Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

учитель

  • 1 учитель

    учи́тель, -ля

    Русско-украинский словарь > учитель

  • 2 мастер

    1) майстер (-тра), (очень гредко) майстро (-ра); ум. майстерок (-рка), майстрочко. [По роботі пізнати майстра (Номис). Сякий-такий майстерок, а натесав трісочок (Приказка)]. Золотых дел -тер - золотар (-ря), золотарник (-ка), золотник (-ка), ум. золотарик, золотничок (-чка). Каретный, тележный, экипажный -тер - стельмах (-ха). Корабельный -тер - корабельний майстер, корабляр (-ра), корабельник. Оружейный -тер - зброяр (-ра), збройов(н)ик (-ка), зброєроб, (устар.) пушкар (-ря); (ружейный) рушничник, рушничний майстер. Седельный -тер - сідляр (-ра), кульбачник. Часовой -тер - годинникар (-ря), (устар.) дзиґарник, дзиґармайстер (-стра). -тер-специалист - фаховий майстер, фахо[і]вець (-хо[і]вця). -тер цеховой - цеховий майстер, цеховик (-ка). Горе -тер - попсуй- майстер, (пренебреж.) партач (-ча), (добродушно) майстер-шпичка. Дело -ра боится - діло майстра знає. Если не -тер, то и не берись делать - коли не коваль, то й заліза не погань; коли не пиріг, то й не пирожися (Приказки);
    2) (искусник) майстер, майстерник, митець (- тця), мистець (-ст(е)ця), умілець (-льця), (фам.) мастак (-ка), мистюк (-ка); срв. Искусник и Мастак. -тер в чём, на что, что делать - майстер, майстерник, митець, мистець, мастак, мистюк, тімаха, зугарний, зугарен, кебетний, дотепний, удатний, майстерний на що, до чого, що робити. [Майстер до чужих кайстер (сумок) (Приказка). Незрівнянний майстер на життьові контрасти (изображать жизненные контрасты) (Єфр.). Ви справді митець говорити промови (Н.-Лев.). Митець до танців (Свидниц.). Мистець пити (Куліш). Я до жалю не мастак (Котл.). Зугарний теревені правити (Сл. Гр.). На ябеди кебетний (М. Левиц.). На що, на що, - на це (плести ясла) дотепний був (Глібов). Біля Рози вдатний він на жарти (Самійл.). Я майстерний до сього діла (Сл. Гр.)]. Большой -тер выпить - великий недурень випити (Куліш). Не -тер - не майстер, не митець, не мистець, не мастак, незугарний и т. п. Он -тер своего дела - він на своє діло майстер, він знавець свого діла, він фаховець у своїй справі. -тер на выдумки (забавные) - майстер (митець, мистець) на вигадки, штукар (-ря), чмут (-та). [На всі вигадки митець (Свидниц.)]. -тер на все руки - майстер (митець, мистець) на все, (майстер) на всі штуки, моторний, моторливий, моторнячий на все, зугарний (кебетний, удатний) до всього. [О, він на всі штуки! (Звин.). Моторнячий на все (Хорольщ.)];
    3) (квалифиц. рабочий, старший в производстве) майстер. [Треба притягати до права майстрів, що випускають поганий хліб (Пр. Правда)]. -тер младший, старший - майстер менший, старший;
    4) (о художнике, писателе и т. п.) майстер. [Кращі речі світових майстрів (письменства) (Грінч.)].
    5) (учитель) майстер, учитель, навчитель (-ля); (орденский) магістер (-стра);
    6) (титул у англичан) мастер (-ра);
    7) (охотн.: о гончей) передовик, передняк (-ка).
    * * *
    1) ма́йстер, -тра
    2) ( искусник) ма́йстер, мите́ць, -тця́, мисте́ць, майсте́рник; маста́к, -а

    Русско-украинский словарь > мастер

  • 3 наставник

    -ница напутник, -ниця, напутенник, -ниця, (рус.) наставник, -ниця; (учитель, - ница) учитель, -телька, навчитель, -телька, (воспитатель, -ница) вихователь, -телька. [Він невблаганний напутник і силкується напутити брата (Н.-Лев.). Порадо милая моя, напутнице моя і мати! (М. Макар.). Ти все згадуєш любов, - вона й моя наставниця єдина (Л. Укр.)]. Классный -ник, классная -ница - класний вихователь, -на вихователька, (гал.) господар (-ря), -диня класи.
    * * *
    наста́вник; напу́тник

    машинист-\наставник к — ж.-д. машині́ст-наста́вник, род. п. машині́ста-наста́вника

    кла́ссный \наставник к — дорев. кла́сний наста́вник

    Русско-украинский словарь > наставник

  • 4 Исповеды[о]вать

    исповедать
    1) (что) визнавати, визнати що, признаватися, признатися до чого, (стар.) (і)сповідувати що. [Визнаватимеш устами твоїми Господа Ісуса (Св. П.)]. -вать веру христианскую - визнавати віру християнську, признаватися до віри християнської, бути віри християнської. -вать коммунистические убеждения - визнавати комуністичні переконання, признаватися до комуністичних поглядів;
    2) (кого) сповідати, сов. висповідати кого з чого. [Сповідав законник ляшка молодого (Рудан.). Побігла до попа, щоб висповідав його (Казка)]. -вать кого в чём - сповідати кого з чого (з гріхів);
    3) (кому грехи) сповідати, висповідати кому, перед ким що (гріхи), сповідатися, висповідатися кому з чого. [Молиться, сповідає гріхи перед братом (Шевч.). Провини, які він сповідав Корницькому (вчителеві)… (Крим.)];
    4) (о серьёзном разговоре, нотации) сповідати, висповідати, брати, взяти на сповідь кого. Учитель -дует ученика - учитель сповідає (взяв на сповідь) учня.

    Русско-украинский словарь > Исповеды[о]вать

  • 5 господин

    1) (владыка над подвластными) господар (р. -ря), пан, володар (р. -ря), владар, зверхник. Господин и слуга - господар і челядник. Г-да и крепостные - пани і піддані. Г- дин царства, г. над рабами - владар (володар) царства, владар рабів, пан над рабами. Господин (начальник) и подчиненные - зверхник і підлеглі. Палата господ - палата панів;
    2) (человек независимый, распоряжающийся где-л.) господар (р. -ря), пан. [Сам собі пан. Чому не ти господар у палатах? (Крим.)]. Они тут господа - вони тут панують. Он -дин положения - він пан становища, його верх, його воля й сила;
    3) господа, т.-е. баре, помещики - пани; соб. - панство; иронич. - панота, панва. [Панство при столі сідає (Франко). Наїхало панви];
    4) (вежливо, вм. «человек», «субъект») добродій, пан. [Прийшов якийсь добродій в офіцерській формі (Крим.). Пан професор (учитель). Добродій К. написав повість. Це пана писаря діло (М. В.)]. При обращении (сударь): пане! (ум. паночку!) добродію! [Скажіть, добродію, де у вас річка?]. Господа (обращение) - панове! добродійство! панове-добродійство (милостивые государи), панове-громадо! товариство, шановне товариство, [Любе добродійство-земляки! се остання річ моя (Кул.)]; (фамильяр.) пани-брати (Шевч.).
    * * *
    1) дипл. пан; (в формуле обращения и ирон.) добро́дій

    господа́ — мн. пани́, -ні́в; собир. па́нство, (в формуле обращения и дипл.) пано́ве

    2) ( владыка) пан, воло́дар, -я и волода́р, -я, госпо́дар, -я

    Русско-украинский словарь > господин

  • 6 дьячок

    дьяк (церк. причетн.) дяк, дячок (ув. дячило, соб. дяківство) [Наїхало до попа того дяківства та попівства повен двір]. Жена дьяка - дячиха. Ребёнок дьяка - дяченя. Сын дьяка - дяченко (прит. пр. дяченків). Дочь дьяка - дяківна (прит. пр. дяківнин). Звание, должность дьяка - дяківство, дякування. Помощник дьяка - піддячий (р. -чого). Дьячок и учитель церк. школы - (устар.) кондяк, бакаляр (р. -ра).
    * * *
    церк.
    дяк, -а, дячо́к, -чка́

    Русско-украинский словарь > дьячок

  • 7 единица

    одиниця, є[ї]диниця. [Не всі так роблять, а тільки одиниці. Учитель поставив усім о[є,ї]диниці]. Единица измерения - мірнича одиниця.
    * * *
    одини́ця

    Русско-украинский словарь > единица

  • 8 закладывать

    закласть, заложить
    1) (основание здания, судна и т. п.) закладати, закласти що. [Сьогодні закладини: новий військовий корабель закладають];
    2) что во что, за что - закладати, закласти що в (за) що. [Заклав руки в кишені. Молода закладає молодому хустку за пояс. Учитель закладає (или вкладає) в душу учням любов до бідного люду (Крим.)];
    3) (проём в стене камнем, кирпичём) закладати, закласти що (цеглою, камінням), замуровувати, замурувати; (деревом: горизонтально) закладати, закласти, (вертикально) заставляти, заставити, (о мн.) позакладати, позаставляти що чим. [Зайве вікно ми обаполами заставили, глиною завалькували];
    4) (лагерь, стан) ставити, поставити кіш; табором, кошем, обозом ставати, стати, отаборитися;
    5) (загромождать) захаращувати и захарастрювати, захараст(р)ити; срвн. Загромождать. [Нащо лаву захарастрили? Зараз поприймайте все];
    6) (задевать) запроторювати, запроторити, закладати, закласти що десь, куди. [Сам не знаю, куди запроторив книгу];
    7) (отдавать в заклад) - см. Заклад 1;
    8) (корм лошадям, скоту) завдавати, завдати, давати, дати, (о мн.) подавати коням, волам и т. д., засипати, засипати обрік коням. [Коням та коровам уже подавав, тепер понесу вівцям];
    9) (лошадей) запрягати, запрягти, (о мн.) позапрягати (коні);
    10) -жило уши, нос кому - заклало (в)ухо, позакладало (в)уха кому, ніс заліг у кого, заклало в носі кому. Заложенный - закладений; замурований, заставлений; отаборений; захаращений, захарастрений; запроторений (десь, куди); застановлений, заставлений; даний, засипаний; запряжений. Дом -ложен - будинок у заставі.
    * * *
    несов.; сов. - залож`ить
    1) заклада́ти, закла́сти и мног. позаклада́ти
    2) ( запрягать) запряга́ти, запрягти́, -пряжу́, -пряже́ш и мног. позапряга́ти
    3) ( отдавать в залог) заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти, віддава́ти (-даю́, -дає́ш) в заста́ву, відда́ти и мног. повіддава́ти в заста́ву; застановля́ти, застанови́ти, -новлю́, -но́виш

    Русско-украинский словарь > закладывать

  • 9 изводить

    извести или известь
    1) (откуда) виводити, вивести кого звідки. [Виводь коня із кінниці (Пісня)];
    2) (издерживать) витрачати, витратити, потрачати, потратити марно, переводити, перевести, зводити, звести, занапащати, занапастити, збавляти, збавити, (о мн.) повитрачати, позводити, попереводити, позбавляти що. [Стільки грошей на його науку витрачено марно, бо пуття з його не вийшло ніякого (Харківщ.). Не переводь багато паперу (Харківщ.). Звели ліс батьківський і признаки немає, де ріс (Харківщ.). Стільки часу занапащаємо марно (М. Грінч.). Скільки пашні збавили на той самогон! (Звин.)];
    3) кого (морить) - в'ялити, зв'ялити, морити, зморити, сушити, зсушити кого, життя збавляти, збавити кому, (образно) виварювати воду з кого. [Сушать мене, в'ялять мене мої недостатки (Пісня). Казала, що підеш за мене, то не мори мене; нехай я пришлю людей, поберімося вже собі (Квітка). Був у Шевченка другий учитель маляр, що замість науки виварював тільки воду з хлопця тяжкою роботою (Єфр.)]. Он меня -дит - він мені жити не дає, він життя моє збавляє, він мій вік занапащає;
    4) -ть со света - зганяти, зігнати зо світу, зводити, звести, згладити зо світу, (сов.) стеряти, стратити, згубити, (многих) позводити (зо світу), потратити. [Замучать мене, із світу зженуть вороги мої (Васильч.). Надумався звести її з світу (Київщ.). Захотіла вона свого чоловіка стеряти (Липовеч.). Хіба цього гада зовсім із світу згладити? (Ор. Левиц.). А тепер уже он бачиш доходить до чого? що я стратить наміряюсь Максима святого (Шевч.)]. -ти со всем потомством до последнего колена - вигубити до накорінку (Крим.). -ть, -ти мышей, мух, блох и т. п. - вибавляти, вибавити, вигублювати, вигубити, винищувати, винищити, повибавляти, повигублювати, повинищувати (миші, мухи, блохи и мишей, мух, бліх). [Ніяк не можна вибавити тих мух (Борзенщ.)]. Изведенный - виведений; витрачений, потрачений, з[пере]ведений; зв'ялений, зсушений; вибавлені, вигублені.
    * * *
    несов.; сов. - извест`и
    1) (тратить, расходовать) перево́дити, перевести́, стра́чувати, стра́тити (стра́чу, стра́тиш); тра́тити и витрача́ти ма́рно, ви́тратити ма́рно
    2) (лишать жизни, губить) зво́дити, зве́сти и мног. позво́дити, занапаща́ти, занапасти́ти, -пащу́, -пасти́ш; (уничтожать, истреблять) ни́щити и вини́щувати, ви́нищити и мног. пони́щити и повини́щувати, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, вибавля́ти, ви́бавити

    \изводить ть, \изводить ти́ тарака́нов — зво́дити, звести́ (ни́щити и вини́щувати, ви́нищити и пони́щити, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, вибавля́ти, ви́бавити) таргані́в

    3) (мучить, терзать) му́чити, зму́чити, заму́чувати, заму́чити; ( раздражать) дратува́ти и роздрато́вувати, -то́вую, -то́вуєш, роздратува́ти
    4) (повреждать, калечить) калі́чити, покалі́чити
    5) (выводить откуда-л.) виво́дити, ви́вести, -веду, -ведеш

    Русско-украинский словарь > изводить

  • 10 лжеучитель

    лжевчитель (-теля), псевдовчитель, облудний (неправдивий) учитель.
    * * *
    псевдовчи́тель

    Русско-украинский словарь > лжеучитель

  • 11 листок

    1) (растения) листок (-тка), (поэт.) листонько;
    2) (бумаги) аркушик, (чаще в знач. страница) картка, карточка. [Учитель витяг друкований аркушик паперу (Грінч.). Перегорнув одну картку, другу, а потім книга впала з рук на канапу, а сам він заснув (Грінч.). Така маленька карточка, що ніде й писати (Сл. Гр.)];
    3) (газета) листок (-тка), газета;
    4) энтом. Phyllium - листокрилка, листиця.
    * * *
    1) уменьш.-ласк. листо́к, -тка́; а́ркушик; (бумаги, книги, тетради диал.) ка́ртка
    2) (бланк; документ; листовка) листо́к

    Русско-украинский словарь > листок

  • 12 любимец

    улюбленик, улюбленець (-нця), любленик, укоханець, (ц.-слав.) возлюбленик, (фамил.) любчик, (баловень) мазун, пестун, мазій, пестій (-тія), (особ. о домашних животных) приятель. [Учитель мав улюбленців між нами (Л. Укр.). Великий музика, любленик людей (Кониськ.). Возлюбленику муз і грацій, ждучи тебе, я тихо плачу (Шевч.). Всі цуценята погодував, найбільше-ж свого сіренького приятеля (Звин.)]. -мец отца - батьків любчик, (баловень) батькова дитина, батьків (татів) син. -мец матери - мамин любчик, (баловень) мамина дитина, мамин син. -мец судьбы - улюбленик, улюбленець долі. -мец публики - улюбленик, улюбленець публіки.
    * * *
    улю́бленець, -нця, улю́бленик, укоха́нець, лю́бленець; ( баловень) песту́н, -а, песті́й, -тія́, мазу́н, -а

    Русско-украинский словарь > любимец

  • 13 метр

    1) (мера длины) метр (-тра). [Купила два метри полотна (Київщ.)];
    2) (стихотв. размер) метр (-тру). [Вірш без змісту і без метру (Крим.)].
    * * *
    I II поэт., муз. III
    ( учитель) метр

    Русско-украинский словарь > метр

  • 14 многозначительно

    нрч. великозначно, велезначно, багатозначно, значуще, значливо. [(Учитель) обводив клас величним поглядом і великозначно казав: «О!» (Еварн.). Велезначно посміхнувся (Короленко). Махає рукою й значуще замовкає (Короленко). Він говорить дуже значливо (Крим.)].
    * * *
    нареч.
    багатозна́чно, значу́ще, значли́во; промо́висто

    Русско-украинский словарь > многозначительно

  • 15 неложный

    ненеправдивий, нефальшивий, правдивий, (устар.) неложний, неолживий; (неошибочный) нехибний, непомилковий. [Учи неложними устами сказати правду (Шевч.). Учитель був неложний (Франко). Слово неолживе (Куліш)].
    * * *
    ( истинный) спра́вжній; ( правдивый) правди́вий

    Русско-украинский словарь > неложный

  • 16 ободрять

    ободрить підбадьорювати, бадьорити, підбадьорити, осмілювати и осміляти, осмілити, зосмілювати, зосмілити кого, заохочувати, заохотити кого до чого, похваляти, похвалити кого, додавати, додати духу, сили, відваги кому, духу на[під]давати, надати, піддати кому. [Учитель бадьорив школярів (Васильч.). А він його осмілює (Звин.). Панас їй духу надає, щоб не журилась (Тобіл.)]. -дрять воинов - підбадьорювати вояків, духу (відваги) додавати воякам. Ободрённый - підбадьорений, (з)осмілений, насмілений, заохочений. [Хлопець, осмілений тою ласкою, зараз і прибіг (Крим.)].
    * * *
    несов.; сов. - ободр`ить
    підбадьо́рювати, підбадьо́рити и підбадьо́рити, заохо́чувати, заохо́тити, осмі́лювати и осміля́ти, осмі́лити

    Русско-украинский словарь > ободрять

  • 17 преподаватель

    -ница викладач, -дачка, навчитель, навчителька, учитель, учителька.
    * * *
    виклада́ч, -а

    \преподаватель языка́ — виклада́ч мо́ви; мо́вник

    Русско-украинский словарь > преподаватель

  • 18 приглядываться

    приглядеться
    1) придивлятися, придивитися до кого, до чого, додивлятися, додивитися, приглядатися, приглянутися до кого, до чого, (реже) на що, (гал.) кому, чому, доглядатися, догле[я]дітися, призиратися, призрітися до кого, до чого, на що. [Здалося, що то сніг: придивившися, побачив, що то пух білий (Грінч.). Я тинявся, до всього доглядаючись (М. Вовч.). У нього за спиною стояв учитель і приглядався на папірець (Васильч.). Додивляюся та дослухаюся та день славлю (М. Вовч.). Він дивиться- призирається (Федьк.)];
    2) призвичаїтися, обвикнути, з[на]викнути до чого;
    3) -деться кому (опротиветь) - надокучити, обриднути, наприкріти, наприкритися кому.
    * * *
    несов.; сов. - пригляд`еться
    1) придивля́тися, придиви́тися, пригляда́тися, пригля́нутися и пригля́дітися и пригле́дітися; ( вглядываться) додивля́тися, додиви́тися, догляда́тися, догля́дітися, несов. диал. призира́тися
    2) (несов.: привыкнуть) зви́кнути, призвича́їтися; обви́кнути, обви́кти, приви́кнути, нави́кнути
    3) (несов.: надоесть) набри́днути, обри́днути, обри́дити, надоку́чити
    4) (несов.: заглядываться) задивля́тися, загляда́тися

    Русско-украинский словарь > приглядываться

  • 19 признак

    1) ознака, познака, признака, прикмета, знак (-ку), слід (-ду) чого. [Це ознака духової слабости (Єфр.). Хоч як шукав, та не побачив навіть і познаки (Крим.). І признаки навіть нема теперки, що був став (Камен. п.)]. Верный -знак - певна ознака. Существенный -знак - істотна ознака. Отличительный -знак - відмінна ознака или просто відміна, відзнака. [Розум - ця відзнака людини]. По внешним -кам - з зовнішніх ознак. Поступок этот есть -знак прекрасной души - вчинок цей - прекрасної душі ознака. -ки болезни - ознаки (признаки) хороби. При малейшем -ке опасности - при найменшому знаку небезпеки. От прежней красоты и -ка не осталось - від попередньої краси і знаку (сліду, познаки) не лишилось. Видеть в чём -знак - бачити в чому прикмету, ознаку и т. д., мати що за знак. [Учитель тільки кивнув; се вже мали за знак, що сердитий, і примічали (Свидн.)]. Быть служить, являться -ком чего - бути ознакою, прикметою и т. д. чого, правити (служить) за ознаку чого. Это есть, является -ком силы - це - ознака сили. Нет и -ка кого, чего - нема й знаку (сліду, признаки, натями), нема й зазору (зазором), нема й прислідку кого чого. [Ніде й знаку не було якогось житла. У його курей і зазором нема (Черк. п.). Його й прислідку тут не було]. Отвечать каким-л. -кам (иметь их) - мати ознаки які. -ки делимости, мат. - ознаки подільности;
    2) (примета предвещательная) прикмета; см. Примета. [Де погана прикмета, що курка півнем заспівала]. Хороший -знак - добра прикмета.
    * * *
    озна́ка, позна́ка, знак, род. п. зна́ку и знаку́; ( примета) прикме́та; призна́ка; диал. о́знак, -у

    Русско-украинский словарь > признак

  • 20 Злоучитель

    зловчитель, злонавчитель, злої науки учитель.

    Русско-украинский словарь > Злоучитель

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • УЧИТЕЛЬ — УЧИТЕЛЬ, учителя, мн. учителя и (книжн.) учители, муж. 1. (учители устар.). Лицо, занимающееся преподаванием какого нибудь предмета в низшей и средней школе, преподаватель, школьный работник. «Народный учитель должен у Нас быть поставлен на такую …   Толковый словарь Ушакова

  • учитель — Наставник, преподаватель, воспитатель, руководитель, гувернер, ментор, репетитор, педагог; доцент, профессор; учительница, наставница, бонна, гувернантка, репетиторша, классная дама, мадам, мамзель. Мы взяли к детям мамзель Ср. . См …   Словарь синонимов

  • учитель —     УЧИТЕЛЬ, наставник, педагог, преподаватель, репетитор, устар. ментор, жарг. препод     УЧИТЕЛЬНИЦА, наставница, преподавательница, разг., шутл. педагогиня, разг. репетиторша, разг., пренебр. училка, разг. учителка, разг. учительша… …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • УЧИТЕЛЬ — УЧИТЕЛЬ, я, мн. я, ей и и, ей, муж. 1. (мн. я, ей). Лицо, к рое обучает чему н., преподаватель. Школьный у. У. математики. Домашний у. Заслуженный у. (почётное звание). 2. Глава учения (во 2 знач.), человек, к рый учит (научил) чему н. (высок.).… …   Толковый словарь Ожегова

  • УЧИТЕЛЬ — Ефим Юльевич (1913 88), оператор, режиссёр документального кино, народный артист СССР (1976). Участвовал в создании фильмов Ленинград в борьбе (1942), Парад победы (1945). Поставил фильмы: Русский характер (1957), Мир дому твоему (1960), Граница… …   Русская история

  • УЧИТЕЛЬ — «УЧИТЕЛЬ», СССР, ЛЕНФИЛЬМ, 1939, ч/б, 103 мин. Киноповесть. О молодом учителе, приехавшем на работу в родное село, где ему удалось завоевать всеобщее признание и обрести личное счастье. Яркая актерская работа Тамары Макаровой в роли Груни… …   Энциклопедия кино

  • Учитель — см. Воспитатель (Источник: «Афоризмы со всего мира. Энциклопедия мудрости.» www.foxdesign.ru) …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • Учитель — лицо, имеющее необходимое профессиональное образование и соответствующую квалификацию, работающее в учреждениях общего, дошкольного, внешкольного образования, начального и среднего профессионального образования, выполняющее учебную, научную,… …   Официальная терминология

  • учительё — сущ., кол во синонимов: 1 • учителье (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • УЧИТЕЛЬ — УЧИТЕЛЬ. Педагогическая профессия и должность в системе образования. ЮНЕСКО приняла (1966) «Рекомендацию о положении учителей», охватывающую широкий круг вопросов, связанных с целями и политикой в области образования, подготовкой и… …   Новый словарь методических терминов и понятий (теория и практика обучения языкам)

  • учитель — учитель, род. учителя, мн. (в знач. «преподаватель») учителя, род. учителей. В знач. «глава учения, имеющий последователей») учители, род. учителей …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»