Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

у+кого

  • 1 Кого

    род. и вин. п. от вопрос. относ. и неопредел. мест. Кто) кого, (только после предлогов) кого; срвн. Кто. Кого вы видели? От кого это вы слышали? - кого ви бачили? Від кого це ви чули? Солгать - ничего, было б на -го - збрехати - нічого, було-б на кого. Какой у -го характер, таковы и поступки - яка в кого (яка кому) вдача, така й поведінка (такі й вчинки). Тот, -го вы любите - той, кого ви любите. Быть (пойти) в -го - удатися, уродитися в кого. -го-то - а) вопрос. - кого-то?; б) неопредел. - когось. -го-либо, -го-нибудь - кого, когось (после предл. также: кого, когось), кого-небудь, будь-кого, кого-будь. Не видели ли вы здесь -го-нибудь? - чи не бачили ви тут кого? Спросите у -го-либо из знакомых - спитайте у кого(сь) із знайомих. -го попало - будь-кого, кого-будь, аби-кого, (диал.) кого попадя. -го угодно, -го ни есть - кого хоч, будь (будлі)-кого, аби-кого, (вульг.) кого завгодно. -го-кого только там не было - кого-кого тільки там не було. -го-кого зовут, а нас мимо - кого-не-кого (де-не-кого) кличуть (запрошують), а нас обминають.

    Русско-украинский словарь > Кого

  • 2 кто

    мест.
    1) вопросит. - хто? (р., вин. кого, дат. кому, после предлог. (до) кого, (на) кому, тв. ким, местн. (на) кім, (на) кому). [Кого я? - де? - коли любив? Кому яке добро зробив? (Шевч.). На кого ти покинув худобу дома? (Мирний)]. Кто здесь, там? - хто тут, там? Кто вы такой? - хто ви такий? хто ви будете? (зап.) хто ви за о[ї]ден (за о[ї]дні)? Кто идёт? - хто йде? Кого вам надо? - кого вам треба? От -го это письмо? - від кого цей лист? За -го вы меня принимаете? - за кого ви мене маєте (вважаєте)? Кому жизнь не мила! - кому життя не миле (не любе)! Кем это сделано? - хто це зробив? Кем вы недовольны? - з кого (ким) ви незадоволені? Кто же? - хто-ж? Кто бы? - хто-б? Кто бы это (был)? - хто-б (хто- ж би) це (був)? Кто бы не хотел? - хто-б не х(о)тів?
    2) указат., относит. - хто. [Знаю тебе, хто єси (Єв. Мр.). Недоля не бачить, з ким їй жартувати (Шевч.)]. Вот кто - ось (от, он) хто. Тот, кто; тот, кого и т. д. - той, хто (що); той, кого (що його, якого, котрого) и т. д. [Хто не працює, той не їсть (Київщ.). Хіба-ж вони не слуги слуг того, кого ви князем темряви назвали? (Л. Укр.). Нехай-же працюють словами й пером ті, що мають дві шкури в запасі (Самійл.)]. Тот, кем вы были обижены, наказан - хто вас покривдив, того покарано. Кому бы учить, тот сам дурит - кому-б учити, той сам дуріє. Некого, Некому - см. отдельно. Не у кого - см. Кого;
    3) неопр. - хто. [Стиха-стиха, порідко, щоб кого не розбудити, вистукує сторож (Васильч.)]. Кабы кто знал моё горе! - коли-б (якби, щоб) хто знав моє горе! Что у кого болит, тот о том говорит - що кого болить, той про те й говорить. Кому-кому, а вам бы не следовало этого делать - кому-кому, а вам-би не слід цього робити. Кто-кто; кого- кого; у кого - у кого и т. д. - хто - хто, кот(о)рий (котре) - кот(о)рий (котре); кого - кого, кот(о)рого - кот(о)рого; у кого - у кого, у кот(о)рого - у кот(о)рого и т. д. [Хто так, а хто сяк (Сл. Гр.). Що кого втомило: кого щастя, кого сльози, - все нічка покрила (Шевч.). Кому воля, а кому неволя (Мирний). Котрий пише, котрий читає, а котрий то й байдики б'є (М. Вовч.). Він пізнав, котре в селі найбільший злодій, котре найбільший багач (Стефаник)]. Кто бы ни; кого бы ни и т. д. - хоч-би хто, хоч хто, хто-б не, аби-хто; хоч-би кого, хоч кого, аби-кого, кого-б не и т. д. Кто бы он ни был - хоч-би хто він (хто-б він не) був, аби-хто. [Кождому, аби-хто, уміла дотяти своїм бистрим язиком (Франко)]. Кто бы ни говорил, не слушай - хоч- би хто казав, не слухай; хоч хто казатиме, не слухай (Сл. Гр.). Кто бы ты ни был, я тебя не выдам - хоч-би хто (ким) ти був, я тебе (на тебе) не викажу. Кого бы я ни попросил, все отказываются - кого-б я не попросив, усі відмовляються. -го бы (то) ни было - хоч кого, хоч-би кого, хоч-би хто там був, аби-кого, будь-кого, кожного. От -го бы то ни было - хоч- би від кого, від будь-кого, від кого-будь. Я рада каждому письму, от -го бы оно ни было - я радію з кожного листа, хоч-би від кого він був. Я не жду ничего от -го бы то ни было - я не чекаю нічого ні від кого. Я был бы рад кому бы то ни было - я зрадів-би (був-би радий) хоч кому (хоч-би кому, будь-кому, аби-кому, хоч-би хто там був, кожному). Больше чем кто бы то ни было - більш ніж хто (ніж будь-хто). Не кто иной, как - не хто (инший), як. [І зробив це не хто, як він сам (Крим.)]. Кто-то, кого-то, кому-то - хтось, когось, комусь. [Прийшов хтось та взяв щось, бігти за ним - не знаю за ким (Номис). Хтось утік, а когось, кажуть, таки зловлено (Київщ.). Я знаю, комусь-то вона серденько крає (Л. Укр.)]. Кто-нибудь, кто-либо; кого-нибудь, кого-либо и т. д. - хто, хтось, хто-небудь, котрий(сь), (кто бы то ни был) будь-хто, хто-будь, аби-хто, (пров.) будлі-хто; кого, когось (после предл. кого, когось), кого- небудь, котрого(сь), будь-кого, кого-будь, аби-кого, будлі-кого и т. д. [Може хто вас полаяв? (М. Вовч.). Може кого з рідні моєї бачили? (Київщ.). Як хтось почне, то й я робитиму (Н.- Лев.). Згадай же хто-небудь її на сім світі (Шевч.). Не ти, так хто-будь купить (Київщ.). Треба-ж колись будлі-кого покохати та й заміж піти (Н.-Лев.)]. Кого-нибудь одного (из двух) - когось одного, котрогось (із двох). Если меня кто-либо спросит, скажите, что - коли про мене хто спитається, скажіть (скажете), що. Не думаю, что бы кто-нибудь знал об этом - не думаю, щоб хто(сь) про це знав. Сомневаюсь, что бы кто-либо из вас мог сделать это - не думаю, щоб котрий з вас міг зробити це. Он счастливее, чем кто-либо - він щасливіший за будь-кого (як хто). Пусть это сделает кто-нибудь другой - хай це зробить хто инший. Ему всегда хочется кого-нибудь осуждать - його (йому) завжди кортить когось судити. Кому- нибудь да понравится - комусь та сподобається. Пусть кто-нибудь попробует - будет меня помнить - хай-но спробує котрий(сь) (котре), пам'ятатиме мене; ану спробуй котрий, будеш мене пам'ятати. Пусть кто-либо из вас решится - хай котрий (котре) зважиться. С кем-нибудь, с кем-либо и т. п. - з ким(сь), з ким-небудь, (с кем бы то ни было) будь, з ким, з котрим(сь), з ким-будь, аби з ким, (пров.) будлі з ким. [Станеться, хоч і не зо мною, хоч і аби з ким, яка причина (Квітка)]. Кто-попало; кого-попало и т. д. - будь-хто, хто-будь, аби- хто; будь-кого, кого-будь, аби-кого, (пров.) кого-попадя и т. д. Кто-угодно, кто ни есть; кого-угодно, кого ни есть и т. д. - будь (будлі)-хто, хто-хоч, аби-хто; будь (будлі)-кого, кого-хоч, аби-кого и т. д. [Віддаси кому-хоч (Київщ.). Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис)]. Кого, кому вам угодно - кого, кому хочете. Это сделает и кто-угодно - це зробить і аби-хто (і будь-хто). Редко кто - мало-хто, хтось-не-хтось. [Там - у кожній хаті верстат, а у нас хтось-не-хтось (мало хто) тче (Звиног.)]. Кое-кто, кое-кого, кое с кем и т. п. - см. Кое-кто.
    * * *
    мест.
    хто, род. п. кого́

    кто бы ни... — хоч би хто

    кто кого́ — хто кого́

    Русско-украинский словарь > кто

  • 3 касаться

    коснуться
    1) (кого, чего, физически) торкатися, торкнутися кого, чого, до кого, до чого, об що, у що, дотикатися, діткнутися до кого, до чого, торкати, торкнути, заторкнути кого, що. [Якийсь холод торкається делікатного дітського тіла, щось бере з-за плечей (Коцюб.). І вона пішла туди, де небо торкається до землі (Грінч.). Торкається об сухе стебло тернове, щільно тулиться (Васильч.). Шпиль його торкався в саме небо (Крим.). Чую, щось холодне мене торкає (Крим.)]. Твой взор меня -нулся - твої очі мене заторкнули; (мимолётно) твій погляд перебіг по мені. Вода приятно -салась тела - вода любо торкалася тіла. Жизнь грубо -нулась его - життя його брутально зачепило (діткнуло). Моих зениц -нулся он - він торкнувся моїх зіниць, він доторкнувся до моїх зіниць. Не -саясь земли - не торкаючи(сь) землі. Свет -нулся глаз - світло торкнулося очей. -ться слуха - торкатися, торкнутися вуха, ушей, доходити, дійти, добуватися, добутися вуха, до вуха. Шкаф -ется стены - шафа торкається стінки (дотуляється до стінки). Чужого (имущества) не -сайся - чужого (добра) не чіпай, не торкай, (образно) зась до чужих ковбас;
    2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторкатися, доторкуватися, доторкнутися, дотикатися, діткнутися кого, чого, до кого, до чого, торкати, торкнути кого, що, (задевая, цепляя) черкатися, черкнутися чим до кого, до чого, у що, об кого, об віщо, з чим; срвн. Прикасаться. [Ходи тихо як лин по дну, що ні до кого не доторкається (Номис). Рука моя доторкувалася до її руки (Кон.). Було тісненько: вони з Катериною черкались одно об одного плечем (Грінч.). Її плече черкається з його плечем (Мирн.). Язик тільки черкається об піднебіння (Н.-Лев.)]. Ни до чего не -ется - ні до чого не береться; і за холодну воду не береться. -нулся до его плеча - доторкнувся до його плеча, торкнув його плече;
    3) (распространяясь достигать чего) сягати, сягнути, доходити, дійти, доставати, достати до чого, чого; срвн. Достигать 3. [Великани руками мало-мало неба не сягали (Рудан.). Йому вода вже по шию сягає (Чуб. V)]. Вода -сается коленей - вода сягає колін. Восточная граница -сается Кавказа - східня межа сягає (до, аж до) Кавказу. Головой -сался потолка - головою доставав до стелі (сягав стелі, торкав стелю). Половодье -салось крайних изб - повінь (велика вода) доходила до крайніх хат. Цивилизация этих стран не -нулась - цивілізація до цих країн не сягнула (цих країн не дістала, не заторкнула);
    4) (иметь отношение к чему) торкатися, торкнутися, дотикатися, діткнутися, стосуватися, тичитися, (малоупотр.) тикатися, тикнутися кого, чого и до кого, до чого. [Академія в усіх справах, що торкаються наук та освіти, має право безпосередньо зноситися з усіма установами (Ст. А. Н.). Мовчить, неначе до його й не стосується (Сквирщ.). Тут єсть щось таке, що торкається (тичиться) тебе (Звин.)]. Беседа, речь -ется вопроса о… - розмова йде про…, мова (річ) про те, що… Меня это не -ется - це до мене не належить, це мене не стосується. Это вас не -ется (не ваше дело) - це до вас не стосується, це до вас не тичиться. Дело -ется личности - справа стосується особи (зачіпає особу). Дело -ется кого, чего - ходить (ідеться) про кого, про що. [Але я все сторожкий, де ходить про тебе, коханий мій (Леонт.)]. Что -ется (кого, чего) - що-до кого, що-до чого. [Що-до молодих Шмідтів, то (вони) заходили до професора за тих трьох днів не часто (Крим.)]. Что же -ется - що-ж до, а що вже. [Що-ж до самих шахтарів, то вони поділилися виразно на дві частки (Грінч.). А що вже Василько - тихий, сумний (М. Вовч.)]. Что -ется меня (по мне) - що-до мене, про мене, по моїй голові. [Про мене - робіть, як знаєте. По моїй голові - хоч вовк траву їж. (Сл. Гр.)]. Тебя не -ется! - не про тебе діло! не твоє мелеться! Чего ни коснись - що не візьми, до чого не обернися, за що не візьмешся, то… А коснись тебя, что ты сказал бы - нехай би тебе торкнулося, що сказав би; а якби тобі таке, що сказав би;
    5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торкатися, торкнутися, дотикати, діткнути, обходити, обійти кого. [Його лихо мало мене торкається (Ніков.). Мене пісні й пророцтва не обходять: аби закон - пророків непотрібно (Л. Укр.)]. Нас это близко -ется - нас це близько обходить. А насколько ж (а разве) это меня -ется? - а що то мене обходить?;
    6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що. Не -сайтесь этого вопроса - не торкайтеся цієї справи; не згадуйте про це. -нулся в двух словах… - згадав двома словами про що. Оратор -нулся вопроса о… - промовець торкнувся справи про що или чого. Касающийся - (относящийся) дотичний до чого и чого, (относительный) стосовний до чого, що-до кого (справа), проти, супроти кого, чого; см. ещё Касательный. [Кожний з присутніх на суді, коли що знав дотичне справи, міг про се заявити суддям (Ор. Лев.). А оце справа - що-до грошей (Звин.)]. Касаемо - що-до, проти, супроти кого, чого.
    * * *
    несов.; сов. - косн`уться
    1) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) дотика́тися, діткну́тися и доткнутися (до кого-чого; кого-чого), диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти (кого-що); ( зацеплять) черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим), черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що)
    2) (перен.: затрагивать в разговоре, изложении) торка́тися, торкну́тися, зачіпа́ти, зачепи́ти; диал. дотика́ти, діткнути и доткну́ти
    3) (несов. перен.: иметь отношение) стосува́тися, -су́ється (кого-чого, до кого-чого); (преим. с отрицанием "не") обхо́дити, торка́тися, зачіпа́ти (кого)

    Русско-украинский словарь > касаться

  • 4 заботиться

    позаботиться о ком, о чём (стараться) дбати, подбати про (за) кого, про (за) що, клопотатися, поклопотатися ким или про (за) кого, за що, турбуватися, потурбуватися про (за) кого, про (за) що; (печаловаться, быть озабочену) побиватися, журитися, пожуритися за (про) кого, за (про) що, ким, чим; (следить за чем) пильнувати чого; (иметь попечение (о ком, о чём) піклуватися, попіклуватися ким, чим, про кого, про що, опікуватися ким, кохати кого, що. [Вона дбає за старого, старий за ню дбає (Рудан.). Про вишукання коштів на ремонт нехай подбає господарча управа. У пеклі все тепло, а піди в рай, то й про дрова дбай (Номис). Усе клопотався, щоб тим людям краще жити було (Грінч.). Поки не женивсь - нічим не журивсь, а як оженивсь, то всім зажуривсь: і ложкою, і мискою, і третьою колискою (Пісня). І про одежу чого побиваєтеся? (Єв. Мт.). Він дуже кохає своє здоров'я. Кому-ж і піклуватися про діти, як не батькові та матері? З обов'язку мого я повинен піклуватися за вас. Якщо я дітьми опікуюся, то це тільки моя ласка (Крим.)]. Я об этом не забочусь - я про це не турбуюся (цим не журюся), мене це не обходить; байдуже мені до того. -ться о здоровьи - дбати про здоров'я. Не -ться о чём (запускать, пренебрегать) - занедбовувати и занедбувати, занедбати кого, що, занехаювати, занеха(я)ти кого, що, нехтувати що. [Занедбовуєш, сину, господарство, і воно-ж за тебе не дбатиме. Тільки хоч і як він нехтував своє тіло, та все не міг його зовсім подужати (Грін.)]. Совершенно ни о чём не -ться (всё забросить) - ні про віщо не дбати, нічим не піклуватися, занедбати все; і гадки ні про що не мати. Не -тся кто - не піклується, не дбає хто, і гадки не має хто. Заботящийся - (прич.) що дбає, клопочеться и т. д.; (как прил.) см. Заботливый. Ни о чём не -щийся - до всього (про все) недбалий.
    * * *
    1) ( беспокоиться) турбува́тися, -бу́юся, -бу́єшся (про кого-що, за кого-що, коло кого-чого, ким-чим, за ким-чим); ( хлопотать) клопота́тися; ( радеть) дба́ти (про (за) кого-що); ( печаловаться) жури́тися, (про кого-що, за ким-чим, ким-чим); (проявлять особое внимание к кому-чему-л.) побива́тися (за ким-чим, за кого-що, ким-чим)
    2) (проявлять внимание к потребностям, нуждам кого-л.) піклува́тися, -лу́юся, -лу́єшся (про кого-що, за кого-що, ким-чим), дба́ти (про кого-що, за кого-що); стара́тися (про кого-що); (относиться с особым уважением, нежностью) шанува́ти (кого-що), диал. жа́лувати, -лую, -луєш (кого)

    Русско-украинский словарь > заботиться

  • 5 расспрашивать

    несов.; сов. - расспрос`ить
    (кого-что, о ком-чём, про кого-что, у кого) розпи́тувати, -тую, -туєш, розпита́ти и мног. порозпи́тувати (кого-що, чого, про кого-що и за кого-що, у кого), розпи́туватися, розпита́тися и порозпита́тися (про кого-що и за кого-що, у кого, кого-чого), пита́ти, попита́ти, пита́тися, попита́тися (кого-чого, що, про кого-що, за кого-що, у кого); перепи́тувати, перепита́ти (кого-що, про кого-що, за кого-що, у кого), опи́тувати, опита́ти, обпи́тувати, обпита́ти (кого); ( разузнавать) пропи́тувати, пропита́ти (кого-що, про кого-що)

    Русско-украинский словарь > расспрашивать

  • 6 позаботиться

    подбати про (за) кого, про (за) що, поклопотатися, ким, чим и про (за) кого, про (за) що, потурбуватися, попеклуватися про (за) кого, про (за) що, постаратися про кого, про що. Срв. Заботиться.
    * * *
    1) ( побеспокоиться) потурбува́тися (про кого-що, за кого-що, коло кого-чого, ким-чим, за ким-чим); ( похлопотать) поклопота́тися (про кого-що, за кого-що, ким-чим, за ким-чим); (погоревать, проявляя заботу) пожури́тися (про кого-що, за ким-чим, ким-чим)
    2) (проявить внимание к потребностям, нуждам кого-л.) подба́ти (про кого-що, за кого-що), попіклува́тися (про кого-що, за кого-що, ким-чим); постара́тися (про кого-що, за кого-що), запіклува́тися (ким-чим); (проявить особое внимание, пожалеть) пошанува́ти (кого-що)

    Русско-украинский словарь > позаботиться

  • 7 поухаживать

    за кем
    1) походити коло кого и за ким, попорати кого, пообходити кого, повпадати, (шутл.) потупкатися, потупцятися коло кого; (повозиться) попанькатися з ким и коло кого, попадькатися коло кого; (усилит.) попоходити, попотупкатися, попотупцятися и т. д. коло кого. [Попотупкаєшся коло нього на случай якої оказії та й кешеню потрясеш (Свидн.)]. -вайте за барышнями (прислуживая) - пообходьте панночок;
    2) (с амурными целями) полицятися, позалицятися до кого, повпадати біля кого, (грубее) поженихатися з ким, (шутл.) потупцятися, посмалити халявки біля кого.
    * * *
    1) (за больным, за детьми, за цветами) походи́ти (коло кого-чого); ( присмотреть) догля́нути (кого-що)
    2) ( угождая) повпада́ти (коло кого)
    3) ( услуживая за столом) послужи́ти (кому); ( угостить) почастува́ти (кого); ( развлечь) розва́жити (кого)
    4) ( с любовными намерениями) позалиця́тися, полиця́тися (до кого), повпада́ти (коло кого); пожениха́тися (з ким), посмали́ти халя́вки (до кого, коло кого)

    Русско-украинский словарь > поухаживать

  • 8 жаловать

    1) кого (любить, оказывать милость, расположение) жалувати кого, милувати кого, бути прихильним до кого, мати ласку до кого. Он его не жалует - він його не полюбляє, він до нього не прихильний, (зап.) він його не апробує. Любить и жаловать - любити та жалувати;
    2) -вать кому что, кого чем (дарить, награждать подарком, чином, отличием) - дарувати кого чим, обдаровувати кого чим, (ласкаво) дарувати кому що, надавати кому що, чого, шанувати кого чим, наділяти кому що. [Господь його донею дарує. Ласкаво подарував йому своє вбрання. Надав йому землю і полковницьку гідність = пожаловал ему землю и достоинство (чин) полковника. Шанує його канчуками (иронич.) = жалует его батожьём]. Жаловать в дар - дарувати кому що. -вать кого-нибудь к руке - дозволяти кому (по)цілувати руку, допускати до руки;
    3) -вать к кому (ходить, посещать) - ходити (захожати) до кого, бувати в кого, одвідувати кого, (сов.) завітати до кого. Хотите убедиться, пожалуйте к нам лично - хочете переконатися (впевнитися), то потрудіться (то завітайте) до нас сами особисто. Добро -вать - просимо, милости просимо, просимо до господи, будьте (дорогими) гостями, (зап.) вітайте нам!
    * * *
    1) (кого чем, кому что) ист. дарува́ти (кому́ що), наділя́ти (кого́ чим); ( о правах) надава́ти, (кому що)
    2) (оказывать внимание, уважать) поважа́ти, полюбля́ти; диал. жа́лувати

    люби́ть да (и) \жаловатьть — люби́ти й поважа́ти (жа́лувати)

    3) ( к кому-чему - посещать) ходи́ти, -джу́, -диш, захо́дити, -джу, -диш (до ко́го), бува́ти (у ко́го), відві́дувати, -дую, -дуєш (кого)

    Русско-украинский словарь > жаловать

  • 9 избирать

    избрать кого (из среды кого), что (из чего) обирати, обрати и обібрати, вибирати, вибрати, (о мног.) пообирати, повибирати кого (з кого, з-поміж кого), що (з чого). [Та ви, певно, когось уже обрали собі, - так ви й кажіть (М. Вовч.). Він обібрав другий шлях (Крим.). Вибирає злу дорогу (Куліш)]. -рать себе род жизни, деятельности, специальность - обрати собі певне життя, певну діяльність, обрати (вибрати) собі спеціяльність. [Сам добровільно, без чужого примсу, обібрав собі спеціяльність (Крим.)]. -рать поприще для работы - обрати (обібрати) собі поле (терен) для праці. -рать себе место - обрати (обібрати) собі місце. [Обрали собі місце і жили в столиці (Рудан.). Собі місця не обібрав (Чуб. V)]. -бирать, -брать кого, кем или во что (напр. в судьи, в депутаты) - обирати, обрати и обібрати кого на кого, за кого и ким (напр. на суддю, на депутата, за суддю, за депутата, суддею, депутатом, (во множ.) на суддів, на депутатів, за суддів и т. д.); срвн. Определять 3, Поставлять 3. [А що, хлопці, так обираєте його на ватажка? (Стор.). Обібрали його на писаря (Звин.). Хотіли за старшину обрати, та мій не хоче (Коцюб.). Нам сотника Лясковського, кажу, полковником годиться обібрати (Грінч.)]. -брать кого своим преемником - визначити кого собі наступником, за наступника, обрати собі на наступника. - брать кого путём голосования - обрати (обібрати) кого голосуванням, через голосування; зголосувати кого. Избранный - а) прич. обраний, обібраний, вибраний; б) прил. - см. Избранный. -ться - обиратися, бути обраним (обібраним), вибиратися, бути вибраним.
    * * *
    несов.; сов. - избр`ать
    1) ( отдавать предпочтение) обира́ти, обра́ти (оберу́, обере́ш) и обібра́ти и мног. пообира́ти, вибира́ти, ви́брати, -беру, -береш и мног. повибира́ти

    \избиратьть кратча́йшее расстоя́ние — вибира́ти, ви́брати (обира́ти, обра́ти) найкоро́тшу ві́дстань

    2) (кем-чем, кого - выбирать голосованием) обира́ти, обра́ти и мног. пообира́ти, вибира́ти, ви́брати и мног. повибира́ти (ким-чим, на кого-що, за кого-що)

    Русско-украинский словарь > избирать

  • 10 подстерегать

    подстеречь кого, что підстерегати, стерегти, підстерегти, при[ви,на]стерегати, при[до,на]стерегти, вистерегти кого, що, чигати на кого, на що, чатувати на кого, на що, (реже) кого, що, вичатувати кого, що, сочити, присочити кого, що, пантрувати кого. [Підстережу я тебе (Мирн.). На бусурман у полі чатували (Куліш). В кущах чатують на звірину (Куліш). На його там чигають. Довго чигає на хвилину, коли лікар буде вільніший (Коцюб.). Кіт мишу сочить. Я достережу злодія (Звин.)]. Домашнего вора не -жёшь - хатнього (свого) злодія не достережеш (не встережешся). Подстережённый - підстережений, при[до]стережений, вистережений, вичатуваний, присочений. -ся, стр. з. - підстерегатися, при[ви]стерегатися, бути підстереженим, вистереженим, вичатуваним, присоченим.
    * * *
    несов.; сов. - подстер`ечь
    (кого-что) підстеріга́ти, підстерегти́ (кого-що), несов. стерегти́ (кого-що, кого-чого), чатува́ти, (на кого-що, кого-що), чига́ти (на кого-що); пристеріга́ти, пристерегти́, вистеріга́ти, ви́стерегти (кого-що), несов. сочи́ти (кого)

    Русско-украинский словарь > подстерегать

  • 11 почитать

    почтить
    I. шанувати, пошанувати и ушанувати кого, поважати, уповажити, (народн. песен.) величати, звеличати кого, (реже: славянизм) почитати и почитувати, чтити, почтити кого. Срв. Чтить. [Земля мати, шануй її, то вона тебе озолотить (Грінч.). Дурня багатого всі величають (Номис). Подивітесь, як Касія він мертвого вповажив (Куліш). Ми-ж тебе, Оксанко, звеличаємо (Грінч.)]. -тать родителей, старших - шанувати, поважати батьків, старших. [Щоби старших шанували, батька й неньку чтили (Рудан.)]. -тать старость - шанувати, поважати старість. -тать праздники - шанувати, поважати свята. [Посту не тримали, свят не шанували (Рудан.). Селяни поважають неділю й празники і не роблять ніякої роботи (Н.-Лев.)]. -тить кого-л. чем - вшанувати (пошанувати) кого чим. -тить чью-л. память, умершего - вшанувати, уповажити, звеличати чию пам'ять, померлого. -тить память кого-л. вставанием - вшанувати (пошанувати) чию пам'ять уставанням. -чту (вас) по рублику с пуда - уважу (скину) вам по карбованцю з пуда. -ться - шануватися, пошануватися, и вшануватися, поважатися, уповажитися и т. д. Прямота всеми -тается - одвертість усі шанують, поважають. -таются какие-л. обычаи - поважаються, шануються якісь звичаї. Свято -таться - святитися. [Честь тоді святилась дуже (Мкр.)].
    II. Почитать, почесть - уважати, мати, (реже) тримати, ставити, поставити, узяти кого, що за кого, за що. [Мене люди за дурного мають (Г. Барв.). Ми тебе за святого уважаємо (Куліш). Взяли сиротину люди за ні за що (Грінч.). Ставили їх (людей) за скотів (Котл.). Тримай свято за свято (Номис)]. -тать полезным что-л. - уважати що за корисне. Я -чту за честь, за долг - за честь, за повинність собі матиму, за честь, за повинність свою уважатиму, за честь, за повинність собі поставлю. -тать себе за грех делать что-л. - за гріх уважати собі, гріхуватися що робити. -ться - уважатися, іти за кого, за що. Он -тается здесь лучшим доктором - його вважають тут за найкращого лікаря, він іде тут за найкращого лікаря. Это -тётся им за обиду - він матиме, візьме це за кривду, за образу. II.. Почитать - почитати - см. Читать. [Почитай мені що-небудь (Л. Укр.)].
    * * *
    I II
    ( испытывать почтение) шанува́ти; ( уважать) поважа́ти
    III несов.; сов. - поч`есть
    (кого-что кем-чем, за кого-что) уважа́ти (кого-що за кого-що, ким-чим) (несов.), визнава́ти, ви́знати (кого-що ким-чим, за кого-що), ма́ти (несов.), ста́вити, поста́вити (кого-що за кого-що)

    Русско-украинский словарь > почитать

  • 12 преображать

    преобразить кого, что (дать чему-л. иной образ, вид) переміняти, перемінити кого, що, перетворювати, перетворити кого, що в що, на що, обертати, обернути кого, що в (на) що, (кн. сл., славян.) преображати, преобразити кого, що. Весна -жает всю природу - весна одміняє всю природу, новий вигляд дає усій природі. Преображённый - перетворений, перемінений, преображений. -ться - перемінятися, перемінитися в кого, перетворюватися, перетворитися у кого, у що, обертатися обернутися ким, на (в) кого, преображатися. преобразитися ким. Юноша -жается в мужа - юнак обертається в чоловіка.
    * * *
    несов.; сов. - преобраз`ить
    (в кого-что) перетво́рювати, перетвори́ти (в кого-що, на кого-що); ( превращать) оберта́ти, оберну́ти и пооберта́ти (на кого-що, в кого-що); ( изменять) [зо́всім, цілкови́то] змі́нювати и зміня́ти, [зо́всім, цілкови́то] зміни́ти и позмі́нювати и позміня́ти, [зо́всім, цілкови́то] переміня́ти и перемі́нювати, [зо́всім, цілкови́то] переміни́ти (в кого-що, на кого-що)

    Русско-украинский словарь > преображать

  • 13 ждать

    ждати, чекати кого, чого, на кого, на, що, сподіватися кого-чого, надіятися кого-чого (зап.) очікувати кого-чого. [А може жде козаченька, щоб залоскотати (Шевч.). Ждав на вас (Франко). Миленького весело чекає. Нас чекає смачна вечеря. Як-би на вас чекав, то досі вмер-би. Старостів сподіваються. Неначе сподівалася, що її ось-ось ударять (Грінч.). Завтрашнього дня очікує (Проскур.). Мов і надіявся вас (Франко)]. Жди, ждите (беды, неприятности) - начувайся, начувайтеся. [Так і начувайся, що який-небудь шнирне ножем з-за угла (Черк.)]. Ждать в очереди - застоювати черги. [Вешталися люди, що застоювали черги в млині (Неч.-Лев.)]. Жданный, прич. - жданий, сподіваний, (зап.) очікуваний.
    * * *
    (кого-чего, кого-что) чека́ти, жда́ти (кого-чого, на кого-що); ( ожидать) очі́кувати, -кую, -куєш (кого-чого, на кого-що); ( надеяться) сподіва́тися (кого-чого, на кого-що)

    Русско-украинский словарь > ждать

  • 14 подсиживать

    подсидеть
    1) кого (подстерегать) - засідати, засісти на кого, чатувати, чигати на кого, на що, вичатувати кого, що, підсідати, підсісти, вистерегати, вистерегти кого, що. Срв. Подстерегать, Подкарауливать. [Засідають вражі ляшки, хотять тебе вбити. В кущах чатують на звірину (Куліш). Ми як стали їх підсідати, то й зуспіли (Васильк. п.)]. - вать уток - засідати на качки;
    2) (поддевать) кого - підсідати, підсісти, підходити, підійти, підневіжувати, підневідити кого. Срв. Поддевать. [Підсів мене цей рік (П. Мирн.)]. Я его -сижу когда-н. - підійду його я колись.
    * * *
    несов.; сов. - подсид`еть
    1) (подстерегать) засіда́ти, засі́сти (на кого-що), несов. чатува́ти, чига́ти (на кого-що, кого-що); пристеріга́ти, пристерегти́, вистеріга́ти, ви́стерегти (кого-що)
    2) (интригами, кознями) підси́джувати, підсиді́ти, підсіда́ти, підсі́сти (кого)

    Русско-украинский словарь > подсиживать

  • 15 пожаловать

    1) кому что и кого чем - надати кому що, обдарувати, вшанувати кого чим, віджалувати, подарувати, поступити, повінити кому що, наділити кому що. [Цар надав йому дворянство (Звин.)]. -вать кому орден или кого орденом - вшанувати кого орденом, наділити кому орден(а). Срв. Жаловать 2;
    2) к кому - відвідати кого, завітати до кого. Добро -вать - просимо, милости просимо, просимо до господи. Прошу -вать ко мне на обед - прошу завітати до мене на обід. Срв. Жаловать 3. -луй, -луйте (благоволи, -лите) - будь ласкав, будьте ласкаві; срв. Пожалуйста. Пожалованный - наданий, віджалуваний, наділений, подарований (срв. Жалованный); вшанований, обдарований чим.
    * * *
    1) (кого-что чем, кому-чему что - одарить, подарить) подарува́ти (кому-чому що); ( наделить) наділи́ти (кого-що чим); ( о правах) нада́ти (кому-чому що); ( почтить) ушанува́ти (кого-що чим); ( наградить) нагороди́ти (кого-що чим); ( оказать милость) зроби́ти ла́ску (кому)
    2)

    пожа́луйте — (повел.: при вежливом обращении) будь ла́ска, бу́дьте ласка́ві (мн.), про́шу

    3) (к кому, куда - посетить), завіта́ти (до кого, куди), відві́дати (кого); ( зайти) зайти́ (до кого)

    Русско-украинский словарь > пожаловать

  • 16 посвящать

    посвятить
    1) посвячувати, посвятити що, (в духовный сан) висвячувати, висвятити кого. [Посвятили нову хату. Висвячувати на попа];
    2) присвячувати, присвятити кому, чому що. [Цьому завданню й присвятив Грінченко свою літературну діяльність (Єфр.)];
    3) (отдавать) призначати, призначити, покладати, покласти, віддавати, віддати, присвячувати, присвятити кому що. [Вона присвятила хорому ввесь свій час, всі свої сили (Коцюб.)]. Он -тил свою жизнь науке - він віддав своє життя науці. Он -тил своих детей на службу (отечеству) - він присвятив (віддав) своїх дітей на службу (батьківщині). Я -щаю утро делам - я призначаю ранок на справи (справам). -щать кому время - уділяти, уділити, призначати, призначити кому час. Я -щаю этому делу все свои силы - я покладаю на цю справу всі свої сили;
    4) (посвящать кого в тайну) утаємничувати, утаємничити кого в що, звірятися, звіритися кому з чим. Он -тил меня в свою тайну - він звірився мені з своєю таємницею. Посвящённый -
    1) посвячений, висвячений;
    2) присвячений. [Я читав його вірш, присвячений поетові];
    3) призначений, присвячений. [Вчорашній день був у мене спеціяльно призначений на цю роботу].
    * * *
    несов.; сов. - посвят`ить
    1) (кого во что - осведомлять о чём-л. тайном) посвяща́ти, посвяти́ти (кого в що), відкрива́ти, відкри́ти (кому що), ознайо́млювати, ознайо́мити (кого з чим)
    2) ( предназначать) присвя́чувати, присвяти́ти
    3) ( кого в кого - возводить в сан), церк. висвя́чувати, ви́святити (кого на кого), посвя́чувати, посвяти́ти (кого в кого)

    Русско-украинский словарь > посвящать

  • 17 презирать

    презреть
    1) кого, что (пренебрегать, считать ничтожным) - гордувати, згордувати, гордити, погорджувати и -джати, погордити ким, чим, зневажати (поневажати), зневажити кого, що, нехтувати, знехтувати ким, чим и кого, що, ганьбувати, зганьбувати ким; см. Пренебрегать. [Мову українську серед панства за мужицьку мали й гордували нею (Єфр.). Погорджує недужим і дітвора (Св. П.). Їх я зневажаю з цілого серця (Крим.). Святі права зневаживши народні, мене замкнули у темницю (Грінч.). Чи моєю маткою ганьбуєш? (Чуб.)]. -рать почести, богатство, славу - погорджувати шаною, багатством, славою;
    2) что (считать нипочём, не бояться) - не дбати про що, на що, не вважати на що, не боятися чого. Презирать угрозы, опасность, смерть - не вважати (не дбати) на погрози, на небезпеку, на смерть, не боятися погроз, небезпеки, смерти. [Ой п'є вдова, гуляє, вона на смерть не дбає], Презираемый - нехтуваний, погорджуваний від кого (кем). Презренный (прич.) - погоджений, згордований, з[по]неважений, (сильно) упосліджений від кого. -ться - зневажатися, поневажатися, нехтуватися, бути з[по]неваженим, знехтуваним.
    * * *
    несов.; сов. - презр`еть
    1) (несов.: относиться с презрением) ста́витися з прези́рством (до кого-чого); ( считать недостойным уважения) зневажа́ти (кого-що), гордува́ти, пого́рджувати и погорджа́ти (ким-чим), поневажа́ти (кого-що), диал. ганьбува́ти (ким-чим); диал. упосліджа́ти и упослі́джувати (кого-що)
    2) (считать недостойным внимания; отвергать; не бояться) не́хтувати, зне́хтувати и поне́хтувати (кого-що, ким-чим); ( пренебрегать) зневажа́ти, знева́жити (кого-що)

    Русско-украинский словарь > презирать

  • 18 заступаться

    заступиться (за кого) оступатися, оступитися за ким и за кого, заступатися, заступитися за кого, обставати, обстати за кого и за ким, за що и за чим, боронити кого, стати, уставитися за кого и за ким, (зап.) впімнутися за ким. [Вона за ним раз-у-раз оступається (Звиног.). За мужицьку волю оступавсь (Грінч.). Обстали за французьку республіку проти імператорської Германії (Грінч.). Всяк за собою обстане (Проскурів). Бачу, така вже ваша вдача, що не стоїте за своїми (Звин.). Хто за правду стане (Сл. Гр,). Зоньку годували штурханцями по кутках, бо за неї ніхто не вставився-б (Л. Укр.). Нема кому впімнутися за робітником (Франко)].
    * * *
    несов.; сов. - заступ`иться
    (за кого-что) заступа́тися, заступи́тися, -ступлю́ся, -сту́пишся (за кого-що); оступатися, оступи́тися (за кого-що, за ким-чим), вступатися, вступи́тися (за кого-що), обстава́ти, -стаю́, -стає́ш, обста́ти, -ста́ну, -ста́неш (за ким-чим, за кого-що)

    Русско-украинский словарь > заступаться

  • 19 намекать

    намекнуть на кого, на что, о чём натякати и (редко) натякувати, натякнути на кого, на що, про що, закидати, закинути (на(з)догад, слова) про кого, про що, казати, накидати проти чого, (пров.) наменути на що, (шутл.) стригти куди, ключку закидати куди, загинати куди, (тонко -кать на толстые обстоятельства, шутл.) говорити на(з)догад (навманики) буряків, щоб дали капусти (Номис), говорити, питати и т. п. наздогад буряків. [Дозвольте спитаться, - на кого ви натякаєте? (Грінч.). Він оце про гроші йому натякував (Канівщ.). Натякнув батькові, що батько любить ходити до корчми (Н.-Лев.). Почервоніла, як я їй став закидати, що її полюбив (Квітка). Закинув Марусі наздогад, що се він її любить (Квітка). Почне слова закидати, воду, як то кажуть, каламутити (М. Вовч.). «Проти чого це він каже?» - «А проти того, що, може, в вас залишилося дещо з його добра» (Звин.). Не розберу, проти чого він мені накидає (Чигиринщ.). Далі вже й наменути на сю річ боявсь (М. Вовч.). Христя знає, куди це Грицько стриже, та мовчить (Мирний). «Ба, може-ж, їхня мова краща за нашу?» - спитав я наздогад буряків (Крим.)]. Тот, на кого -кали - той, на кого натякали (натякувано); натякнений. [Міщани брацлавські, натякнені при сій нагоді (Куліш)].
    * * *
    несов.; сов. - намекнуть
    (на кого-что, о ком-чём) натяка́ти, натякну́ти (на кого-що, про кого-що); ( закидывать) закида́ти, заки́нути (про кого-що); ( говорить намёками) говори́ти (-ворю, -вориш) наздогад несов., каза́ти (кажу́, каже́ш), сказа́ти (закида́ти, заки́нути) наздога́д (про кого-що)

    Русско-украинский словарь > намекать

  • 20 прицепляться

    прицепиться
    1) причі[е]плюватися и причіплятися, причепитися до чого, чіплятися до чого и на чому, почепитися на чому, учепитися и чепитися за що и чого, (во множ.) попричі[е]плюватися, почіплятися и т. д., бути причепленим до чого, почепленим до чого и на чому, учепленим за що и до чого. [Як реп'ях той, учепиться за латані поли (Шевч.). Не довго думаючи, він чепився на ту берізку (Франко). Пропасниця мене чепилась вчора (Маковей)];
    2) чіплятися, причепитися до кого, учепитися кого и до кого; см. Придираться, Привязываться 3, Приставать 4. [Причепився, як реп'ях (Номис). Що-ж бо ви, мамо, мене нині вчепилися, як оса? (Франко)].
    * * *
    прицепи́ться

    (к кому-чему) — причіпля́тися и причі́плюватися, причепи́тися, и попричіпля́тися и попричі́плюватися (до кого-чого), чіпля́тися (до кого-чого, на кого-що), почепи́тися и почіпля́тися (на кого-що), несов. учепи́тися (до кого-чого); припина́тися, припну́тися и прип'ясти́ся и прип'я́стися и прип'я́тися (до кого-чого); ( придираться) присі́куватися, присі́катися (до кого-чого); ( нацепляться) начі́плюватися, начепи́тися и поначі́плюватися и поначіпля́тися (на кого-що)

    Русско-украинский словарь > прицепляться

См. также в других словарях:

  • Кого ты хотел удивить? — Кого ты хотел удивить? …   Википедия

  • кого-кого. Кого-кого тут не было! — кого/ кого/. Кого кого тут не было! …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • Кого люблю, того и бью — Кого люблю, того и бью. Жену не бить и милу не быть. Кого журю, того и бью (по старинному). Ср. Кого люблю, того и бью ... Вставай, тёзка, помиримся!... Гр. А. Толстой. Царь Борисъ. 2. Посадскій. Ср. Qui aime bien, châtie bien. Chi ti ama bene,… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Кого ты хотел удивить? (альбом) — Кого ты хотел удивить? Альбом Машина времени Дата выпуска 1995 Записан 1982 1986 Жанр …   Википедия

  • Кого хочет Бог наказать, у того отнимает разум — Кого хочетъ Богъ наказать, у того отнимаетъ разумъ. Ср. Тутъ ужъ меня никто не уговаривалъ: Захочетъ кого Господь наказать разумъ отыметъ, слѣпоту на душу нашлетъ!... П. И. Мельниковъ. Красильниковы. 2. Ср. Вотъ подлинно, если Богъ хочетъ… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Кого люблю, того и бью. — Кого люблю, того и бью. См. КАРА МИЛОСТЬ Кто кого любит, тот того и бьет. Кого люблю, того и бью. См. ЛЮБОВЬ НЕЛЮБОВЬ Кого люблю, того и бью. Жену не бить и милу не быть. См. МУЖ ЖЕНА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • кого хошь спроси — известно, не тайна, кто не знает, что, кого хочешь спроси, не секрет Словарь русских синонимов. кого хошь спроси нареч, кол во синонимов: 5 • известно (49) • …   Словарь синонимов

  • Кого Юпитер хочет погубить, того лишает разума — С латинского: Quos lupiter perdere vult, dementat (квос Юпитэр пэрдэрэ вульт, дэмэнтат). Слова неизвестного древнегреческого драматурга трагика эпохи Софокла (ок. 496 ок. 406 до н. э.), которые часто встречаются в виде цитаты у древних авторов:… …   Словарь крылатых слов и выражений

  • Кого боюсь, поскорее ложусь; кого не боюсь, поворачиваюсь. — Кого боюсь, поскорее ложусь; кого не боюсь, поворачиваюсь. См. КАРА ПОТАЧКА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Кого мимо, а кого и в рыло. — Кого мимо, а кого и в рыло. См. ПРАВДА КРИВДА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Кого в начало, кого и под начало. — (т. е. подчиняют). См. СЧАСТЬЕ УДАЧА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

Книги

Другие книги по запросу «у+кого» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»