Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

у+вільний+час

  • 101 commonwealth

    n
    1) держава, країна
    2) народ, населення країни
    3) союз; федерація; співдружність
    4) ( the Commonwealth) Співдружність (державне об'єднання Великої Британії е більшості її колишніх домініонів, колоній)
    5) icт. ( the Commonwealth) Англійська республіка (під час Англійської буржуазної революції XVII в.)
    6) aмep. штат ( офіційна назва)
    7) спілка осіб, об'єднаних спільними інтересами
    9) icт. суспільний добробут

    English-Ukrainian dictionary > commonwealth

  • 102 conterminous

    a
    1) який має спільний кордон; прикордонний, суміжний
    2) який співпадає (у часі, просторі або за значенням)

    English-Ukrainian dictionary > conterminous

  • 103 creep

    I [kriːp] n
    1) pl здригання; мурашки
    4) прост. покидьок, гадина; зануда
    5) прост. злодій, злодюжка; дрібна крадіжка
    6) вiйcьк. трал для підводних човнів
    7) тex. крип, повзучість
    8) eл. просочування, витік по поверхні
    9) гeoл. сповзання, зсування
    10) зaл. угон колії
    II [kriːp] v
    1) плазувати, повзти, сповзати
    3) крастися, підкрадатися; (over, upon) підкрадатися, насуватися непомітно (про час, вік)
    4) стелитися, витися ( про рослини)
    5) плазувати, прислужуватися, підлизуватися, раболіпствувати
    6) ( into) украдатися, закрадатися
    7) відчувати мурашки по тілу, здригатися
    8) мop. тралити
    9) тex. набігати по інерції ( про ремінь)

    English-Ukrainian dictionary > creep

  • 104 light

    I [lait] n
    1) світло; освітленість, видимість; (звич. the light) денне світло, день, денний час; pl; миcт. світлі частини картини ( high lights)
    2) джерело світла; вогонь, лампа; вiйcьк. прожектор; pl світлофор; маяк; pl; миcт.; cпeц. рампа, вогні рампи
    3) вогонь, полум'я, іскра; вогник, світло ( очей); відображення душевного хвилювання ( на обличчі)
    4) інформація, нові відомості, нові дані; гласність
    5) аспект; сприйняття
    6) знаменитість, світило; світоч
    7) pl переконання, погляди; рівень
    8) просвіт; вікно; скло ( у даху або стіні оранжереї)
    9) пoeт. зір; pl очі
    II [lait] a
    2) світлий, світлого кольору; блідий ( про колір); з молоком або вершками ( про каву)
    3) як компонент складних слів ( light) світло-, блідо-; light-blue світло-голубой, блідо-голубий
    III [lait] v
    ( light up) (lit, lighted [-id])
    1) запалювати, засвічувати; запалюватися, загорятися; освітлювати; освітлюватися; прикурювати (сигарету, цигарку)
    2) світити, посвітити ( кому-небудь)
    3) освітлювати, опромінювати; ( with) освітлюватися, опромінюватися; світитися, сяяти (про очі, обличчя)
    IV [lait] a
    1) легкий, неважкий

    light oilcпeц. легкий нафтопродукт; моторний

    light railwayвузькоколійна або тимчасова залізниця; під'їзна колія; вiйcьк. легкий, полегшеного типу

    light automatic gun — ручний кулемет; вiйcьк. який має легке озброєння

    2) неповновагий, неправильної ваги
    3) легкий, несильний, слабкий; тонкий, делікатний
    4) легкий, не міцний (про вину, пиво); легкий ( про їжу); нещільний; негустий

    light soil — пухкий ґрунт; легкий, духовий, який добре піднявся ( про тісто)

    5) несерйозний; незначний; несуттєвий; легкий, нескладний, розважальний; легкий, невеликий, несильний (нaпp., про напад хвороби, дощик)
    6) неважкий, необтяжливий; легкий, несуворий (нaпp., про вирок)
    7) легковажний; непостійний; фривольний; розпущений; веселий, безтурботний
    8) легкий, чуткий ( про сон)
    9) гpaм. неударний ( про склад); слабкий ( про наголос)
    V [lait] adv VI [lait] v
    (lighted [-id], lit)
    1) (on, upon) зненацька, випадково натрапити ( на що-небудь); звалитися, обрушитися ( про удар)
    2) сходити, виходити (звич. light down, light off, light from)

    to light off a horse — спішитися, зійти з коня; (on, upon) опускатися, сідати; падати

    3) ( into) нападати, накидатися

    English-Ukrainian dictionary > light

  • 105 long

    I n
    1) довгий строк; тривалий період; великий проміжок часу
    2) пoeт. довгий склад; гpaм. довгий голосний; мyз. лонга
    3) eк. покупець цінних паперів
    4) ( довгі) штани; великий зріст ( чоловічого одягу)
    II a

    at long range — на великій відстані; з великої відстані; високий, довготелесий

    2) довгий, тривалий

    for a long time — довго, давно; надовго; довгостроковий

    3) який має значну довжину; який має значну тривалість; тривалістю в...
    4) віддалений; eк. довгостроковий
    5) повільний; нудний, нудотний
    6) численний, великий; великий
    7) подовжений, довгастий; витягнутий
    8) гpaм. довгий (про голосний, про склад) повний; цілий

    long mile — добра миля, не менше милі

    9) (on) багатий ( на що-небудь); сильний ( у чому-небудь)
    10) eк. який грає на підвищення
    III adv
    1) довго; довгостроково
    2) давно; довгий час
    3) посил. повністю; від початку до кінця
    4) eк. на підвищення

    as long asпоки = so long as

    so long as — якщо тільки, за умови, що

    long live..! — хай живе..!

    IV v
    (for, after) палко бажати, жадати; прагнути

    English-Ukrainian dictionary > long

  • 106 slow-paced

    a
    1) тихий, повільний (про ходу, рух)
    2) нескінченний, який здається нескінченним ( про час)

    English-Ukrainian dictionary > slow-paced

  • 107 space

    I [speis] n
    1) протяжність; площа; простір, межі; місце ( яке займається яким-небудь предметом)
    2) космос, космічний простір ( outer space)
    3) фiлoc. простір
    4) відстань, проміжок, інтервал; інтервал ( на друкарській машинці)
    5) період часу, проміжок часу
    6) місце в газеті; час для виступу по телебаченню (продається телекомпаніями; для реклами)
    7) cл. місце в житті; життя ( людини)
    8) мaт. поле; простір
    9) пoлiгp. шпація, пробільний матеріал; пробіл
    11) cл. місце в громадському транспорті; місце або місця в пасажирському літаку
    II [speis] a
    2) який відноситься до простору, просторовий; тривимірний
    III [speis] v
    1) залишати проміжки; розставляти з проміжками
    2) пoлiгp. набирати врозбивку ( space out)
    3) робити пропуски, залишати порожні місця ( при друкуванні на машинці)

    English-Ukrainian dictionary > space

  • 108 spare-time army

    територіальна армія; запасні формування, що проходять вишкіл у вільний від цивільної роботи час

    English-Ukrainian dictionary > spare-time army

  • 109 take

    I [teik] n
    1) захоплення, взяття; одержання; шахм. узяття ( фігури)
    2) cл. виторг, бариші; збір ( театральний); получка

    great take of fish — великий улов риби; видобуток ( на полюванні)

    4) оренда ( землі); орендована ділянка
    5) популярна пісенька, п'єса
    6) мeд.; cпeц. гарне щеплення, що прийнялося,
    7) пoлiгp. "урок" складача
    8) кiнo знятий кадр, кінокадр, дубль
    9) мeд. пересадка ( шкіри)
    ••

    give and take — взаємні поступки, компроміс; обмін люб'язностями; обмін жартами, підколками, пікіровка

    on the take — корисливий, продажний

    II [teik] v
    (took; taken)
    1) брати; схопити

    to take a pencil [a sheet of paper, a spade] — взяти олівець [лист паперу, лопату]

    to take smth in one's hand — узяти що-н. у руку

    to take smb 's hand, to take smb by the hand — узяти кого-н. за руку

    to take smb in one's arms — брати кого-н. на руки; обіймати кого-н.

    to take smb 's arm — узяти кого-н. під руку

    to take smth in one's arms — узяти що-н. у руки; схопити що-н. руками

    to take smb to one's arms /to one's breast/ — обіймати кого-н., притискати кого-н. до грудей

    to take smb by the shoulders — узяти /схопити/ кого-н. за плечі

    to take smb by the throat — узяти /схопити/ кого-н. за горло

    to take smth between one's finger and thumb — узяти що-н. двома пальцями

    to take smth (up) with a pair of tongs — взяти що-н. щипцями

    take a sheet of paper from /out of/ the drawer — візьми лист паперу із шухляди столу

    take your bag off the table — зніміть /заберіть, візьміть/ сумку зі столу

    take this table out or the room — заберіть /винесіть/ цей стіл з кімнати

    2) захоплювати; опановувати, завойовувати

    to take a fortress [a town] (by storm) — брати фортецю [місто]( штурмом)

    to take prisoners — захоплювати /брати/ полонених

    he was taken in the street — його взяли /заарештували/ на вулиці; ловити

    a rabbit taken in a trap — заєць, що потрапив в капкан

    to take smb in the act — застати кого-н. на місці злочину

    to take smb by surprise /off his guard, unawares/ — захопити /застигнути/ кого-н. зненацька

    to take smb at his word — піймати кого-н. на слові; оволодіти ( жінкою), брати ( жінку); нести, зводити в могилу

    pneumonia took him — запалення легень звело його в могилу, він помер від запалення легенів

    3) привласнювати, брати ( без дозволу)

    who has taken my pen — є хто взяв мою ручкує

    he takes whatever he can lay his hands onвін користається ( усім), чим тільки може, він бере усе, що під руку потрапить

    he is always taking other people's ideas — він завжди використовує /привласнює собі/ чужі ідеї; ( from) відбирати, забирати

    they took his dog from him — вони в нього забрали /відібрали/ собаку

    his clothes were taken from him — у нього відібрали одяг

    4) користатися; одержувати; здобувати

    to take a taxi — брати таксі [див. ІІ 2]

    to take one's part — взяти свою частину /частку/ [порівн ІІІ a]

    to take a quotation from Shakespeare [from a book] — скористатися цитатою із Шекспіра [із книги], взяти цитату із Шекспіра [із книги]

    when are you taking your holiday — є коли ти йдеш у відпусткує; відпочивати

    I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю /не працюю/; сьогодні в мене вільний день; вибирати

    to take any means to do smth — використовувати будь-які засоби, щоб зробити що-н.

    which route shall you take — є якою дорогою ви підете /поїдете/?; she is old enough to take her own way вона досить доросла, щоб сама вибрати свій власний шлях

    you will take 2 lbs. — купиш /візьмеш/ два фунти (чого-н.)

    I shall take it for $3 — я візьму /куплю/ це за три долари; вигравати; брати, бити

    to take a bishop — узяти /побити/ слона ( у шахах)

    he took little by that move — цей хід /крок/ мало допоміг /мало що дав/ йому; юp. вступати у володіння, успадковувати

    5) діставати, добувати

    to take the crop — забирати /збирати/ врожай; стягувати, збирати; домагатися сплати

    to take contributions to the Red Cross — збирати пожертвування на користь Червоного Хреста; одержувати, заробляти

    6) приймати (що-н.); погоджуватися (на що-н.)

    to take an offer [presents] — приймати пропозицію [подарунки]

    how much less will you take — є на скільки ви зменшите ціну?, скільки ви уступитеє

    take what he offers you — візьми /прийми/ те, що він тобі пропонує

    I'll take it — добре, я згодний

    I will take no denial — відмовлення я не прийму; не здумайте відмовлятися

    to take smb 's orders — слухатися кого-н., підкорятися кому-н.

    I am not taking orders from you — я вам не підкоряюся, я не буду виконувати ваші накази; = ви мені не укажчик

    to take a wager /a bet/ — йти на парі

    to take a dare /a, challenge/ — приймати виклик; одержувати

    take that (and that)! — на тобі!, ось тобі!

    7) сприймати, реагувати
    to take smth coolly [lightly] — ставитися до чого-н. спокійно /холоднокровно/ [несерйозно /безтурботно/]; to take smth
    to heart — приймати що-н. ( близько) до серця
    I can't take him [his words]seriously — я не можу приймати його [його слова]усерйоз, я не можу серйозно ставитися до нього [до його слів]
    he took the joke in earnest — він не зрозумів жарти, він сприйняв жарт всерйоз
    take it easy! — не хвилюйся!; дивися на речі простіше!; не перестарайся!
    to take things as they are /as one finds them, as they come/ — приймати речі такими, які вони є
    to take smth amiss /ill, in bad part/ — ображатися на що-н.
    you must not take it ill of him — ви не повинні сердитися на нього; він не хотів вас скривдити
    to take kindly to smb — дружньо /тепло/ поставитися до кого-н., to take smth
    kindly — доброзичливо поставитися до чого-н.
    I should take it kindly if you would answer my letter — я буду вам дуже вдячний, якщо ви відповісте на мій лист
    8) розуміти; тлумачити

    I take your meaning — я вас розумію, я розумію, що ви хочете сказати

    I [don't] take you — icт. я вас [не]розумію, я [не]розумію, що ви хочете сказати

    to take smb in the wrong way — неправильно зрозуміти кого-н.

    your words may be taken in a bad sense — ваші слова можна витлумачити дурно /перекручено/; думати, вважати; укладатися

    to take the news to be true /as true/ — вважати це зведення вірними /відповідними дійсності/; what time do you take it to be є як ви думаєте /як по-вашому/, котра зараз годинає

    I take it that we are to wait here [to come early] — треба думати /я так розумію/, що ми повинні чекати тут [прийти рано]

    let us take it that it is so — припустимо, що це так; вірити; вважати щирим

    (you may) take it from me that he means what he says — повірте мені, він не жартує /до того, що він говорить, треба віднестися серйозно/

    take it from me!, take my word for it — можете мені повірити; от я-ось знаю!, можете не сумніватися!

    we must take It at that — нічого не поробиш, приходиться вірити

    9) охоплювати, опановувати

    his conscience takes him when he is sober — коли він тверезий, його мучать каяття совісті

    what has taken the boy — є що найшло на хлопчикає

    he was taken with a fit of coughing [of laughter] — на нього напав приступ кашлю [сміху]

    to be taken ill /bad/ — занедужати

    10) захоплювати, захоплюватися; подобатися

    to take smb 's fancy — вразити чиюсь уяву

    the story took my fancy — розповідь вразила мою уяву; сподобатися

    he was very much taken with the idea — він дуже захопився цією думкою; мати успіх, ставати популярним ( take on)

    11) записувати, реєструвати, протоколювати

    to take dictation — писати під диктування; писати диктант

    12) знімати, фотографувати

    to take a photograph of a tower — сфотографувати вежу, зробити знімок вежі

    he liked to take animals — він любив фотографувати /знімати/ тварин; виходити на фотографії

    he does not take well, he takes badly — він погано виходить на фотографії; він нефотогенічний

    take the French Revolution — візьміть /візьмемо/ ( наприклад) Французьку революцію

    the typewriter takes large sizes of paperу цю ( друкарську) машинку входить папір великого формату

    15) вимагати; віднімати

    it takes time, means and skill — на це потрібно час, засоби е уміння

    it took him three years to write the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу

    this trip will take a lot of money — на цю поїздку піде /буде потрібно/ багато грошей

    it took four men to hold nim — треба буде чотири чоловіки, щоб його утримати

    it would take volumes to relate — потрібні томи, щоб це розповісти

    it takes a lot of doing — це зробити досить важко, це не так-то просто зробити

    it took some finding [explaining] — це було важко знайти /розшукати/ [пояснити]; he has everything it takes to be a pilot y нього є всі ( необхідні) якості ( для того), щоб стати льотчиком

    she's got what it takes — вона дуже приваблива, вона подобається чоловікам; вимагати, бідувати

    wait for me, it won't take long — почекай мене, я незабаром звільнюся

    he took three years to write /in writing/ the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу; вимагати ( граматичної форми)

    a plural noun takesa plural verb — іменник у множині вимагає дієслова /уживається з дієсловом/ у множині

    16) (in, on) чіплятися (за що-н.); застрявати, заплутуватися (у чому-н.); the anchor took in the seaweed якір заплутався у водоростях
    17) женитися; виходити заміж

    she wouldn't take him — вона не хотіла виходити за нього заміж, вона йому завзято відмовляла

    he took to wife Jane Smithicт. він взяв у дружини Джейн Смит

    18) с.-х. приймати

    the cow [the mare]took the bull [the stallion] — корова [кобила]прийняла бика [жеребця]

    before the graft has taken — доти, доки щеплення не прийнялося

    the flower took at once — квітка відразу прийнялася; діяти; прийматися

    the vaccination did not take — віспа не прищепилася /не прийнялася/: the medicine seems to be taking ліки, здається, подіяли; триматися, закріплюватися, залишатися

    20) починатися, розходитися, набирати силу
    21) aмep. схоплюватися, замерзати

    the pond has taken — ставок змерзнув; тex. твердіти, схоплюватися

    22) ставати, робитися

    to take sick — занедужати; приболіти

    23) приймати (їжу, ліки)

    to take an early breakfast [dinner] — рано поснідати [пообідати]

    to take snuff — нюхати тютюн; клювати ( про рибу)

    24) їздити (на автобусі, таксі) [див. І 4,]
    25) знімати, орендувати ( приміщення); наймати, запрошувати ( робітників)

    he has been taken into the air Ministry — його взяли /прийняли на роботу/ у міністерство авіації; брати (постояльців, учнів)

    26) виписувати або регулярно купувати ( газети); підписуватися ( на газету)
    27) приймати (керівництво, обов'язки); нести ( відповідальність); взяти на себе (відповідальність, керівництво) to take command прийняти командування

    to take the consequences — відповідати за наслідки; вступати ( у посаду)

    to take the crown — вступати на престол; отримувати ( ступінь)

    to take holy orders — прийняти духовний сан, стати священиком

    to take a front seat — сідати попереду [порівн. *]

    take a seat! — сідайте! 7. притримуватися ( курсу), рухатися ( у якомусь напрямку)

    29) займати ( позицію); дотримувати (думки, точки зору)

    to take a strong stand — рішуче наполягати на своєму, завзято відстоювати свою точку зору

    to take a practical view of the situation — дивитися на справу /ситуацію/ практично /із практичної точки зору/; тверезо дивитися на ситуацію

    30) здобувати, приймати (вигляд, форму, значення); одержувати, успадковувати (ім'я, назва)
    31) побороти, справитися ( з перешкодою); взяти ( висоту); вигравати, перемагати, брати верх ( у спортивному змаганні)

    to take the game — перемогти у грі; вигравати, завойовувати, брати ( приз); займати ( певне місце)

    to take (the) first prize — завоювати /одержати/ першу премію; вразити ( ворота у крикеті)

    32) ( into) утаємничити, відкрити (таємницю, секрет)

    to take smb into one's confidence — довіритися кому-н.; поділитися з кимсь; приймати ( до уваги)

    to take smth into account /into consideration/ — прийняти щось до уваги, врахувати щось

    33) вивчати (предмет, ремесло); вести, проводити ( заняття)

    to take the evening serviceцepк. служити вечерню

    34) визначати (розмір, відстань); знімати ( показання приладів); вимірювати ( температуру) to take bearings орієнтуватися; з'ясовувати обстановку; пеленгувати
    35) носити, мати розмір( ноги)
    36) зазнавати (покарання, втрати)
    37) витримувати, переносити (неприємності, удари); ( takeit) cл. виносити, терпіти

    (takeit)cпopт. тримати ( удар); витримувати (фізичні навантаження; про балку)

    38) занедужати; заразитися ( хворобою)
    39) піддаватися (обробці, фарбуавнню)
    40) вбирати, поглинати ( рідину)
    41) cпopт. приймати (подачу, м'яч)
    42) to take to a place направлятися кудись

    to take to the field — направитися в поле; вийти в поле [порівн. *]

    he took to the road again — він знову вийшов /повернувся/ на дорогу [див. 4,;]

    to take across smth — перетинати щось, йти через щось

    it [smth] takes somewhereдiaл. йти, текти у якомусь напрямку (про дорогу, річку)

    43)

    to take smb; smth to a place, to smb — доправити, відносити, відводити, відвозити когось, щось кудись, до когось

    to take the news — повідомити новину; приводити когось кудись

    what took you to the city today — є що привело вас сьогодні в місто?; брати когось, щось ( із собою) кудись; виводити, приводити когось кудись ( про дорогу)

    44) to take smb for smth виводити когось ( на прогулянку) [див. *]
    45) to take to smth захопитися чимсь ( вином)

    to take to bad habits — надбати дурні звички; виявляти інтерес, симпатію до чогось

    to take to tennis — захопитися тенісом; звикати, пристосовуватися до чогось

    to take to changes — звикнути до змін; звертатися, вдаватися до чогось

    to take to one's bed — злягти, занедужати

    47) to take to smb полюбити когось, відчути до когось симпатію; to take against smb виступати проти когось
    48) to take after smb походити на когось; бути схожим на когось; наслідувати когось ( у поведінці думках)
    49) to take smb; smth for smb; smth приймати когось, щось за когось, щось

    do you take me for a fool — є ви приймаєте мене за дурня?; to take smb; smth to be smb; smth вважати когось, щось комсь, чимсь, приймати когось, щось за когось, щось

    50) to take smth; smb off smth; smb знімати щось з чогось

    to take the saucepan off the fire [the lid off the pan] — зняти каструлю з вогню [кришку з каструлі]; знімати, віднімати щось від чогось

    to take 3 shillings off the price — знизити ціну на на три шилінги; запозичити щось (манери, зачіску) у когось, наслідувати, копіювати; пародіювати, передражнювати; відволікати щось, когось від чогось, когось

    to take smb 's attention (mind) off smthвідвернути чиюсь увагу ( думки) від чогось

    51) рятувати щось, когось від чогось, когось

    to take the responsibility [the blame]off smb — зняти з когось відповідальність [провину]; відстороняти когось від чогось

    to take smb off the job — відсторонити когось від роботи

    52) викреслювати, вилучати когось з чогось ( зі списку)
    54) to take smth from smth віднімати щось від чогось; to take from smth знижувати, послабляти

    to take from the value of smth — знижувати цінність, вартість чогось

    55) to take smth out of smth виносити щось звідкись; виймати щось звідкись ( руки з кишень); відволікати, розважати когось; усувати когось

    to take smb out of one's way — усунути когось ( зі свого шляху)

    56) to take smb through smth змусити когось зробити щось

    to take smb through a book — змусити когось прочитати книгу; змусити когось пройти через щось (муки, випробування)

    57) to take smth; smb down smth вести щось, когось униз по чомусь. (по річці, дорозі)
    58) to take smth up to smth доводити щось до певного часу
    59) to take smb over some place водити когось, показувати комусь щось (звичн.. приміщення)
    60) to take smb on /in, across, over / smth попадати комусь по якомусь місці, вдарити когось по чомусь
    61) to take upon oneself to do smth братися за щось, брати на себе виконання чогось ІІІ А звичн. у сполученні з наступним віддієслівним іменником виражає одиничний акт або короткочасну дію, що відповідає значенню іменника

    to take a walk — погуляти; прогулятися, пройтися

    to take a turn — повернути; прогулятися; проїхатися

    to take a run — розбігтися [порівн. *]

    to take a jump /a leap/ — стрибнути

    to take a leakcл. помочитися

    to take a look /a glance/ — глянути

    just take a look at that(ти) тільки глянь на це

    to take a risk /a chance/ — ризикнути

    to take (a) breath — вдихнути; перевести подих

    to take (one's) leave — прощатися, іти

    to take an oath — дати клятву, заприсягтися

    62) вiйcьк. приймати присягу; звичн. у сполученні з іменником виражає дію, що носить загальний характер

    to take action — діяти, вжити заходів юp. порушувати судову справу

    to take effectподіяти ( ліки) набрати сили; набути чинності ( про закон)

    to take place — траплятися, відбуватися

    to take part — брати участь, приймати участь [порівн. І 4,]

    to take root — пустити корені, укоренитися

    to take holdсхопити ( за руку) опановувати; оволодіти, захопити ( про почуття)

    to take possession — стати власником, вступити у володіння; опанувати, захопити

    to take aim /sight/ — прицілюватися

    to take counsel — радити; радитися

    to take advice — радитися, консультуватися; дотримуватися поради

    to take account — брати до уваги, враховувати

    to take interest — цікавитися, виявляти інтерес; захоплюватися ( чимось)

    to take pleasure /delight/ — знаходити задоволення

    to take pity — виявляти жалість /милосердя/; to take trouble намагатися, докладати зусиль

    to take comfort — заспокоїтися, утішитися

    to take courage /heart/ — мужатися; піднестися духом; підбадьоритися; не сумувати

    take courage! — мужайся!, не бійся!

    to take cover — сховатися; ховатися

    to take refuge /shelter/ — укритися, знайти притулок

    to take warning — остерігатися; зважати на попередження

    to take notice — зауважувати; звертати ( свою) увагу

    to take heed — звертати увагу; зауважувати; бути обережним, дотримувати обережності

    to take care of smb; smth — дивитися, доглядати за кимсь, чимось піклуватися про когось, щось

    to take a liking /a fancy/ to smbполюбити когось

    to take the saluteвiйcьк. відповідати на складання честі; приймати парад

    take andaмep.; дiaл. взяти

    I'll take and bounce a rock on your head от — візьму, трісну тебе каменем по голові

    to take a drop — випити, підвипити

    to take (a drop /a glass/) too much — випити зайвого

    to take the chair — зайняти місце голови, головувати; відкрити засідання [порівн. ІІ А 6]

    to take the veil — облачитися в одяг черниці; піти в монастир

    to take the floor — виступати, брати слово

    to take for granted — вважати таким, не потребуючих доказів/; приймати на віру

    to take too much for granted — бути занадто самовпевненим; дозволяти собі занадто багато

    to take smth to pieces — розібрати щось

    take it or leave it — на ваш розсуд; як хочете, як завгодно

    to take a turn for the better, to take a favourable turn — змінитися на краще, піти на лад

    to take a turn for the worse — змінитися на гірше, погіршитися

    to take stock, (of smth; smb) — [див. stock I]

    to take it out of smb — стомлювати, позбавляти сил когось помститися комусь

    to take smb 's measure — знімати мірку з когось; придивлятися до когось; визначати чийсь характер; розпізнати /розкусити/ когось

    to take sides — приєднатися /примкнути/ до тієї чи іншої сторони

    to take smb 's side /part/, to take sides /part/ with smb — стати на /прийняти/ чиюсь сторону

    to take to one's heels — втекти, пуститися навтьоки

    to take one's nook — змотати вудки, дати тягу

    to take it on the lamaмep.; cл. змиватися, ховатися

    to take the cake /the biscuit, the bun/ — зайняти /вийти на/ перше місце; отримати приз

    it takes the cake! — це перевершує все, далі йти нікуди!

    to take off one's hat to smb — захоплюватися кимсь, схилятися перед кимсь, знімати капелюх перед кимсь

    to take a back seat — відійти на задній план, стушуватися; займати скромне положення; [порівн. ІІ А 6]

    to take a run at smth — спробувати зайнятися чимось [порівн. ІІІ А]

    to take- a shot /a swing/ at smth /at doing smth / — спробувати /ризикнути/ зробити щось [порівн. ІІІ А]

    to take liberties with smb — дозволяти собі вольності стосовно когось; бути недозволено фамільярним з кем-л

    to take one's hair down — розійтися щосили, розбушуватися

    to take smb for a ride — кінчити /прибити/ когось [див. ІІ Б 3]

    to take the starch /the frills/ out of smbaмep. збити пиху з когось, осадити когось

    to take smth with a grain of salt — відноситися до чогось скептично /недовірливо, критично/; to take the bit between the /one's/ teeth піти напролом

    to take to earth — полюв. іти в нору; сховатися, причаїтися

    to take a load from /off/ smb 's mind — зняти камінь з душі в когось

    to take a load from /off/ one's feet — сісти

    to take a leaf out of smb 's book — дотримуватись чийогось прикладу, наслідувати когось

    to take a rise out of smbдив. rise 115; to take in hand взяти в руки, прибрати до рук; взяти у свої руки; узятися, братися ( за щось)

    to take smb to task — див

    task I *; to take smb off his feet — викликати чийсь захват; вразити / потрясти/ когось [порівн. ІІ Б 8]

    64)

    to take smb out of his way — доставляти комусь зайві турботи

    to take one's courage in both hands — набратися хоробрості, зібратися з духом

    to take exception to smth — заперечувати /протестувати/ проти чогось

    to take a /one's/ call, to take the curtain — миcт. виходити на оплески

    to take the fieldвiйcьк. починати бойові дії; виступати в похід; вийти на поле ( про футбольну команду); to take out of action — вiйcьк. виводити з бою

    take your time!не поспішай(те)!, to take time by the forelock див

    time I O. the devil take him! — чорт би його забрав!

    English-Ukrainian dictionary > take

  • 110 work

    I n
    1) робота, труд; справа; діяльність

    work clothes — робочий одяг; спецодяг

    to set /to get/ to work (on) — розпочати справу, почати працювати

    to set /to go/ about one's work — приступати до роботи

    to set smb to work — засадити кого-н. за роботу, змусити кого-н. працювати

    I have work to do — я зайнятий, мені немає коли

    at work — зайнятий на роботі, на постійній

    to be at work upon smth — бути зайнятим чим-н.; працювати над чим-н.; діючий, функціонуючий; в дії, в ході ( про машину)

    loom at work — увімкнений /працюючий/ ткацький верстат; що впливає

    the forces at work — діючі /рухомі/ сили

    three films are in work now — на даний момент готується три фільма; що має роботу ( про працівник)

    a work of time — робота, що вимагає великих затрат часу

    to set smb; a piece of work — дати кому-н. завдання; виконана робота; місце роботи; заняття; посада

    what time do you get to (your) work — є коли ви приходите на роботує

    my work is in medicine — я працює в області медицини /я медик по професії/

    3) результат праці; виріб; продукт

    bad /faulty/ work — брак; витвір, творіння; праця, твір

    works of Shakespeare [of Beethoven, of Michelangelo] — витвори /творіння/ Шекспіра [Бетховена, Мікельанджело]

    a learned [a historical] work — наукова [історична]праця

    collected /complete/ works — ( повне) зібрання творів

    the work of Godpeл., пoeт., боже створіння ( про людину)

    the works of Godпoeт. світ божий

    4) дія, вчинок

    dirty work — брудна справа; низький вчинок; pl справи, діяння

    a person of good works — благочинник; peл. Благочестиві діяння

    5) результат впливу, зусиль
    6) рукоділля; шиття; вишивання; в'язання

    open work — прорізна гладь, рішильє; ажурна строчка, мережка

    hot workтex. гаряча обробка; предмет обробки; оброблювана заготовка; оброблювана деталь

    8) фiз. робота
    9) дiaл. біль
    10) cпeц. піна при бродінні; бродіння
    11) cл. краплена кість
    ••

    not dry /thirsty/ work — не брудна робота

    to make short /quick/ work of smth — швидко покінчити з чим-н.

    to make short /quick/ work of smb — за два заходи покінчити з ким-н. /спекатися кого-н./;

    to make a piece of work about smth — перебільшувати складнощі чого-н.

    II v
    (worked [-t]; wrought)
    1) працювати, трудитися

    to work like a horse /like a navvy, like a slave/ work — працювати як віл

    to work at smth — займатися чим-н.; працювати над чим-н.; вивчати що-н.

    we have no data to work on — ми не можемо працювати, оскільки у нас немає вихідних даних; працювати по найму; служити

    to work smb [oneself] to death — звести кого-н. [себе] в могилу непосильною працею

    3) діяти, працювати; бути справним

    machinery worked by electricity — машини, що приводяться в рух електричним струмом

    5) рухатися, бути в русі; ворушитися

    conscience was work ing within him — в ньому заворушилася /прокинулася/ совість

    6) (past, p. p. wrought; on, upon) діяти, мати вплив

    to work on smb 's sympathies — намагатися викликати чиє-н. співчуття

    7) (past, p. p. wrought) оброблювати; розроблювати

    to work smb to one's way of thinking — схиляти кого-н. на свою сторону; нав'язувати кому-н. свої переконання

    this salesman works the North Wales district — цей комівояжер обїжджає район Північного Уельса; піддаватися обробці, впливу

    8) ( work out) відпрацьовувати, платити працею

    to work one's passageвідпрацювати проїзд (на пароплаві в якості матрос; cл. не ухилятися від роботи;)

    to work one's charm to get one's way — використовувати власну чарівність, щоб домогтися свого

    10) добиватися облудним шляхом; вимагати, виманювати

    he worked the management for a ticket — он ухитрився отримати білет у адміністрації; влаштовувати

    11) займатися рукоділлям; шити; вишивати; в'язати
    12) (past, p.; p. wrought) викликати, спричиняти (часто що-н. неочікуване або неприємне)

    to work harm — заподіяти шкоду; завдати шкоди

    to work the ruin of smb — погубити кого-н.

    the storm worked /wrought great ruin — ураган спричинив велику розруху

    the frost worked havoc with the crop — мороз погубив врожай; творити, створювати

    to work wonders /miracles/ — творити чудеса

    13) бродити ( про напої); викликати бродіння ( про дріжжі); хвилювати
    14) (work out, work up) вичисляти ( суму); вирішувати ( задачу)
    15)

    to work against smb; smth — боротися проти кого-н., чого-н.

    to work for smth — боротися за що-н.; сприяти чому-н.; докладати зусилля до чого-н.

    16)

    to work (one's way) to /through, etc. smth — пробиратися, проникати куди-н. через що-н.

    to work one's way down — виконувати повільний, обережний спуск з гори

    17) (past, p. p. wrought)

    to work smb into a state, to work oneself into a state. to work oneself into a rage — довести себе до божевілля

    18)

    to work smth out of smth — із складнощами витягувати що-н. звідки-н.

    to work smth into smth — з трудом втиснути що-н. куди-н.

    19)

    to work ( smb; smth) + прикметникпоступово або з трудом приводити (кого-н., що-н.) в який-н. стан

    to work smb free — звільнити кого-н.

    to work smth tight — поступово затягувати що-н.

    to work (oneself) + прикметникпоступово або з трудом приходити в який-н. стан

    20)

    to work out at smth — складати яке-н. число, виражатися в якій-н. цифрі

    the cost worked out at $ 5 a head — витрати склали 5 доларів на особу

    to work one's will upon smb — нав'язувати кому-н. свою волю; розправлятися з ким-н. на свій розсуд

    it won't work — це не вийде; номер не пройде

    to work itcл. досягнути мети

    to work up to the curtainмиcт. грати "під завісу"

    English-Ukrainian dictionary > work

  • 111 заниматься

    заняться
    I. 1) (быть одалживаему) позичатися, бути позиченим. Деньги легко -маются, не легко отдаются - позичати легко, а віддавати важко;
    2) см. Заимствоваться.
    II. Заниматься, заняться -
    1) (быть занимаему) займатися, бути зайнятим. Дом этот не -мается постоем - цей будинок вільний від постою;
    2) займатися и заніматися, за(й)нятися; см. Загораться. Заря -ется - на зорю, на світ займається, на світ благословляється; зоряє;
    3) чем (трудится) - робити щось, братися, узятися до чогось, ходити, поратися, працювати коло чого, удаватися, удатися до чого, заходитися, заходитися коло чого, (мало употреб.) займатися, за(й)нятися коло чого, чим; (учиться) учитися. [Що він робить у містечкові? - Гандлює. Брався до науки щиро (Грінч.). Вони коло цього діла ходять. Краще вже сісти й щось робити, коло діла якогось поратися (Крим.). Узятися до торгівлі. А коло науки багато працює? (Крим.). Парубок вдався до читання (Крим.). Взимку столярує (занимается плотничеством), а влітку у хліборобство вдається (Г. Барв.). Вам добре: не займаєтеся хліборобством, то й нема ніякої перепони (Звин.)]. -ться какой-л. деятельностью, профессией, в смысле «состоять кем» в укр. яз. передается, через глаголы с окончан. -увати, -ювати, напр.: -ться профессорской деятельностью - професорувати, ремесленной - ремісникувати, учительской - учителювати, купеческой - крамарювати, купцювати и т. д. - ться политиканством - політикувати. -ться виноградарством - ходити коло винограду; виноделием - вино робити; звероловством - ловити звірів; овцеводством - кохати вівці, вівчарити; огородничеством - ходити, працювати коло городів, городникувати; птицеводством - кохати птицю; рыболовством - рибалити; садоводством - ходити коло садків, кохати садки; свиневодством - розводити свиней; скотоводством - скотарити, кохати худобу; хлебопашеством, земледелием - коло землі, коло хліба ходити, хліборобити, рільничити, працювати коло землі; хозяйством - господарювати; сельским хозяйством - працювати, ходити коло сільського господарства. -маться, -няться гончарством, кузнечеством, плотничеством, портняженьем, сапожничеством и т. д. - ганчарювати, ковалювати, столярувати, кравцювати, шевцювати и т. д., сов. взятися до ганчарювання, до ковальства, до столярства, до кравцювання, до шевцювання и т. д. -ться лечением, перепиской - лікувати, переписувати, (на пиш. машинке) друкувати, сов. взятися (почати, стати) лікувати, переписувати, взятися до лікування, до переписування. -ться куплей, продажей чего - купувати, продавати що. -ться сплетнями - плескати, плітки розводити. -ться доносами - виказувати на кого, доносити на кого, сов. стати виказувати, доносити на кого. -ться грабежом, воровством - грабувати, злодіячити (злодіювати, красти). -ться спекуляцией, контрабандой - спекулювати, пачкарювати. -ться изучением, исследованием (изысканием) чего - студіювати, досліджувати що, сов. узятися до студіювання, до досліджування чого. -ться писанием стихов - віршувати. -ться математикой, географией - а) (изучать) студіювати математику, географію; б) (учить) учити математику, географію. -ться частными уроками - давати приватні лекції. -ться уроками (учить) - учити лекції. -ться чем (учиться) - учитися чого. -нялся историей - взявся учити історію, узявся до історії. -ться с кем - а) (учить кого) учити, навчати кого чого (історії, математики); б) (совместно) учитися вкупі (разом) з ким. -ться кем - а) (развлекать кого) забавляти кого. - мись гостями - забав, побав гості (гостей); б) заходитися коло кого. Доктор -нялся больным, пациентом - лікар заходився коло хорого, коло пацієнта. -ться едой, чтением (увлечься) - захоплюватися, захопитися їжею, читанням. -ться делом - працювати. -ться пустяками - марнувати час на дурниці. -ться ничегонеделанием - справляти гульки, (сидя) сидні, (лёжа) лежні. -ться в учреждении - працювати в установі. -ться в военном комиссариате - працювати у військовому комісаріяті. Целый день -юсь чтением, шитьём, хозяйством и т. п. - увесь день читаю, шию, хазяїную, господарюю. -ться своими делами - робити свої справи, пильнувати своїх справ, поратися коло своїх справ. Ничем не -ться кроме… - нічого не робити, опріч…, ніякої роботи не мати, опріч… Нужно -маться - треба працювати, (учиться) учитися. Мы -емся в школе с девяти до двух часов дня - ми учимось у школі з дев'ятої до другої години дня. Давайте -мёмся делом, пением, музыкой и т. д. - нумо до праці, до співів, до музики. -ться чем с любовью, ревностно - кохатися в чому, упадати за чим. [Дуже кохався в садівництві. Ми почали вчитись од західніх народів, німців, то-що, які саме тоді дуже почали за наукою впадати (Єфр.)]. -ться собой - чепуритися, дбати про свою вроду.
    * * *
    I
    позича́тися
    II несов.; сов. - зан`яться
    1) (кем-чем, с кем - предаваться занятию) займа́тися, зайня́тися, -йму́ся, -ймешся (ким-чим, з ким); (приниматься за что-л.) захо́дитися, -джуся, -дишся, заходи́тися, -ходжу́ся, -хо́дишся (коло кого-чого, з чим); (несов.: кропотливой работой) по́ратися (коло кого-чого); ( заботясь) ходи́ти (ходжу́, хо́диш) (коло кого-чого); ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти (кого); (сов.: начать делать) узя́тися (візьму́ся, ві́зьмешся) (за що); при указании на работу, составляющую профессию, обычно переводится соответствующими глаголами

    \заниматься ться земледе́лием — роби́ти (роблю́, ро́биш) ко́ло землі́

    \заниматься ться ремесло́м — ремісникува́ти, поча́ти ремісникува́ти

    \заниматься ться — ремесло́м

    сапо́жника — шевцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, поча́ти шевцюва́ти

    \заниматься ться ремесло́м портно́го — кравцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, поча́ти кравцюва́ти

    2) (несов.: работать - об умственном труде) працюва́ти, -цю́ю, -цю́єш; ( учиться) учи́тися (учу́ся, у́чишся)

    \заниматься ма́ться в университе́те — учи́тися (навча́тися) в університе́ті

    3) страд. несов. займа́тися; захо́плюватися, -люється; забира́тися; займа́тися
    III несов.; сов. - зан`яться
    1) ( загораться) займа́тися, зайня́тися, -йметься
    2) (о рассвете, заре) займа́тися, зайня́тися

    \заниматься ма́ется у́тро — займа́ється ра́нок, почина́є дні́ти, дні́є, світа́є

    Русско-украинский словарь > заниматься

  • 112 запрещать

    запретить боронити, забороняти и заборонювати, заборонити, реже: зборонити, вборонити кому що (и чого) (о мног. позаборонювати, поборонити), заказувати, заказати кому що, невеліти, претити (пречу, -тиш), попрітити (всем), завгорювати, завгорити кому що, (гал.) сперти кому що; срвн: Возбранять, Воспрещать. [Не можна - закон боронить (Кониськ.). Полювання (охоту) нам заборонити у вільнім нашім лісі? (Грінч.). Та і дітям своїм теє закажи робити (Руданськ.). Там десь у раю були такі яблука, що Бог заказав їх їсти (Руданськ.). Хіба тобі претять дивитися? (Звин.). Нехай брешуть, людям не завгориш (Харк. п.). Ляхи сперли ліси (Федьк.)]. Запрещённый - заборонений, заказаний. [Заборонене слово]. Газета эта -на на полгода - цю газету (цей часопис) заборонено на півроку. Вход -щён - входити не вільно (заборонено), вхід не вільний, вхід заборонено. Выход из трамвая во время езды -щён (возбранён) - виходити з трамваю під час їзди не вільно (заборонено). -ться - боронитися, заборонятися, заказуватися, бути забороненим, заказаним, не вільним.
    * * *
    несов.; сов. - запрет`ить
    забороня́ти и борони́ти, -роню́, -ро́ниш, заборони́ти, зака́зувати, заказа́ти, -кажу́, -ка́жеш; сов. поборони́ти; ( не позволять) не велі́ти, не звелі́ти

    Русско-украинский словарь > запрещать

  • 113 как

    нрч.
    1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];
    2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];
    3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];
    4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;
    5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;
    6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].
    * * *
    1) нареч. як

    \как раз — са́ме, якра́з; ( сразу) зра́зу, відра́зу; ( мигом) уми́ть

    \как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не

    2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

    \как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як

    \как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й

    3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

    [а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж

    \как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!

    \как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най

    Русско-украинский словарь > как

  • 114 необычный

    1) незвичайний, незвичний, нечуваний, дивний; срв. Необыкновенный. -ное веселье, -ный разгул - нечувані веселощі, нечувана гульня. -ной формы дерево - дивної форми дерево;
    2) к чему (ненавыкший, стар.) - незвиклий, незвичний, непризвичаєний до чого. [Ще незвиклий до нового (Київщ.)]. Он ещё к этому делу -чен - він до цієї роботи (справи, до цього діла) ще незвичний (не звик, не призвичаївся, не наломився);
    3) незвичний, незвичайний; срв. Непривычный 1. [Що за незвичайні гості? (Франко). Діти, здивовані незвичайною обстановою, шепталися поміж себе (Коцюб.)]. В -ный час, в -ную пору - у незвичну годину, у незвичну пору, незвичної пори, незвичної доби;
    4) незвичайний, екстравагантний, ексцентричний, надто вільний, неподобний. -ное поведение - незвичне поводження, надто вільна (ексцентрична) поведінка.
    * * *
    незвича́йний; ( непривычный) незви́чний

    Русско-украинский словарь > необычный

  • 115 неотложность

    невідкладність, невідволочність, невідгайність; пильність, нагальність; негайність; пекучість; конечність (-ости); срв. Неотложный. [Дати вільний пляц властителеві дому зо всею пильністю, в неодволочний час (Самійл.)]. -ность этих мероприятий совершенно очевидна - невідкладність (пильність) цих заходів цілком наочна (очевиста).
    * * *
    невідкла́дність, -ності; нега́йність, пи́льність, нага́льність

    Русско-украинский словарь > неотложность

  • 116 новшество

    новина, новість (-вости), (новый обычай) новий звичай, (новый порядок) новий порядок (лад); срв. Нововведение 2. [Почало й добро з тої новини виникати (Куліш). В своїм гурточку він завів новину - гуртову працю (Коцюб.). Се була тоді новість у Галичині і збудила загальну гутірку (Франко)]. Составляющий -ство, являющийся -ством - новинний. [Цивільний шлюб для люду українського не новинне та нечуване щось, а цінна спадщина з попередніх часів (Доман.)].
    * * *
    новина́; ( нововведение) нововведе́ння; ( новый обычай) нови́й зви́чай

    Русско-украинский словарь > новшество

  • 117 первый

    перш[в]ий. [Перша чарка - перша палка]. -вое место - перше (переднє, чільне) місце. -вый ряд - перший ряд, передня лава. В -вый раз - вперш[в]е, попервах. С -вого разу - з першого разу, відразу. За -вый раз - за перший раз, (за) першим разом. На -вых порах - попервах, на перших порах, перший час. Это ему не в -вой - це йому не перш[в]инка, не первина, йому це не вперше. -вый попавшийся, встречный - перший- ліпший. -вый (по положению) - чільний, передній. -вый сорт - перший сорт, первак. -вый опыт - перша спроба. -вая возлюбленная - первітка. -вые плоды - перваки. Не -вой молодости - не перволіток. -вое, что нужно сделать - перше, що треба зробити. В начале - вого - на початку першої (години). В -вом часу - о першій годині. Жить в -вом этаже - мешкати на першому поверсі. Это было -вою причиною их ссоры - це була перша причина їхньої сварки. Во -вых - по-перше, вперше, перше, упервах, раз що. Во -вых - во-вторых - (по)перше - (по)друге, одно те, що… а друге те, що…, раз що… друге що. [Раз, що я того не бачив, а друге, що й не хочу бачити (Звин.)]. Самый -вый, первейший - найперший.
    * * *
    пе́рший

    Русско-украинский словарь > первый

  • 118 рабочий

    I
    сущ. робітни́к, -а, робо́чий, -ого

    индустриа́льный \рабочий ий — індустріа́льний робітни́к

    сельскохозя́йственный \рабочий ий — сільськогоспода́рський робітни́к

    II прил.
    1) ( относящийся к рабочему) робітни́чий; ( свойственный рабочему) робітника́ (род. п.), робітни́цький

    \рабочий ее движе́ние — робітни́чий рух

    \рабочий ий класс — робітни́чий клас

    \рабочийая среда́ — робітни́че середо́вище

    \рабочий ий факульте́т — ист. робітни́чий факульте́т

    \рабочий ее вре́мя — робо́чий час

    \рабочийая гипо́теза — робо́ча гіпо́теза

    \рабочий ее давле́ние па́ра — техн. робо́чий тиск па́ри

    \рабочий ий инструме́нт — робо́чий інструме́нт

    \рабочийая неде́ля — робо́чий ти́ждень;

    \рабочийая оде́жда — робо́чий о́дяг

    \рабочий ий прое́кт — робо́чий прое́кт

    \рабочийая пчела́ — робо́ча бджола́

    \рабочий ие ру́ки — робо́чі ру́ки

    \рабочийая си́ла — эк. робо́ча си́ла

    \рабочий ий скот — робо́ча худо́ба

    \рабочий ий ход — техн. робо́чий хід

    \рабочий ий челове́к — робо́ча люди́на

    3) (усердный, трудолюбивый) працьови́тий, роботя́щий; робо́чий

    он челове́к \рабочий ий — він люди́на працьови́та (роботя́ща)

    Русско-украинский словарь > рабочий

  • 119 barber

    I ['bɑːbə] n
    перука́р

    every barber knows it — це всім відо́мо, це всі зна́ють

    II ['bɑːbə] n
    1) па́ра над водо́ю в моро́зяний день
    2) си́льний ві́тер під час моро́зу

    English-Ukrainian transcription dictionary > barber

  • 120 C.S.T.

    (скор. від central standard time) центра́льний поясни́й час ( від 900 до 1050 західної довготи)

    English-Ukrainian transcription dictionary > C.S.T.

См. также в других словарях:

  • вільний — I 1) (який не знає неволі, рабства; не гноблений, не поневолений; не підпорядкований); розкріпачений іст., вільновідпущений іст. (звільнений від кріпацтва, рабства); розкутий поет. (звільнений від пут, неволі, рабства) Пор. незалежний 1) 2) (не… …   Словник синонімів української мови

  • повільний — а, е. 1) Який здійснюється, відбувається протягом тривалого часу; прот. швидкий. || Який триває довгий час; довгочасний. || Який впливає протягом тривалого часу. || Який настає не зразу; поступовий. •• Пові/льні ві/руси група вірусів, які… …   Український тлумачний словник

  • постільний — а, е. Прикм. до постіль 1). || Признач. для застилання постелі. •• Пості/льний режи/м режим, що його призначають хворому, який потребує спокою і повинен весь час лежати в ліжку …   Український тлумачний словник

  • суцільний — а, е. 1) Який являє собою щось одне ціле або зроблений з чого небудь одного, цілого. 2) Який тягнеться не перериваючись, не перемежовуючись чимсь іншим; який повністю займає весь простір, все місце. || Який звучить не перериваючись, якого чути… …   Український тлумачний словник

  • суцільний — 1) (який являє собою одне ціле / зроблений з одного цілого); цілісний, цільний, одноцілий (який складається / зроблений з однієї речовини, з одного шматка чого н.); монолітний (про кам яні й под. маси); глухий (про стіну, паркан тощо без отворів) …   Словник синонімів української мови

  • застільний — а, е. 1) Який міститься, розташований позаду стола. 2) Який відбувається за столом під час їди. || у знач. ім. засті/льна, ної, ж. Пісня під час урочистого обіду, вечері тощо …   Український тлумачний словник

  • вільний газ — свободный газ free gas *freies Gas – газові компоненти, в яких частинки газу (молекули, атоми) рухаються вільно, рівномірно заповнюючи за відсутності зовнішніх сил увесь наданий їм об’єм у пористих та тріщинуватих гірських породах, у повітряній… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • тепловидільний — а, е. Такий, що виділяє тепло. •• Теплови/дільні елеме/нти спец. конструктивні елементи ядерного реактора, що містять ядерне пальне, яке під час дії реактора виділяє тепло …   Український тлумачний словник

  • дозвілля — я, с. 1) Вільний від праці час; час відпочинку. •• На дозві/ллі у вільний час. 2) рідко. Широке, просторе місце; вільний простір; привілля …   Український тлумачний словник

  • кардіопортальний — а, е: •• Кардіопорта/льний час час, упродовж якого кров переміщується із порожнини лівого шлуночка серця в печінку …   Український тлумачний словник

  • шабасівка — и, ж., діал. 1) Річ, предмет, що використовується під час шабасу (свічка, страва, горілка і т. ін.). 2) Побічна робота у вільний час. || Робота, виконувана в суботу …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»