фіктивно

1) жив. використання світлових ефектів [див. accidental1 3]

2) фiлoc. акциденталізм ( суб'єктивно-ідеалістичне вчення)

1. n

1) страх, острах, боязнь

2) побоювання

3) побожний страх, трепет

2. v

1) боятися, лякатися

2) побоюватися; очікувати (чогось небажаного)

3) поважати, ставитися з шанобливим острахом

4) лякати, вселяти страх

* * *

1) страх, острах, боязнь

2) побоювання

3) побожний страх, трепет

1) боятися; лякатися

2) побоюватися; жалкувати, шкодувати

3) шанувати; ставитися з побожним страхом

1. n (the real)

1) дійсність, реальність

2) щось реальне (конкретне, речове); предмет, річ

2. adj

1) дійсний, реальний; справді існуючий

2) справжній, натуральний

3) непідробний, неудаваний; щирий

4) ек. реальний

5) юр. нерухомий

6) філос. речовий, матеріальний; об'єктивно існуючий, реальний

7) істотний, суттєвий

8) істинний, абсолютний

9) юр. речовий

3. adv

дуже, надзвичайно, вкрай

реал (монета)

* * *

1) дійсний, реальний; дійсно існуючий

2) справжній, натуральний

3) непідроблений, невдаваний; простий, щирий ( про людину)

4) eк. реальний

5) юp., eк. нерухомий

6) фiлoc. дійсно існуючий; реальний; суттєвий, який відноситься до сутності (на противагу феноменальному, який відноситься до явища); істинний, абсолютний; самоіснуючий

7) cпeц. істинний

8) юp. речовий

9) мaт. дійсний

1) прост. див. really 1

2) aмep. дуже, надзвичайно

1. n (the straight)

1) прямизна

2) пряма лінія

3) (остання) пряма (перед фінішем)

4) чесність

5) карти, що йдуть підряд відповідно до їх достоїнства

6) амер. правда, істина; правильне твердження

2. adj

1) прямий, незігнутий

2) що не відхиляється від курсу; що не сходить з дороги; безперервний

3) некучерявий (про волосся)

4) авт. з циліндрами в ряд (про двигун)

5) правильний, рівний, у порядку

6) розм. чесний, щирий, відвертий

7) розм. вірний, надійний

8) амер. відданий своїй партії

9) амер. нерозведений (водою)

10) амер., розм. поштучний

11) театр. що належить до визначних п'єс

12) карт. розташований по порядку

3. adv

1) прямо, по прямій лінії

2) безпосередньо, прямо

3) правильно, точно, влучно

4) чесно, відверто, прямо

5) негайно, відразу

4. v

1) випрямляти, розпрямляти

2) одягати небіжчика

* * *

1) тк.; sing ( the straight) прямизна; пряма лінія

2) cпopт. фінішна пряма

3) чесність

4) кapт. карти, підібрані підряд по достоїнству, "порядок", "стріт" ( у покері)

5) нормальна людина (не гомосексуаліст, не наркоман); несхв. "добропорядна" людина, обиватель, міщанин

1) прямий, невигнутий; який не відхиляється від курсу, який не сходить зі шляху; безперервний

2) правильний, рівний; який знаходиться в порядку

3) чесний, прямий, щирий

4) вірний, надійний

5) cл. який неухильно підтримує рішення своєї партії; відданий своїй партії

6) cл. нерозбавлений

7) cл.; кoм. фіксований, прейскурантний ( про ціну); без знижки за велику кількість купленого

8) лiт., театр. чистий за жанром; природний, органічний ( про гру актора); звичайний, рядовий (про лiт. твір)

9) який іде по порядку; кapт. розташований один по одному

10) cпeц. об'єктивний ( про газетні повідомлення)

11) звичайний, традиційний; нормальний; здоровий ( про психіку)

12) єдиний ( про спосіб винагороди); прямий ( про відрядність)

13) прямий, безпосередній (про спостереження, розрахунок)

1) по прямій лінії, прямо

2) прямо, безпосередньо

3) правильно, точно, влучно

4) правильно, упорядковано

5) чесно, відкрито, прямо

6) об'єктивно ( у газетних повідомленнях)

7) ясно, чітко, тверезо

8) у сполученнях

1) жив. використання світлових ефектів [див. accidental1 3]

2) фiлoc. акциденталізм ( суб'єктивно-ідеалістичне вчення)

1) який має реальне буття; об'єктивно існуючий; який стосується буття, існування

2) абстрагований від усіх зв'язків, відносин

1) буття, існування; реальне існування ( у метафізиці)

2) щось об'єктивно, реально існуюче; об'єкт

3) сутність, суть

4) суб'єкт, особа; організм

1) вигадано

2) фіктивно

a; філос.

1) об'єктивний; який знаходиться за межами суб'єкта; об'єктивно існуючий

2) який визнає об'єктивну дійсність, існування зовнішнього світу

1) об'єктивно, реально, дійсно

2) неупереджено

1) фiлoc. визнання існування об'єктивної реальності; об'єктивізм

2) прагнення до об'єктивності

1) той, хто визнає існування об'єктивної реальності

2) об'єктивіст

1) схил, перекіс; скіс, укіс

2) похила площина; схил ( гори); косий зріз; скат

3) косий промінь

4) коса риска (/)

5) бioл. культура на скошеному агарі

6) гipн. похила виробка

7) cл. точка зору; позиція, відношення; підхід

8) cл. швидкий погляд

9) cл. шанс, випадок

10) cл. єхидство; уїдливий натяк

11) cл. тенденція ( у статті); напрямок, дух ( журналу)

1) нахиляти; відхиляти; нахилятися; відхилятися; схилятися ( до чого-небудь)

2) падати косо ( про світло)

3) cл. готувати, пристосовувати ( для кого-небудь); необ'єктивно представляти, пересмикувати ( факти)

4) ударити косо ( про кулю)

1) тк.; sing ( the straight) прямизна; пряма лінія

2) cпopт. фінішна пряма

3) чесність

4) кapт. карти, підібрані підряд по достоїнству, "порядок", "стріт" ( у покері)

5) нормальна людина (не гомосексуаліст, не наркоман); несхв. "добропорядна" людина, обиватель, міщанин

1) прямий, невигнутий; який не відхиляється від курсу, який не сходить зі шляху; безперервний

2) правильний, рівний; який знаходиться в порядку

3) чесний, прямий, щирий

4) вірний, надійний

5) cл. який неухильно підтримує рішення своєї партії; відданий своїй партії

6) cл. нерозбавлений

7) cл.; кoм. фіксований, прейскурантний ( про ціну); без знижки за велику кількість купленого

8) лiт., театр. чистий за жанром; природний, органічний ( про гру актора); звичайний, рядовий (про лiт. твір)

9) який іде по порядку; кapт. розташований один по одному

10) cпeц. об'єктивний ( про газетні повідомлення)

11) звичайний, традиційний; нормальний; здоровий ( про психіку)

12) єдиний ( про спосіб винагороди); прямий ( про відрядність)

13) прямий, безпосередній (про спостереження, розрахунок)

1) по прямій лінії, прямо

2) прямо, безпосередньо

3) правильно, точно, влучно

4) правильно, упорядковано

5) чесно, відкрито, прямо

6) об'єктивно ( у газетних повідомленнях)

7) ясно, чітко, тверезо

8) у сполученнях

1) (физиономия) обличчя (-ччя), лице (-ця), вид (-ду), твар (-ри), образ (-зу), (персона, часто иронич.) парсуна, (морда) писок (-ску). [Звичайна маса людська має обличчя не типові (Крим.). Гарна, хоч з лиця води напитися (Номис). В його на делікатному виду зайнявся рум'янець (Н.-Лев.). Дзеркало, що об'єктивно показує скривлену твар (Єфр.). Парсуна розпухла (Борзенщ.). От вітер! так і смалить писок (Проскурівщ.)]. Большое -цо - велике (здорове) обличчя (лице), великий (здоровий) вид, -ка (-ва) твар. Здоровое -цо - здорове обличчя (лице). Красивое -цо - гарне (вродливе) обличчя (лице). Открытое -цо - відкрите обличчя (лице). Полное -цо - повне обличчя (лице), повний вид, -на твар. [Твар у діда Євмена була повна (Кониськ.)]. Светлое, чистое -цо - ясне, чисте обличчя (лице), ясний, чистий вид. [З ясним видом випустив останнє дихання (Франко)]. Убитое -цо - сумне обличчя (лице), сумний (приголомшений) вид. Умное, интеллигентное -цо - розумне, інтелігентне обличчя (лице), розумний, інтелігентний вид. [Розум проймав кожну риску на інтелігентному видові (Грінч.)]. Выражение -ца - вираз (-зу), вираз обличчя, вираз на лиці (на обличчі, на виду). [Супротивність у всьому, - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах (О. Пчілка)]. -цо его мне знакомо, незнакомо - його обличчя мені відоме, невідоме, по знаку, не по знаку. В -цо знать, помнить кого - в обличчя, в лице, в образ, у твар знати, пам'ятати (тямити) кого. [Хоч не бачила вас в образ, та чула й знала вас (Харківщ.). А козака ні однісінького у твар не знав і не тямив (Квітка)]. -цом, с -ца - з лиця, з виду, на виду, на лиці, на обличчя, на вроду, образом, в образ; (по виду) лицем, обличчям, видом. [Непоганий з лиця (Н.-Лев.). Висока й огрядна, повна на виду (Н.-Лев.). Моя мила миленька, на личеньку біленька! (Пісня). Бридкий на обличчя (Крим.) Хороша на вроду (Глібов). А який же він в образ? (Короленко). Він мені одразу не сподобався, перш усього обличчям (Крим.)]. -цом к кому, к чему - обличчям (лицем) до кого, до чого, очима до чого, куди, проти кого, чого. [Стояла вона очима до порога, коло вікон (Свидниц.)]. -цом к селу - обличчям (лицем) до села. -цом к -цу с кем - лицем до лиця, лицем (лице) в лице, віч-на-віч, очі-на-очі, око-на- око з ким, перед віччю в кого. [В писанні (М. Вовчка) сам народ, лицем до лиця, промовляє до нас (Куліш). Ми стали мовчки, лице в лице, око в око (Кониськ.). Вони стояли одна проти одної, віч-на-віч (Єфр.). Перед віччю в хижої орди (Куліш)]. -цом к -цу с чем - віч-на-віч, на-віч, лицем в лице з чим. [Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)]. Встретиться -цом к -цу - зустрітися (стрітися) лицем до лиця, лицем в лице, віч-на-віч. [Лицем в лице зустрівся з отим страхом (Кониськ.)]. Говорить с кем с -ца на -цо - розмовляти з ким віч-на-віч. Ставить, поставить кого -цом к -цу, с -ца на -цо - зводити, звести кого віч-на-віч (очі-на-очі, на-віч) з ким, з чим. [Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше (Сл. Гр.). Письменник звів тих людей на-віч з обставинами, які вимагали жертв (Єфр.)]. Перед -цом кого, чего - перед лицем кого, чого, перед чолом чого, перед очима чиїми. Перед -цом всех присутствующих, всего света - перед лицем (перед очима) усіх присутніх, усього світу. По -цу - з лиця, з обличчя, з виду, з твари. [Видно це було з його лиця (Франко). З твари знати було, що Явдосі справді не гаразд (Кон.)]. Быть к - цу, не к -цу кому - бути до лиця (редко до твари), не до лиця, личити, не личити, лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) подібно, не подібно кому, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому и до кого, (подобать) випадати, не випадати, впадати, не впадати кому; срв. Идти 7. [Тобі яка (шапка) до лиця: сива чи чорна? (Кониськ.). Червона гарасівка тобі до твари (Шейк.). Ці бинди їй дуже личать (Поділля). Так говорить не личить пуританам (Л. Укр.). Це сантименти, які не лицюють нам тепер (Єфр.). Дивися, ненько, чи хорошенько і подібненько (Чуб. III). Сидіти дома не пристало козакові (Бороз.). Землею владати не випадало людям не гербованим (Куліш)]. Она одета к -цу - вона вдягнена (вбрана) до лиця, її вбрання личить (лицює, до лиця, пристає) їй. Изменяться, измениться на -це - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на лиці, на виду, (реже) з лиця. [Затремтів, аж на лиці змінився (Мирний). Вона, бідна, й з лиця змінилась та труситься (Тесл.)]. На нём -ца нет, не было - на йому образу нема(є), не було, він на себе не похожий (зробився, став), був. [На жадному не було свого образу: всі білі, аж зелені (Свидниц.)]. Вверх -цом - догори обличчям, горілиць, (диал.) горізнач. [Ниць лежить, рука під головою; повернув його Олекса горілиць (М. Левиц.)]. Вниз -цом - обличчям до землі, долілиць. Написано на -це у кого - написано (намальовано) на виду (на обличчі) у кого. Спадать, спасть с -ца - спадати, спасти з лиця, охлявати, охлянути на обличчі. Ударить в -цо, по -цу - ударити в лице (у твар, грубо у писок), ударити по лицю (по виду). [Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскурівщ.). Вдарив конокрада по виду (Дм. Марков.)]. Не ударить -цом в грязь - і на слизькому не спотикнутися. С -ца не воду пить - байдуже врода, аби була робота;

2) обличчя, образ (-зу); срв. Облик. [Куліш каже, що москаль хоче загладити наше обличчя серед народів (Грінч.)];

3) (особа) особа, персона, (устар. или иронич.) парсуна. [Ач, яка висока парсуна! Харк.)]. Это что за -цо? - це що за особа (персона, людина)? (иронич.) що це за парсуна? Аппеллирующее -цо - особа, що апелює. Важное -цо - важна (поважна, велика) особа, велика персона (ирон. парсуна, моція). Видное -цо - видатна (поважна, значна, більша) особа. Видные -ца - видатні (більші) люди (особи), високі голови. Это одно из самых видных лиц в городе - це один з найвидатніших (найзначніших) людей в (цьому) місті. Действующее -цо - дійова (чинна) особа; (в драм., литер. произв.) дійова особа, діяч (-ча), (персонаж) персонаж (-жа). Главное действующее -цо - головна дійова особа; головний діяч, головний персонаж, герой, героїня. Доверенное -цо - (м. р.) вірник, повірник, (ж. р.) вірниця, повірниця. [Пан Дзерон, мій повірник, перший купець з Молдави (Маков.)]. Должностное -цо - урядова особа, урядовець (-вця), особа на (офіційнім) уряді. [Пильнував перейнятися видом значної урядової особи (Кониськ.)]. Должностные -ца - урядові люди (особи), урядовці. Духовное - цо, -цо духовного звания - духовна особа, духовник, особа духовного стану. Знатное -цо - значна (вельможна, висока) особа. Оффицальное -цо - офіційна особа. Подставное -цо - підставна особа. Постороннее -цо - стороння (чужа) особа. Посторонним -цам вход воспрещён - стороннім (особам) входити заборонено. Сведущее -цо - тямуща особа, (осведомленное) обізнана особа. Сведущие -ца - тямущі (обізнані) люди, (стар.) свідомі люди, досвідні особи (люди). Физическое, частное, юридическое -цо - фізична, приватна, юридична особа. -цо, принимающее участие в деле - особа, що бере участь у справі, учасник у справі. Три -ца Тройцы, церк. - три особи Трійці (торж. Тройці). Бог один, но троичен в -цах, церк. - бог один, але має три особи. В -це кого - в особі, в образі кого, (о двух или нескольких) в особах, в образі кого. [В його особі виправдано увесь єврейський народ (О. Пчілка). Такого він знайшов собі в образі Юрія Немирича (Грінч.). Українська нація в особах кращих заступників своїх (Єфр.). Голос народу, в образі кількох баб (Єфр.)]. От чьего -ца - від кого, від імення, від імени, (гал.) в імени кого. От своего -ца - від себе, від свого ймення. Торговать от своего -ца - торгувати від себе, держати крамницю на себе. От -ца всех присутствующих - від імени (в імени) всіх присутніх; від усіх присутніх. Представлять чьё -цо - репрезентувати (заступати) кого, чию особу. Смотреть на -цо - уважати на кого, на чию особу, сприяти чиїй особі, (возвыш.) дивитися на чиє лице. [Ти не догоджаєш нікому, бо не дивишся на лице людей (Єв. Мор.)]. Правосудие не должно смотреть на -ца - правосуддя не повинно вважати ні на чию особу, сприяти чиїйсь особі. Служить делу, а не -цам - служити ділу (справі), а не окремим особам (а не людям);

4) грам. - особа. Первое, второе, третье -цо - перша, друга, третя особа;

5) (поверхность) поверх (-ху), поверхня. -цо земли - поверхня (лице) землі. Стереть с -ца земли - см. Земля 7. Исчезнуть с -ца земли - зникнути (щезнути, зійти) із світу, з лиця землі. По -цу земли - по світах. [Пішла по світах чутка, що у пустелі… (Коцюб.)]. По -цу земли русской - по лицю землі руської. Сровнять что под -цо, запод -цо - зрівняти що врівень з чим, пустити що за-під лице. -цо наковальни - верх (-ху) ковадла;

6) (лицевая сторона) лице, личко, перед (-ду), правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку); срв. Лицевой 2. [Дав спід із золота, лице - з алмазів (Крим.). У ваших чоботях шкура на личко поставлена (Лебединщ.)]. -цом, на -цо - лицем на лице, з-переду, на добрий (на правий, на горішній) бік. [Хоч на лице, хоч навиворот, то все однаково (Кобеляч.). Не показуй з вивороту, покажи на лице (Кониськ.). На виворот сукно ще добре, а з-переду зовсім витерлося (Сл. Ум.). Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік! (Звин.)]. Подбирать под -цо что - личкувати що. Показывать, показать товар -цом - з доброго кінця крам показувати, показати. Товар -цом продают - кота в мішку не торгують. Человек ни с -ца, ни с изнанки - ні з очей, ні з плечей; ні з переду, ні з заду нема складу. -цо карты, монеты - см. Лицевой 2;

7) (фасад здания) чоло, лице, перед. [Наняв великий двір і хату чолом на базар (М. Макаров.). Хата у його лицем на вулицю (Кониськ)]. Обращённый -цом к чему - повернутий (чолом) до чого. [Всі повернуті до моря будинки були зачинені (Кінець Неволі)]. Это здание имеет двадцать сажен по -цу - ця будівля має з чола двадцять сажнів;

8) лице; см. Поличное;

9) быть, состоять на -цо - (об одушевл.) бути присутнім; (о неодушевл.) бути наявним, бути в наявності, наявно; срв. В наличности (под Наличность). По списку сто человек, на -цо восемьдесят - за списком (за реєстром) сто чоловік(а), присутніх вісімдесят. Все ли служащие на -цо? - чи всі службовці тут? (є тут? присутні? тут присутні?). По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо ничего - за рахунком збіжжя багато, а в наявності (наявно) нема нічого. По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо только десять - за касовою книгою є (лічиться) сто карбованців, а в наявності (наявних, готових грошей, готівки) тільки десять. Вывести на -цо кого - вивести (витягти) на світ, на сонце (на сонечко), на чисту воду кого; (дать личную ставку) звести кого на очі з ким.

* * *

1) обли́ччя, лице́; вид, -у

2) (перен.: облик) обли́ччя, лице́

3) ( личность) осо́ба

4) ( лицевая сторона) лице́

5) грам. осо́ба

-но об'єктивний, об'єктивно.

* * *

необ'єктивно, небезстороннє, не по правді. Судья судил его -но - суддя судив його не по правді.

* * *

adj філос.

1. що має реальне буття; об'єктивно існуючий

2. що стосується буття/ існування