учні

 учнівський

1) учнівство; період учнівства

2) церк. послушництво

3) випробування; проба (тж noviciate)

* * *

1) учнівство, період учнівства

2) цepк. послушенство; випробування, іспит

3) цepк. послушник; послушниця

4) новачок

ЛЬВІВСЬКО-ВАРШАВСЬКА ЛОГІКО-ФІЛОСОФСЬКА ШКОЛА (ЛВШ) - започаткована польськ. філософом Твардовським, учнем Брентпано, у Львові в 1895 р Н. а початковому етапі діяльності предметом вивчення в ЛВШ стає істиннісне значення. Переважна більшість дослідників, що входили тоді до ЛВШ, поділяли думку Твардовського про абсолютний характер "істини", дискутуючи лише з приводу її одвічного характеру. Розпочата в 1913 р. дискусія закінчилася видатною працею Тарського про дефініцію істинного висловлювання. Атмосферу творчих пошуків в ЛВШ передає вислів Твардовського, котрий говорив, що "служіння об'єктивній правді набирає етичного значення". Він не обмежував своїх учнів у виборі предмета дослідження, одначе вимагав сумлінного ставлення до методів, які загалом можна окреслити як критичний аналіз. Цим доброзичливим ставленням до особистості дослідника пояснюється різноманітність філософських дисциплін, що культивувалися в ЛВШ. До першого покоління учнів Твардовського належали: Лукасевич (1878 - 1956), Лесьнєвський (1886 - 1939), Котарбінський (1886 - 1981), Чежовський (1889 - 1981), Айдукевич (1890 - 1963), Вітвіцький (1878 - 1948), Балей (1885 - 1952), Завірський (1882 - 1948), Татаркевич (1886 - 1980). Формально у розвитку ЛВШ розрізняють два періоди: львівський (1895 - 1915) і варшавський (1915 - 1939), а також наступні чинники, що характеризують це інтелектуальне співтов-во: генетичний - педагогічна діяльність Твардовського і його учнів; географічний - розташування школи у Львові та Варшаві; часовий - ЛВШ виникла в кін. XIX ст. і діяла до поч. Другої світової війни; зрештою, змістовий - сукупність спільних ідей. У першому періоді філософські дослідження концентрувались у Львові, у другому, після отримання Йольщею незалежності, вплив учнів Твардовського поширився на всі ун-ти країни, але головно сконцентрувався у Варшаві, де всі філософські кафедри посіли вихідці зі Львова. Бурхливий розвиток математичної логіки на поч. XX ст. обумовив зацікавленість цією філософською дисципліною варшавських математиків, внаслідок чого співпраця філософів і математиків принесла видатні наукові досягнення у математичній логіці, а певні математичні теорії - теорія множин і топологія - були свідомо обрані для експлікації і дослідження властивостей логічних систем, які в свою чергу контролювали розбудову математичних структур. Таким чином, постала нова галузь на перетині логіки і математики - метаматематика С. аме тому ЛВШ перед Другою світовою війною стає відомою у світі переважно як школа логічна, потім - логіко-філософська позитивістського спрямування (проти чого ще в 30-ті рр. протестували Лукасевич та Айдукевич), а під кін. XX ст. її почали зараховувати до аналітичного гурту у філософії. Спеціалізацію в логіці Лукасевич поєднував із дослідженням явища причинності і використовував його для вирішення проблеми детермінізму, висловлюючись за індетермінізм. Позиція індетермінізму - за критичного прочитання Аристотеля - дозволила Лукасевичу підважити засаду "виключеного середнього", що відкрило шлях спочатку до побудови тризначної логіки, а потім низки логік з багатьма істиннісними значеннями. Використовуючи математичну логіку, Лукасевич аксіоматизував силогістику Аристотеля, винайшов бездужковий запис формул. Лесьнєвський розглядав предмет не як елемент множини в дистрибутивному смислі, а як частину цілого. Наслідком його намагань стали три теорії - прототетика (теорія перших тез), онтологія і мереологія (теорія колективних множин або агрегатів), доповнені теорією дедукції, в якій описувалися номіналістичні настанови Лесьнєвського. Котарбінський трактував предмети як матеріальні речі, потім як тіла, тобто мислячі речі. Ця доктрина спочатку отримала назву "реїзм", а потім "конкретизм" і "соматизм". Спрямованість Котарбінського на ефективне відтворення речей у практиці знайшла вираз у створенні нової дисципліни - праксеології; було також засновано перший у світі Ін-т праксеології. На підставі того, що практичні дії мають виразне етичне забарвлення, Котарбінський розвиває систему незалежної етики, очоливши цей напрям. Чежовський, Завірський і Айдукевич присвятили себе логіці і методології наук, Вітвіцький і Балей - психології, Татаркевич - історії філософії та естетиці. В 1904 р. за ініціативою Твардовського було створене у Львові Польське філософське тов-во, а в 1933 р. Лукасевичем у Варшаві закладено підвалини Польського логічного тов-ва. Під головуванням Твардовського у міжвоєнний період відбулося три філософських з'їзди - у Львові (1923), Варшаві (1927) та Кракові (1936). Друга світова війна призвела до припинення діяльності ЛВШ як наукового тов-ва. В період 1939 - 1948 рр. ЛВШ втратила загалом 34 вчених. Хоча й залишалися корифеї - Чежовський, Айдукевич, Котарбінський, Татаркевич, Яськовський, Мостовський, Слупецький, але внаслідок ідеологічного тиску комуністичного режиму ЛВШ була позбавлена інтелектуального оточення і не змогла відродитися; зрештою, спеціалізація у конкретній дисципліні ставала більш суттєвою.

1) список учнів (школярів, студентів)

2) унів. список випускників, які одержали диплом з відзнакою

3) перелік, систематичний список

* * *

1) список учнів (школярів, студентів)

2) список випускників, що отримали дипломи з відзнакою; список учнів відповідно до отриманих оцінок

3) систематичний список, перелік

1. n

1) річка; ручай, струмок

2) військ. водна перешкода

3) поет. ріка

4) pl поет. води (ріки)

5) струмінь, потік

6) валка, потік

7) течія (моря, ріки)

8) перен. напрям; плин, перебіг

9) шк. паралельний клас, створений з урахуванням здібностей учнів (в англійських школах)

2. v

1) текти, витікати; литися, струменіти

2) лити, проливати

3) світитися

4) випромінювати

5) рухатися (валкою)

6) махати, розмахувати

7) майоріти, розвіватися (про прапор тощо)

8) швидко (стрімко) рухатися; мчати

* * *

1) річка; струмок, струмочок; вiйcьк. водна перешкода

2) потік, струмінь

3) низка, потік (людей, машин)

4) тк.; sing течія ( ріки); хід, напрямок

5) cл. потік; класи, підібрані за здібностями, схильностями учнів

1) текти, витікати (струменем, потоком), литися, струменіти; лити, виливати

2) світитися; випромінювати

3) рухатися (потоком, низкою)

4) розвівати; розмахувати; розвіватися; майоріти ( про прапор)

5) швидко, стрімко рухатися, проноситися

6) cл. розподіляти учнів по потоках, по класах залежно від їхніх здібностей, схильностей

1) навчання (ремесла); учнівство

2) строк (період) навчання; роки навчання

3) іст. семирічний строк

* * *

1) навчання ( ремеслу); учнівство

2) термін, період навчання; icт. семирічний термін

учнівство

* * *

учнівський

* * *

1. n

1) розм., військ. снаряд, що не вибухнув

2) нікчемна людина; невдаха

3) підробка, липа; фальшивий документ

4) ав., розм. нелітна погода

5) pl одежина, дрантя, лахміття

2. adj

1) некорисний, непридатний; марний

2) ав., розм. нелітний, нельотний

* * *

1) снаряд, що не розірвався (тж. dud shell)

2) нікчема; невдаха; pl відстаючі учні; неповноцінні учні

3) підробка, липа; липовий документ або чек

4) aв.; жapг. нелітна погода

1) марний; непридатний

2) aв.; жapг. нелітний

1. n

1) розм. важка (виснажлива, нудна) робота

2) знесилення, виснаження

3) шк. молодший учень, що прислуговує старшокласникові (в англійських школах)

4) вузлик у тканині

5) овечий кліщ

6) розм. сигарета

2. v

1) важко працювати; гнути спину

2) стомлювати; виснажувати (про роботу тощо)

3) шк. ганяти молодших учнів з дорученнями; прислуговувати старшим учням (в англійських школах)

4) поникати, повисати

5) мор. розкручувати кінець каната (троса)

* * *

1) важка, виснажлива або нудна робота

2) "шістка", молодший учень, який прислуговує старшокласникові ( в англійських школах)

1) трудитися, працювати, корпіти (над чим-небудь, fag away); стомлювати, виснажувати (про роботу, заняття)

2) ганяти молодших учнів за дорученнями; прислужувати старшим учням

3) мop. розкручувати кінець каната, троса

1) вузлик у тканині

2) овечий кліщ

1) = fag-end

2) сигарета

1) екскурсія учнів (на підприємство, у музей); виробнича практика ( учнів)

2) наукове відрядження

1. n

1) зграя, табун; отара

2) натовп (людей); юрба, юрма

3) діти (в сім

7):

the flowers of the flock — краса (окраса) сім'ї

4) учні (учителя)

5) церк. паства

6) зібрання, комплект

7) пушинка; жмутик вовни; пучок (волосся)

8) pl груба вовна; текст. пачоси

2. v

1) сходитися, скупчуватися; збиратися докупи (юрбою, натовпом)

2) триматися разом (вкупі)

3) юрмитися; рухатися юрбою

4) набивати (пухом, вовною, волоссям)

* * *

1) череда; зграя ( птахів); отара

2) юрба, натовп, скупчення людей

3) діти ( у родині); учні (ученого, філософа)

4) цepк. паства

5) зібрання, комплект

1) стікатися, скупчуватися, збиратися юрбою, юрбитися; триматися разом, збитися в купу ( flock up)

2) валити юрбою, натовпом

1) пушинка; жмут шерсті, вовни; пучок ( волосу)

2) pl груба вовна; тeкcт. пачоси

n мор.

1) напів-палуба

2) вестибюль командирського приміщення

3) кубрик учнів (на торговельному судні)

* * *

n; мор.

1) півпалуба

2) вестибюль командирського приміщення; кубрик учнів ( на торговому судні)

1) будинок, дім; хата; будівля

2) житло; квартира; господа

3) нора; барліг; гніздо

4) приміщення для тварини; клітка, вольєр (а)

5) домівка; сім'я, родина; господарство

6) сімейство, рід; дім, династія

7) (тж H.) палата (парламенту)

8) фірма; торговий дім

9) установа, заклад

10) цех; фабрика; завод

11) театр; кінотеатр

12) публіка, глядачі

13) сеанс; вистава

14) готель; постоялий двір

15) пивниця, таверна; бар; трактир; шинок

16) пансіон, інтернат; студентський гуртожиток

17) коледж університету

18) (the H.) розм. лондонська біржа

19) колегія, рада

20) мор. рубка

1) надавати житло; забезпечувати житлом

2) дати притулок; поселити; прихистити

3) жити, квартирувати

4):

to house oneself — знаходити собі житло, влаштовуватися

5) військ. розквартировувати

6) прибирати, ховати (майно тощо)

1) вміщати, містити в собі

8) заганяти в будинок

9) уставляти

10) збирати (хліб)

11) заганяти (худобу)

12) укривати попоною (чапраком) (коня)

13) тех. заправляти в кожух

* * *

1) будинок; будівля

2) будинок, дім; житло, квартира

3) домівка, родина; господарство; домашні, домочадці

4) сімейство, рід; (House) дім, династія

5) (House) палата ( парламенту)

6) фірма; торговий дім; заклад, установа

7) театр; кінотеатр ( picture house)

8) готель, постоялий двір; таверна, пивна; бар, трактир, шинок ( public house); ігорний дім, казино

9) пансіон, інтернат; дортуар; студентський гуртожиток; вихованці інтернату; учні, які живуть у пансіоні; група учнів денної школи

10) коледж університету

11) ( лондонська) ( the House) біржа

12) ( the House) робітний дім (cкop. від workhouse)

13) храм, церква; релігійне братство; монастир, чернеча обитель

14) рада; колегія, церковна

15) хаус ( різновид лото)

16) мішень ( у грі керлінг)

17) заст. клітина ( шахівниці)

18) мop. рубка

19) тex. кабіна підйомного крана

20) дванадцята частина небесної сфери ( в астрології)

1) надавати житло; забезпечувати житлом; дати притулок; вiйcьк. розквартировувати

2) жити, мешкати, квартирувати; розміщатися

3) прибирати, ховати ( майно)

4) уміщати, містити; таїти, містити в собі

5) icт. заганяти в будинок

6) cпeц. вставляти; тex. поміщати, вставляти в кожух

7) c-г. збирати ( хліб); заганяти ( худобу)

товариська вечеря; вечеря для членів клубу (учнів школи, службовців фірми та їх гостей)

* * *