-
1 защита
1) (защищение) оборона, захист (-ту), борона, (о)боронення, захищання, відборона, заступа. [Я їй хотів кого на оборону дати, але вона схотіла йти сама (Грінч.). Ти захищала багатиря, через твоє захищання тебе й арештують (Борз.). Схопивши у руки по каменюці, став на відборону (М. Вовч.)]. Судебная -та - правна оборона. В -ту - на, в оборону. Подыматься (становиться) на -ту кого - ставати, стати до оборони, обставати, обстати за кого, за що, за ким, за чим. Принять на себе -ту - взятися до оборони кого, чого. Стать в -ту - заступитися, уступитися за кого, за що, стати в обороні кого, чого. [Стати в обороні демократизму (Крим.). А нікому уступитись за праведну волю (Федьк.)]. Стоять на -те чего - стояти при обороні чого. Говорить в (на) -ту кого - говорити за ким, оступатися за кого, говорити на захист чий, кого, говорити в обороні чиїй, кого. [Говоримо на вовка, але й за вовком щось треба сказати (Номис). Мовчить мій Яків: не можна йому оступатися за мене… схочуть, виженуть (Грінч.)]. Выходить на -ту - ставати до оборони;2) (прикрытие) захист (-ту), захисток (-тку), заслона, ослона, заборона (ум. заборонка), затула, заступа, (диал.) охижа, хист (-ту). [Господь мій захист, мій притулок (Л. Укр.). Тікає в глиб віків, немов щоб там знайти пристановище та захисток од гіркої дійсности (Єфр.). Моя ти радість і одрада, моя заслона і ограда (Котл.). А як умре, то й тужитиме: «мій дідусику, моя затуло!» (Борзенщ.). Руські узгряниччя були затулою ляхам від азіятів (Куліш). Зінько загородив Гаїнці перед хатою заборонку, плотик такий низенький (Грінч.). Вітрюга такий, що аж хист вириває з землі навкруги пасіки (Лебед. п.)]. Под -той - під захистом;3) (покровительство) захист, захисток (-тку), захищання, затула, охорона. Взять под свою -ту - взяти під свою охорону, під свій захист.* * *1) за́хист, -у; ( действие) захища́ння, захи́щення; ( оборона) оборо́на; ( заступничество) засту́пництво; ( оплот) засло́на2) юр. оборо́на, за́хист, -у -
2 искусство
1) (абстр.) а) (искусность) умілість, майстерність, дотепність, (практикованность) вправність (-ности). [Сьогодні я співав їм про Офір, Сідон і Тір, про їх майстерність, мудрість, про скарби їх (Л. Укр.)]. Проявил большое -ство - появив велику вправність; б) (мастерство, умение) майстерство, майстерність (-ности), штука, хист (-ту), дотеп (-ту), мудрація. [Щоб показати своє артистичне майстерство, Гануш розпочав веселу шумну п'єсу (Н.-Лев.). Хоч десять раз пересідайте, немає хисту,- от і все (Гліб.). А ми втнемо рукавця і нові, хіба мудрація велика? (Гліб.)]. -ство компилирования - майстерність компіляції, компіляційний хист. Небольшого -ства надо… - не великого дотепу (хисту) треба. Не велико -ство - не штука, не велика штука, мудрація не велика. -ство рук - вправність (спритність) рук. Являть -ство (изощряться перед кем) - братися на штуки. По всем правилам -ства - за всіма правилами (приписами) мистецтва (мистецької науки, умілости, майстерности), додержуючи всіх законів (наказів) доброго мистецтва. Употребить всё своё -ство - вжити всієї своєї майстерности (умілости), вжити всього свого хисту;2) (художество) мистецтво, умілість (-лости), артизм (-му), хист (-ту), (гал.) штука. [Артист… на старості згадав своє мистецтво славне (М. Рильськ.). Вони й на-правду дуже освічені парубки, люблять науку, мистецтво, поезію, музику (Крим.). Були тільки пародією драматичної вмілости, могли тільки вбивати цю саму вмілість (Грінч.). Кожний артизм в поважне діло, коли хто має до його хист і талант (Н.-Лев.). Багато ще треба роботи над пам'ятниками хисту і літератури єгипетської (Л. Укр.). Поет танцює і рида: се зоветься штука (Франко)]. Академия -ств - академія мистецтв. Диллетант в -стве - дилетант у мистецтві. -ство живописи, музыки - малярське, музичне мистецтво. Знаток -ства - знавець мистецтва. Изобразительные -ства - образотворчі мистецтва. Изящные -ства - красні мистецтва. Мир -ства - мистецький світ. Музей -ства - музей мистецтва. Область -ства - царина (сфера) мистецтва. Овладеть своим -ством - опанувати своє мистецтво. Памятники -ства - пам'ятки мистецтва. Поклонник, покровитель -ства - прихильник, протектор (патрон) мистецтва. Произведение -ства - мистецький твір. Свободное -ство - вільне мистецтво;3) (прикладное знание, наука) наука, штука, умілість (-лости). [Писати книги було (за давніх часів) не аби-якою вмілістю (Єфр.)]. Артиллерийское -ство - артилерійська (гарматна) наука. Военное -ство - військова умілість, (дело) справа. Книжное -ство - (уменье писать книги) письмацтво, письменство; (книжная техника) книжкове мистецтво. -ство плавания - наука плавби. Поварское -ство - кухарство, кулінарство. Портняжеское -ство - кравецька штука. Типографское -ство - друкарська умілість.* * *1) мисте́цтво; диал. шту́кавое́нное \искусство во — воє́нне мисте́цтво; ( военное дело) військо́ва спра́ва
\искусство во для (ра́ди) \искусство ва — мисте́цтво для (зара́ди) мисте́цтва; шту́ка для (зара́ди) шту́ки
по́варское \искусство во — см. поварской
произведе́ния \искусство ва — тво́ри мисте́цтва, мисте́цькі тво́ри
типогра́фское \искусство во — друка́рська спра́ва
из любви́ к \искусство ву — шутл. з любо́ві до спра́ви; ( бескорыстно) безкори́сливо
2) ( мастерство) майсте́рність, -ності, умі́лість, -лості, мисте́цтво; ( умение) умі́ння, впра́вність; мудра́ція; майсте́рствовладе́ть \искусство вом шитья́ — володі́ти мисте́цтвом шиття́
\искусство во руково́дства — мисте́цтво керівни́цтва
-
3 молниезащита
техн., физ.грозоза́хист, -ту, громоза́хист, -ту, блискавкоза́хист, -ту -
4 молниезащита
техн., физ.грозоза́хист, -ту, громоза́хист, -ту, блискавкоза́хист, -ту -
5 дар
1) дар, дарунок (р. -нка), подарунок; (р. -нка), даровизна. [Ця земля - даровизна дядькова]. Дар на память - пам'ятка. Дар уважаемым лицам, сватам, начальству и т. п. - почестка;2) дар, хист, талан (р. -ну), талант (р. -нта), дотепність (р. -ности), кебета. [Дар слова или дар розмови = дар слова. Літературний хист. Він мав талан до віршів (Л. Укр.). Ви любите не саму людину, а її талант (Крим.)].* * *1) дар, -у, дару́нок, -нка, подару́нок, офі́ра; ( даяние) да́ток, -тку2) ( врожденная способность) дар, хист, -у, тала́нт, -у; диал. кебе́та3)дары́ — мн. церк. дари́, -рі́в
-
6 продольная защита
подо́вжній за́хист, поздо́вжній за́хистРусско-украинский политехнический словарь > продольная защита
-
7 продольная защита
подо́вжній за́хист, поздо́вжній за́хистРусско-украинский политехнический словарь > продольная защита
-
8 даровитость
талановитість (р. -тости), хист, дотепність (р. -ности), кебі[е]тливість (р. -вости), кебі[е]тність, здібність (р. -ности).* * *обдаро́ваність, -ності; ( талантливость) таланови́тість, -тості, зді́бність, хист, -у -
9 прикрытие
1) прикриття, окриття, прикутання и т. д. - см. Прикрывать;2) (защита) захист (-ту), (заслона) затула, покрив (-ву), (убежище) криївка, схованка, (от солнца) холодок. [Козаки, засівши по комишах і кущах на островах, не дали-б туркам ходу стрільбою з того захисту (Куліш). Руські узграниччя… були затулою ляхам від Азіятів (Куліш). Вчинив ти може яку оману, ймення боже взявши собі за покрив (Л. Укр.). Козаки охітніш стріляли із криївки, а не показувалися верх окопів (Маковей). Ой я в полі була і діло робила: напинала холодок, щоб не загоріла (Пісня)];3) (охрана, конвой) захист, варта. Торговые суда в военное время идут под -тием - торговельні кораблі під час війни плавають під захистом. Без -тия - без захисту.* * *1) ( действие) прикриття́; прихова́ння, прикриття́; закриття́ -
10 способность
1) ( свойство) зда́тність, -ності, зді́бність; спромо́жність; зді́бність, зда́тність; уда́тність; прида́тність; ке́ба, кебе́таабсорбцио́нная \способностьть — физ. абсорбці́йна зда́тність
покупа́тельная \способностьть — эк. купіве́льна спромо́жність
пропускна́я \способностьть — пропускна́ спромо́жність
2)\способностьти — (мн.: талант, дарование) зді́бності, -тей, зді́бність, хист, -у
\способностьти к му́зыке — зді́бність (зда́тність) до му́зики
име́ть \способностьти к чему́ — ма́ти зді́бності (хист) до чо́го
прирождённые \способностьти — приро́джені зді́бності
-
11 аварийная защита
аварі́йний за́хистРусско-украинский политехнический словарь > аварийная защита
-
12 автоматическая защита
автомати́чний за́хистРусско-украинский политехнический словарь > автоматическая защита
-
13 автономная защита
автоно́мний за́хистРусско-украинский политехнический словарь > автономная защита
-
14 вибрационная защита
вібраці́йний за́хистРусско-украинский политехнический словарь > вибрационная защита
-
15 виброзащита
техн.віброза́хист, -ту -
16 вторичная защита
втори́нний за́хистРусско-украинский политехнический словарь > вторичная защита
-
17 грозозащита
грозоза́хист, -ту -
18 защита
вчт, техн., физ.за́хист, -ту; ( действие) захища́ння, захи́щення; ( оборона) оборо́на; ( заступничество) засту́пництво- автоматическая защита
- автономная защита
- вибрационная защита
- вторичная защита
- защита без замедления
- защита от коррозии
- защита памяти
- защита электродвигателя
- магнитная защита
- продольная защита
- противодымная защита
- противокоррозийная защита
- противолучевая защита
- радиационная защита
- радиологическая защита
- релейная защита
- сложная защита
- стабилизированная защита
- тепловая защита
- числовая защита
- электростатическая защита -
19 защита без замедления
за́хист без спові́льненняРусско-украинский политехнический словарь > защита без замедления
-
20 защита от коррозии
за́хист від коро́зіїРусско-украинский политехнический словарь > защита от коррозии
См. также в других словарях:
хист — [хист] сту, м. (y) с т і … Орфоепічний словник української мови
хист — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
хист — ловкость, сноровка, умение , южн. (Даль, Шолохов), хистный проворный , хистать двигать , укр. хист ловкость, способность, дар , хисткий шаткий, одаренный, ловкий , блр. хiстаць шевелить, трясти , чеш. chystati готовить , слвц. сhуstаt᾽ – то же,… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
хист — у, ч. 1) Уміння що небудь робити, поводити себе певним чином; здібності. || Надзвичайний природний дар, високий ступінь обдарованості; талант. || до чого. Природний нахил, потяг до чого небудь. •• Тобі/ не хист з інфін. ти нездатен, не з твоїми… … Український тлумачний словник
Хистæр гутондар — см. Хистæр гутондар – перевод Хистæр гутондар – афтæ хуындис, цæдисы уæнгтæ иу фæлтæрдджындæр хуымгæнджыты æхсæнæй сæхицæн хистæрæн кæй равзæрстой, уыцы хуымгæнæг. Хуымгæнæг амыдта куысты фæтк, кастис кустæг фос æмæ кусæнгæрзты уавæрмæ; бæрæг… … Словарь по этнографии и мифологии осетин
Хистæры ракуывд цины фынгыл — см. Хистæры ракуывд цины фынгыл – перевод – О Стыр Хуыцау! Æмбал кæмæн нæй, Цытджын Иунæг Хуыцау, табу Дæхицæн! – Оммен, Хуыцау! – Мæнæ а хæдзары бинонты кувинæгтæ Дын æхцон фæуæнт! – Оммен, Хуыцау! – Æппæт дуне рафæлдисæг Дæ, æмæ нæ Дæ хорзæх… … Словарь по этнографии и мифологии осетин
Хистæр гутондар – перевод — см. Хистæр гутондар Хистар гутондар (букв. «старший плугарь») – один из наиболее опытных пахарей, избиравшийся участниками цадис в качестве их старшего. Хистар гутондар являлся организатором работ, следил за состоянием скота и… … Словарь по этнографии и мифологии осетин
Хистæры ракуывд цины фынгыл – перевод — см. Хистæры ракуывд цины фынгыл Молитва старшего за пиршественным столом – О Хуыцау, единый в славе Своей, табу Тебе! – Оммен, Хуыцау! – Да будут приятны Тебе приношения дома этого. – Оммен, Хуыцау! – Сотворивший Вселенную, удостой нас Своего… … Словарь по этнографии и мифологии осетин
ХИСТ — ловкость, сноровка … Казачий словарь-справочник
хист — способность, деятельность … Воровской жаргон
хист — з.б.п., тытæ … Орфографический словарь осетинского языка
