зводити

техн. взводи́ть, возводи́ть ( сооружать), матем. приводи́ть, редуци́ровать, своди́ть

- demented

- enthroneement

зводити з розуму, спантеличувати, сердити, злити, розлючувати О.

зводити обличчям до обличчя, влаштовувати очну ставку К.

зводити наклеп О.

и Подымать поднять підіймати (піднимати), під(ій)няти, здіймати (знимати), здійняти, зняти, підводити, підвести, зводити, звести, підносити, піднести, (о мн.) попідіймати, поздіймати, попідводити, позводити, попідносити. [Кинулися люди до того злота, набирали стільки, скільки хто здужав підійняти (Рудан.). Собака підвів свою морду вгору і сумовито завив (Крим.)]. -мать, -нять (рычагами) - підважувати, підважити (о мног. попідважувати) що, вивагом підіймати, підняти що. -ть камень, мешок муки - підіймати, під(ій)няти каменя (и камінь), мішок борошна. Тяжолое - не -му - важке - не підійму, не піднесу. Помогать -ть, или поднимать (на плечи, на спину: подсоблять, взваливать) - завдавати, завдати, піддавати, піддати. [Завдай-но мені мішка, бо сам не здужаю підняти (Звин.). Завдав я свого клумачка на плечі та й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -мать, -нять что-л. держа перед собой - проти себе (перед себе) підіймати, під(ій)няти, підводити, підвести що. [Узяв колодку за комель, підвів проти себе, як свічку (Манж.)]. -ть плотину, дом и т. д. (повышать) - підіймати (піднимати), підняти, підвищувати, підвищити, підносити, піднести греблю, дім (хату). -мать, -нять руку, голову - підводити, підвести, зводити, звести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, підносити, піднести руку, голову. [Голови не з[під]веду]. -ть руку на кого - здіймати, зняти, підіймати, під(ій)няти руку (руки) на кого. -нять на себя руки - смерть собі заподіяти, руки на себе наложити. -ть глаза - зводити, звести (о мног. позводити), підводити, підвести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, (реже) скидати, скинути очі на кого; срв. Возводить 3. -нять глаза к небу - звести очі до неба. -ть лежащего, пьяного - підводити, підвести, зводити, звести лежачого, п'яного. Ребёнок упал, -ми его - дитина впала, підійми її. -нять больного (с одра болезни) - підняти, звести, відходити хворого. -нять кого на ноги (в прям. и перен. знач.) - звести кого на ноги. -нять на ноги бедняка - звести на ноги бідаря. -нять платок с полу - під(ій)няти хустку з долівки. -мать окно - підіймати, підводити вікно. -нять (усилить) лампу, свет - підкрутити лямпу, світло. -ть занавес - підіймати, підняти завісу (запону, заслону). -ть знамя, флаг - зводити, звести, підносити, піднести прапора, флага. нять знамя революции - піднести (зняти) прапора революції. -ть оружие, меч - здіймати, зняти, зводити, звести зброю, меч(а) на кого, проти кого, (иногда) зводити чим (зброєю, мечем, шаблею). [Як шабелькою звів - Львів ся поклонив (Іст. пісня)]. -ть вопрос, речь (разговор), дело - здіймати, з(дій)няти (порушувати, порушити) питання, мову или річ, справу. -нять голос в защиту кого, чего - підвести (подати) голос в (на) оборону кого, чого. -ть ссору, крик - здіймати, зняти, зводити, звести, зчиняти, зчинити, підіймати, підняти сварку, крик (галас). Срв. Крик. -ть шум - збивати, збити, здіймати, зняти бучу, зчиняти, зчинити бучу (ґвалт, шарварок), справляти, справити галас (Коц.). Публика -мает нетерпеливый шум - публіка здіймає нетерплячий гомін (Л. Укр.). -ть тревогу - здіймати, з(дій)няти, збивати, збити тривогу. -ть бунт - см. Бунт. -нять дух (мужество) - підіймати, підняти, підносити, піднести духа кому; срв. Воодушевлять. -нять настроение - піднести настрій кому. -ть пыль (о ветре) - здіймати, підіймати куряву (пил), (соверш.) зняти, підняти (куряву, пил), спилити, скопотити. -ть пыль (о скоте, людях) - збивати, збити, здіймати, зняти, підіймати, підняти куряву (пил), курити, закурити, накурювати, накурити. -ть цену - підіймати, підняти, підвищувати, підвищити ціну на що, здорожити що. -ть производство, промышленность, авторитет чей - підносити, піднести виробництво, промисловість, авторитет чий. Это -мало её в собственных глазах - це її підносило у власних очах (Коц.). - ть на смех - підіймати, підняти, брати, взяти на глум, на глузи, на сміх кого. -ть на зубок - брати, узяти на зуби (на язики, на жарти). -мать нос перед кем - носа задирати, кирпу гнути проти кого. -нимай (бери) выше (в перен. зн.) - бери вище. [Ви полковник? - Бери вище!]. -ть (возбуждать) кого против кого-л., чего-л. - підіймати, підняти, збивати, збити кого проти кого, проти чого, на кого, на що; срв. Вомущать 4. -нять (разбудить) кого - звести, збудити, (о мног.) позводити, побудити кого. [Лисий віл (день) усіх людей звів]. -мать, -нять (пахать) новину, пар - орати, зорати цілину, пар (обліг). -нять землю (вспахать) - зорати, зворушити землю. -ть груз (о судне) - брати, взяти, здержувати, здержати вагу, вантаж. [Це судно бере багато тон ваги]. -ть паруса - розпускати, розпустити, напинати, напнути (нап'ясти) вітрила, напарусити (соверш.). -мать, -нять зайца, медведя, охотн. - виганяти, вигнати, зрушати, зрушити зайця, ведмедя. -ть якорь - підіймати, підняти, виважати, виважити ко[і]тву. -ть хвост (о животных) - підіймати, підняти, задублювати, задубити хвоста. -ть уши, шерсть - насторош[ч]увати, насторош[ч]ити, нашорошувати, нашорошити (вуха, шерсть). -ть шерсть, перья - стовбурчити, настовбурчити. -ть одежду - підійматися, піднятися (Сквир.), закас[ч]уватися, закас[ч]атися, підіймати, підняти, (задрать) задирати, задерти (сорочку, спідницю). -нять к.-л. дело, предприятие (в знач. управиться, одолеть) - підважити якесь діло, підприємство. [Це велике діло: ми його не підважимо]. Поднятый - під(ій)нятий, знятий, підведений, зведений, піднесений, знесений.

* * *

несов.; сов. - подн`ять

1) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти; (руки, пыль, волны) здійма́ти, здійня́ти и поздійма́ти; ( руку на кого) зніма́ти, зня́ти и позніма́ти; (пыль - о движущихся людях, скоте) збива́ти, зби́ти и позбива́ти; (придавать чему-л. более высокое положение) підно́сити, піднести́ и попідно́сити

2) (голову, глаза) підво́дити, підвести́ и попідво́дити, зво́дити, звести́ и позво́дити, підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и попідніма́ти, підно́сити, піднести́ и попідно́сити

3) ( начинать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти, здійма́ти и зніма́ти, зня́ти, зво́дити, звести́; ( бучу) збива́ти, зби́ти; (шум, спор) зчиня́ти, зчини́ти; (бунт, скандал) учиня́ти, учини́ти

4) ( вопрос) пору́шувати, пору́шити, підніма́ти, підня́ти

5) ( повышать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти, підви́щувати, підви́щити и попідви́щувати; (преим. перен., а также: увеличивать, улучшать) підно́сити, піднести́ и попідно́сити; (иногда: увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити

6) с.-х. підніма́ти, підня́ти и підійня́ти

-ся, возвести, -ся, возвесть, -ся зводити кого, -ся, звести, -ся, виводити кого, -ся, вивести, -ся. [Звів (вивів) його на високу гору] а теснее:

1) (строить) зводити що, -ся. [Сам мусів зводити нові мури (Грінч.)], звести, -ся [Треба конче розкидати стару повітку та звести нову (Коц.)], виводити що, -ся, вивести, -ся [Виводили мур], будувати, -ся, збудувати, -ся, ставити, -ся, поставити, -ся. -дить, -ся что-н. из камня, кирпича - мурувати, -ся, сов. з[ви]мурувати, -ся, помурувати, -ся; (высокую постройку) спинати, сов. сп'ясти [Цілісіньке літо маяк спинали (Кониськ.)];

2) (обращать устремлять вверх) зводити, -ся, звести, -ся, підводити, -ся, підвести, -ся, знімати, -ся, зняти, -ся, піднімати, -ся, підняти, -ся. [Звести очі до неба. Погляд свій на небо звожу (Л. Укр.). Знімав руки та очі до неба (Неч.-Лев.). Підводити очі вгору];

3) (на степень чего-л.) зводити на що, -ся [Ціле життя зводити на один суцільний подвиг (Єфр.) = всю жизнь возводить на степень одного сплошного подвига]. -дить в квадратную степень - підносити (піднімати) до квадратового степеня. -дить что-л. на степень чего-то самостоятельного, высшего и т. д. - ставити, поставити що-небудь як щось самостійне, вище і т. и. [Намагається поставити письменство, як щось самостійне (Єфр.)]. -дить в должность, в сан - підносити (піднести), виносити (винести) кого на посаду, до гідности [За його заслуги піднесено його до князівської гідности], а скромнее - ставити (поставити) кого на що. [Поставив на вчителя. За браком освічених людей, тепер одразу ставлять дяків на попів, на попівство], (срв. Повысить). -дить в перл создания - підносити (піднести) на рівень архітвору (гал.), робити (зробити) з чогось перлину над творами (вінець творива), вивершувати;

4) -дить на кого что (напраслину) - натягати (натягти) на кого що [Ці люди напасть на нас натягають], пеню волокти (наволокти) на кого. [Хіба я буду на себе пеню волокти!].

* * *

несов.; сов. - возвест`и

1) ( поднимать кверху) зво́дити, звести́ и мног. позво́дити, виво́дити, ви́вести и мног. повиво́дити; (глаза, взгляд) підво́дити, підвести́ и мног. попідво́дити; ( поднимать) підніма́ти, підня́ти и мног. попідніма́ти, підійма́ти, підійня́ти и мног. попідійма́ти

2) ( сооружать) зво́дити, зве́сти и мног. позво́дити, виво́дити, ви́вести, підво́дити, підвести́ и мног. попідво́дити, спору́джувати и споруджа́ти, споруди́ти и мног. поспору́джувати и поспоруджа́ти, ( строить) будува́ти, збудува́ти, побудува́ти, ста́вити, поста́вити; ( из камня) мурува́ти, змурува́ти и помурува́ти

3) (в кого́-что - перен. возвышать до какого-либо положения, звания) зво́дити, звести́, підно́сити, підне́сти (в кого-що); ( ставить) ста́вити, поста́вити

4) ( приписывать напрасно) зво́дити, звести́

5) мат. підно́сити, піднести́

6) (относить происхождение чего-л. к чему-л.) виво́дити, ви́вести (від чого, з чого)

1) знижувати; зменшувати; скорочувати

2) послаблювати, полегшувати

3) худнути, додержувати дієти, щоб схуднути

4) спричинювати схуднення, виснажувати

5) перетворювати, обертати (на щось)

6) дати лад, навести порядок; упорядкувати; систематизувати

7) доводити (до певного стану)

8) зводити (до чогось)

9) знижувати в посаді (у званні)

10) примушувати, змушувати

11) підкоряти, підпорядковувати; перемагати

12) військ. подавляти (вогневу точку)

13) стримувати (гнів, бажання)

14) спрощувати

15) укорочувати, підкорочувати

16) мед. вправляти (вивих); виправляти положення уламків кісток

17) відновлювати

18) фон. редукувати; послаблювати

19) тех. подрібнювати; розмелювати

20) розводити (фарбу тощо)

21) фот. зменшувати щільність (негатива)

22) хім. розкисляти

23) тех. прокатувати (залізо)

* * *

1) знижувати; зменшувати; скорочувати

2) послабляти, зменшувати

3) худнути; дотримуватися дієти для схуднення; викликати схуднення, виснажувати

4) перетворювати, обертати

5) приводити (у певну систему, порядок)

6) доводити ( до якого-небудь стану); зводити ( до чого-небудь)

7) понижувати в посаді, званні

8) примушувати, змушувати

9) скоряти, підкоряти собі, перемагати; вiйcьк. подавляти ( вогневу точку)

10) спрощувати ( що-небудь); мaт. зводити /перетворювати/ до більш простого вигляду

11) укорочувати; скорочувати, урізати

12) мeд. вправляти ( вивих); виправляти положення уламків кістки

13) icт.,; пoeт. повернути ( колишнє); відновити ( положення)

14) гpaм. редукувати, послабляти

15) тex. подрібнювати; розмелювати

16) розбавити ( вино); розвести ( фарбу)

17) фoтo зменшувати щільність ( негатива)

18) метал. розкисняти; xiм. відновлювати

19) cпeц. перераховувати показники на нормальну температуру е тиск

1) сходитися (про лінії, шляхи)

2) зводити в одну точку

3) зводити докупи

4) мат. наближатися (до границі)

* * *

1) сходитися в одній точці (про лінії, дороги); зводити в одну точку; зводити воєдино

2) зосереджуватися

3) (on, upon) направлятися до однієї точки

4) мaт. прямувати, наближатися ( до межі)

1) знижувати; зменшувати; скорочувати

2) послабляти, зменшувати

3) худнути; дотримуватися дієти для схуднення; викликати схуднення, виснажувати

4) перетворювати, обертати

5) приводити (у певну систему, порядок)

6) доводити ( до якого-небудь стану); зводити ( до чого-небудь)

7) понижувати в посаді, званні

8) примушувати, змушувати

9) скоряти, підкоряти собі, перемагати; вiйcьк. подавляти ( вогневу точку)

10) спрощувати ( що-небудь); мaт. зводити /перетворювати/ до більш простого вигляду

11) укорочувати; скорочувати, урізати

12) мeд. вправляти ( вивих); виправляти положення уламків кістки

13) icт.,; пoeт. повернути ( колишнє); відновити ( положення)

14) гpaм. редукувати, послабляти

15) тex. подрібнювати; розмелювати

16) розбавити ( вино); розвести ( фарбу)

17) фoтo зменшувати щільність ( негатива)

18) метал. розкисняти; xiм. відновлювати

19) cпeц. перераховувати показники на нормальну температуру е тиск

перевести

1) переводити, перевести, (о мног.) попереводити кого куди. -сти арестанта из одной тюрьмы в другую - перевести арештанта з одної в'язниці до другої. -сти глаза, взор на кого, на что - перевести очі, погляд на кого, на що. -дить глаза (с места на место) - переводити очі, поводити очима по чому. -сти разговор на что, на другую тему, предмет - звернути розмову (річ) на що, на иншу тему (на инший бік), звести мову на що, зійти на що, закинути на инше, (шутл.) заговорити з иншої бочки. [Нехай, сестро, опісля! - скаже було Кость, та й закине на друге на що-небудь (Квітка)]. -дить, -сти дух - зводити, звести дух, відводити, відвести дух, переводити, перевести дух, відсапувати(ся), відсапатися, відсапнути, віддихатися и -дихуватися, віддихатися, віддихнутися, відідхнути, відхлинути. [Дайте мені дух звести (відсапнути). Молодиця не переведе духу, верещить (М. Вовч.) Лаговський важко одсапував з того прудкого ходіння (Крим.). Візник важко оддихнувся й поскріб під шапкою (Васильч.)]. Не могу (не может) дух -сти - не здишуся, не здишеться, не відведу (не відведе) духу. [Аж не здишеться, мов тільки що вловлений горобчик (Куліш)];

2) (в высший класс) промувати, попромувати. [Що в йому кипіло, зараз виявилось, як тільки попромували його в четвертий клас (Свид.)];

3) переписувати, переписати, попереписувати що на кого, зводити, звести що на що. [Семилітню поволовщину звів на годову (Куліш)]. -сти имение на имя своей жены - переписати маєток на свою жінку. -дить что-л. на деньги - обертати (обернути) що на гроші. -дить рубли на франки - обертати, зводити карбованці на франки. -дить на камень, литогр. - перебивати на камінь. -дить на бумагу - перебивати, переводити на папір;

4) переказувати, переказати, пересилати, переслати що. Я -вёл ему по почте сто рублей - я переказав (переслав) йому поштою сто карбованців;

5) (с одного языка на другой) перекладати и -кладувати, сов. перекласти и переложити, (о мног.) поперекладати и -кладувати (з однієї мови на другу); (пояснить) перетовмачувати, перетовмачити, поперетовмачувати що. [На нашу мову Іліяду переклав Руданський. Промов по-нашому, а я приставлю таку рабиню, що по-римськи вміє, вона твої слова перетовмачить (Л. Укр.)]. -сти слово в слово - перекласти слово за словом. - водить что-л. стихами - перекладати (перекласти) віршем (віршами), перевіршовувати (перевіршувати, поперевіршовувати), переспівувати (переспівати, попереспівувати) що;

6) (истреблять) зводити, звести, переводити, перевести, виводити, вивести, вигублювати, вигубити, вибавляти, вибавити, (неоднократ.) позводити, попереводити, повиводити, повигублювати, повибавляти. [Позводити, повиводити и т. д. мишей, всяку погань];

7) (тратить понапрасну) переводити, перевести, марнувати, змарнувати, (о мног.) попереводити, помарнувати. -сти время, деньги - перевести, змарнувати час, гроші. Переведённый - переведений; переписаний; переказаний, пересланий; перекладений и т. д.

* * *

1) перево́дити, перевести́; ( о перемещении) поперево́дити; ( о разговоре) зво́дити, звести́

2) ( пересылать - деньги по почте) перека́зувати, переказа́ти

3) ( на другой язык) переклада́ти, перекла́сти

4) ( рисунок) перево́дити, перевести́ и поперево́дити, перебива́ти, переби́ти и поперебива́ти

5) (уничтожать) вини́щувати, ви́нищити, зни́щувати и ни́щити, зни́щити и пони́щити, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, зво́дити, звести́ и позво́дити

6) ( тратить попусту) марнува́ти, змарнува́ти, несов. промарнува́ти; перево́дити, переве́сти и поперево́дити

7) (передавать чью-л. речь, сведения) передава́ти, переда́ти

1) анулювати; знищувати; зводити до нуля

2) юр. відміняти, скасовувати; робити недійсним; нуліфікувати

* * *

1) анулювати, знищувати, зводити до нуля; зводити нанівець

2) юp. скасовувати, робити недійсним; нуліфікувати

1) кидання; кидок

2) спорт. кидок (боротьба)

3) спорт. метання

4) спорт. неправильний удар (бадмінтон)

5) відстань кидка

6) закидання (сітки)

7) рубання, валяння (лісу)

8) шаль, шарф

9) покривало (на ліжко)

10) гончарний круг

11) геол. вертикальне переміщення

12) тех. хід (поршня)

13) тех. радіус кривошипа; розмах

14) амплітуда стрілки (приладу)

v (past threw; p.p. thrown)

1) кидати, шпурляти

2) кидатися (тж throw oneself)

3) спрямовувати, посилати

4) вивергати

5) телитися, жеребитися тощо

6) закидати (сіть тощо)

1) накидати, напинати (одяг)

8) перекладати, звалювати (вину)

9) скидати, міняти (шкіру, роги тощо)

10) линяти (про птахів)

11) губити (колесо, підкову)

12) валити (дерева)

13) зносити (будинок)

14) скидати (вершника)

15) спорт. кидати на килим, класти на обидві лопатки

16) спорт. метати (молот)

17) військ. вводити в бій; терміново посилати (перекидати) (підкріплення)

18) наводити (міст)

19) робити, виконувати (вправу)

20) розм. зчиняти (скандал)

21) розм. давати (обід)

22) уводити (ліки); робити (уколи)

23) текст. сукати; крутити (шовк)

24) формувати, надавати форми

25) обробляти на гончарному крузі

26) навмисно програвати (під час змагання тощо)

27) військ. вести вогонь (з гармати)

1) будувати, прибудовувати; й) випромінювати (світло); к) викидати (пагінці); л) виділяти, відтіняти; м) військ. виставляти, висилати (дозір); н) спорт. переганяти; о) виводити з гри (крикет, бейсбол); п) тех. вимикати, роз'єднувати; р) с.г. розвалювати (борозну)

* * *

1) кидання; кидок

2) cпopт. кидок

3) відстань кидка

4) ( при грі в кості) кидання, метання; викинуте число балів

5) закалывание ( мережі)

6) рубання, валка ( лісу)

7) aмep. шаль, шарф

8) гончарне коло

9) гeoл. вертикальне переміщення, скидання

10) тex. хід (поршня, шатун радіус кривошипа; розмах, подвійна амплітуда)

11) кидок стрілки ( вимірювального приладу)

12) aмep. штука; to sell smth at 4; dollars a throw продавати щось за чотири долари за штуку

1) кидати; жбурнути

2) направляти, посилати

3) викидати; викинути

4) лiт. проливати

5) телитися, жеребитися, т. п.

6) збентежити, спантеличити

7) закидати, закинути (сітку, вудку)

8) накидати, накинути ( одяг)

9) перекладати (провину, відповідальність на когось)

10) скидати, міняти (шкіру, роги, копит); линяти ( про птахі)

11) губити (підкову, колесо)

12) проектувати (кадри, образи)

13) валити ( дерев); зносити ( будівлі)

14) скидати (вершник;)

15) cпopт., кидати на килим; класти на обидві лопатки

16) cпopт., метати

17) вести вогонь ( зі знаряддя)

18) викидати ( певна кількість балів- при грі в кості)

19) вiйcьк. перекидати ( продовольство); терміново посилати ( підкріплення); вводити в бій ( військ)

20) перекидати, наводити ( міст)

21) робити, виконувати ( вправу)

22) давати ( обід); влаштовувати ( вечір)

23) вводити ( ліки); робити ( уколи)

24) з ( шовк); сукати, тростить

25) формовать, надавати форму ( виробу); обробляти на гончарному колі

26) ( навмисно) програвати ( змагання)

27) to throw smb; smth

28) to throw oneself into smth енергійно братися за щось; цілковито присвятити себе чомусь; з головою зануритися у щось

29)

30)

31)

32)