-
1 blast
1. n1) сильний порив вітру2) потік, струмінь (повітря тощо)3) тех. дуття, форсована тяга4) звук духового інструмента5) гудок, сирена6) вибух7) підривний (вибуховий) заряд8) вибухова хвиля9) згубний вплив; прокляття10) розм. виклик по телефону11) амер., розм. удар кулаком12) амер., розм. критика; рознос, прочухан13) розм. проклін, лайка14) амер., розм. провал, невдача15) амер., розм. наркотики16) амер., розм. випивка, пиятика, вечірка17) тютюновий дим18) спалах блискавки19) військ. дульне полум'яblast wave — вибухова (ударна) хвиля
2. v1) висаджувати в повітря; підривати2) шкодити, ушкоджувати, псувати, занапащати (рослини тощо)3) руйнувати (плани, надії)4) знищувати; дискредитувати5) лаяти, проклинати6) амер., розм. публічно критикувати, нападати, розносити7) амер., розм. зловживати наркотиками8) амер. рекламувати9) сильно дути10) грати на трубі11) оголошувати, проголошувати12) надувати, надимати; роздиматисяblast off — стартувати (про космічний корабель); амер. піти, не попрощавшись
* * *I n2) потік, струмінь повітря; тex. дуття, форсована тяга3) звук духового інструмента; гудок, сирена4) вибух; висадження5) ( підривний) заряд6) вибухова, ударна хвиля7) пагубний вплив; прокляття8) cл. виклик по телефону9) aмep.; cл. удар кулаком10) aмep.; cл. прочухан, критика11) проклін, лайка12) aмep.; cл. провал, невдача13) cл. наркотики14) aмep. випивка, пиятика15) шотл. тютюновий дим16) заст. спалах блискавки17) вiйcьк. дулове полум'яII v1) підривати, висаджувати в повітря2) тex. вдмухувати повітря; продувати3) ушкоджувати ( рослини)4) руйнувати (надії, плани); губити, знищувати; дискредитувати5) лаяти, проклинати6) aмep.; cл. привселюдно критикувати, нападати, накидатися7) aмep.; cл. зловживати наркотиками8) aмep. рекламувати9) сильно дути11) повідомляти, проголошувати13) обч. звільнятиIII [blʒst] n -
2 abuse
1) лайка, образа, нападки; зловживання; напад, побиття; неправильне використання (вживання); зґвалтування; погане (брутальне) поводження ( з кимсь); неправомочне використання; навмисне використання однією стороною процесуальних законів на шкоду супротивній стороні; розбещування (малолітнього, неповнолітнього); ушкодження статевих органів (малолітньої) при замаху на її розтління; протиправні статеві зносини ( з неповнолітнім або психічно неповноцінною особою)2) ображати, лаяти ( когось), піддавати нападкам; поводитися погано; зловживати; вводити в оману; розтлівати; ґвалтувати, ушкоджувати статеві органи малолітньої при замаху на її розтління; протиправно вступати у статеві зносини•- abuse a law
- abuse a monopoly
- abuse at law
- abuse authority
- abuse distress
- abuse judicial discretion
- abuse law
- abuse names
- abuse of alcohol
- abuse of authority
- abuse of child labor
- abuse of civil process
- abuse of confidence
- abuse of corpse
- abuse of discretion
- abuse of discretionary power
- abuse of distress
- abuse of economic discipline
- abuse of environment
- abuse of flag
- abuse of government power
- abuse of independence
- abuse of information
- abuse of judicial discretion
- abuse of law
- abuse of legal right
- abuse of monopoly
- abuse of office
- abuse of parental rights
- abuse of parole
- abuse of police powers
- abuse of power
- abuse of power by officials
- abuse of privilege
- abuse of process
- abuse of public authority
- abuse of regulation
- abuse of regulations
- abuse of right
- abuse of rights
- abuse official position
- abuse one's office
- abuse one's position
- abuse service position -
3 damage
1. n1) шкода, пошкодження; дефект2) втрата, збиток3) часто pl розм. вартість, витрати2. v1) завдавати збитків (шкоди); пошкоджувати; псувати2) дискредитувати, чорнити, плямувати3) підбити, забити, ушкодити* * *I n1) шкода, ушкодження; поломка, зіпсованість; збиток, шкода, втратаto do /to cause/ damage (to) — заподіяти збитків; завдавати шкоди; псувати шкодити, підривати ( репутацію) непокоїти, завдавати клопоту
2) pl; юp. збитки; компенсація за збитки, відшкодування збитків3) часто pl вартість, витрати4) невигода, незручністьII v1) ушкоджувати, псувати; завдавати збитків; шкодити, заважати, псувати; дефект2) ушкодити; підбити, забити3) дискредитувати, чорнити, плямувати4) псуватися -
4 endamage
-
5 mar
n ч. ім'яМар (зменш. від Marvin)* * *I n1) ушкодження2) icт. перешкода; дефект ( мови)II vпсувати, ушкоджувати; спотворювати -
6 blast
I n2) потік, струмінь повітря; тex. дуття, форсована тяга3) звук духового інструмента; гудок, сирена4) вибух; висадження5) ( підривний) заряд6) вибухова, ударна хвиля7) пагубний вплив; прокляття8) cл. виклик по телефону9) aмep.; cл. удар кулаком10) aмep.; cл. прочухан, критика11) проклін, лайка12) aмep.; cл. провал, невдача13) cл. наркотики14) aмep. випивка, пиятика15) шотл. тютюновий дим16) заст. спалах блискавки17) вiйcьк. дулове полум'яII v1) підривати, висаджувати в повітря2) тex. вдмухувати повітря; продувати3) ушкоджувати ( рослини)4) руйнувати (надії, плани); губити, знищувати; дискредитувати5) лаяти, проклинати6) aмep.; cл. привселюдно критикувати, нападати, накидатися7) aмep.; cл. зловживати наркотиками8) aмep. рекламувати9) сильно дути11) повідомляти, проголошувати13) обч. звільнятиIII [blʒst] n -
7 damage
I n1) шкода, ушкодження; поломка, зіпсованість; збиток, шкода, втратаto do /to cause/ damage (to) — заподіяти збитків; завдавати шкоди; псувати шкодити, підривати ( репутацію) непокоїти, завдавати клопоту
2) pl; юp. збитки; компенсація за збитки, відшкодування збитків3) часто pl вартість, витрати4) невигода, незручністьII v1) ушкоджувати, псувати; завдавати збитків; шкодити, заважати, псувати; дефект2) ушкодити; підбити, забити3) дискредитувати, чорнити, плямувати4) псуватися -
8 endamage
vзавдавати шкоди; шкодити ( кому-небудь); ушкоджувати ( що-небудь) -
9 mar
См. также в других словарях:
ушкоджувати — ую, уєш, недок., ушко/дити, джу, диш, док., перех. 1) Завдавати шкоди, ранити, уражати і т. ін. || Викликати захворювання, надгризати, над їдати і т. ін. 2) Робити непридатним для користування, вживання; псувати, ламати і т. ін … Український тлумачний словник
ушкоджувати — 1) = ушкодити (завдавати шкоди тілу / його частинам, робити травму), пошкоджувати, пошкодити; розбивати, розбити, збивати, збити, відбивати, відбити (перев. ударяючись об щось тверде / ударяючи чимсь твердим); віддавлювати, віддавити (придавивши … Словник синонімів української мови
ушкоджувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вивертати — а/ю, а/єш, недок., ви/вернути, ну, неш, док., перех. 1) Перекидати, зрушуючи з місця; валити, вириваючи з корінням; викидати з землі, копаючи. 2) Перекидаючи, звалюючи що небудь, виливати або висипати вміст. 3) Перевертати що небудь внутрішнім… … Український тлумачний словник
віддавлювати — юю, юєш, недок., віддави/ти, авлю/, а/виш; мн. відда/влять; док., перех. 1) Те саме, що відтискувати. 2) Натискаючи на що небудь, викликати біль; ушкоджувати … Український тлумачний словник
віддушувати — ую, уєш, недок., віддуши/ти, ушу/, у/шиш, док., перех. 1) Стискаючи що небудь, виціджувати рідину. 2) Натисканням завдавати болю; ушкоджувати … Український тлумачний словник
збивати — а/ю, а/єш, недок., зби/ти, зіб ю/, зіб є/ш, док., перех. 1) Ударом зрушуючи з місця, перекидати, змушувати падати кого , що небудь. || Ударом, поштовхом скидати кого , що небудь із когось, чогось. || Влучаючи кулею і т. ін., скидати кого небудь… … Український тлумачний словник
надсаджувати — ую, уєш, недок., надсади/ти, саджу/, са/диш, док., перех., розм. Ушкоджувати що небудь надмірним зусиллям, перевантаженням і т. ін. Надсаджувати сили … Український тлумачний словник
надсікати — а/ю, а/єш, недок., надсі/кти, ічу/, іче/ш, док., перех. 1) Січучи, подрібнювати частину чого небудь. 2) Розсікати трохи, небагато, не до кінця. 3) Збивати, ушкоджувати, зранювати що небудь … Український тлумачний словник
наколювати — юю, юєш, недок., наколо/ти, колю/, ко/леш, док., перех. 1) Колючи, приготовляти в якій небудь кількості. 2) Ушкоджувати, ранити щось, наткнувшись на що небудь гостре. 3) Натикати, настромлювати на що небудь. 4) Прикріплювати що небудь до чогось.… … Український тлумачний словник
напорюватися — ююся, юєшся, недок., напоро/тися, порю/ся, по/решся, док., розм. 1) Наскакуючи, натикаючись на що небудь гостре, ушкоджувати, ранити себе. 2) Несподівано наштовхуватися, натикатися на що небудь (перев. на якусь перешкоду). || Рухаючись,… … Український тлумачний словник
