-
61 even
I n; поет., іст. II n1) парне число2) ціле числоIII a1) рівний, гладкий2) рівний, рівномірний3) рівний, однаковий; такий самийeven break — aмep. рівні шанси
4) на одному рівні, урівень; паралельний5) урівноважений; який розквитався, який розрахувався6) справедливий, чесний7) парнийeven number — парне число; пoлiгp. парна колонцифра
9) пoлiгp. увесьIV advat even — eк. без відсотків
1) навіть; ( навіть) ще ( при порівнянні)even worse — навіть /ще/ гірше
2) посил. саме, точно3) пoлiгp. в підбірV v1) вирівнювати, згладжувати, робити рівним, гладким (тж. even up); вирівнюватися (тж. even out)2) пepeв.; aмep., дiaл. рівняти, прирівнювати, ставити на одну дошку; робити або вважати рівними3) eк. зрівняти; нівелювати4) aмep. (on) відплатити, помститися -
62 improve on
phr vзмінити на краще; поліпшити ( у порівнянні з чим-небудь), удосконалити -
63 nothing
I [`neaiç] n1) дрібниця, дріб'язок2) нуль; нуль, порожнє місце ( про людину), нікчема3) відсутність ( чого-небудь); порожнеча; небуття, нереальність; повне зникнення4) цepк. атеїст, безбожникII [`neaiç] advанітрошки, зовсім ніIII ['neaiç] indef; pron1) нічого2) ніщо (у порівнянні з ким-небудь, чим-небудь); ніщо ( для кого-небудь)3) (of) нічого від, жодним чином неnothing but — тільки, ніщо крім
nothing for it but — нічого іншого як; немає іншого виходу крім
nothing if not — насамперед; украй, надзвичайно, найвищою мірою
nothing doing — у відповідь на прохання, питання ні; не можна; не згодний; нічого немає ( про роботу); нічого подібного; номер не пройде; нічого не вийшло; невдача!
to make nothing of — після can не зрозуміти, не розібратися; перед іменником нехтувати, не звертати уваги; перед іменником не використовувати; перед герундієм не замислюватися, не зупинятися ( перед чим-небудь), ставитися як до ( чого-небудь) звичайного
nothing — даром, задарма, безкоштовно; без підстав; даремно
-
64 over
I n1) надлишок2) приплата3) вiйcьк. переліт ( снаряда)4) cпopт. серія кидків (шість; у крикеті)5) paд. перехід на прийомII a1) верхній; зовнішній2) вищестоящий3) зайвий, надлишковий; надмірнийIII adv1) знаходження або рух над чим-небудь нагорі, зверху; наверх, вгору; рух через що-небудь- часто передається дiєcл. префіксом пере-to step over — переступити; зміну положення, перекидання, перехід з вертикального положення в горизонтальне- часто передається дiєcл. префіксом пере-
please, turn over — дивися на звороті ( напис); перехід на протилежну сторону, зміну позиції- часто передається дiєcл. префіксом пере-
to sail over — переплисти ( на іншу сторону); наближення до якого-небудь місця або особи або перехід до чого-небудь- часто передається дiєcл. префіксом під-; знаходження на якій-небудь стороні
2) повторення знову, ще раз3) старанність виконання дії або доведення її до кінця- часто передається дiєcл. префіксами про-, пере-to check over — перевірити; закінчення чого-небудь
4) нерозв'язаність, незакінченість, неврегульованістьto lay over — відкладати; відтерміновувати
5) поширення по всьому даному місцю, по всій території (часто all over)6) тривалість протікання дії протягом якого-небудь періоду часу або після закінчення цього періоду часу7) передачу або перехід чого-небудь від однієї особи до іншої- часто передається дiєcл. префіксом пере-8) надлишок до того ж, на додаток; надлишок або вищий ступінь якості надзвичайно, понад, занадто10) у сполученняхover against — навпроти; проти, у порівнянні
over with — зроблений, закінчений
IV prepover and above — до того ж, крім того; занадто, надто
1) указує назнаходження або рух над яким-небудь предметом над; положення на якому-небудь предметі або поверх нього на; положення поперек чого-небудь через; місце розташування по інший бік чого-небудь по той бік, за; положення біля чого-небудь біля; надягання, натягування чохла на; рух через що-небудь, по чому-небудь або через яку-небудь перешкоду через, по, об; рух або поширення по якій-небудь поверхні в певному або у різних напрямках по; на ( часто all over); дотик до поверхні чого-небудь по2) указує наперіод протікання дії протягом, за; включення в дію якого-небудь моменту, відрізку часу включаючи, включно; до; протікання дії під час якого-небудь заняття за3) указує набільшу кількість понад, більше; більший вік, час більше4) указує набільш високе положення, перевагу, переважання, панування, владу над; більш високий ранг, положення вищий, старший5) указує напредмет думки, суперечки про, над, відносно, з приводу; предмет розгляду, перегляду - часто передається дiєcл. префіксом про-6) указує на подолання труднощів, перешкод7) указує на спосіб пересування, пересилання, передачі по8) указує на особу, з якою що-небудь відбувається або трапляється -
65 side
I [said] n1) стінка, стіна; мaт. сторона ( фігури)2) поверхня, сторона, одна з поверхонь ( чого-небудь)3) борт (корабля, човна)4) схил5) берег6) поле, край ( сторінки)7) гeoл. сторона, крило ( скиду)9) частина, половина; сторона10) частина, область, район11) край, бікat smb 's side — поруч з ким-небудь
by the side of smth; smb — поруч з чим-небудь, ким-небудь, біля чого-небудь, кого-небудь; у порівнянні з чим-небудь, ким-небудь
side by side — пліч-о-пліч; поруч; у повній злагоді, у єднанні ( з ким-небудь); половина ( туші); бік, грудинка
13) місце, пункт14) аспект, сторона; риса; сторона ( у суперечці)15) група, сторона; партія; cпopт. сторона; команда16) відділення ( навчального закладу); група студентів, які знаходяться під опікою якого-небудь викладача ( у Кембриджському університеті)17) схильність, ухил ( в ту чи іншу сторону)this side of smth — майже, не досягаючи чого-небудь
18) театр. переписана роль ( для одного актора)II [said] a1) бічнийside elevation — тex. вид збоку; поздовжній розріз
2) побічний, неголовнийIII [said] v1) ( with) ставати на ( чий-небудь) бік; об`єднуватися, групуватися, блокуватися ( з ким-небудь)2) cл. давати лад, наводити порядок, прибирати3) відкласти, відсунути убікIV [said] nчванство, зазнайство -
66 still
I [stil] n1) пoeт. тиша, безмовність2) = still picture3) кiнo рекламний кадр, фотореклама4) тб. студійна заставка; діаграма, фотографія5) = still alarmII [stil] a1) нерухомий, спокійний2) тихий, безмовний, безшумний3) тихий, неголосний, приглушений4) неігристий ( про вино)III [stil] advнерухомо, спокійно, тихоIV [stil] v1) заспокоювати, утихомирювати; змусити замовчати; змусити зупинитися2) угамовувати, заспокоювати; заспокоюватисяV [stil] adv1) дотепер, ( усе) ще, як, раніше2) ще ( у порівнянні)still further — ще далі; більше того
3) крім того, щеVI [stil]cj все-таки, проте, однакVII [stil] n1) перегінний куб, дистиляторVIII [stil] vпереганяти, дистилювати -
67 subgravity
-
68 triple
I n2) трійка, три ( предмету)3) триразове повторення шкільної програми або обов'язкових фігур ( фігурне катання)II a1) потрійнийtriple cable — eл. трьохжильний кабель
Triple alliance — icт. Потрійний союз
Triple entente — icт. Антанта, Потрійна згода
Triple Crown — "Потрійна корона" (символічна нагорода в регбійном турнірі Британських острові[ср. тж. є])
Triple Event — "Потрійні змагання" ( три кінноспортивні змагання в Англії)
triple foot — вірш трискладова стопа
triple star — acтp. потрійна зірка
triple fugue — мyз. потрійна /триголосна/ фуга
triple time — мyз. тридольний розмір
triple jump — cпopт. потрійний стрибок
triple tie — спорт, рівність трьох учасників
2) в гpaм.; знaч. прислів. втричі є triple crown папська тіара [ср. тж. 1]IIItriple tree — icт. шибениця
1) υl. потроюватиthe export was tripled — експорт збільшився втричі; потроюватися
2) служити трьом цілям; мати потрійне призначення -
69 underbid
v; ком.(underbade, underbid; underbidden, underbid) запропонувати по більш низькій ціні ( у порівнянні з іншими), збити ціну -
70 underquote
v; ком. -
71 value
I v.1) оцінювати, давати оцінку (у грошовому вираженні); I do not value that a brass farthing value по-моєму, це щербатого шеляга не коштує2) оцінювати, визначати значення, користь3) дорожити, цінувати; to value oneself on /upon, for/ smth. пишатися /хизуватися/ чимось; to value smth. above rubies цінувати що-н. дорожче золота4) ек. трасувати, виставляти вексель чи траттуII n.1) цінність; важливість; корисність; to set a high value on smth. надавати великого значення чому-н.; дорожити чим-н.; to set a low value on smth. не надавати великого значення чому-н.; to know the value of time цінувати свій час; pl. цінності; moral [artistic] values моральні [художні] цінності; етичне усвідомлення; уявлення про добро та зло2) значення, зміст (слова); to give full value to each word чеканити слова; the precise valueof a word точний зміст слова3) цінність, вартість; value journey подорож, що виправдує витрати; value for money цінність у порівнянні зі сплаченою сумою; he gives you value for your money за ваші гроші ви отримуєте від нього хороший товар4) ек. ціна; вартість ( у грошовому вираженні); value letter [parcel] цінний лист [пакунок]; commercial value ринкова вартість; продажна ціна; market value курсова вартість; ринкова вартість; nominal /par, face/ value загальна ціна; номінальна вартість, номінал; current values а) існуючі ціни; поточні показники; declared value оголошена вартість ( у митній декларації);at value по цене; under value нижче вартості; in terms of value у вартісному вираженні; to lose /to fall, to go down/ in value упасти у ціні; політ.-ек. вартість; exchange value мінова вартість; surplus value додаткова вартість; ек. валюта; сума векселя або тратти; еквівалент (суми векселя): value date строк векселя; дата нарахування грошей на банківський рахунок; for value received еквівалент отримано ( фраза у тексті тратті)5) спец. величина, значення; absolute [actual, average, negative] value абсолютна [справжня, середня, негативна] величина, абсолютне [справжнє, середнє, негативне] значення;initial value вихідна величина; дане значення; iodine value йодне число; crest /peak/ value амплітуда; амплітудне, пікове значення; heating value теплотвірна здатність; numerical value мат. чисельне значення; radiation value коефіцієнт випромінювання; geographical values географічні координати; Greenwich value геогр. довгота від меридіана Грінвіча; field values польові дані6) муз. довгота ноти або паузи7) мист. співвідношення тонів; value of colour інтенсивність кольору; насиченість колірного тону; out of value занадто темно; занадто світло8) грам. якість; to accept smth. at face value приймати що-н. за чисту монету; розуміти буквально /у буквальному значенні слова -
72 vis-â-vis
I n.(pl. без змін.) 1)візаві; І haven’t spoken to my vis-â-vis я не розмовляв з моїм візаві /з людиною, що сиділа напроти мене/2)зустріч без свідків, віч-на-віч3)4)іст. легка двомісна коляска, місця в який розташовані одне навпроти іншого; козетка ( невелика кушетка)II prep.1) навпроти, віч-на-віч (з ким-н.); візаві; he found hіmself vis-â-vis hіs frіend він опинився напроти свого друга2) у порівнянні з; plane geometry vis-â-vis solіd geometry планіметрія на відміну від стереометрії3) у відношенні, стосовно ; oblіgatіons vis-â-vis smb., smth. зобов’язання стосовно кого-н., у відношенні чого-н.; he іs responsіble vis-â-vis the government for іt він відповідає за це перед урядомIII adv.навпроти, друг проти друга, обличчям до обличчя; he and І sat vis-â-vis at dіnner за обідом ми сиділи друг проти друга -
73 направлять
направить1) (давать направление) спрямовувати, спрямувати, напрямовувати, напрямувати, направляти, направити, напрямляти, напрямити, (указывать путь) справляти, справити, напроваджувати, напровадити кого, що на кого, на що, до кого, до чого, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, на кого, на що, накеровувати, накерувати, скеровувати, керувати, скерувати, кермувати, скермувати кого, що на кого, на що, до кого, до чого и ким, чим, (заправлять, распоряжаться) орудувати ким, чим, (о мног.) поспрямовувати, понапрямовувати, понаправляти, понапрямляти, понапроваджувати, повипрямовувати, понакеровувати, поскеровувати. [Ми направляли човен на тіні, бо там ясніше горіли вогні (Коцюб.). Направивши їх темними лісами (Сторож.). Направляв письменство на вільні простори (Корол.). Дозвілля вкупі з допитливим розумом напрямили дівчину на книжки (Коцюб.). Треба його напрямити на ту стежку (Мирн.). Справив його на битий шлях (Сл. Ум.). Девлет-Ґірей справив татарву на дорогу мирного побуту (Куліш). Справляють честь її на небезпечну путь (Самійл.). Прийдете оце до села, а там вас справлять до школи (Канівщ.). Сам горе до себе справлю (Франко). Накеровує їх до кращого життя (Рада). Провідник брався за ланцюг, щоб скерувати човен (Коцюб.). Скеруй половими (волами) добре, щоб часом не зачепитися (Н.- Лев.). Я тямлю, куди ти кермуєш (Кониськ.). Сказано: молода сила, тільки вміло орудуй нею, вона тобі й землю переверне (Кониськ.)]. Меня к вам -вили - мене до вас направили (справили, напровадили). [Там черничка мене до вас направила (Кониськ.). Напровадьте його до мене (Крим.)]. -ть корабль рулём и парусами - направляти (скеровувати), направити (скерувати) корабель кермою і вітрилами. -ть путь куда - простувати, попростувати, прямувати, попрямувати куди. Куда путь -ете? - куди простуєте? куди вам дорога?;2) (устремлять, обращать) справляти, справити, направляти, направити, напрямовувати, напрямувати, напрямляти, напрямити, навертати, навернути, звертати, звернути, обертати, обернути, напроваджувати, напровадити, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати що на кого, на що, до кого, до чого, (склонять) привертати, привернути кого до чого, (о мног.) понавертати и т. п., попривертати. [Направляючи свою увагу туди, куди потребує революційна стратегія (Еллан). Він силоміць напрямив свої думки на щоденну роботу (Коцюб.). Читання навертало її думки на новий шлях (Грінч.). Наверни мене на їх віру (Манж.). Звернути свою увагу в инший бік (Коцюб.). До тебе звертаю всі думи свої (Самійл.). Обертати всенькі свої сили на розвивання науки (Статут Ак. Н.). Така любов напроваджує всі наші заходи тільки на одну точку (Крим.). Всі сили накерували (Сл. Гр.)];3) (наставлять) направляти, направити, напрямляти, напрямити, настановляти, настановити, навертати, навернути, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаправляти, понапрямляти и т. п. кого на що; (руководить) керувати, скерувати ким, водити кого. [Маючи думку на чесну працю і дітей напрямити (Мирн.). Потяг до світла водив письменника в його шуканнях правдивого життя (Корол.)]. -ть к добру, на путь правильный (спасительный), на путь истины - направляти (навертати), направити (поправити, навернути) до доброго (на все добре, на добро), на праву путь (на дорогу, на стежку), напучувати, напутити на путь спасенну, на путь істинну, наводити, навести на пуття (на добро, на добрий лад). [Сила, що змогла-б направляти всіх до доброго (Грінч.). Серце навернуть на праву, чесну путь (Самійл.). Поможіть синочкові моєму та напутіть його (Тесл.). Вона тебе, як мати рідна, напутить (Кониськ.). Чому й на пуття не навести? (Свидн.). Учителька розумна наведе на добро (Свидн.)]. -ть на ложный, на гибельный путь - справляти (напроваджувати), справити (напровадити) на хибну (помилкову, помильну) путь, на згубну путь; срв. Заблуждение (Вводить в -ние). [Напровадив його на згубний шлях (Київщ.)]. -ть на ум - см. Наставлять (4) на ум. -ть к лучшему - направляти, направити до кращого (на краще). -ть советами - напучувати, напутити, наставляти, наставити порадами на пуття;4) (нацеливать) направляти, направити що на кого, на що, проти кого, проти чого, що кому в що, справляти, справити, націляти, націлити що на що, спрямовувати, спрямувати, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати, вимірювати и виміряти, вимірити що проти кого, проти чого, на кого, на що, налучати, налучити чим в що, (орудие, войско ещё) рих[ш]тувати, вирих[ш]тувати, нарих[ш]тувати, (о мног.) понаправляти, посправляти и т. п.; срв. Наводить 2. [Тепер я знаю, куди свого кинджала направляти (Куліш). Не налучу ніяк ниткою у вушко (Червоногр.). А своє військо на Львів рихтує (Ант.-Драг.)]. -ть оружие, ружьё на кого, на что - направляти, направити зброю, рушницю на кого, на що, проти кого, проти чого, націляти, націлити зброю, рушницю на кого, на що. -ть шутку, насмешку на кого - виміряти, вимірити жарт, посміх проти кого;5) (налаживать, исправлять) лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити, ладнати, наладнати, направляти, направити, налаштовувати, налаштувати, справляти, справити, (пров.) напосуджувати, напосудити, (о мног.) поналагоджувати, понаправляти и т. п. що; срв. Поправлять 1, Налаживать 2. [Взялися лагодити грубу (Кониськ.). Треба направити машину (Звин.)];6) (наострять) направляти, направити, нагострювати, нагострити, (косу правилкой) мантачити, намантачити, (о мног.) понаправляти, понагострювати, помантачити що. -ть бритву - направляти (нагострювати), направити (нагострити) бритву. -ть нож, топор - нагострювати, нагострити ножа (ніж), сокиру;7) (изглаживать) стирати, стерти, (о мног.) постирати що. [Чисто постирав зубки в борони (Лубенщ.)];8) (только сов.) - а) (науправлять) накерувати ким, чим и кого, що, направити ким, чим и що и т. п.; б) (некоторое время) покерувати, поправити ким, чим и т. п. Срв. Править. [Недовго й поправив, - тільки виїхали, зараз і перекинув (Київщ.)]. Направленный -1) с[на]прямований, направлений, напрямлений, справлений, напроваджений, випрямуваний, накерований, скер(м)ований, поспрямовуваний и т. п. [Ще дитиною напрямований по хліборобській дорозі (Мирн.). Інстинкти, направлені до однієї мети (Наш)];2) справлений, направлений, напрямований, напрямлений, навернений, звернений, обернений, напроваджений, скерований, накерований, привернений, понавертаний и т. п. [Око ніби на тебе справлене, а само дивиться десь у глибінь безмірну (Стефаник). Всі думки напрямовані на добування більших достатків (Грінч.)];3) направлений, напрямлений, настановлений, навернений, напроваджений, понаправляний и т. п.; скерований; напучений, наведений;4) направлений, справлений, націлений, спрямований, випрямуваний, скерований, накерований, вимірений, налучений, вирих[ш]туваний, нарих[ш]тований, понаправляний и т. п. [У порівнянні з «Гартом», проти якого направлено вістря удару (Еллан). З обурливою статтею, спрямованою проти уряду (Пр. Правда). Багацько сатиричної кусливости, випрямуваної проти клерикалів і багатих клас (Крим.). Коли держава буржуазна, то вона скерована проти пролетаріяту (Азб. Ком.). Накази, скеровані на вивласнення великих книгозбірень (Азб. Ком.). Мова, вимірена проти аристократизму (Крим.)];5) полагоджений, налагоджений, наладнаний, направлений, налаштований, справлений, напосуджений, поналагоджуваний и т. п.;6) направлений, нагострений, намантачений, помантачений и т. п.;7) стертий, постираний;8) - а) накерований, направлений и т. п.; б) покерований, поправлений.* * *несов.; сов. - напр`авить1) направля́ти, напра́вити, -влю, -виш и мног. понаправля́ти, напрямля́ти, напрями́ти, -млю́, -ми́ш; (давать направление, устремлять, сосредоточивать) спрямо́вувати, -мо́вую, -мо́вуєш, спрямува́ти, -му́ю, -му́єш, скеро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, скерува́ти, -ру́ю, -ру́єш; (указывать направление кому-л., посылать куда-л.) справля́ти, спра́вити\направлятьть путь (шаги́, сто́пы) — простува́ти, попростува́ти, прямува́ти, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти
2) ( лезвие режущего инструмента) направля́ти и пра́вити, напра́вити и мног. понаправля́ти; ( натачивать) наго́стрювати, -рюю, -рюєш, нагостри́ти, -гострю́, -го́стриш и мног. понаго́стрювати, сов. погостри́ти; ( косу) манта́чити, поманта́чити3) (налаживать, организовывать) нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш4) ( наставляя) наверта́ти, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш, направля́ти, напра́вити5) мат. напрямля́ти, напрями́ти -
74 contrast
I n1. контраст, різниця, протилежність2. протиставлення, зіставлення- profound contrast глибока різниця- to form a contrast контрастувати- to offer a contrast контрастувати- to present a contrast контрастувати- in contrast with smth. у порівнянні з, на противагу чомусьII v1. протиставляти, зіставляти- to contrast sharply with smth. контрастувати з чимсь, різко суперечити чомусь -
75 hell hath no fury like a woman scorned
фурія в пеклі – ніщо у порівнянні з покинутою жінкоюEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > hell hath no fury like a woman scorned
-
76 still
[stɪl] I 1. n1) перегі́нний куб, дистиля́тор2) виноку́рний заво́д, ґура́льня2. vпереганя́ти; опрі́снювати; дистилюва́тиII 1. adj1) нерухо́мий; спокі́йний2) безшу́мний, ти́хий3) не ігри́стий ( про вино)••2. nstill waters run deep — у ти́хому боло́ті чорти́ во́дяться; ти́ха вода́ гре́блю рве
1) (німа́) ти́ша, безмо́вність2) = still picture3) рекла́мний кадр3. v1) заспоко́ювати; втихоми́рювати; задовольня́ти2) заколи́сувати4. adv1) непору́шно, спокі́йно2) до́сі; все ще; як і рані́ше3) все ж, все́-таки, проте́, одна́к4) ще ( у порівнянні)still longer — ще до́вший
-
77 м'який прошарок
ЗВru\ \ мягкая прослойкаen\ \ soft interlayerde\ \ [lang name="German"]Weichzwischenschicht, Weichzwischenlagefr\ \ \ couche douceділянка з'єднання, на якій метал має знижену твердість у порівнянні з металом сусідніх ділянок -
78 об'ємна дифузія
ru\ \ объемная диффузияen\ \ [lang name="English"]bulk diffusion, volume diffusion, lattice diffusionde\ \ Volumendiffusionfr\ \ \ diffusion volumiqueдифузія в об'ємі матеріалу; характеризується найвищою величиною енергії активації і низьким значенням коефіцієнтів дифузії в порівнянні з поверхневою і зерномежовою дифузіями -
79 поверхнева енергія
ru\ \ поверхностная энергияen\ \ surface energyde\ \ Oberflächenenergiefr\ \ \ [lang name="French"]énergie superficielle, énergie de surfaceнадлишок енергії поверхневого шару на межі поділу фаз у порівнянні з відповідною об'ємною енергією самих фаз -
80 поле далекодіючих напружень
en\ \ long-range stress fieldполе напружень, що діють на великих відстанях у порівнянні з міжатомнимиТермінологічний Словник "Метали" > поле далекодіючих напружень
См. также в других словарях:
порівнянність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
порівнянність — ності, ж. Абстр. ім. до порівнянний … Український тлумачний словник
порівняльний — а, е. 1) Який ґрунтується на порівнянні, на встановленні співвідношень між досліджуваними предметами, явищами і т. ін. Порівняльна педагогіка. Порівняльне мовознавство. || Одержаний внаслідок порівняння. •• Порівня/льна педаго/гіка галузь… … Український тлумачний словник
порівняний — I а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до порівняти I. 2) у знач. прикм.Який визначається в порівнянні, у зіставленні з чим небудь іншим; відносний. || Не цілковитий, не повний, не дуже великий порівняно з іншими. II а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до… … Український тлумачний словник
порівнянний — а, е. Якого можна порівняти з іншими. Порівнянні величини. || Якого можна виміряти однаковою мірою з чим небудь іншим; сумірний, спільномірний. •• Порівня/нна ціна/ ціна подібного товару у країні експорту, що практикується у звичайних… … Український тлумачний словник
сальдо — невідм., с. 1) Різниця між надходженням (дебетом) і видатком (кредитом) бухгалтерського обліку. •• Акти/вне (позити/вне) са/льдо перевищення надходження над видатком у торговельному чи платіжному балансі. Де/бетове са/льдо перевищення підсумкових … Український тлумачний словник
газоконденсатно-нафтовий поклад — газоконденсатно нефтяная залежь gas condensate and oil deposit *Gaskondensatlager mit industrienutzbarem Ölsaum поклад, що містить газоконденсатну шапку і нафт. облямівку пром. значення. Складається з двох термодинамічно рівноважних фаз:… … Гірничий енциклопедичний словник
відносний — 1) (який установлюється, визначається в порівнянні, у зіставленні з чим н. іншим), порівняний, релятивний 2) (не цілковитий, не повний, не дуже великий порівняно з іншим), порівняний … Словник синонімів української мови
вікно — Отвір для освітлення приміщення, який за своїм форматом міг бути вертикальним або горизонтальним, а його завершення прямокутним, шестикутним, півциркульним, овальним тощо. Протягом багатьох століть сформувались різні за формою і характером вікна … Архітектура і монументальне мистецтво
відносний — а, е. 1) Який установлюється, визначається в порівнянні, у зіставленні з чим небудь іншим; правильний за певних умов, обставин; прот. безумовний, абсолютний. Відносні числа. •• Відно/сна воло/гість (пові/тря) фіз. відношення абсолютної вологості… … Український тлумачний словник
так — присл. 1. 1) Означає спосіб дії; таким чином, таким способом. || Уживається в головному реченні у функції співвідносного слова з наступним уточненням його в підрядному реченні способу дії. || Уживається в головному реченні у функції… … Український тлумачний словник