Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

у+муках

  • 1 parturient

    adj
    1) що народжує; що розроджується
    2) вагітна; поросна; щінна; кітна; тільна; жеребна (про самиць)
    3) плідний; творчий; у муках творчості; на межі великого відкриття
    * * *
    a
    1) яка народжує; вагітна; щінна
    2) творчий; у муках творчості; на грані великого відкриття

    English-Ukrainian dictionary > parturient

  • 2 writhe

    1. n
    1) судома, судорога
    2) вінок
    2. v
    1) корчитися (від болю); звиватися
    2) перен. мучитися, терзатися (від чогось — at, under, with)
    3) скрутити, перекрутити (щось)
    4) судомити (м'язи)
    5) вивернути

    writhe oneself free — вивернутися, викрутитися (з чиїхось рук)

    * * *
    I [raid] n II [raid] v
    1) корчитися, звиватися

    to writhe with pain — корчитися від болі; (with, at, under) гостро переживати, мучитися, терзатися

    2) скрутити, перекрутити (що-н.); переплітати
    3) зводити (м'язи); спотврорити ( обличчя)

    to writhe oneself free — вивернутися (з чиїх-н. рук)

    English-Ukrainian dictionary > writhe

  • 3 пытка

    муки, мордування, катування, тортури. [Злякавшись мордування, міг він те сказати й свідчити, чого не знав (Грінч.).]. Подвергать, подвергнуть -тке - брати, взяти на муки, на тортури кого, піддати мукам кого. [А ти надумайся, натисни пам'ять, а то як візьмем завтра на тортури, то вже не випустим живим (Л. Укр.)]. Под -ткой - на муках. [Говорить, як на муках (Приказка)]. Место -тки - катівня.
    * * *
    1) катува́ння, торту́ри, -ту́р, торту́ра; диал. кату́ша;( действие) випи́тування на му́ках; ( мука) му́ка
    2) (перен.: нравственное страдание) торту́ри; ( мука) му́ка

    Русско-украинский словарь > пытка

  • 4 Запытывать

    запытать (замучить пыткой) мордувати и замордовувати, замордувати, катувати и закатовувати, закатувати кого, губити, загубити (стратити) кого на муках. [А потім, замордувавши, голову йому одрубали (ЗОЮР)]. Запытанный - замордований, закатований, страчений на муках.

    Русско-украинский словарь > Запытывать

  • 5 hard

    1. adj
    1) твердий; жорсткий; шорсткий на дотик

    to get (to grow) hard — тверднути; черствіти; грубішати

    2) сильний (удар)
    3) важкий, тяжкий (про працю)
    4) дужий, міцний; загартований
    5) суворий; безжалісний, жорстокий
    6) тяжкий; сповнений труднощів і нестатків
    7) холодний, суворий, лютий
    8) різкий, грубий, неприємний (про звук тощо)
    9) старанний, ретельний
    10) наполегливий, самовідданий
    11) стійкий
    12) жадібний; скупий; зажерливий
    13) дзвінкий (про монету)
    14) частий (про пульс)
    15) міцно зав'язаний
    16) амер. міцний; алкогольний
    17) розм. кислий, терпкий (про вино)
    18) певний, підтверджений
    19) контрастний (про зображення)
    20) густий, тягучий (про рідину)
    21) фіз. проникаючий (про радіацію)
    2. adv
    1) сильно, дуже; інтенсивно
    2) наполегливо, уперто; старанно, ретельно; енергійно
    3) твердо; круто
    4) важко, насилу
    5) надмірно, непомірно
    6) суворо, жорстоко

    ◊ hard coal — амер. антрацит

    ◊ hard court — тверде поле (теніс)

    ◊ hard currency — вільно конвертована валюта

    ◊ hard soap — господарське (просте) мило

    ◊ hard at hand — близько, поруч

    ◊ hard upon — близько, майже

    ◊ hard upon fifty — близько п'ятдесяти років

    ◊ to die hard — а) дорого віддати своє життя; б) довго помирати в муках

    ◊ to be hard pressed for time (money) — мати дуже мало часу (грошей)

    ◊ hard by — близько, поруч

    ◊ hard over helm! — стерно на борт!

    * * *
    I n
    1) тверда брукована або бетонована доріжка; твердий ґрунт, по якому можна пройти через грузьке болото
    3) cл. каторга
    5) = hard-on
    II a
    1) твердий; жорсткий, неприємний на дотик; твердий ( про воду)
    2) важкий, тяжкий; який потребуює напруги; такий, з яким важко ( зробити що-небудь); який піддається з трудом
    3) міцний, загартований, сильний
    4) строгий, суворий; безжалісний, жорстокий; важкий ( про характер)
    5) тяжкий, суворий, сповнений труднощів, нестатків
    6) суворий, холодний
    7) різкий; грубий; неприємний
    8) завзятий; старанний; який не знає впину
    9) стійкий, усталений; cпeц. стійкий, який не піддається біологічному розпаду
    10) жадібний, скупий
    12) реальний; практичний, позбавлений романтики
    13) жорсткий, частий ( про пульс); сильний ( про кашель); міцно зав`язаний ( про вузол)
    14) aмep. міцний; алкогольний; кислий, терпкий (про вино, пиво)
    15) cпeц. контрастний
    16) густий, тягучий ( про рідину)
    17) фiз. проникаючий ( про випромінювання)
    18) гpaм. твердий ( про приголосний)
    19) який створює звикання (про ліки, наркотики)
    20) Захищений (про стартову позицію, пускову площадку)
    III adv
    1) сильно, інтенсивно
    2) наполегливо, завзято; ретельно
    3) твердо, міцно; круто ( зварити яйце)
    4) важко, з трудом
    5) непомірно, надмірно
    6) близько, на невеликій відстані; біля
    7) мop. круто, до відмови ( про поворот керма)

    English-Ukrainian dictionary > hard

  • 6 labour

    1. n
    1) праця

    surplus labour — політ, ек. додаткова праця

    2) робота, завдання, задача, зусилля
    3) pl життєві турботи; знегоди
    4) робітники, робітничий клас

    skilled (unskilled) labour — кваліфіковані (некваліфіковані) робітники

    5) пологові муки; пологи, роди
    6) заст. результат праці

    labour company — військ. робоча рота

    labour detail — військ. а) робоча команда; б) наряд на роботу

    labour hours — робочий час; години праці

    L. leader — а) лейбористський лідер; б) керівник тред-юніону

    labour of love — а) безкорислива праця; б) улюблена справа

    lost labour — марна праця, марні зусилля

    L. Party — лейбористська партія

    2. v
    1) працювати; трудитися
    2) докладати зусиль; добиватися, домагатися; прагнути
    3) просуватися уперед через силу (з трудом)
    4) старанно опрацьовувати; докладно розглядати; вдаватися в подробиці
    5) заст. зазнавати пологових мук, народжувати
    6) бути в скрутному становищі (у тривозі)
    7) заст. обробляти (землю)
    8) мор. зазнавати хитавиці

    to labour under a delusion (a mistake, a misapprehension) — помилятися

    * * *
    I n
    1) праця; труд
    2) робота, завдання; задача ( важка); pl життєві справи, турботи; негоди
    3) робітничий клас; робітники; працівники; робоча сила
    4) (Labour) лейбористська партія
    5) надмірне зусилля; утрудненість
    7) icт. продукт або результат праці
    II a
    лейбористський, трудовий
    III v
    1) трудитися, ( важко) працювати
    2) ( for) докладати зусиль, домагатися, прагнути
    3) просуватися з трудом; мop. зазнавати сильної хитави ("болтанки")
    4) ретельно, копітко розробляти; розглядати докладно, у всіх деталях ( питання)
    5) ( under) бути в скрутному становищі, страждати ( від чого-небудь); піддаватися ( чому-небудь); зазнавати ( чого-небудь)
    6) мучитися пологами, родити
    7) icт.; пoeт. обробляти ( землю)

    English-Ukrainian dictionary > labour

  • 7 throe

    1. n звич. pl
    1) спазми; судоми; нестерпний біль
    2) агонія; передсмертні судоми
    3) пологові муки
    2. v
    1) страждати, мучитися
    2) агонізувати
    * * *
    n
    звичн. pl
    1) спазми; судорога; сильний біль

    to be in the throes of seasickness — страждати від морської хвороби; муки; приступ; душевний біль, страждання

    3) агонія, передсмертні судороги

    the throes of death, death throes — передсмертна агонія

    English-Ukrainian dictionary > throe

  • 8 parturient

    a
    1) яка народжує; вагітна; щінна
    2) творчий; у муках творчості; на грані великого відкриття

    English-Ukrainian dictionary > parturient

  • 9 writhe

    I [raid] n II [raid] v
    1) корчитися, звиватися

    to writhe with pain — корчитися від болі; (with, at, under) гостро переживати, мучитися, терзатися

    2) скрутити, перекрутити (що-н.); переплітати
    3) зводити (м'язи); спотврорити ( обличчя)

    to writhe oneself free — вивернутися (з чиїх-н. рук)

    English-Ukrainian dictionary > writhe

  • 10 возрастать

    -расти, взрастать, взрасти
    1) (прибавляться в рост, в вышину, в объёме) зростати, зрости, уростати, урости, виростати, вирости, більшати, побільшати;
    2) ( вообще увеличиваться, прибывать) збільшуватися, збільшитися [Попит на чисту нафту збільшувався раз-у-раз (Франко). Збільшується наукове письменство (Єфр.)], (числом в числе) прибільшатися, прибільшуватися, прибільшитися [За цього тижня у нас мерців прибільшилось (Звиног.)], множитися, намножитися. -тать, -расти силами - рости на силах, зростати (зрости) на силах. [Україна зростала на свідомих силах (Єфр.)], ( непрерывно) приходити (прийти) із сили в силу. [Його великий природній дар поетичний приходив од року в рік із сили в силу (Куліш)]; (о боли, муках) гіршати [Мука то гіршала, то затихала].
    * * *
    несов.; сов. - возраст`и
    зроста́ти, зрости́, вироста́ти, ви́рости

    Русско-украинский словарь > возрастать

  • 11 допытывать

    допытать кінчати, скінчити катування, мордування, докатувати, домучити кого, допитати кого на муках.
    * * *
    несов.; сов. - допыт`ать
    допи́тувати, допита́ти

    Русско-украинский словарь > допытывать

  • 12 нечеловеческий

    нелюдський, (сверхчеловеческий) надлюдський, (сверхъестественный) несвітський, несвітній. [Криком нелюдським озвалася враз нещасна (Грінч.). Стиснувши руки з нелюдської муки (Вороний). Груди несли нелюдську жагу (М. Рильськ.). Нелюдський зойк (Стефаник). Носить несвітський жах в душі своїй (Черкас.)]. -кие усилия - нелюдські (надлюдські) зусилля, нелюдське (надлюдське) силкування.
    * * *
    нелю́дський; ( чрезвычайный) надзвича́йний; (о крике, муках) несві́тський, диал. несві́тній

    Русско-украинский словарь > нечеловеческий

  • 13 после

    1) (нар.) після, опісля, навпісля, упісля, послі, навпослі, упослі, (потом) потім, потому, відтак, (попозже) згодом, (затем) далі. [Так писав він опісля і сам робив раз-у-раз (Єфр.). Гній можна й навпісля вивезти (Неч.-Лев.). На ярмарок тільки замолоду ходив, а після покинув (К. Ст.). Не цуравсь його й послі (Свидн.). А впослі він нарікатиме (Крим.). І потім сам я викрию всю справу (Грінч.)]. Доїхали до Київа, а тоді до Чернігова, а тоді додому (Крим.). Далі я вклався спати (Крим.). Приду -сле - прийду потім (після). Приду -сле (попозже) - прийду згодом. Подумай, а -сле говори - спершу подумай, а тоді кажи. На -сле - напотім. [Це напотім треба зоставити]. А -сле - а після, а там, а тоді, а далі. [Спершу загнате у тій семінарії, а там нестатки ймуть (М. Вовч.)];
    2) -сле кого, чего, предл. с род. п. - по кому, чому (предл. п.), після (реже послі) кого, чого, за ким, чим. [Після реакції прийшла революція (Єфр.). Послі смерти Цезаря (Куліш). По муках всіх, до чар твоїх з сльозами щастя припаду (Самійл.). Відпочинок по вашій праці (Руд.). Чи вийдеш по обіді на музики? (Н.-Лев.). По шкоді і лях мудрий (Ном.). По смерті. За борщем подали кашу (Рудан.). За паничевим приходом бенькет розвернувся (Мирн.)]. -сле тебя он первый - по тобі, за тобою (після тебе) він перший. -сле этого - по сьому. -сле этих слов - по сій мові. -сле того - по тому. [По тому минуло вже кілька років (Грінч.)]. -сле всего - по всьому; (под конец) на припослідку, упослідок, упослід. [На припослідку виходить битися той Іван (Гр.)]. -сле кого (чьей-нб. смерти) - по кому. [По батькові взяв землю ще й сам докупив (Крий.)]. -сле воскресенья - по неділі, з неділі. -сле полудня - по полудні, з полудня. -сле обеда - після обід, по обіді, пообід. -сле захода солнца - по заході (сонця). Франко явился, жил -сле Шевченка - Франко з'явився, жив після Шевченка, по Шевченкові. Он пришёл -сле всех - він прийшов останній, після всіх.
    3) (предлог в сложении с друг. сл.) по, після [Доба до- татарська і по-татарська. Післямова (послесловие)].
    * * *
    1) нареч. пі́сля, опі́сля и опісля́; ( потом) по́тім, пото́му; ( затем) відта́к, диал. зати́м
    2) предл. с род. п. пі́сля, опі́сля́; по с предложн. п.

    \после обе́да — ( в послеобеденное время) пі́сля обі́ду, по обі́ді

    Русско-украинский словарь > после

  • 14 проживать

    прожить
    1) (быть на свете) проживати, прожити, виживати, вижити, жити, зжити. [Сам він прожив уже півсотні й шість літ (Грінч.). Поспитала її, чи вона вже багато вижила віку (М. Вовч.). І в тихую самотність до Вудстоку вернусь, де літа молоді зжила (Грінч.)]. -жить чем - прожити з чого, чим. -жить трудами рук своих - прожити з праці рук своїх, прожити з пучок. На эти деньги не -вёш - на ці гроші (цими грошима) не проживеш. -жить жизнь (свой век) - вік зжити, пережити, (вік) звікувати, (вік) провікувати, збути вік. [Вік пережити - не поле перейти (Приказка). В мирі не переживеш (Г. Барв.)]. -жить богато, широко, припеваючи - прожити у розкошах у достатках. -жить в своё удовольствие - зажити життя, світу. -жить кое-как, с грехом пополам - скалатати життя, вік. -жить без чего-н. - перебути без чого. -жить в муках, страданиях - змучитися. [Не зжила, а змучилась (О. 1861)];
    2) (находиться пребывать где) проживати, жити, прожити, пробувати, пробути; обертатися; (иметь жилище) мешкати, промешкати, сидіти, просидіти, домувати де; (сколько времени, где) виживати, вижити, вибувати, вибути; (временно) перебувати, перебути, перемешкувати, перемешкати. [Він узимку живе в місті, а влітку на селі. Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний (Л. Укр.). В иншому краї пробуваючи (Грінч.). Де ся моя рибочка обертає (Голов.). Просидів до смерти на батьківськім ґрунті. Місяць перемешкав у знайомого]. -живать, -жить определённый срок (выжить) - виживати, вижити, вибувати, вибути, (а специальнее - особенно в обучении мастерству) термінувати, протермінувати. [Термінував п'ять літ, заким визволили в челядники (Шейк.)];
    3) (издерживать) проживати, прожити, (о мног. попроживати), тратити, потратити; (расточать) марнувати, промарнувати, промантачити, провести, прод(в)индрити. [Що наживали, те й проживали (Кониськ.). Сам бачу, що худобу трачу (Шейк.). Всі свої гроші провела (Звин.)]. Прожитый - прожитий, вижитий, зжитий, перебутий. [Перебуте життя (Крим.)].
    * * *
    несов.; сов. - прож`ить
    1) прожива́ти, прожи́ти; ( иметь жилище) ме́шкати, проме́шкати; (несов.: жизнь, век, молодость) зжи́ти, пережи́ти, збу́ти
    2) (несов.: живя где-л., провести определённое время) прожи́ти; пережи́ти

    Русско-украинский словарь > проживать

  • 15 пытать

    1) спитувати, пробувати що и чого; срв. Испытывать, -тать счастье - спитувати, пробувати щастя;
    2) мучити, брати на муки, на тортури, мордувати, катувати, тортурувати кого; допитувати на муках кого. [Ляхи його мордували, щоб пристав на унію: жар за халяви сипали і на колесо тягли (ЗОЮР. I). Катуйте, бийте нас, кати, печіть огнем, ножами тніть (Самійл.). Як його взяли, на муки брали (Чуб. III)]. Пытанный -
    1) спитуваний, пробуваний;
    2) мучений, мордований, катований.
    * * *
    1) ( подвергать пытке) катува́ти; випи́тувати на му́ках, бра́ти на торту́ри; ( мучить) мордува́ти, му́чити
    2) ( испытывать) випро́бувати випробо́вувати, про́бувати
    3) ( расспрашивать) диал. пита́ти, випи́тувати, розпи́тувати
    4) см. пытаться 1)

    Русско-украинский словарь > пытать

  • 16 Запытывание

    Запытание мордування, катування кого, замордування, закатування кого, загублення (страчення) кого на муках, на тортурах.

    Русско-украинский словарь > Запытывание

См. также в других словарях:

  • Муках (область) — Муках малайск. Mukah Страна Малайзия Статус область Входит в штат Саравак …   Википедия

  • О роженице в муках никто знать не должен. — О роженице в муках никто знать не должен. См. ДЕТИ РОДИНЫ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • При муках роженицы обводят ее трижды вокруг стола, растворяют царские врата, заставляют мужа песок боронить и пр. — При муках роженицы обводят ее трижды вокруг стола, растворяют царские врата, заставляют мужа песок боронить и пр. См. ДЕТИ РОДИНЫ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • о надеждах и муках былых вспоминать — В нас тайная склонность кипит. М.Ю. Лермонтов. Земля и Небо. Ср. При невзгодах настоящего нужно утешаться мыслию, что были времена и более тяжкие, да и те прошли. Н.Н. Карамзин. Ср. Et puis, caprice étrange, Je me surprends bénir Le beau jour,… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • О надеждах и муках былых вспоминать В нас тайная склонность кипит — О надеждахъ и мукахъ былыхъ вспоминать Въ насъ тайная склонность кипитъ. М. Ю. Лермонтовъ. Земля и Небо. Ср. При невзгодахъ настоящаго нужно утѣшаться мыслію, что были времена и болѣе тяжкія, да и тѣ прошли. Н. М. Карамзинъ. Ср. Et puis, caprice… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • На муках — Морд. На последнем месяце беременности. СРГМ 1986, 39 …   Большой словарь русских поговорок

  • Ад — Неоднозначность: См. также Геенна, Долина Еннома У этого термина существуют и другие значения, см. Ад (значения). Ад  в понимании многих религиозных деноминаций (традиционные христианские конфессии, зороастризм, ислам), мифологий и… …   Википедия

  • Хождение Богородицы по мукам — – один из самых популярных в древнерусской письменности переводных апокрифов. Старший из древнерусских списков датируется XII–XIII вв. (ГБЛ, собр. Тр. Серг. лавры, № 12, начало утрачено). Этот список издавался И. И. Срезневским, Н. С.… …   Словарь книжников и книжности Древней Руси

  • Церенц — (псевдоним, настоящее имя и фамилия Овсеп Шишманян)         [16(28).9.1822, Константинополь, ныне Стамбул, 1(13).2.1888, Тбилиси], армянский писатель. В 1831 37 учился в Венеции, в школе при армянском религиозном обществе мхитаристов (См.… …   Большая советская энциклопедия

  • Агасфер — (латинское, а отсюда общеевропейское Ahasverus, см. ниже) одно из наиболее распространенных имен легендарного персонажа в европейских сказаниях нового времени. Сюжет легенды, послужившей материалом для многих литературных произведений, как он… …   Литературная энциклопедия

  • ДЕТИ - РОДИНЫ — У кого детей много, тот не забыт от Бога. Сталась двоечка (т. е. чета), так будет и троечка. Пошел весной заяц сам друг в поле, а воротился сам десят оттоле. Бабенка не без ребенка. Не по холосту живем: Бог велел. Живот болит, а детей родит.… …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»