Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

у+рукопис

  • 81 vellum

    n.
    1) пергамент (особ. тонкий); пергамен ( шкіра)
    2) рукопис на пергаменті; vellum roll пергаментний сувій
    3) калька, восківка
    4) велень, веленевий папір (тж. vellum paper)

    English-Ukrainian dictionary > vellum

  • 82 vet

    [vet] I сл. скор. II 1. n.
    (скор. від veterinary) ветеринар, ветеринарний лікар; лікар, коновал ( про лікаря)
    III 2. v.
    1) лікувати тварин; робити ветеринарний огляд; to have a horse vettea піддати коня ветеринарному огляду; лікувати ( людей); піддавати медогляду; to get vetted пройти медогляд
    3) досліджувати; випробувати; оцінювати; перевіряти ( кандидата на посаду); to vet a manuscrіpt виправляти або переглядати рукопис; оглядати; оглядати ( багаж)

    English-Ukrainian dictionary > vet

  • 83 дальнейший

    дальший. [Дальші чотири століття. Прохають надіслати дальший рукопис]. На дальнейшее, в дальнейшем - надалі. [Надії надалі так мало. Надалі так не роби].
    * * *
    да́льший, пода́льший

    в дальне́йшем — нада́лі, в да́льшому, в пода́льшому, да́лі

    Русско-украинский словарь > дальнейший

  • 84 извод

    1) перевід (-воду), звід (р. зводу), занапащання, оконч. занапащення, загуба. [У його грошам нема переводу: повсякчас маються (Київщ.). Як він у нашому дворі побував, так і пішлося на звід худобі: марніє та гине (Остерщ.). Отака робота - тільки занапащання часу (М. Грінч.)];
    2) (происхождение) походження, родовід, вивід (-воду); (археогр. терм.) ізвід. [Рукопис сербського ізводу (Крим.)].
    * * *
    I
    ( трата попусту) переві́д, -во́ду, загу́ба
    II филол.
    ізво́д, -у

    Русско-украинский словарь > извод

  • 85 лицевой

    1) лицьовий. -вая кость - лицьова кістка. -вой угол - лицьовий кут (-та). -вой череп - череп (-па) обличчя (-ччя). -вое полотенце - см. Лицевик;
    2) (о лице предмета) правий, лицьовий, зверхній. -вая сторона - правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку), лице; срв. Лицо 6. [В цеї хустки другий бік (изнанка) кращий за правий (за лице) (Брацлавщ.). Причепиш (дві каблучки золоті) до обох нарамників наплічника знизу, з лицьового боку його (Біблія)]. -вая сторона карты, монеты - лице карти, монети. [Грошам лиця нема (Номис)]. -вая сторона ткани - лице, правий, лицьовий (и т. д.) бік тканини;
    3) (о лице здания) чільний; чоловий. -вая сторона дома - чоло, чільний бік (р. боку) будинку. - вой фасад - чолова фасада. -вой чертёж дома - чоловий рисунок (-нку) (план) будинку;
    4) (снабжённый рисунками) лицевий, образовий (рукопис);
    5) (персональный) особовий, особистий. -вой счёт - особистий рахунок (-нку). -вая книга, бухг. - особова книга (книжка), книга (книжка) особистих рахунків.
    * * *
    1) ( относящийся к лицу человека) лицьови́й, лице́вий
    2) (наружный, передний) лицьови́й, лицеви́й; ( верхний) горі́шній, ве́рхній; (о ткани, одежде) пра́вий; ( о здании) чільний, чолови́й
    3) ( личный) особо́вий
    4) (о старинных рукописях, книгах) лице́вий

    Русско-украинский словарь > лицевой

  • 86 манускрипт

    манускрипт (-ту), рукопис (-су).
    * * *
    манускри́пт

    Русско-украинский словарь > манускрипт

  • 87 натыкать

    I. -ся (наговорить, -ся «ты»)
    II. натикати, -ся, (шутл.) нагулятися в тички.
    III. натыкать
    1) (во множестве чего во что, куда) натикати и натикувати, натикати, настромлювати, настромляти, (гроздей, иголок и т. п.) наштрикувати, наштрикати, (о мног.) понатикати и понатикувати, понастромлювати, понаштрикувати чого в що, куди; (напихать) напихати, напхати, набигати, набгати, (о мног.) понапихати, понабигати чого в що, куди. [Натикує коло шляху тичок (Київщ.). Задумала вража баба молодою бути, натикала за намітку зеленої рути (Пісня). Настромляв паліччя в тин (Полтавщ.). Понастромлювали кілків, а плота не заплели (Брацл.). Наштрикає скрізь у стіну голок, а тоді й сам не знайде, де вони (Сл. Гр.). Треба більше моху понапихати в щілини, щоб було тепліше (Гайсинщ.)];
    2) (наделывать дыр) наштрикувати, наштрикати, (накалывать) наколювати, наколоти, нашпигувати, нашпигати, (о мног.) понаштрикувати, понаколювати, поколоти, понашпигувати що. [Добре нашпигай гав'ядину, щоб краще вмліла (Брацл.)]. -тычь лунок в грядку - нароби (накопай) ямок (дучок, кубахів) у грядці;
    3) -тыкать бока кому - нашпигати (наштурхати, наштовхати) кого, надавати штовханів (штурханів) кому, полатати боки кому. -тыкать зубы кому - дати зуботички, надавати в зуби кому, (фамил.) пополічити зуби кому или чиї. Натыканный -
    1) натиканий, настромляний, наштриканий понатик(ув)аний, понастромлюваний, понаштрикуваний; напханий, набганий, понапих(ув)аний, понабиганий;
    2) наштриканий, наколотий и наколений, нашпиганий, понаштрикуваний и т. п.; нароблений, накопирсаний. -ться -
    1) натикатися и натикуватися, натикатися, понатикатися и понатикуватися; бути натикуваним, натиканим, понатик(ув)аним и т. п. [Понастромлювалось у волосся сіна (Канівщ.)];
    2) (вдоволь, сов.) натикатися, настромлятися, (чем-л. острым) наштурхатися, наштрикатися, нашпигатися, попотикати (досхочу) и т. п.; срв. Тыкать.
    IV. Натыкать, наткнуть -
    1) что, кого на что - натикати, наткнути, (чаще) настромлювати, настромити, наштрикувати, наштрикнути, з[на]низувати, з[на]низати, (нашпиливать) нашпилювати, нашпилити, (о мног.) понатикати, понастромлювати, понаштрикувати, поз[пона]низувати, понашпилювати що, кого на що. [Діток малих на списи натикали (Київщ.). Рибалка удочку закинув, наткнувши на гачок чималий червячок (Боров.). Неначе мене хто настромив на вила (Н.-Лев.). Настромив на удочку рибу (Куліш). Понастромлюйте на щогли голови рандарські (Куліш). Наштрикнув картоплину на ціпок, а тоді як кине нею! (Сл. Гр.). Возьміте Байду, повісите і на острий гак знижіте (Ант.-Драг.). Метеликів нашпилюють на пришпильки (Київ)];
    2) кого на кого, на что - наштовхувати, наштовхнути, (реже) натикати, наткнути, (наводить) наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаштовхувати и т. п. кого на кого, на що. [Цього кота хоч мордою наштовхни на мишу, все одно не спіймає (Брацл.)]. Наткнутый -
    1) наткнутий, настромлений, наштрикнутий, з[на]низаний, нашпилений, понатиканий, понастромлюваний, понаштрикуваний, поз[пона]низуваний, понапшилюваний;
    2) наштовхнутий, наткнутий, наведений, напроваджений, понатиканий и т. п. -ться -
    1) натикатися, наткнутися, понатикатися; бути натиканим, наткнутим, понатиканим и т. п. Насекомые -ются на шпильки - комах нашпилюють на припшильки;
    2) (наталкиваться) натикатися, наткнутися на кого, на що, натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, нахоплюватися и нахоплятися, нахопитися, наганятися, нагнатися на кого, на що, (на что-л. острое и перен.) наражатися, наразитися на кого, на що, (только в прям. знач.) настромлюватися, настромитися, наштрикуватися, наштрикнутися на що, (напарываться) напорюватися, напоротися, нарізуватися, нарізатися на кого, на що, (накалываться) наколюватися, наколотися, (порезаться) натинатися, натятися чим (напр. ногою) на що, (о мног.) понатикатися и т. п.; (встречать, нападать) нападати, напасти на кого, на що, надибати и надибувати, надибати на кого, на що и кого, що, здибати, здибати, (диал.) нагибувати, нагибати кого, що, впадати, впасти на кого, (набегать) набігати, набігти на кого, на що и кого, що, (о мног.) понападати, понадибати, понабігати; срв. Наталкиваться 2 (под
    II. Наталкивать). [Плентавсь важкими ногами по хаті, натикався на стіни (Коцюб.). Наткнувсь на таке погане, що… (Шевч.). Комуністичне перетворення суспільства натрапляє на скажену боротьбу (Азб. Комн.). Ми сміялись із радощів, що натрапили таких гарних людей (Г. Барв.). Нахопився в лісі на вовків (Сл. Гр.). Якийсь час мовчав, нахопившись в оповіданні на несподівану перетику (Корол.). (Слухалися його,) щоб не наразитися на прикрість (Остр. Скарбів). Настромився на ніж (Київщ.). Наштрикнувся на її (довгий) ніс (Н.-Лев.). Напоровся на вила (Сл. Гр.). З розбігу напоровся в дверях на кондуктора (Крим.). Инший (черкес) наріжеться на пластуна, то й амінь йому (Основа 1862). Натявся на косу (Сл. Гр.). По всіх книжках її очі надибували на слово «кохання» (В. Підмог.). Перегортаючи своє старе шпаргалля, я знов надибав на той рукопис (Крим.). Поки-що він не знаходив нічого цікавого, аж ось надибав таке… (Крим.). Лисиця набігла виноград (Біл.-Лос.)].
    * * *
    I несов.; сов. - наткн`уть
    1) натика́ти, наткну́ти и мног. понатика́ти, настро́млювати, -люю, -люєш, настроми́ти, -ромлю, -ромиш и мног. понастро́млювати и понастромля́ти; наштри́кувати, наштри́кнути
    2) ( наталкивать) нашто́вхувати, -штовхую, -штовхуєш, наштовхну́ти; (наводить на кого-что-л.) наводи́ти, -воджу, -водиш, навести, -веду, -веде́ш
    II несов.; сов. - нат`ыкать
    1) ( втыкать) натика́ти, нати́кати и мног. понатика́ти
    2) ( делать надколы) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю, -колеш и мног. понако́лювати

    Русско-украинский словарь > натыкать

  • 88 оригинал

    1) оригінал (-лу), первотвір (-твору), первовзір (-зору), первопис (-су). [Читав твори в перекладі, а не в оригіналі. Перекладено з первотвору]. Оригиналы произведений Шевченка - Шевченкові первотвори, оригінали;
    2) тип. - оригінал, (писаннььй) рукопис (- су). -нал для набора - оригінал до складання;
    3) оригінал, дивак, чудасій (-сія), чудасійник, чудодій, штукар (-ря), проява, химерник, химородник. [Ми вважали його за дивака. Найшовсь таки якийсь проява, якийсь дурний оригінал (Шевч.)]. См. ещё Чудак. Это большой -нал - це великий дивак, чудасій, оригінал и т. д.
    * * *
    1) ( подлинник) оригіна́л, -у
    2) ( чудак) оригіна́л, -а

    Русско-украинский словарь > оригинал

  • 89 происхождение

    1) походження; (возникновение) по(в)стання. -ние этого обычая нам неизвестно - походження (повстання) цього звичаю нам невідоме. Рукопись болгарского -ния - рукопис болгарського походження. -ние видов - походження (повстання) видів. -ние языка - походження (повстання) мови. Слово, -ние которого неизвестно - слово, якого походження невідоме;
    2) походження, рід (р. роду), коліно, уродження. [Соромився свого походження, гордував своїми земляками (Леонт.). Найбільше право давав тоді чоловікові рід його, а не розум і дотепність (Куліш)]. По своему -нию - родом, з роду, походженням, з походження свого. Он немец по -нию - він німець родом, з роду, походженням, з походження. Человек знатного, благородного, низкого -ния - людина високого (великого), шляхетного, низького роду, коліна, уродження. [Високі уряди і королівщини роздавав король панам великого коліна (Куліш). Повсякчас корить свого чоловіка за те, що він низького коліна (Яворн.)]. Мужицкого, мещанского, барского -ния - мужицького, міщанського, панського роду, коліна; (диал.) мужицької, міщанської, панської ложі. [То були все панського коліна люде (Єфр.). А як ти, ци нашої мужицької ложі, ци міщанської, ци панської? (Стефаник)]. Одного -ния с кем - одноколінний з ким. [Стародавнього князівського роду, одноколінного з князями Збаразькими, Вишневецькими й Воронецькими (О. Лев.)].
    * * *
    похо́дження; ( возникновение) ви́никнення, постання́

    \происхождение ви́дов — биол. похо́дження ви́дів

    Русско-украинский словарь > происхождение

  • 90 просматривать

    просмотреть
    1) переглядати, переглянути, перегледжувати, перегле[я ]діти, передивлятися, передивитися, продивлятися, продивитися, (о мн.) попереглядати, поперегледжувати, попере[попро]дивлятися що. [Або зовсім не читала книжки, або тільки переглядала (Неч.-Лев.). Адвокат розпитався, переглянув справу й похитав головою (Коцюб.). Передивився ввесь рукопис]. -реть сочинение - переглянути (проглянути) писання (твір, працю);
    2) (проглядеть, пропускать, не заметив) неоглядати, недоглянути и недогледіти (недоглядіти), недодивлятися, недодивитися чого, проминати, проминути, пробачити, (прозевать) проморгати, проґавити що; (см. Проглядеть). [Я сховався в кущі, а він ішов та й пробачив мене (Лубенщ.)]. -реть несколько опечаток в корректуре - недогледіти (проморгати) декілька (друкарських) помилок у коректі;
    3) просмотреть на кого, на что известное время - продивитися на кого, на що якийсь час. -рел всю ночь на северное сияние - усю ніч продивився (усю ніч видивлявся) на північне сяйво (на північну заграву). -реть глаза - очі видивити. [Поки сина ожениш - очі видивиш]. -реть все окна - усі вікна видивитися. [Усі вікна видивилась, виглядаючи вас (Васильч.)]. Просмотренный -
    1) переглянутий, перегледжений;
    2) недоглянутий, недогледжений, недодивлений; проминутий, проморганий. -ться -
    1) переглядатися, бути переглянутим, перегледженим, передивлятися, бути передивленим;
    2) -реться - прогле[я]дітися, недодивитися. [Гляди та й не проглядись, купи та й не прокупись (Ном.)].
    * * *
    несов.; сов. - просмотр`еть
    1) (пересматривать, знакомиться с чем-л.) перегляда́ти, перегля́нути и перегляді́ти и поперегляда́ти, прогляда́ти, прогля́нути, передивля́тися, передиви́тися и попередивля́тися, продивля́тися, продиви́тися
    2) ( кого-что - не замечать) недогляда́ти, недогля́нути и недогляді́ти (кого-що, чого), недобача́ти, недоба́чити (кого-чого); ( пропускать) пропуска́ти, пропусти́ти, -пущу́, -пустиш (кого-що)
    3) (несов.: смотреть в течение определённого времени) диви́тися [ці́лу годи́ну], пролива́тися

    Русско-украинский словарь > просматривать

  • 91 Берёстовий

    берестяный луб'яний. [Луб'яний рукопис Стефана Пермського].

    Русско-украинский словарь > Берёстовий

  • 92 Измарывать

    -ся, измарать, -ся каляти, -ся, викаляти, -ся, бруднити, -ся, забруднити, -ся (и забрудніти), збруднити, -ся и збрудити, -ся, (о мн.) позабруднювати, -ся; см. ещё Испачкивать, -ся. -рать рукопись (исчертить) - почеркати, покреслити рукопис. Измаранный - викаляний, забруднений; почерканий, покреслений.

    Русско-украинский словарь > Измарывать

  • 93 Неодобренный

    неухвалений, несхвалений; непохвалений; срв. Одобрять. [З приводу неухвалених рукописів редакція не листується (В. Підм.)].

    Русско-украинский словарь > Неодобренный

  • 94 abridge

    [ə'brɪʤ]
    v
    1) скоро́чувати (статтю, рукопис і т.п.)
    2) обме́жувати, урі́зувати ( права)
    3) позбавля́ти ( чогось - of)

    English-Ukrainian transcription dictionary > abridge

  • 95 illuminate

    [ɪ'l(j)uːmɪneɪt]
    v
    1) осві́тлювати
    2) ілюмінува́ти
    3) перен. пролива́ти сві́тло, висві́тлювати, роз'я́снювати
    4) оздо́блювати яскра́вими малю́нками ( рукопис)

    English-Ukrainian transcription dictionary > illuminate

  • 96 intercalate

    [ɪn'tɜːkəleɪt]
    v
    додава́ти; вставля́ти (щось у рукопис, документ і т.п.)

    English-Ukrainian transcription dictionary > intercalate

  • 97 vet

    [vet] 1. n розм.
    скор. від veterinary
    2. v
    1) роби́ти ветерина́рний о́гляд; лікува́ти ( тварин)
    2) бу́ти ветерина́ром
    3) прогляда́ти, горта́ти ( рукопис)
    4) дослі́джувати; випробо́вувати ( прилад)

    English-Ukrainian transcription dictionary > vet

  • 98 literary work

    eng.literary work
    rus.оригинал, рукопись
    ukr.оригінал, рукопис
    Работа, выполненная в произвольной форме (рукописная, машинописная, полученная на ЭВМ или в виде печатной продукции).

    English-Russian dictionary of information security > literary work

  • 99 оригинал

    eng.literary work
    rus.оригинал, рукопись
    ukr.оригінал, рукопис
    Работа, выполненная в произвольной форме (рукописная, машинописная, полученная на ЭВМ или в виде печатной продукции).

    English-Russian dictionary of information security > оригинал

  • 100 рукопись

    eng.literary work
    rus.оригинал, рукопись
    ukr.оригінал, рукопис
    Работа, выполненная в произвольной форме (рукописная, машинописная, полученная на ЭВМ или в виде печатной продукции).

    English-Russian dictionary of information security > рукопись

Страницы

См. также в других словарях:

  • рукопис — у, ч. 1) Текст будь якого твору, написаний автором від руки або надрукований на машинці. 2) Пам ятка стародавньої писемності …   Український тлумачний словник

  • рукопис — [руко/пиес] су, м. (на) су, мн. сие, с іў …   Орфоепічний словник української мови

  • рукопис — іменник чоловічого роду рідко …   Орфографічний словник української мови

  • рукописание — рукопис ание, я …   Русский орфографический словарь

  • Кодикология — спец. ист. дисциплина, занимающаяся изучением рукопис. кн. Как самост. науч. дисциплина К. возникла в послевоен. годы. Термин К. предложил в 1949 франц. ученый Альфонс Дэн, хотя изучением рукопис. кн. занимались уже давно. Осн. задачами К.… …   Российский гуманитарный энциклопедический словарь

  • скрипт — Скрипт: посвідка, рукопис [46 1] розписка, вексель [47] рукопис [49;50,IV,VI,XX] Та про се прошу Вас не забувати 1) про дальший скрипт Клоустона, 2) про дальший скрипт Фірдоусі [XX] рукопис, письмо, посвідка, зобов язання [44 1] рукопис, текст… …   Толковый украинский словарь

  • Калайдович Конст. Фед — КАЛАЙДОВИЧ Конст. Фед. (1792 1832) археограф и библиограф, брат М. Ф. Калайдовича. Окончил Моск. ун т (1810). Чл. корр. Петерб. АН (1825). В 16 лет выпустил в свет свою первую кн. Плоды трудов моих, или Сочинения и переводы К. Калайдовича . С… …   Российский гуманитарный энциклопедический словарь

  • Российская национальная библиотека — старейшая гос. общедоступная б ка России. Основана 16 (27) мая 1795 Екатериной II как Имп. Публичная б ка и нац. книгохранилище. Открыта для всеобщего пользования в янв. 1814 в специально построенном для нее здании (арх. Е. Т. Соколов). В 1828 34 …   Российский гуманитарный энциклопедический словарь

  • Смирнов, Василий Дмитриевич — Для улучшения этой статьи желательно?: Исправить статью согласно стилистическим правилам Википедии. Викифицировать статью. Добавить иллюстрации …   Википедия

  • Герасимова-Персидская, Нина Александровна — …   Википедия

  • манускрипт — у, ч., книжн. Стародавній рукопис. || жарт. Рукопис узагалі …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»