утро

1) ра́нок, -нку

2) театр. ра́нок

утроє, в-за-троє, троєм стільки, потрійно, употрійні. Втрое сплетенный - тройчатий, тройчастий.

* * *

утро) прохазяйнувати вдома, продомувати (ранок).

1) (шкура с шерстью; мн. меха) - а) (на звере) хутро, (зап. футро), смух (-ху). [Вовк радіє, що смух його огонь, мов сонце, гріє (Греб.)]; б) (выделанный на шубу, шуба) хутро, (зап. футро), специальнее: (волчий) вовки (-ків), (кошачий) коти (-тів), котики (-ків), (куний) куниці (-ниць), куни (р. кун), (лисий) лисиці (-сиць), (медвежий) ведмеді (-дів), (овечий) линтвар (-ря), (соболий) соболі (-лів), (ягнячий) смушок (-шку), смушки (-ків). -ха - х[ф]утра (-тер), соб. х[ф]утро. [Багацько в його є добра, отласу, хутра і срібла (Греб.)]. На -ху - на х[ф]утрі. [Кунтуш зелений на сірім футрі (К. Ст.)]. Шуба на -ху - х[ф]утро. Подбивать, подбить -хом - х[ф]утрувати, вих[ф]утрувати, на х[ф]утро брати, взяти що. Подбитый -хом - х[ф]утрований;

2) (бурдюк; мн. мехи) міх (-ха), бурдюк (-ка). [Я черпаю воду в міх (Крим.). Ніхто не вливає молодого вина в старі бурдюки (Біблія)];

3) (для поддувания) міх, мішок (-шка), духало. [Після блискучого полум'я в горні міха не видко в кутку (Грінч.). Мішок, що ним вогонь роздимати, щоб залізо розпікалося (Звин.). Стогне, як циганське духало (Яворн.)]. Кузнечный мех - ковальський міх.

* * *

1) ху́тро

2) ( бурдюк) бурдю́к, -а, міх

см. Втрое.

* * *

ненаситний, неситий, невситимий, (алчный) ненатлий, захланний, (жадный) зажерливий, жаденний, жаднючий, (ненаедчивый) ненаїдний, ненаїсний, (прожорливый) прожерливий, пажерливий, проїсний, (ненажорливый) ненажерливий, ненаже[и]рний. [Очі його ненаситні на багатство (Куліш). В її крові горіла ненаситна жадоба життьової розкоши (Франко). Розпадеться луда на очах ваших неситих (Шевч.). Неситії ксьондзи, магнати нас роз'єднали, розвели (Шевч.). Чому-ж його злоба несита їсть (Самійл.). О, гадино! моєї муки тобі, несита, ще не досить? (Л. Укр.). Жадоба тая несита: все-б зажер собі (Грінч.). Невситиме бажання (Крим.). Ненатлому чоловікові дай хоч увесь мир, то мало (Мирг.). Оцей піп у нас дуже захланний (Кобеляч.). Щоб своєму ненажерному серцеві вгодити, він із світу хоче звести дві душі (Г. Барв.). Ненажерливою пам'яттю письменника всичує в себе всю цю картину (Коцюб.). Ненажерливе мусулманське духівництво (Крим.)]. -ная утроба - ненаситна утроба, (глотка, грубо) ненатла (ненажерлива) пелька. -ный человек - ненаситна (невситима) людина, ненажера; срв. Ненажора, Ненасыть.

* * *

I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.

II. и Подо предл.

1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;

2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.

* * *

1) с вин. п. під (кого-що)

2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)

посыпать посипати, посипати, висипати, висипати, (слегка) присипати, присипати, притрушувати, притрусити, потрусити, (о мн.) повисипати, попритрушувати що чим. [Стежки піском повисипала. Потруси коржі маком та цукром]. -пать тротуары песком - посипати, посипати, висипати, висипати пішоходи піском. -пать зерном в утро нового года - посипати, посівати, засівати. Посыпать чего - посипати чого. [Посип піску, борошна, цукру и т. д.]. Посыпанный - посипаний, висипаний, (слегка) присипаний, притрушений. Посыпающий зерном в утро нового года - посипальник, посівальник, засівальник.

* * *

несов.; сов. - пос`ыпать

1) (живот, брюхо) че́рево

2) ( утроба) утро́ба

матем., техн., несов. утра́ивать, сов. утро́ить

- утраиваться

матем., техн., несов. утра́ивать, сов. утро́ить

- утраиваться

матем. трёхкра́тный, тройно́й, утро́енный

матем.; техн. утро́енный

техн. пушни́на

техн. мех ( материал)