фахово

n юр. ліцензія; a ліцензійний

1. правовий дозвіл або повноваження на право здійснення певних операцій, використання привілею або виконання підприємницької чи фахової діяльності; 2. офіційний документ на дозвіл чи повноваження, який видається державними органами або юридично уповноваженими приватними особами

═════════■═════════

blanket license загальна ліцензія; bloc license генеральна ліцензія; boating license ліцензія на право користування човном; broadcasting license ліцензія на трансляцію; builder's license будівельна ліцензія • ліцензія забудовника; compulsory license примусова ліцензія; contractual license договірна ліцензія; cross license перехресна ліцензія; current license поточна ліцензія • чинна ліцензія; driver's license права водія; electrician's license ліцензія електротехніка; exclusive license виключна ліцензія; expired license прострочена ліцензія; export license ліцензія на експорт; fishing license ліцензія на риболовство; flat license безумовна ліцензія; general license загальна ліцензія; hunting license мисливська ліцензія; import license (I/L; impli) ліцензія на імпорт; individual license разова ліцензія; interim license тимчасова ліцензія; limited license обмежена ліцензія; liquor license ліцензія на продаж алкогольних напоїв; manufacturing license ліцензія на право виробництва; mooring license ліцензія на стоянку судна; nontransferable license ліцензія, яка не підлягає передачі; open license проста ліцензія; operating license операційна ліцензія • ліцензія на використання; ordinary license проста ліцензія; pilot's license ліцензія пілота; plumber's license ліцензія сантехніка; restrictive license обмежена ліцензія; retroactive license ліцензія, яка має зворотну силу; selling license ліцензія на право продажу; shooter's license мисливська ліцензія • ліцензія стрільця; shopkeeper's license торговельна ліцензія • ліцензія торговця; software license ліцензія на засоби програмування; temporary license тимчасова ліцензія; trader's license ліцензія торговця; trading license торговельна ліцензія; transferable license ліцензія з правом передачі; valid license чинна ліцензія

═════════□═════════

license bond ліцензійна застава; license for design ліцензія на зразок; license for equipment ліцензія на обладнання; license for a patent ліцензія на патент; license laws ліцензійні закони; license on a process ліцензія на процес; license to manufacture ліцензія на право виробництва; license to operate ліцензія на концесію; to acquire a license придбати ліцензію; to apply for a license звертатися/звернутися з проханням про ліцензію; to buy a license купувати/купити ліцензію; to cancel a license скасовувати/скасувати ліцензію; to extend a license продовжувати/продовжити ліцензію; to forfeit a license втрачати/втратити право на ліцензію; to give a license давати/дати ліцензію; to grant a license видавати/видати ліцензію; to have a license мати ліцензію; to hold a license мати ліцензію; to issue a license видавати/видати ліцензію; to obtain a license одержувати/одержати ліцензію • отримувати/отримати ліцензію; to purchase a license купувати/купити ліцензію; to refuse a license відмовляти/відмовити в ліцензії; to revalidate a license відновлювати/відновити ліцензію; to secure a license одержувати/одержати ліцензію • отримувати/отримати ліцензію; to take out a license придбати ліцензію; to withdraw a license відкликати/відкликати ліцензію; under license згідно з ліцензією

license (амер., канад.):: licence (австрал., англ.); license ‡ encumbrance (385)

═════════◇═════════

ліцензія < лат. licentia — свобода, право < лат. licet — можна, дозволяється, licēre — пропонуватися на продаж, оцінюватися; припускається спорідненість з лит lygstu — стаю рівним, псл. lice, укр. лице; пор. англ. licence, фр. licence, нім. Lizénz (ЕСУМ 3: 273)

▹▹ permit

"МИСТЕЦТВО ДЛЯ МИСТЕЦТВА" - свого роду троп, що, починаючи з доби пізнього романтизму (передовсім франц.), означає граничну ізоляцію художньої діяльності від довколишньої дійсності, герметизацію художнього твору від цієї дійсності і як необхідний наслідок такого статусу мистецької діяльності - мистецьке зосередження на її суто формальних, технічних, підкреслено іманентних проблемах. Історично "М.д.м." виникає як естетичний епілог європейського романтизму з його радикальною емансипацією від жорсткого прагматизму тогочасної цивілізації. Відповідним чином назва "М.д. м." за своїм походженням спочатку означала певну суму суто літературних явищ - франц., а потім рос. красного письменства. Естетичного розголосу у той період набула суто теоретична рефлексія на саму можливість радикальної артистичної ізоляції, її конкретних художніх наслідків. Така рефлексія, поряд з полемічними надуживаннями прихильників "М.д.м.", мала важливе значення для розуміння подальших мистецьких маршрутів Європи. Суперечки довкола "М.д.м." необхідним чином повертали мистецьку зіницю всіх її орієнтацій і вподобань до проблеми самої онтології художнього твору і відповідно наближали мистецькі революції поч. XX ст. Дедалі нові й новітні художні напрями, від імпресіонізму до авангарду й постмодернізму, містять у собі той чи той відгомін пізньоромантичного пафосу "М.д.м.", своєрідно перетворений у практиці цих напрямів, у самій субстанції їхньої образності. Певне значення постулати "М.д.м." мали і для становлення мистецтвознавства і літературознавства сучасного типу з їхнім гострим аналітичним інтересом до художньої форми, до її генези, функції, еволюції, а також для художньої критики - для зростання її фахової культури, вивільнення від публіцистичної риторики. Особливу долю спадщина і гасла "М.д.м." мали в Росії та Україні наприк. XIX - на поч. XX ст. - для емансипації місцевого художнього процесу від тотального упокорення поточній суспільній проблематиці, яка віддавна претендувала на панівну роль провідної семантики у тому процесі. Повернення рос. "срібного віку" до "М.д.м.", так само як і навернення до нього генерації часопису "У країнська хата", засвідчують немалий, хай і прихований вплив тієї спадщини і тих гасел у національній культурі поч. XX ст. Характерно, що затим, після утвердження тоталітарного режиму з його брутальною у своїй одвертості орієнтацією на утилітарно-пропагандивне псевдомистецтво, офіційна естетика всі свої побудови розпочинала з ритуальної "полеміки" з "М.д.м." як свого роду світоглядним алгоритмом усіх подальших різновидів артистичного "самостійництва". Ця "полеміка", серед іншого, викреслила із мистецької пам'яті доволі своєрідне явище т. зв. "комуністичного М.д.м." у радянському авангарді 1920-х рр., тобто спробу до інституалізації художницького "самостійництва" у тогочасному радянському суспільстві.

ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА - сукупність моральних норм, що характеризує поведінку людини у професійній сфері, а також галузь етики, предметом якої є визначення і обґрунтування таких нормативних систем. П.е. розвивається на основі узагальнення практичної діяльності представників різних професійних груп, що підсумовується у писаних і неписаних кодексах поведінки, а також у формі певних теоретичних висновків В. иникнення і формування П.е. обумовлене підвищеними або специфічними моральними вимогами до деяких видів професійної діяльності. Йдеться, зокрема, про існування таких професійних сфер, у яких сам процес праці заснований на ретельному узгодженні дій його учасників, що загострює потребу в солідарній поведінці. Особлива увага приділяється моральним якостям працівників тих професій, які безпосередньо стосуються людини та її життя або пов'язані з правом розпоряджатися значними матеріальними цінностями. Своєрідні моральні ризики і проблеми властиві сфері послуг, транспорту, управління, охорони здоров'я, виховання та ін. Окремим різновидам професійної діяльності відповідають специфічні форми П.е., кодекси поведінки, які диктують певний тип моральних відносин. Характерною особливістю змісту таких кодексів є те, що він не являє собою просту конкретизацію загальноетичних настанов, а формується на засадах творчого етичного осмислення певної фахової галузі. Через це, зокрема, такі різновиди П.е., як лікарська етика, етика науки, бізнесова етика тощо стають нині важливим і незамінним чинником нарощування етичного знання в цілому. Відіграючи позитивну роль у житті суспільства загалом, кодекси професійної моралі здатні завдяки рівневі їх визнання з боку фахівців підтримувати сталий порядок морального життя, що особливо важливо в періоди соціальної напруги і послаблення впливовості простих моральних заповідей.