано (Пісня)]. -чик ещё спящий с матерью - підбічний хлопець. Выхоленный -чик (бутуз) - буцик, ум. буцичок (-чка), буценя (-няти), ум. буценятко, буценяточко. [Ич який буцик! Видно що панська дитина (Сл. Яв.)]. Мальчики (собир.) - хлоп'яцтво. [І чоловіки, і жіноцтво, і хлоп'яцтво, та й дітвора туди-ж (Квітка)]. Вести себя, как -чик - поводитися по-хлоп'ячому. Быть -ком - хлопцювати. [Тут він хлопцював, тут виріс і молодиком став (Сл. Гр.)]. -чик-с-пальчик - покотигорошко, хлопчик-мізинчик. -чики в глазах - чортики перед очима, в-очу темно;2) -чик в услужении - хлопець, хлопчак, наймитча (-чати), (казачок) пахолок, пахоля (-ляти). [Сліпий кобзар під чиїмсь возом обідає з своїм хлопцем (М. Вовч.). Ото! Хіба ти в нього пахоля (Л. Укр.)]. -чик на побегушках - попихач, побігун (-на), побігущий хлопець. Я тебе не -чик - я тобі не наймит, не попихач;3) (скамеечка, разувайка) підніжок (-жка), підніжня (-ні), ослінчик.* * *1) хло́пчик, хло́пець, -пця; хлопча́к, -а, хлоп'я́к, -а\мальчик с па́льчик — фольк. хло́пчик-мізи́нчик, род. п. хло́пчика-мізи́нчика
2) ( малолетний слуга) хло́пчик, хло́пець, козачо́к, -чка́ -
7 мужик
1) мужик (-ка), чоловік (-ка), (зап. и гал.) хлоп (-па), (крестьянин) селянин, (стар.) посполитий (-того). [Коли-б не мужик (не хлоп) та не віл, не було-б панів (Приказка). Пани б'ються, а в мужиків чуби тріщать (Приказка). До панів - пан, а до мужиків - мужик (Номис). Доля, як лихоманка, не розбира, на кого насідається: чоловік, чи пан - їй все однаково (Основа 1861). Пан на троні, а хлоп на ослоні (Номис).]. Нас хлопами взивали, канчуками сікли нас (Франко). Ой, задумав селянин міщаночку брати, вона-ж йому відказала: «я не вмію жати» (Пісня)]. Быть -ком - бути мужиком, мужикувати, мужичити. [Тут мужикував, там пануватимеш (Мирн.)];2) (пренебр.: неуч, невежа) селюк, простак, сіряк (-ка), чубрій (-рія), очкур (-ра), ціпов'яз, мазниця, (вахлак) ґевал, (зап.) мудь (-дя). [Батько його був селюк, якого-ж ти поводження від його сподівався? (Київщ.). Для нас ви ворог, зрадник і простак (Франко). Сам крепак, неодукований сіряк (Шевч.). Міщанин називає селянина - очкур, чубрій, а селянин міщанина - салогуб (Основа 1862). Чи ти-ж, мазнице, вчився в школі? (Н.-Лев.). З виду він і по одежі не ґевал, а щось не просте (Стор.) Хлоп хлопом! мудь мудьом! - Не дай боже з хлопа пана! (Франко). Мудя масти лоєм, а він смердить гноєм (Номис).]. -жик сиволапый - мужлай (-лая), мугир (-ря), мурло. [Треба, каже, вас, мужлаїв, провчити, щоб ви знали, як слухатися (Грінч.). Бо він, бачте, пан, а ми мугирі (Звин.)];3) народн. - мужик, чоловік; срв. Муж 2.* * *1) ( крестьянин) дорев. мужи́к, -а2) ( неотёса) бран. мужи́к, селю́к, -а3) ( мужчина) чолові́к, мужчи́на; мужи́к4) ( муж) мужи́к; чолові́к -
8 мальчишески
по-хлопчачому, по-хлоп'ячому, по-дітвацькому.* * *нареч.по-хлопча́чому, по-хлопча́чи, по-хлоп'я́чому, по-хлоп'я́чи -
9 мальчишеский
хлопчачий, хлоп'ячий, дітвацький, пахолячий.* * *хлопча́чий, хлоп'я́чий; ( легкомысленный) легкова́жний\мальчишеский задо́р — хлопча́чий (хлоп'я́чий) за́пал
-
10 мальчонка
уменьш.-ласк.; тж. мальч`онокхлоп'ятко, хлопча́тко, хлопченя́, -ня́ти, хлопчи́нка, хло́пчичок, -чка, хлоп'я, -п'я́ти, хлопча́, -ча́ти, хлопі́йко -
11 крестьянин
селянин, (ирон.) селюк (-ка), мужик (-ка), (устар.) посполитий (-того), (зап.) хлоп (-па), (иногда) чоловік (мн. люди), соб. селянство, мужицтво, поспільство, (зап.) хлопство. [Ой задумав селянин міщаночку брати, вона йому одказала: не вмію я жати (Пісня). Давай посполитий підводу, і греблі по шляхах гати, а козак, бач, нічого того не знає (Куліш). Пан на троні, а хлоп на ослоні (Номис). Персонажі з сієї повісти могли-б бути де хочеш, тільки не серед українського селянства (Грінч.). Людей було - багато, а панів обмаль (Харківщ.)]. -нин казённый - казенець (-нця). [Ми тоді козакували, - тепер уже казенці (Конис.)]. -нин крепостной - крі[е]пак (-ка), підданий (-ного); см. Крепостной 3.* * *селяни́н -
12 малец
(о мальчике подростке) хлоп'я, хлопченя (-яти), хлопчак, малюк (-ка), малий (-лого) маля (-ляти). [Дванадцятилітнє хлопченя зачинає вже гадати про любощі (Крим.). Хлопчак украй розпоганився, - прискромити треба (М. Грінч.). Хлопець - малюк ще, нехай гуляє (Кониськ.)]. Срв. Мальчик.* * *тж. мал`ецхлоп'я́, -п'я́ти, хлопча́к, -а -
13 малыш
1) (о ребёнке) малюк (-ка), (ж. р. малючка), малко (-ка), маля (-ляти), маленя (- няти), приземок, дітвак (-ка), соб. малеча (-чі), малеч (р. малечи), маленство, дітваки, дрібнота. [Такого малюка ще й різкою можна (М. Грінч.). Його сердило й обурювало, що таке маля насмілилося писати отакечки про свого батька (Крим.). Ану йди сюди, малко, та прочитай мені ось тутечки (Яворн.). Ще хлоп'ям був, приземком, а всі вже зілля знав (М. Вовч.). Я був ще дітваком (Крим.). Біля його малеча: хлоп'ятко і дві дівчинки - се вже Чепелишині правнуки (Кониськ.). А в дядька своїх дітей купа, та все дрібнота - злидні, горе (Васильч.)];2) (малорослый) малюк, малко, малюта, малявка, приземок, (шутл.) куцак (-ка), куцань (-ня), курдупель, замірок (-рка). [Яка-ж дівчина піде за такого малявку (малюту)? (М. Грінч.). Не виросте він, таким курдупелем і зостанеться (Київщ.)];3) (младший сын или дочь) мізинчик, маля (-ляти, общ. р.), маленя (-няти), найменше, найменшеньке (-ого).* * *1) ( о ребёнке) маля́, -ля́ти, малю́к, -амалыши́ — мн. маля́та, -ля́т, малюки́, -кі́в, собир. мале́ча
2) ( о взрослом) шутл. малю́к -
14 ребятишки
-
15 Мальчуга
Мальчуган хлопчак (-ка), хлопчачок (-чка), хлопчук, хлопчисько, хлопчина, хлоп'яга, хлоп'я (-п'яти), хлопченя (-няти), хлопак, дітвак (-ка). [Коло грубки хлопчак- поводир треться, теплого місця шукає (Тесл.). Мене дуже пестували, через те з мене був вередливий хлопчина (Крим.)]. -
16 викид
астр.; техн. вы́брос, вы́хлоп -
17 випуск
вы́вод, вы́пуск ( результат), вы́хлоп -
18 вихлип
техн.; физ. вы́хлоп ( газа) -
19 вид
1) (образ, подобие, наружность) вигляд, образ, подоба, постать, постава, стать, (к)шталт, визір (р. -зору), врода. [Мати веселий (гордий, сумний, нужденний) вигляд. Дух святий прийняв подобу (постать) голуба. Постава свята, а сумління злодійське]. В таком виде - в такому вигляді, в такій постаті. В наилучшем виде - в найкращому вигляді, в найкращому світлі, як-найкраще. В п'яном виде, в трезвом виде - по-п'яному, п'яним бувши, по-тверезому, тверезим бувши. Внешний (наружный) вид - зверхній (надвірній) вигляд, врода. На вид, с виду - на вигляд, на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з погляду, з виду, з лиця. [Пшениця гарна на взір]. Странный на вид - дивний з погляду, дивного вигляду, дивно виглядаючи. При виде - бачучи, побачивши. Под видом кого, чего - наче-б то хто, що, ніби-то хто, що, в вигляді кого, чого, в образі кого, чого, під позором кого, чого. В виде наказания ему решено… - за кару йому визначено… В виде опыта, милости - як спроба[у], як ласка, за ласку. Иметь вид кого, чего, представляться в виде кого, чего - мати подобу, вигляд кого, чого, виглядати, показуватися, видаватися, як (немов) хто, як що и ким, чим. [Гарне хлоп'я, шкода тільки, що паненям визирає. Виглядає немов винний]. Делать, сделать вид - удавати, удати кого, чинитися ким, виставляти себе як, що. [Удавати невинного, удавати ображеного. Удавав, немов спить. Старе виставляє себе, що не скоро їсть]. Принимать, принять какой-л. вид - набирати, -ся, якого вигляду, перейматися видом, брати (узяти) на себе лице (лик). Подавать, показывать вид - давати в знаки, давати ознаку, вдавати ніби. Не показывать и вида, что… - і навзнаки не давати, що…;.2) (матем.: форма, фигура) стать, подоба, форма, вигляд;3) (ландшафт, пейзаж) крайовид, вигляд, вид. [Чудовий гірський крайовид. Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку й за річку (Н.-Лев.). Вид навкруги був сумний];4) (видимость, возможность быть видимым): На виду - на оці, на видноті. Быть на виду у кого-л. - бути в оці, в очу, перед очима, перед віччю в кого. [Перед очима в хижої татарви]. Иметь в виду кого, что (рассчитывать на кого, на что) - мати на увазі (на оці) кого, що, важити на кого, на що. [Письменник, що важить і на сільського читача…]; (принимать во внимание, сообразоваться) - оглядатися, уважати на кого, на що, мати кого (що) на думці, на оці, в очу, на увазі, думати на кого. [Народоправство централістичне раз-у-раз оглядатиметься на потреби центральних людей більш, ніж на наші (Єфр.). Передовики лядської політики мали в очу саме панство (Куліш). На кого ви думаєте? = кого вы имеете в виду?]. Имелось в виду - була думка. Имея в виду, что… - маючи на увазі (на оці), що…, уважаючи на те, що… В виду того, что… - з огляду[ом] на те, що… В виду (чего) - через що, уважаючи на що, з оглядом[у] на що, тим що… В виду ранней весны - уважаючи (з огляду[ом]) на ранню весну. Ставить кому на вид - виносити кому перед око, звертати чию увагу, подавати кому на увагу, виставляти (завважати) кому. Скрыться из виду - загубитися, щезнути з очей. Выпустить из виду - спустити з уваги, з очей, забутися. Итти за кем, не выпуская из виду - іти за ким назирцем (назирці), наглядом (наглядці). Для виду - про (людське) око, для [ради] годиться, на визір, для призору. [Аби був на визір]. Ни под каким видом - жадним способом, ні в якому разі. Видом не видать - зазором не видати, і зазору немає;5) (разновидность) відміна, порідок, відрід (р. -роду), вид. [А це дерево вже иншого порідку];6) (биол.) відміна, вид. [Численні відміни звірів];7) пашпорт, посвідка, картка (на перебування, на проживання десь);8) (грам.) вид, форма. [Вид недоконаний, доконаний, одноразовий];9) виды, -ов, мн. - думка, гадка, намір, мета, сподіванки. Из корыстных видов - за-для корисної мети. В видах чего - за-для чого, маючи на увазі щось, за-для якихсь виглядів. В служебных видах - за-для виглядів (в в-ах) службових. Иметь виды на кого, на что - бити (цілити, важити) на кого, на що, накидати оком на кого, на що. [Не дуже б'є на кріпацьких парубків (Мирн.)]. Виды на урожай, на будущее - сподіванки (вигляди) на врожай, на майбутнє. Видать виды - бувати (бути) в бувальцях, у Буваличах. Видавший виды - обметаний, бувалий.* * *I1) ( внешность) ви́гляд, -у; ( облик человека) о́браз, подо́ба, по́стать, поста́ва; ( состояние) стан, -у2) (перспектива, открывающаяся взору) вид, ви́гляд; ( пейзаж) краєви́д, -у, крутови́д, -у3)ви́ды — (мн.: планы, расчёты) ви́ди, -дів, пла́ни, -нів; ( перспективы) перспекти́ви, -ти́в; ( намерения) на́міри, -рів
4) ( паспорт) вид; по́свідка\вид на жи́тельство — по́свідка на прожива́ння
быть на виду́ у всех — бути на виду́ (на оча́х, перед очи́ма) в усіх
в ви́де чего́ — у ви́гляді чо́го; (в качестве чего-л.) як що
вида́вший ви́ды — бува́лий, яки́й (що) бува́в у бува́льцях, сущ. бува́лець, -льця
де́лать, сде́лать \вид — удава́ти, уда́ти
для ви́да — для (задля) годи́ться; про лю́дське́ о́ко
из ви́ду (из ви́да) скры́ться — зни́кнути (ще́знути, пропа́сти) з оче́й
име́ть в виду́ — ( предполагать) ма́ти на ува́зі; ( иметь намерение) ма́ти на́мір, збира́тися
име́ть в виду́ кого́-что — ма́ти на ува́зі (на меті́, на ду́мці) кого що
на виду́ — на видноті́
II биол., лингв.на \вид ду́ у всех — на оча́х (пе́ред очи́ма, на виду́) у всіх; ( публично) прилю́дно
и пр. вид, -у\вид расте́ний — вид росли́н
ви́ды обуче́ния — ви́ди навча́ння
-
20 выхлоп
техн.ви́хлоп, -у, ви́хлип, -у, ви́кид, -у, ви́пуск, -у
См. также в других словарях:
ХЛОП — 1. ХЛОП1 (разг.). 1. в знач. сказуемого. Хлопнул (фам.). «И хлоп меня по роже.» Некрасов. «Хлоп меня в висок.» Некрасов. «Я поскорее дверью хлоп.» Пушкин. «Она хлоп, хлоп глазенками, да и заплакала.» Лесков. Хлоп рюмку водки! 2. в знач.… … Толковый словарь Ушакова
ХЛОП — 1. ХЛОП1 (разг.). 1. в знач. сказуемого. Хлопнул (фам.). «И хлоп меня по роже.» Некрасов. «Хлоп меня в висок.» Некрасов. «Я поскорее дверью хлоп.» Пушкин. «Она хлоп, хлоп глазенками, да и заплакала.» Лесков. Хлоп рюмку водки! 2. в знач.… … Толковый словарь Ушакова
ХЛОП — 1. ХЛОП1 (разг.). 1. в знач. сказуемого. Хлопнул (фам.). «И хлоп меня по роже.» Некрасов. «Хлоп меня в висок.» Некрасов. «Я поскорее дверью хлоп.» Пушкин. «Она хлоп, хлоп глазенками, да и заплакала.» Лесков. Хлоп рюмку водки! 2. в знач.… … Толковый словарь Ушакова
хлоп — См. скоро … Словарь синонимов
хлоп — межд. Разг. 1. Употр. для обозначения резкого звука, шума, вызванного ударом, выстрелом и т.п. А дятел по стволу х., х.! 2. в функц. сказ. Обозначает быстрые короткие действия (по зн. хлопать, хлопнуть, хлопаться, хлопнуться). Х. на землю и лежит … Энциклопедический словарь
ХЛОП — ХЛОП, в знач. сказ. (разг.). 1. Хлопнул (в 1, 2, 4 и 5 знач.). Х. в ладоши. Х. дверью. Х. выстрел! Х. весь стакан! 2. Хлопнулся. Х. на пол! Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
ХЛОП — (польск. и малор.). Крестьянин. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ХЛОП прежнее название крестьянина в Польше и Малороссии. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Павленков Ф.,… … Словарь иностранных слов русского языка
хлоп — 1 вигук незмінювана словникова одиниця хлоп 2 іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Хлоп — I нескл. ср. разг. Звук удара, хлопка или выстрела. II предик. разг. Обозначение удара, хлопка или выстрела как действия. III предик. разг. 1. Обозначение внезапного падения как действия. 2. Обозначение броска с размаху как действия. 3. О… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Хлоп — I нескл. ср. разг. Звук удара, хлопка или выстрела. II предик. разг. Обозначение удара, хлопка или выстрела как действия. III предик. разг. 1. Обозначение внезапного падения как действия. 2. Обозначение броска с размаху как действия. 3. О… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
хлоп'я — іменник середнього роду, істота … Орфографічний словник української мови
