Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

уха

  • 1 уха

    ю́шка [з ри́би], зап. сьо́рба́; юха́; ще́рба́

    Русско-украинский словарь > уха

  • 2 Ухань

    Уха́нь, -ня

    Русско-украинский словарь > Ухань

  • 3 закрывать

    закрыть
    1) (окна, двери и т. п.) зачиняти, зачинити, захиляти, захилити, (о мн.) позачиняти и позачинювати (вікна, двері); (отверстие) затуляти, затулити, затикати, заткнути и заткати, (о мног.) позатуляти, позатикати, (заслонкой) заслоняти, заслонити, (о мног.) позаслоняти, (запоной и т. п.) запинати, запнути, зап'ясти, заслоняти, заслонити, (о мн.) позапинати, позаслоняти що чим; (что-либо плотно) затушковувати, затушкувати, (пров.) заштурмовувати, заштурмувати. [Без мене й дірочки малої нікому затулити (Номис). Укинув її в піч і заслонив (Рудч. П.). А я вже й піч заслонила (Кониськ.). Робили вони, позаслонявши вікна од двору (Н.-Лев.). Запинає вікно хусткою (Сл. Гр.)]. -крой сундук, крышку - зачини скриню, причини віко, кришку. -крой бутылку - заткни пляшку. -крой кран - закрути кран. -ть уши - затикати, заткнути, заткати (в)уха, защулювати, защулити (в)уха, (о мног.) позатикати, позащулювати (в)уха. [Він сів у куті, скулився, заткав вуха (Франко). Та й мимоволі з одчаєм защулив вуха (Крим.)];
    2) (складывать) згортати, згорнути, стуляти, стулити. -ть книжку - згортати, згорнути книжку, стуляти, стулити книжку. [Книжку згорнув, сховав у свою шаховку (Грінч.)]. -ть зонтик - згортати, згорнути парасольку. -рыть рот - стулити рота, (насм.) зашити губи; (презрительно) замкнути (стулити) писок, заткнутися, заткати каглу. -ть рот кому (заставить замолчать) - заціплювати, заціпити уста, замикати, замкнути губу (уста) кому, зав'язувати, зав'язати язик(а) кому. -крыть рот кому чем - затулити рота кому чим. [Десятник затулив їй уста шапкою (М. Вовч.)]. -ть глаза (веками) - заплющувати (заплющати и плющити), заплющити, сплющувати, сплющити, закривати, закрити, стулювати и стуляти, стулити очі; заплющуватися, заплющитися, (о мног.) позаплющувати, посплющувати, постулювати очі, позаплющуватися; (смежить) склепати, склепити (очі). [Олеся заплющила очі й знов стала як мертва (Н.-Лев.). Плющить він очі (Мирн.). Сплющу очі (Кониськ.). Не дивіться, позаплющуйте очі (Харк. п.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Впасти на лаву, як камінь у воду - і вмить склепити очі (Коцюб.)]. -ть глаза умершему - затуляти, затулити, закривати, закрити очі помершому. [Не сумуй, що прийдеться самій у гріб лягать, що не буде кому очей затулить (Франко)]. -крыть глаза (умереть) - с[за]плющити, (смежить) склепити очі. -крыть глаза кому (убить, погубить) - замкнути очі кому. -вать, -крыть глаза на что - заплющувати, заплющити очі на що, не мати очей на що. [Навмисне заплющуючи на правду очі (Єфр.)];
    3) (накрывать) закривати, закрити, накривати, накрити, покривати, покрити, укривати, укрити, (о мног.) позакривати, понакривати, повкривати; (сплошь) крийма крити (укривати, укрити) що. [Зострілася чумаками, закрила дитину (Шевч.)]. -крой крышкой - за[на]крий кришкою. -ть лицо руками - затуляти, затулити обличчя руками, затулятися и затулюватися, затулитися руками, утуляти, утулити лице в долоні. [Він затулив обличчя руками (Крим.). Спустився на лавку і затуливсь руками (Крим.)]. -ть голову платком - запинати, запнути, зап'ясти голову хусткою. -ть глаза чем - затуляти, затулити очі чим. [Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала (Стор.)];
    4) чем (скрывать от глаз, заграждать) - затуляти, затулити, заслоняти, заслонити, заступати, заступити, покривати, крити, покрити кого, що; (застить) застувати; (о тумане: заволакивать) застилати, заслати (-стелю, -стелеш), застеляти, застелити (-стелю; -стелиш); (со всех сторон: о тумане, тьме) обгортати, обгорнути, оповивати, оповити що. [Затуляючи собою мало не все вікно (Васильч.). Чорні хмари непрозорі затулили ясні зорі (Чупр.). Рада- б зірка зійти, чорна хмара заступає (Мет.). І дим хмарою заступить сонце перед вами (Шевч.). Чорна хмара з-за Лиману небо, сонце криє (Шевч.). Неначе якийсь туман застилав йому очі (Грінч.). Не застуй вікна (Київщ.). Одійди, не застуй, бо нічого не видно (Звин.)]. - ть что чем (завешивая) - запинати, запнути и зап'ясти, (о мног.) позапинати, (со всех сторон) обпинати, обіпнути, обіп'ясти що. -вать что чем, заставляя - заставляти, заставити що чим. [Двері заставлено шахвою];
    5) см. Скрывать, Укрывать;
    6) (прекращать, запрещать) закривати, закрити (засідання), припиняти, припинити (засідання, газету, журнал, товариство, приймання вантажу), (счета) замикати, замкнути (рахунки). -крыть кредиты - закрити кредити. -крыть лавку (временно, совсем) зачинити крамницю. Закрытый - зачинений, захилений; затулений, заткнутий, заткнений и затканий, заслонений, запнутий и запнений; згорнений и згорнутий; (о глазах) стулений, заплющений, сплющений, (плотно) засклеплений, склеплений; закритий, по[на]критий; заступлений; застелений; закритий, припинений (журнал), (о лавке) зачинений. -тое учебное заведение - закрита школа, інтернат. -тое заседание - неприлюдне (закрите) засідання. -тое представление - закрита (неприлюдна) вистава. -тое голосование - таємне голосування. -тое платье - закрита сукня. -тое письмо - закритий лист; (заклеиваемое по краям) закритка. -тое море - закрите море. -тый слог - закритий склад. -тый экипаж, вагон - закритий екіпаж (повіз), вагон. Вход, проезд -крыт - вхід, проїзд закрито. Книжный магазин -крыт - книгарня зачинена; (прекратил свою деятельн., запрещен) книгарню зачинено. Магазины по понедельникам -крыты - крамниці понеділками зачинені. Окно -то - вікно зачинено. С -тыми глазами - з заплющеними очима. С плотно -той крышкой - щільно зачинений. Свет -рыт для кого (перен.) - світ зав'язано кому.
    * * *
    несов.; сов. - закр`ыть
    1) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; (загораживать, заслонять что-л.) затуля́ти и зату́лювати, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати, заслоня́ти, заслони́ти, -слоню́, -сло́ниш и мног. позаслоня́ти; (дверь, окно, ворота; кого-л. в помещении) зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти и позачи́нювати; (застилать, завешивать) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. позапина́ти; (книгу, тетрадь) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти, -ну́, -неш и мног. позгорта́ти и позго́ртувати

    \закрыватьть буты́лку — затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти) пля́шку

    \закрыватьть кран — закру́чувати, закрути́ти (закрива́ти, закри́ти) кран

    \закрыватьть рот кому́ — (перен.: заставлять замолчать) затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти, зама́зувати, зама́зати, затуля́ти, затули́ти) ро́та (рот) кому́, замика́ти, замкну́ти ро́та (рот, вуста́, уста́) кому́, зав'я́зувати, зав'яза́ти (заці́плювати, заці́пити) ро́та (рот, вуста́, уста́, язи́к) кому́; вульг. замика́ти, замкну́ти пи́сок кому́

    2) ( смыкать глаза) заплю́щувати, -щую, -щуєш и плю́щити, заплю́щити и мног. позаплю́щувати, сплю́щувати, сплющити, закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти

    Русско-украинский словарь > закрывать

  • 4 набивать

    набить
    1) что на что - набивати, набити, (о мног.) понабивати що на що. -вать обручи на бочку, шину на колесо - набивати обручі на бочку, шину на колесо. [Треба набити обручі на діжку, а то зовсім розсохлася (Сл. Ум.)]. -вать вёдра, кадки - набивати відра, діжки. [Бондар відра набиває (Шевч.). Ваші діжки всі вже понабивав (Сл. Гр.)];
    2) что чем, чего во что (наполнять) - набивати, набити, натоптувати, натоптати, напихати, напхати, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (начинять) начиняти, начинити, (натолакивать) натовкмачувати, натовкмачити, (о мног.) понабивати, понатоптувати, понапихати, понабигати, понапаковувати, поначиняти, понатовкмачувати що чим, чого в що. [Лисичка виїла мачок з середини (з пирога), а туди напхала сміттячка (Рудч.). Набгав повну кишеню горіхів (Сл. Гр.). Чума з лопатою ходила, та гробовища рила-рила, та трупом-трупом начиняла (Шевч.). Ковбаси вже поначиняла (Богодух.). Натовкмаче було туди сухарів житних (Основа 1861)]. -бить матрац волосом, сеном - набити (напхати, натоптати) матрац(а) волоссям (волосінню), сінник сіном. -бить мебель волосом - набити меблі волоссям (волосінню). -ть погреб льдом - набивати, набити льодівню льодом. -бить трубку - набити (напхати) люльку. -бить карман - напхати (набгати, напакувати) (грошима) кишеню. -вать чучела - набивати (випихати) маняки. Ребёнку -били голову бесполезными правилами - набили (начинили, натовкмачили, натуркали, вульг. набухтурили) дитині голову непотрібними правилами. -бьёт себе чем-л. голову - наб'є (начинить) собі чимсь голову. -ть кому что в уши - натуркувати, натуркати, (о мног.) понатуркувати кому що в уха. [Я вже знаю, це вона йому натуркала (Сл. Ум.). Понатуркують дурним в уха, а вони й вірять (Грінч.)];
    3) (навевать) набивати, набити, понабивати чого куди, в що. Ветер -бил, ветром - било много снегу в сени - вітер набив, вітром набило (понабивало) багато снігу в сіни;
    4) (наколачивать чего во что) набивати, набити, (о мног.) понабивати чого в що. -ть гвоздей в стену - набивати, набити, понабивати гвіздків (цвяхів) у стіну; (для обмазки стены глиной) цвяхувати (цвяшкувати), обцвяхувати (обцвяшкувати) стіну, поцвяхувати (поцвяшкувати) стіни. -бить свай - набити (понабивати) паль у що;
    5) (тиснить) вибивати, вибити, (о мног.) повибивати що. -вать холст, холсты - вибивати полотно, полотна;
    6) (наминать) набивати, набити, (во мног. местах) понабивати що. -бить себе ногу, ноги - набити собі ногу, понабивати собі ноги. -бить мозоли - понабивати (понамулювати) мозолі. Седло -било спину у лошади - сідло набило спину коневі. -ть оскомину - набивати, набити оскомину, (себе) оскомити, пооскомити собі зуби, оскомитися, пооскомитися. [Зелені кислиці їсти, то тільки зуби оскомити (Сл. Гр.)]. -бить руку (переносно) - набити (наважити) руку, наламатися, приломитися (до роботи). [Тільки наважиш руку до якої роботи, а він тебе взяв та й на друге місце переставив (Київщ.)]. -ть цену - набивати (підбивати), набити (підбити) ціну. [Коло коней ходять та ціну набивають (Чигиринщ.). Мало й торгувалися, підбивали ціну (Франко)];
    7) нарізувати, нарізати, наколювати, наколоти; набивати, набити; (о мног.) понарізувати, понаколювати; понабивати чого. Охотник -бил много дичи - стрілець настріляв багато дичини. -бить орехов - набити горіхів. Набитый - набитий и набиваний, (о мног.) понабиваний; натоптаний, напханий, набганий, напакований, начинений, натовкмачений; (о ткани) вибитий, вибиваний, повибиваний и т. п. Туго -тый кошелёк - добре (туго) натоптаний (напханий, набганий, начинений) гаман (капшук). [Черес із котячої шкіри, туго напханий банкнотами (Франко). Начинений капшук шагами з калитки глузував (Боров.)]. Битком -тый - натоптом-натоптаний, напхом-напханий, повно набганий, (толпящимися) (повно)натовпаний. [Маненька церква повно натовпана була людьми (Грінч.)]. Люди битком -тые в карету - люди напхом-напхані в карету. -тый дурак - дурень заплішений (несосвітенний). -тая дура - дурепа писана.
    * * *
    несов.; сов. - наб`ить
    1) набива́ти, наби́ти, -б'ю, -б'єш и мног. понабивати; ( натаптывать) нато́птувати, натопта́ти, -топчу, -то́пчеш и мног. понато́птувати; ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти; (наполнять чем-л.) начиня́ти и начи́нювати, -нюю, -нюєш, начини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. поначиня́ти и поначи́нювати, напако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, напакува́ти, -кую, -ку́єш и мног. понапако́вувати, сов. набга́ти

    \набиватьть доро́гу — набива́ти, наби́ти (нато́птувати, натопта́ти) доро́гу

    \набиватьть желуде́й с ду́ба — набива́ти, наби́ти (сов. назби́вати) жолуді́в з ду́ба

    \набиватьть карма́н (мошну́) — набива́ти, наби́ти (сов. напха́ти, напакува́ти) кише́ню (кали́тку, капшу́к)

    \набиватьть ноги — набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти но́ги

    \набиватьть о́бручи — набива́ти, наби́ти (наса́джувати, насади́ти) обручі́

    \набиватьть оско́мину — набива́ти, наби́ти оско́му, оско́мити, -млю, -миш несов., оско́митися, пооско́митися

    \набивать би́ть ру́ку — наби́ти ру́ку

    \набиватьть [се́бе] че́м-либо го́лову — набива́ти, наби́ти (начиня́ти и начи́нювати, начини́ти) [собі] чим-не́будь го́лову

    \набиватьть це́ну — набива́ти, наби́ти ціну́

    2) (убивать в каком-л. количестве) набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти; ( стреляя) настрі́лювати, настріля́ти и мног. понастрі́лювати; (птицы, скота) нарі́зувати, -зую, -зуєш и наріза́ти, нарі́зати, -рі́жу, -рі́жеш и мног. понарі́зувати и понаріза́ти; ( свиней) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю́, -ко́леш и мног. понако́лювати
    3) ( отпечатывать узор на ткани) текст. вибива́ти, ви́бити, -б'ю, -б'єш и мног. повибива́ти
    4) (бить, колотить) би́ти, наби́ти; товкти́, -вчу́, -вче́ш, натовкти́

    Русско-украинский словарь > набивать

  • 5 виток

    1) см. Витейка;
    2) деревяжка для наматывания) витушка вителка, шпулька;
    3) виток уха ушна (ухова) витушка, ушний закрутень (витень).
    * * *
    вито́к, -тка́

    Русско-украинский словарь > виток

  • 6 гнилушка

    тж. гнил`уха
    ( о дереве) гниля́к, -а, гнилючо́к, -чка́; трухля́к, -а

    груша́ — гнили́ця, уменьш. гнили́чка, гнилю́чка

    Русско-украинский словарь > гнилушка

  • 7 горькуша

    бот.; тж. горьк`уха
    гірки́й ко́рінь (-реня)

    Русско-украинский словарь > горькуша

  • 8 ершовый

    ершов йоржів (-ева, -еве).
    * * *
    йорже́вий; ( из ершей) з йоржі́в

    \ершовыйая уха́ — йорже́ва ю́шка, ю́шка з йоржі́в

    Русско-украинский словарь > ершовый

  • 9 за

    предл. с вин. и с твор. пп.
    1) а) за що. [Узяв її за рученьку. Паничу, я вас за чуба посмичу (Номис)]. Вступиться за кого - оступитися, обстати за ким и за кого. Она вышла за военного - вона віддалася за військового. Ручаться за кого - ручитися за кого; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Ховається за чужі плечі. Вивозити гній на степок по-за місто (за город)]. Сесть за стол - сісти до столу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гроші за роботу]; (принимая в соображение что) по чім. [По такій роботі треба не такі гроші брати]; г) (о замещении) за кого, замість кого. [Послав сина замість себе]. За что браться - до чого братися. [До науки бралися. Козаки, до шабель! До роботи взялися];
    2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) - за чим, (зап.) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім'я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом - один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом - ступінь по ступеню. Идти вслед за кем - іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем - гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком - полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем - піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом - піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою - залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной - він поїхав незабаром після мене;
    3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим - тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше - рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет - йому років понад сорок. За две версты от города - за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей - за п'ятнадцять карбованців. Найти за кем - знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) - іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка - старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится - за ним це буває (поводиться). За глаза - позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной - тепер моя черга. Запишите это за мной - запишіть це на мене. Будет за мной - буде за мною. За неимением - не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением - з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. - через нікольство, через х(в)оробу, через старощі и т. п. За подписью секретаря - з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! - що за диво!
    * * *
    предл.
    1) с вин. п.

    за (кого-що); вы́йти за дверь — ви́йти за две́рі

    ему́ за со́рок — йому́ по́над (за) со́рок, йо́му більш як со́рок, йому́ мину́ло со́рок; (при обозначении предмета, около которого располагается кто-л. для какого-л. действия, занятия) за (що), до (чого)

    сесть за роя́ль — сі́сти за роя́ль

    сесть за стол — сі́сти за стіл (до сто́лу); ( при указании на переход границы времени) за (кого-що), по (кому-чому)

    за по́лночь — за пі́вніч, по пі́вночі; (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-л. совершается) за, у, в (що)

    за отчётный пери́од — за зві́тний пері́од; (минуя кого-что-л.) за, по́за (кого-що)

    вы́йти за воро́та — ви́йти за (по́з) воро́та; ( при обозначении расстояния посредством предметов - где) че́рез; ( при обозначении объекта действия) до (чого), за (що)

    взя́ться за рабо́ту — узя́тися до робо́ти (за робо́ту, до пра́ці, за пра́цю)

    2) с твор. п.

    за (ким-чим); сиде́ть за столо́м — сиді́ти за столо́м (при столі́); (по ту сторону, позади кого-чего-л.) за; (преим. с оттенком протяжённости) по́за (ким-чим)

    за горо́й — за горо́ю; (при указании на последовательность, постепенность) за (ким-чим), по (кому-чому)

    чита́ть кни́гу за кни́гой — чита́ти кни́жку за кни́жкою (кни́гу за кни́гою); (при указании лица, предмета, которые нужно достать, добыть, привести) по (кого-що), за (ким-чим)

    ходи́ть за гриба́ми — ходи́ти по гриби́ (за гриба́ми); (во время, вблизи чего-л.) за (чим), при (чому); ( при подчёркивании временного значения) під час (чого)

    за обе́дом — за обі́дом, при обі́ді, під час обі́ду; (при обозначении причины чего-л.) че́рез (що); за (чим)

    за отсу́тствием (за неиме́нием) све́дений — че́рез брак відо́мостей, за бра́ком відо́мостей; (после глагола "ухаживать") за (ким-чим), бі́ля, ко́ло (кого-чого); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    уха́живать за больны́м — догляда́ти хво́рого (за хво́рим), ходи́ти за хво́рим (бі́ля хво́рого, коло хво́рого); (при обозначении чьего-л. свойства, ощущения) у (кого-що), за (ким-чим); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    чу́вствовать за собо́й вину́ — почува́ти за собо́ю прови́ну (вину́), почува́ти себе́ ви́нним; почува́тися до вини́ (до прови́ни)

    3) в знач. нареч. за

    выска́зывания за и про́тив — висло́влювання (ви́словлення) за і про́ти

    Русско-украинский словарь > за

  • 10 завиток

    закруток (-тка), закрутка, крутень, закрутень, витень (-тня). [Закрутки на капітелях колон (Л. Укр.). Пускаючи дим кружальцями, він задумливо стежив за його закрутками]. -ток волос - кучер (-ря), кучерик, закруток, крутик; (только на висках) васильки, (у евреев) пейси (-сів). [Васильки на висках намазував оливою (Н.-Лев.)]. -ток уха (helix) - ушний (уховий) закруток. -ток (у растения) - вусик. -ток в хлебе на корню для колдовства - закрутка. -ток шерсти на овчине - стручок (-чка), ядро. [У чоловіків шапка велика із великими стручками вовни, а парубоча шапка - з дрібненькими стручками (Звин.)]. С -ками (об овчине) - стручкуватий. [Стручкуватий смух]. Овчина с волнообразными -ками - хвилястий смух.
    * * *
    завито́к, -тка́ и зави́ток, -тка, закру́ток, -тка, закру́тка, заві́й, -во́ю; ( локон) ку́чер, -я

    Русско-украинский словарь > завиток

  • 11 закладывать

    закласть, заложить
    1) (основание здания, судна и т. п.) закладати, закласти що. [Сьогодні закладини: новий військовий корабель закладають];
    2) что во что, за что - закладати, закласти що в (за) що. [Заклав руки в кишені. Молода закладає молодому хустку за пояс. Учитель закладає (или вкладає) в душу учням любов до бідного люду (Крим.)];
    3) (проём в стене камнем, кирпичём) закладати, закласти що (цеглою, камінням), замуровувати, замурувати; (деревом: горизонтально) закладати, закласти, (вертикально) заставляти, заставити, (о мн.) позакладати, позаставляти що чим. [Зайве вікно ми обаполами заставили, глиною завалькували];
    4) (лагерь, стан) ставити, поставити кіш; табором, кошем, обозом ставати, стати, отаборитися;
    5) (загромождать) захаращувати и захарастрювати, захараст(р)ити; срвн. Загромождать. [Нащо лаву захарастрили? Зараз поприймайте все];
    6) (задевать) запроторювати, запроторити, закладати, закласти що десь, куди. [Сам не знаю, куди запроторив книгу];
    7) (отдавать в заклад) - см. Заклад 1;
    8) (корм лошадям, скоту) завдавати, завдати, давати, дати, (о мн.) подавати коням, волам и т. д., засипати, засипати обрік коням. [Коням та коровам уже подавав, тепер понесу вівцям];
    9) (лошадей) запрягати, запрягти, (о мн.) позапрягати (коні);
    10) -жило уши, нос кому - заклало (в)ухо, позакладало (в)уха кому, ніс заліг у кого, заклало в носі кому. Заложенный - закладений; замурований, заставлений; отаборений; захаращений, захарастрений; запроторений (десь, куди); застановлений, заставлений; даний, засипаний; запряжений. Дом -ложен - будинок у заставі.
    * * *
    несов.; сов. - залож`ить
    1) заклада́ти, закла́сти и мног. позаклада́ти
    2) ( запрягать) запряга́ти, запрягти́, -пряжу́, -пряже́ш и мног. позапряга́ти
    3) ( отдавать в залог) заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти, віддава́ти (-даю́, -дає́ш) в заста́ву, відда́ти и мног. повіддава́ти в заста́ву; застановля́ти, застанови́ти, -новлю́, -но́виш

    Русско-украинский словарь > закладывать

  • 12 залегать

    залечь
    1) (стать) залягати, залягти (пр. вр. заліг, залягла), лягати, лягти, улягатися, улягтися, ляговитися, уляговитися, кластися, покластися, укладатися, укластися (спати), облягати(ся), облягти(ся), (о мног.) позалягати, пооблягати, полягати, повкладатися, позлягати, повлягатися, повкладатися (спати); (о медведе) утоковуватися, утоковитися. [Заляжу до завтрього (Куліш). Знову залягли спати? - подумав я (Крим.)];
    2) (располагаться) залягати, залягти, розлягатися, розлягтися, улаштовуватися, улаштуватися. [Мовчки насунули хмари і залягли навкруги (Грінч.). І тривога, як ніч, залягла у дворі (Франко). Розляглись тумани (Рудан.). По синьому косогорі розляглося містечко (Левиц.)];
    3) (заседать в засаде) залягати, залягти, засідати, засісти де, на кого. [Залягли вони на нас у балці (Куліш)];
    4) (укрываться) залягати, залягти, ховатися, заховуватися, заховатися. [Днював, залігши в балках, щоб не постерегли його татарські чатовники (Куліш)];
    5) (о дороге: глохнуть) западати, запасти;
    6) (о почве: лежать невозделанной) залягати, залягти, облогувати, лежати облогом, перелогом. [Ця нива ще торік залягла (Борз. п.). Серед розрухів та боротьби багато ланів облогуватиме (Н. Рада)];
    7) уши залегли - позакладало (в)уха, в ухах кому. Нос -лёг - ніс, в носі заклало. Грудь -гла - груди завалило, в грудях заклало;
    8) что (занимать чьё-л. место) - залягати, залягти що, (о мног.) позалягати що. [Сиві кабани усе поле залягли (Загадка). Ви всі місця позалягали, - мені й лягти ніде (Чуб. II)]. Залёгший - залеглий; засілий; (о дороге) запалий (шлях, -ла дорога).
    * * *
    несов.; сов. - зал`ечь
    заляга́ти, залягти́

    Русско-украинский словарь > залегать

  • 13 зарекаться

    заречься зарікатися, заректися, закаюватися, закаятися (щось робити), обрікатися, обректися (не робити чого), (диал.) рочитися. [Не зарікайся всього робити, тільки свого уха вкусити (Номис). Вмерла друга (жінка) - і він закаявся женитися (Коцюб.). Обрікся горілки не пити (Звин.)].
    * * *
    несов.; сов. - зар`ечься
    заріка́тися, заректи́ся, -речу́ся, -рече́шся

    Русско-украинский словарь > зарекаться

  • 14 игла

    Иголка, Иголочка
    1) (швейная) голка, ум. голочка, (гал.) ігла. [Місячно, хоч голки збирай (Номис)]. -ла без ушка - проторг и протір (-торга), продір (-дора), протерта голка, без(в)уха голка. [Москаль і проторг проковтне, та не вдавиться (Комар). Дала протерту голку ще й без жальця (Поділля)]. -ла курносая, безносая - безноса, кирпата голка, кирпатійка, голка без жала, без жальця, (диал. без жельця), (насмешл.) безрила голка. [Думав, що голку купив, а воно - кирпатійка. Це на базарі так звуть голку безносу (Київ)]. - ла без нитки - гола голка. -ла рогожная или кулевая - циганська голка, циганка. Деревянная -ла для вязания сетей и т. п. - глиця, ум. гличка. [Як узяв хлопець гличку; поки отаман дірку залата, то хлопець три (Март.)]. -ла вязальная чулочная (спица) - пруток, дро[і]ток (-тка). Ушко -лы - (в)ушко голки. Вдеть нитку в -лку - втягти, затягти, засилити нитку в голку. Платье с -чки - новісіньке убрання; мов допіро від кравця принесене. Одет как с -чки - вбраний як на весілля. Сидеть как на -лках - як на терню сидіти, як на голках, як на шпичках, як на грані, як на жару сидіти. Вино пускает -лки - у вині скалки скачуть, брижі грають, вино грає, іскриться. Острие -лы - жало, жальце, (диал. жело, жельце) голки;
    2) (у животных) голка, колька, колючка;
    3) (на растениях) голка, колючка, шпичка, шпилька, шпичак (-ка), (шипы) терня (ср. р.) (на хвойных) шпилька, глиця, хвоїна, хвоїнка, (гал.) чатина, (собир.) хвоя, (гал.) фоя, голиння, (гал.) чатиння. [Горить моя досадонька мов сухая глиця (Л. Укр.)];
    4) -ла на здании - шпиль (-ля), шпинь (-ня). -ла горы - шпиль (-ля);
    5) Игла-рыба - морська іглиця, зворлуч, сикавка.
    * * *
    1) го́лка; (швейная большая, толстая) цига́нська го́лка; ( без ушка) про́торг; ( деревянная) гли́ця
    2) ( у растений) го́лка, колю́чка, шпи́лька; шпи́чка, шпича́к, -а; ( у хвойных) хвої́на, уменьш. хвої́нка
    3) ( у животных) го́лка, колю́чка
    4) (заострённый кристалл чего-л.) го́лка; ( льда) ска́лка; ( остроконечный стержень) шпи́чка, шпича́к, -а

    адмиралте́йская \игла ла́ — адміралте́йський шпиль

    морска́я \игла ла́ — ихт. морська́ го́лка

    Русско-украинский словарь > игла

  • 15 кнут

    батіг (-тога), соб. батіжжя и батожжя, пута, (плеть) нагай (-гая), нагайка, малахай (- хая), малахайка, канчук (-ка), кантура, (хлыст) карбач (-ча), карбун (-на); (длинный бич) бату[ю]га, батура, батурмен (-на), файда, канчабура, (длинный пастуший) байбара; (опис.) поганяйло, лякачка, джиґуха. [Ремінний батіг ляснув серед Гнідкової спини (Мирн.). Він бачив уже валку саней з колодами, зігнуті спини, підняті пуги (Коцюб.)]. Конец -та - швигар (-ря), (приделываемый для хлопанья) лускавка, пукалка, тре[і]пачка. Бить, стегать, отстегать -том кого - бити батогом, батожити, вибатожити кого, дати канчуків кому; (наказывая) карати, покарати батогами (канчуками) кого. Вытянуть -том кого - потягти (зміряти) кого батогом. На -те далеко не уедешь - на батозі далеко не заїдеш; батогом багато не в'їдеш. -ты вьёт да собак бьёт - байдики (байди, баглаї) б'є; байдикує; собак б'є.
    * * *
    баті́г, -тога́, пу́га

    Русско-украинский словарь > кнут

  • 16 крикунья

    крикуха, (вульг.) репетя, репетуха, горланька, горлопанька, зіпа, зіпака, верескуха, верещуха, ротата (-тої), желіпало.
    * * *
    диал. крик`уха
    крику́ха

    Русско-украинский словарь > крикунья

  • 17 мочка

    I. 1) (действие) мочення, мочіння;
    2) (работа) мочіння, мочиво, мочінка. Быть в -ке - бути в мочиві (в мочінці).
    II. Мочка -
    1) (fibra, нить, волокно) волоконце, волокнинка; (прядь, клок, пучок) кичка, кичечка;
    2) (корневая) мочка; (у овощей: свёклы, моркови и т. п.) пателиння (-ння);
    3) (дерев. почка или серёжка) брунька, китичка, пацьорка;
    4) (уха) пипка;
    5) (у прях) мичка, куделя, куделиця;
    6) (пуговицы) вушко;
    7) (привязка, ремешок, напр. у шлеи) мочка;
    8) (пройма, проушина, завёртка) завертень (-тня) (у саней).
    * * *
    I
    1) анат. мо́чка
    2) бот. ми́чка
    3) ( кудель) ми́чка, куде́ля, куде́ль, -лі, ку́жіль, -желя и -желі, куде́лиця
    4) (петля в упряжи, на седле) мо́чка
    II
    ( действие) мочі́ння, мо́чення; ква́шення

    Русско-украинский словарь > мочка

  • 18 навастривать

    навострить нагострювати, нагострити, (о мног.) понагострювати що; см. Наострять. -ть уши - наставляти и (редко) становити, наставити, насторочувати, насторочити, нашорошувати, нашорошити, наструнчувати, наструнчити, нащулювати, нащулити вуха, (о мног.) понаставляти, понасторочувати, понашорошувати, понаструнчувати, понащулювати вуха. [Щоб люди лучче наставляли вуха (Куліш). Прокоповичка насторочила вуха і повеселішала (Н.-Лев.). То він одно вухо нашорошить (Куліш). Наструнчив уха й позиркує на двері (М. Вовч.)]. -рить лыжи - лиги (тягу, дмухача) дати, накивати п'ятами, намастити п'яти, утекти. -рить на кого когти, зубы - нагострити на кого кігті, зуби. -рить язычок - нагострити язичок (жальце). -рить к чему руку - набити (наломити и наламати, наважити) руку до чого, наломитися и наламатися до чого, (вульг.) насобачитися в чому. [Він в цьому ділі набив руку (Сл. Ум.)]. -рить кого - обтерти, обговтати, вигладити кого; наломити, и наламати кого. Навостренный и Навострённый - нагострений, понагострюваний; наставлений, насторочений, нашорошений, наструнчений, нащулений, понасторочуваний и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - навостр`ить
    1) наго́стрювати, -рюю, -рюєш, нагостри́ти, -гострю́, -го́стриш и мног. понаго́стрювати; ( натачивать) нато́чувати, наточи́ти, -точу́, -то́чиш и мног. понато́чувати

    \навастривать ри́ть ко́гти (зубы) на кого́ — перен. нагостри́ти (наточи́ти) кі́гті (зу́би) на ко́го

    \навастриватьть лыжи — см. лыжи

    \навастриватьть у́ши (у́хо) — см. ухо 1)

    Русско-украинский словарь > навастривать

  • 19 наушник

    1) (у шапки) навушок (-шка), навушник, (завязываемый под подбородком, диал.) капель (-пля);
    2) (для слушания радио) навушник;
    3) (шептун) шепотинник, шепотільник, шептун (-на), шептунець (-нця), ухошепт (Куліш), (шутл.) навуходоносор (-ра), (наговорщик) обмовник, (клеветник) наклепник. [Він в урядника нашого за шепотинника, - що тільки почує, зараз йому в уха вносить (Кониськ.)].
    * * *
    2) ( шептун) шепту́н, -а; ( наговорщик) обмо́вник

    Русско-украинский словарь > наушник

  • 20 отдирать

    отодрать
    1) что от чего - віддирати, віддерти що від чого;
    2) -драть кого (высечь) - відшмагати, відчухрати, випарити, вихлостати, вишпарити кого. -драть уши кому - нам'яти (в)уха кому;
    3) (о к.-либо. выходке) утяти, устругати, устругнути. Отодранный - віддертий, випарений, вишпарений.
    * * *
    несов.; сов. - отодр`ать
    1) віддира́ти, відде́рти и повіддира́ти
    2) (несов.: высечь) відшмага́ти, пошмага́ти; відшква́рити

    Русско-украинский словарь > отдирать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • уха́б — ухаб, а …   Русское словесное ударение

  • Уха — Уха …   Википедия

  • Уха —         Уха(24) жидкое горячее рыбное блюдо, которое, однако, неправильно было бы называть рыбным супом. Название «уха» закрепилось исключительно за рыбным бульоном только с конца XVII начала XVIII вв. В XI XII вв. «ухой» называли также навар из… …   Большая энциклопедия кулинарного искусства

  • уха —      Русское национальное рыбное горячее жидкое блюдо. Уха отличается от рыбных супов и других рыбных суповых блюд русской кухни (ботвиньи, юрмы, кальи, солянки см.) как технологией приготовления, так и составом и композицией продуктов.       В… …   Кулинарный словарь

  • УХА — УХА, ухи, мн. нет, жен. Жидкое кушанье, отвар из свежей рыбы. Уха стерляжья. « Что за уха! да как жирна! как будто янтарем подернулась она.» Крылов. ❖ Демьянова уха о чем нибудь, назойливо и неотступно предлагаемом, в то время как тот, кого… …   Толковый словарь Ушакова

  • УХА — УХА, ушица жен., ·стар. мясной и вообще всякий навар, похлебка, горячее, мясное и рыбное: | ныне: рыбий навар, похлебка из рыбы. Янтарная уха, жирная. Сборная уха, из разных рыб. Ушица ей же ей на славу сварена! Крылв. Ушное ср., сев. зап суп (т …   Толковый словарь Даля

  • Уха — …   Энциклопедия кулинарных рецептов

  • уха — др. русск. уха, болг. юха (Младенов 700), сербохорв. jyха, словен. juhа суп , чеш. jicha похлебка, жижа , слвц. jucha, польск. jucha кровь, гной, похлебка , в. луж. jucha похлебка, жижа , н. луж. jucha похлебка, навозная жижа . Укр., блр. юха… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • УХА — УХА, и, жен. Суп из рыбы (с кореньями, специями). Стерляжья у. Рыбацкая у. (сваренная на костре из только что выловленной рыбы). • Демьянова уха о неумеренном и неотвязном угощении, навязывании чего н. [по названию басни И. А. Крылова]. | уменьш …   Толковый словарь Ожегова

  • УХА — суп из рыбы; самое распространённое из первых рыбных блюд. Лучшую уху готовят из стерляди, судака, а также из окуньков и ершей. Уха из мелких окуней и ершей. Выпотрошить и тщательно промыть рыбу; с ершей чешую не счищать, это придаст ухе… …   Краткая энциклопедия домашнего хозяйства

  • уха — ушица, матлот, мателот, шорба, суп Словарь русских синонимов. уха сущ., кол во синонимов: 10 • бульон (18) • мателот …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»