-
1 гри
набік, набакир К; картозуну гри хойай меним йарем башына мій коханий носить картуза набакир Б; див. эгри. -
2 ґринвіцький час
гри́нвичское вре́мяУкраїнсько-російський політехнічний словник > ґринвіцький час
-
3 громыхнуть
гри́мнути; гу́ркнути, грю́кнути, грюкону́ти (усилит.), торо́хнути, тра́хнути; гу́кнути, усилит. гуко́нути и гукону́ти -
4 игристость
ігри́стість, -тості; ( пенистость) піни́стість и пі́нистість, пі́нявість, -вості -
5 game
1. n1) граto play the game — грати за правилами; перен. діяти чесно
2) pl спортивні ігри; змагання3) партія, гейм, гра4) кількість очок, потрібна для виграшу; гейм (теніс)5) рахунок (під час гри)the game is five all — рахунок 5:5
at the half the game was 3:1 — після першої половини гри рахунок був 3:1
6) спорт. стиль гри7) ризикована гра (справа)8) розм. задум, план, проект, справа9) звич. pl хитрощі, виверт, викрут, фокус10) жарт, забава, потіха, розвага11) дичина; здобичbig game — великий звір; велика здобич (перемога)
easy game — легка здобич; простак
2. adj1) сміливий; бойовий; завзятийall right, I'm game — гаразд, я згодний
to die game — триматися до кінця, померти мужньо
3) покалічений, паралізований (про руку, ногу)3. vграти в азартні ігри* * *I n1) граto play the game — грати за правилами; вести чесну гру
2) pl спортивні ігри; змагання4) гра, партія, гейм5) кількість очків, необхідних для виграшу; гейм ( теніс); рахунок ( під час гри); cпopт. стиль гри6) ( ризикована) гра, ризикована справаlosing game — безнадійна гра, програна справа; задум, план, проект, справа; pl виверт, хитрість, "фокус"
7) жарт, потіха8) icт.,; дiaл. розвага, забава9) дичинаII abig game — великий звір; велика добича, перемога ( заради якої довелося багато чим ризикувати); дичина, м'ясо диких качок, куріпок; об'єкт переслідування
1) сміливий; бойовий; завзятий2) готовий ( на що-небудь); повний бажання, ентузіазмуIII v IV aпокалічений, паралізований (про ногу, руку) -
6 Гейзинга, Йоган
Гейзинга, Йоган (1872, Гронінген - 1945) - датськ. історик, філософ культури. Проф. Гронінгенського (од 1905 р.) і Лейденського (од 1915 р.) ун-тів. Творчі пошуки Г. були найбільшою мірою зосереджені на дослідженні форм світовідношення і мислення у пізньому Середньовіччі та філософському аналізі проблем гри. У трактаті "Homo Ludens" ("Людина граюча") обґрунтував наскрізне значення гри у розвитку основних культурних форм людства - не лише у мистецтві, а й філософії, науці, політиці, юриспруденції, військовому ремеслі. Він відкидає популярні психофізіологічні уявлення про підпорядкування функції гри будьяким біологічним цілям. Позбавивши гру утилітарної "опіки", Г. зосереджується на дослідженні її стосунків із "серйозним" (працею). Філософ демонструє неможливість редукції буттєвого феномена гри до фактів пізнавального і психічного життя, а також виявляє визначну роль гри в людській історії. Для Європи архетипічним є вчення Франциска Асизького про "духовну веселість", що висвітлює особливу смислову вертикаль гри, правила якої невіддільні від аскетичного самообмеження, а свобода ґрунтується на спокутній жертовності З. гідно з Г., у цьому вченні радість постає як така, що виростає із жертовного зерна; в цьому полягає сакральне джерело справжної гри, пропонованої Франциском за життєвий взірець своїм учням - "скоморохам Божим". Антиномічність цього словосполучення підкреслює нез'ясовну жодними розумними й моральними доказами можливість поєднання в буттєвому вимірі людини двох начал: емпіричного (даного) і благодатного (за-даного). При цьому саме смислова відстань, котра відділяє лицаря Вбогості "скомороха Божого" від синтетичної постаті "Людини граючої", як філософська проблема, залишається відкритою. На думку Г., ідеал гармонії концентрує в собі той потенціал збалансування духовних і матеріальних цінностей, що є життєво необхідним для суспільства.[br]Осн. тв.: "Сутінки Середньовіччя" (1919); "Еразм" (1924 - 1925); "Тінь прийдешнього" (1936); "Людина граюча" (1938). -
7 play
1. n1) гра; розвага; забава; манера гри2) спорт. комбінація; боротьба, бій3) азартна гра4) жарт5) п'єса, вистава, спектакль6) володіння, уміння користуватися (зброєю тощо)7) рух8) свобода, воля, простір9) дія, діяльністьto bring into play — приводити в дію, надавати руху
11) тех. зазор; люфт; вільний хід13) діал. страйк; припинення роботи14) діал. канікули; вільний від занять час15) плескітfair play — гра за правилами; чесна гра; справедливість
foul play — нечесна гра; шахрайство, злочин
grandstand play — виступ, розрахований на ефект
play of words — базікання, фразерство
to make play — розм. діяти
2. v1) грати (ся), розважатися, пустувати; веселитися2) грати в азартні ігри3) жартувати4) фліртувати5) розм. розігрувати6) брати участь у грі; грати в щосьto play smb. for championship — грати з кимсь на звання чемпіона
7) робити хід (кидок)8) відбивати м'яч; подавати м'яч9) прикидатися, придурюватися10) робити, діятиto play false — зрадити, покинути в біді
11) грати на перегонах; бути гравцем13) ставити п'єсу; демонструвати фільм14) іти на екрані15) пурхати, гасати; танцювати16) бити (про струмінь)17) спрямовувати18) обстрілювати (on, upon)19) приводити в дію, запускати20) тех. мати люфт21) діал. страйкувати22) переливатися, мигтіти, грати23) приймати в гру24) підходити для гриplay around — розм. заводити любовну інтрижку; фліртувати
play away — програти, розтринькати
play down — применшувати, лестити; зафавати
play out — втрачати силу; дофати до кінця; закінчити; розмотувати; видихатися
play over — спорт. переграти
play up — підтримувати; старатися грати якомога краще
to play a trick on smb. — ошукати когось
to play ball — амер. співробітничати
to play fast and loose — діяти безвідповідально, бути ненадійним
to play hard — амер. поводитися нечесно (жорстоко)
to play it cool — амер. не виявляти емоцій
to play the devil (havoc, hell, the mischief) — сіяти паніку; спустошувати
* * *I [plei] n1) гра; забава; cпopт. манера, стиль гри, граfoul play — гра з порушенням правил; cпopт. комбінація; cпopт. боротьба; бій
2) азартна гра3) жартout of mere play — жартома; каламбур
4) п'єса, драма; вистава, спектакль5) володіння, уміння поводитися (зі зброєю, інструментом)6) рух7) переливи, гра (нaпp., кольорів)8) свобода, воля, простір (нaпp., почуттям)9) дія, діяльністьin full play — у розпалі; дії, поведінка ( у якій-небудь ситуації); гра
fair play — гра за правилами;; чесна гра; чесність; справедливість
foul play — нечесна гра; підла поведінка; обман; шахрайство
10) тк.; sing хід, черга, подача ( у грі)11) дiaл. страйк; канікули, вільний від занять час12) залицяння; весільний танець ( у самців)13) програвання (диску, платівки)14) "преса", висвітлення в пресі15) тex. зазор; гра, люфт, вільний хід; хитання (частини механізму, приладу)16) aвт. бовтанкаII [plei] v1) грати, гратися, бавитися; зіграти жарт; розіграти; ( with) жартувати; дуріти; каламбурити, обігравати значення слова; поводитися легковажно; ( with) фліртувати; залицятися, заводити любовну інтрижку; aвcтpaл. розігрувати2) грати ( у що-небудь), брати участь у грі3) робити хід, кидок; ходити (картою, шашкою); cпopт. відбивати, подавати м'яч; використовувати у грі, виставляти, заявляти ( гравця); вводити у гру ( гравця)4) прикидатися; чинити, діяти ( яким-небудь чином); нацьковувати один на одного; розглядати6) грати в азартні ігри; бути гравцем; грати на тоталізаторі або на перегонах ( to play horses); робити ставки, ставити; грати ( на біржі)7) виконувати ( музичний твір); грати; виконувати, грати роль (тж. to play a; part); зніматися ( у фільмі); брати участь, грати ( у виставі)8) грати ( на музичному інструменті); грати ( про музику або музичний інструмент); супроводжувати музикою9) давати виставу; виконувати п'єсу10) cл. гастролювати; refl, pass виконуватися; демонструвати ( фільм); іти (на екрані, у театрі); грати, працювати (про радіо, магнітофон)11) грати ( чим-небудь); вертіти ( що-небудь у руках)12) (on, upon) грати ( на чому-небудь), скористатися ( чим-небудь)13) порхати, носитися, танцювати; переливатися, грати; миготіти; тремтіти, тріпотіти14) бити ( про струмінь)15) (on, upon, over) направляти; стріляти16) приводити в дію, пускати ( play off)17) тex. мати люфт; хитатися18) дiaл. страйкувати; бути на канікулах20) cл. опікувати, захищати; співробітничати21) cпeц. поміщати, розміщати (статтю, фотографію) на певному місці (у газеті, журналі) -
8 игра
1) гра, ігра (им. мн. гри и ігри, р. ігор), грання, (забава) іграшка, грашка, ігрище, грище, гулянка, забава, забавка. [Люби гру, люби й прогру (Номис). Дідона вигадала грище, Еней щоб веселіший був (Котл.). З другими дітьми він не знавсь і в грища з ними не вдававсь (Бодянський). Дівочі ігрища незабутні (Куліш). Яка-ж воно й гулянка буде, як кожен нарізно; коли вже гратися, то вкупі (Грінч.)]. -ра в карты, в шахматы, в шашки, на бильярде - гра в карти, в шахи, в дамки, на більярді. -ра азартная - газардов(н)а, запальна гра. Биржевая -ра - біржова гра. Игры (развлечения, забавы) - ігри, (р. ігор), грища, ігрища (-рищ), гульня, (і)грашки (-шок). -ры гладиаторские, олимпийские - гладіяторські, олімпійські ігри, (і)грища. [Він досі вже на грищах олімпійських отримує вінці (Л. Укр.)]. -ра на лице, в глазах - гра, міна на обличчі, в очах. -ра крови - гра, грання крови. -ра цветов - гра, міна фарб. -ра драгоценных камней - гра самоцвітів. -ра слов - гра слів. -ра природы, случая, судьбы - гра природи, випадку, долі. -ра страстей, воображения, остроумия - гра пристрастей, уяви, дотепу. -ра фантазии - гра фантазії. -ра пчёл - прийгра бджіл. -ра дипломатическая - дипломатична гра. Раскрывать -ру - виявляти, показувати гру. -ра не стоит свеч - не варта справа заходу; для такої забави шкоа й світло світити (Приказки). -ра жизнью и смертью - гра життям і смертю. -ра с огнем, с опасностью - гра з огнем, з небезпекою. Была -ра! - було клопоту! Предаваться -ре - вдаватися, вкидатися в гру;2) (действие) гра, драння, граття на чому, в що; гуляння в що, в чого; см. Играние. [З його граття не буде пуття (Приказка)]. -ра на скрипке, на пианино - гра, грання, граття на скрипку (реже на скрипці), на піяніно. -ра пианиста, актёра - гра, грання, граття піяніста, акте[о]ра. -ра напитков - грання, шумування напоїв, трунків.* * *гра, грання́, ігра́; гра́йка; ( забава) заба́ва, за́бавка, і́грашка; гри́ще\игра ры — мн. і́гри, род. п. і́гор; заба́ви, -ба́в, і́грашки, -шок
биржева́я \игра ра — біржова́ гра
\игра ра́ воображе́ния — гра уя́ви (фанта́зії)
\игра ра́ на трубе́ — гра (грання́) на сурмі́ (на трубі́), су́рмлення, сурмлі́ння
игра́ть (вести́) большу́ю \игра ру́ — гра́ти (вести́, прова́дити) вели́ку гру
опа́сная \игра ра́ — небезпе́чна гра
\игра ра́ не сто́ит свеч — погов. не ва́рта спра́ва за́ходу, шко́да́ [й] за́ходу, шко́да й во́ску псува́ти, шко́да й сві́чку світи́ти
-
9 third
1. n1) третина; третя частина2) (the third) третє число3) третій (про людину)you are the third to ask me about it — ви вже третій, хто мене запитує про це
4) третій учасник гри5) трійка (оцінка)6) муз. терція7) pl товар третього сорту; товар низької якості8) третій клас (транспорту)9) pl юр. третина майна померлого чоловіка, що переходить дружині10) астр. шістдесята частка секунди11) фін. третій зразок переказного векселя (тж third of exchange)2. adj1) третій (числом)third floor — четвертий (амер. третій) поверх
third legs — зоол. третя пара ніг (комахи)
third rail — зал. третя (контактна) рейка
third speed — авт. третя швидкість
2) що становить третю частину; що дорівнює третій частині3) третій (черговий)4) третьосортний, низької якості3. numthird party — юр. третя сторона
third person — третя особа; юр. третя сторона, свідок
third degree — амер. допит третього ступеня; допит з тортурами
third echelon maintenance — військ. ремонт матеріальної частини похідними майстернями
4. advтретім5. v1) ділити на три частини2) бути третім* * *I n5) третя частина; одна третя, третина7) aмep. третя швидкістьsilent third — aвт. третя безшумна швидкість
8) мyз. терціяmajor [minor] third — більша [мал терція]
9) pl товар третього сорту, низької якості10) звичн. pl; юp. третина майна, що переходить до дружини померлого чоловіка12) eк. третій зразок перекладного векселя (тж.- of exchange)II a1) третій ( по рахунку)third floor — четвертий поверх; aмep. третій поверх
third legs — зooл. третя пара ніг ( комахи)
third rail — ж-бyд. третя /контактна/ рейка
third speed /gear/ — третя швидкість
to shift into third gear — перейти на третю швидкість, включити третю швидкість; що становить одну третю частину
2) третій (з тих, що йдуть один за одним)third form — третій клас ( у школі)
3) третьосортний, низької якостіarticles of third quality — товари третього сорту; третій
third degree — третій ступінь ( чогось) [див.; тж. О]
4) третій (за величиною, значенню)5) гpaм. третійthird person — третя особа [див.; тж. a]
third conjugation — третя дієвідміна б. третій; сторонній, що не є особисто учасником ( конфлікту)
third person — юp. третя сторона, свідок [див.; тж. 5]
third degree — aмep. допит із пристрастю; допит третього ступеня (примусового заходу, що застосовуються органами правопорядку з метою домогтися зізнання обвинувачуваного) [див.; тж. 3,;]
III advthe third house — aмep. "третя палата", кулуари /лобі/ конгресу
третім класом, у купе або каюті третього класуIV vto travel third — їздити /подорожувати/ третім класом
2) бути третім3) виступати третім на користь (законопроекту, пропозиції); підтримувати -
10 game
I n1) граto play the game — грати за правилами; вести чесну гру
2) pl спортивні ігри; змагання4) гра, партія, гейм5) кількість очків, необхідних для виграшу; гейм ( теніс); рахунок ( під час гри); cпopт. стиль гри6) ( ризикована) гра, ризикована справаlosing game — безнадійна гра, програна справа; задум, план, проект, справа; pl виверт, хитрість, "фокус"
7) жарт, потіха8) icт.,; дiaл. розвага, забава9) дичинаII abig game — великий звір; велика добича, перемога ( заради якої довелося багато чим ризикувати); дичина, м'ясо диких качок, куріпок; об'єкт переслідування
1) сміливий; бойовий; завзятий2) готовий ( на що-небудь); повний бажання, ентузіазмуIII v IV aпокалічений, паралізований (про ногу, руку) -
11 bye
n1) щось другорядне (підсобне, незначне)2) боксер, вільний від участі в змаганні3) гра одного гравця проти двох (теніс)4) спорт. пустий номер під час жеребкування (день без гри)by the bye — між іншим, до речі
* * *n1) що-небудь другорядне, підсобне, маловажне2) боксер, вільний від участі в даному змаганні4) cпopт. пустий номер при жеребкування ( день без гри)5)by the bye — між іншим, до речі
-
12 cat-stick
-
13 fourth
1. n2) четвертий учасник гри3) pl товар четвертого ґатунку4) четверта частина; (одна) четверта, чверть2. adj1) четвертий (числом)2) що становить одну четверту3) четвертий (по порядку)3. advчетвертим4. numчетвертийthe Fourth of July — амер. четверте липня (річниця проголошення незалежності)
* * *I n( the fourth) четверте ( число); четвертий ( про людину); четвертий учасник гри; мyз. кварта; pl товар четвертого ґатунку; четверта частина; ( одна) четверта, чвертьII a2) четвертий (з тих, що йдуть один за одним)3) пpиcл. четвертим the fourth arm військово-повітряні сили -
14 mallet
1. n1) дерев'яний молоток, киянка2) ключка (для гри в поло)2. vбити молотом* * *I ['mʒlit] n1) дерев'яний молоток, киянка2) товкачик ( для ступки)3) cпopт. молоток ( для гри в крокет); ключка ( для гри в поло)II [`mʒlit] v; іст. -
15 unplayable
adj1) не підхожий для гри (про майданчик тощо)2) нездатний для гри на музичному інструменті* * *a1) не відповідний для гри (про майданчик, більярдний стіл)3) зіпсований (про пластинку, касету) -
16 play
I [plei] n1) гра; забава; cпopт. манера, стиль гри, граfoul play — гра з порушенням правил; cпopт. комбінація; cпopт. боротьба; бій
2) азартна гра3) жартout of mere play — жартома; каламбур
4) п'єса, драма; вистава, спектакль5) володіння, уміння поводитися (зі зброєю, інструментом)6) рух7) переливи, гра (нaпp., кольорів)8) свобода, воля, простір (нaпp., почуттям)9) дія, діяльністьin full play — у розпалі; дії, поведінка ( у якій-небудь ситуації); гра
fair play — гра за правилами;; чесна гра; чесність; справедливість
foul play — нечесна гра; підла поведінка; обман; шахрайство
10) тк.; sing хід, черга, подача ( у грі)11) дiaл. страйк; канікули, вільний від занять час12) залицяння; весільний танець ( у самців)13) програвання (диску, платівки)14) "преса", висвітлення в пресі15) тex. зазор; гра, люфт, вільний хід; хитання (частини механізму, приладу)16) aвт. бовтанкаII [plei] v1) грати, гратися, бавитися; зіграти жарт; розіграти; ( with) жартувати; дуріти; каламбурити, обігравати значення слова; поводитися легковажно; ( with) фліртувати; залицятися, заводити любовну інтрижку; aвcтpaл. розігрувати2) грати ( у що-небудь), брати участь у грі3) робити хід, кидок; ходити (картою, шашкою); cпopт. відбивати, подавати м'яч; використовувати у грі, виставляти, заявляти ( гравця); вводити у гру ( гравця)4) прикидатися; чинити, діяти ( яким-небудь чином); нацьковувати один на одного; розглядати6) грати в азартні ігри; бути гравцем; грати на тоталізаторі або на перегонах ( to play horses); робити ставки, ставити; грати ( на біржі)7) виконувати ( музичний твір); грати; виконувати, грати роль (тж. to play a; part); зніматися ( у фільмі); брати участь, грати ( у виставі)8) грати ( на музичному інструменті); грати ( про музику або музичний інструмент); супроводжувати музикою9) давати виставу; виконувати п'єсу10) cл. гастролювати; refl, pass виконуватися; демонструвати ( фільм); іти (на екрані, у театрі); грати, працювати (про радіо, магнітофон)11) грати ( чим-небудь); вертіти ( що-небудь у руках)12) (on, upon) грати ( на чому-небудь), скористатися ( чим-небудь)13) порхати, носитися, танцювати; переливатися, грати; миготіти; тремтіти, тріпотіти14) бити ( про струмінь)15) (on, upon, over) направляти; стріляти16) приводити в дію, пускати ( play off)17) тex. мати люфт; хитатися18) дiaл. страйкувати; бути на канікулах20) cл. опікувати, захищати; співробітничати21) cпeц. поміщати, розміщати (статтю, фотографію) на певному місці (у газеті, журналі) -
17 грохать
несов.; сов. - гр`охнуть1) грю́кати, грю́кнути и усилит. грюкону́ти; гря́кати, гря́кнути, гу́ркати, гу́ркнути, тара́хкати, тара́хнути, торо́хкати и торо́хати, торо́хнути, тра́хкати, тра́хнути, гро́хати и гро́хкати, гро́хнути и усилит., грохону́ти; (громыхать, громыхнуть) гри́мати, гри́мнути, несов. усилит. гримкоті́ти, грюкота́ти, грюкоті́ти2) (сов.: бросить, уронить с грохотом) тара́хнути, тра́хнути, хря́снути, хря́пнути, хрьо́пнути, бебе́хнути, бря́знути, ге́пнути, гри́мнути -
18 play
[pleɪ] 1. n1) гра; заба́ваout of play — по́за гро́ю
2) аза́ртна гра3) п'є́са, дра́ма; виста́ва, спекта́кльto go to the play — іти́ до теа́тру
4) мане́ра гри5) ді́я, дія́льністьto come into play — поча́ти ді́яти
in full play — в ді́ї; в ро́зпалі
6) свобо́да, во́ля, про́стірto give free play to one's imagination — да́ти во́лю свої́й уя́ві
7) перели́ви, граplay of the waves — пле́скіт хвиль
8) рух9) тех. зазо́р; люфт; ві́льний хід; хита́ння (частини механізму, приладу)••a play upon words — гра слів, каламбу́р
in play — жартома́
2. vfair play — че́сність
1) гра́ти(ся), пустува́ти; розважа́тисяto play tennis — гра́ти в те́ніс
2) гра́ти в аза́ртні і́гри3) вико́нувати ( музичний твір)4) гра́ти на музи́чному інструме́нтіhe plays the violin — він гра́є на скри́пці
to play the fool — кле́їти ду́рня
6) гра́ти (в кіно, театрі)7) пожартува́ти; розігра́тиto play a trick on smb. — обдури́ти кого́сь
8) розм. ді́яти, роби́тиto play fair — роби́ти (ді́яти) че́сно
to play foul — шахраюва́ти
to play false — зра́дити ( когось); поки́нути в біді́
9) годи́тися для гри, бу́ти в га́рному ста́ніthe piano plays well — у цьо́го роя́ля га́рний звук
10) пу́рхати; танцюва́ти11) перелива́тися; мигті́ти; гра́тиa smile played on his lips — на його́ вуста́х гра́ла по́смішка
12) ві́льно ру́хатися; прихо́дити в рух; іти́ (про машину, механізм)13) приво́дити в ді́ю; пуска́тиto play a record — ста́вити платі́вку
14) би́ти ( про водограй)15) спрямо́вувати (світло тощо; на щось - on, over, along); обстрі́лювати (on, upon)to play guns upon the fort — обстрі́лювати форт
16) роби́ти хід, ходи́ти (шашкою, картою)17) прийма́ти в гру ( гравця)18) спорт. відбива́ти, подава́ти ( м'яч)19) діал. страйкува́ти•- play around
- play off
- play on
- play up
- play up to••to play smb. up — дражни́ти, чіпля́тися
to play one's card well — ви́користати обста́вини найкра́щим чи́ном
to play for time — намага́тися ви́грати час
to play one's hand for all it is worth — пусти́ти в хід усі́ за́соби
to play politics — вести́ політи́чну гру
to play ball амер. — співпрацюва́ти
-
19 аналітична філософія
АНАЛІТИЧНА ФІЛОСОФІЯ - два пов'язані між собою напрями у філософії: логічний позитивізм та, як його суттєво видозмінене продовження, - лінгвістична філософія. Лінгвістичну філософію можна розглядати як певне відгалуження від логічного позитивізму, оскільки після її появи деякі з логічних позитивістів залишалися вірними основному духові логічного позитивізму. Хронологічні межі А.ф. - поч. 20-х - 60-ті рр. XX ст. У ширшому та вільнішому значенні висловом "А. ф." позначають таку тенденцію сучасної філософії, в якій існує підвищена увага до способу висловлювання думки, до аналізу та уточнення значень і смислів. Одним із перших джерел логічного позитивізму стали філософські праці Рассела "Наше знання зовнішнього світу" та "Філософія логічного атомізму". Рассел, заперечивши ідеалістичну онтологію Вредлі (духовна єдність буття), прийняв плюралістичну онтологію: першоелементами всього існуючого в його онтології є різнорідні види буття - такі, як ознаки та відношення. Ці першоелементи доступні досліднику у вигляді "фактів": Рассел не вважав їх ні ідеальними (суб'єктивними), ні матеріальними, а нейтральними. Тому свою концепцію він називав також терміном "нейтральний монізм". Другим засновником ідей логічного позитивізму був Вітгенштайн, який у 1921 р. опублікував "Логіко-філософський трактат", що став своєрідною програмою для логічного позитивізму. Висловом "логічний позитивізм" у його вузькому значенні позначають філософію Віденського гуртка, який виник у Відні на поч. 1920-х рр., і до якого входили Карная, Шлік, Нейрат, Фейгл та Вайсман. Висловом "лінгвістична філософія" позначають досить широкий філософський рух, започаткований у 30-х рр., основними центрами якого стали Кембридж та Оксфорд. Лінгвістичну філософію переважно важають варіантом А.ф. (хоча іноді її протиставляють А.ф., звужуючи поняття останньої до традиції логічного позитивізму). Засновником лінгвістичної філософії вважають "пізнього" Вітгенштайна, який переглянув свою філософську концепцію, сформульовану в "Логіко-філософському трактаті", і обґрунтував принципово відмінну від попередньої філософську концепцію. У розробці своїх нових ідей він зазнав деякого впливу "неореалізму" Мура, що ґрунтувався на реабілітації "здорового глузду". У цій праці зазнає принципового перегляду теорія значення і ставлення до повсякденної мови. Суть нової концепції полягала в тому, що значення не є предметом (як було прийнято в концепції іменування), а способом застосування висловів. Вітгенштайн, розрізняючи (слідом за Сосюром) мову і мовлення, показував це на прикладі гри в шахи: правила гри в шахи - це мова, а ті партії, які розігрують гравці, - мовлення. Звичайно, самі правила виникли в процесі гри і в результаті домовленості щодо правил використання фігур, але позаяк вони виникли, то з'явилася й різниця між самими правилами і їх використанням. Розуміння значення як способу застосування означало принципову зміну у філософській семантиці - перехід від т. зв. "реалістичної" семантики до прагматичної. У семіотиці прагматика, таким чином, мала включати також семантику. З цього погляду відкидалися деякі з принципів логічного позитивізму - передусім емпіричний фундаменталізм разом з принципом емпіричної верифікації. Метафізика та філософія ставали одним із можливих видів мовних ігор. Звичайна мова відтак більше не оцінювалась як недосконала (у порівнянні з штучною символічною мовою, пристосованою для логіки і математики). Оскільки первинною мовою була безперечно звичайна мова (адже штучні спеціальні мови виникли на її основі), то шляхом для з'ясування значення тих чи тих термінів може бути з'ясування тих первинних значень повсякденної мови, на основі яких був введений певний термін. Значення того чи того терміна потрібно розглядати з погляду історії його використання. Це пояснює те місце, яке в лінгвістичній філософії зайняла повсякденна мова та аналіз повсякденного застосування висловів для виявлення (часто прихованих, неусвідомлених) значень. Тому лінгвістична філософія має ще іншу паралельну назву - "філософія звичайної мови".В. Лісовий -
20 cog
1) обман, шахрайство; шахрайство під час гри в кості2) ошукувати; шахраювати під час гри в кості
См. также в других словарях:
Гри — Гри, Мара Мара Гри Мария Владимировна Якубович (Гринберг) Дата рождения: 1894 год(1894) Дата смерти: 1975 год(1975) … Википедия
ГРИ — генератор распределитель импульсов Источник: http://vks.belpak.by/library/ats/kvant/diction.htm ГРИ Геолого разведочный институт геол., образование и наука ГРИ Государственный радиевый институт образование и наука … Словарь сокращений и аббревиатур
ГРИ — (гарантия риска инвестиций) гарантия риска капиталовложений, направленных за рубеж. Гарантируется, как правило, государством в случае капиталовложений в общественно государственный сектор другой страны. Словарь финансовых терминов … Финансовый словарь
гри-блё — gris bleu. Серо голубой. Круглые столики в бархате, в нежных гри блё; здесь хрустальные блюдца с петифурами. Белый Между двух револ. 111 … Исторический словарь галлицизмов русского языка
гри — Vin Gris. Французское название для розовых вин * * * (Источник: «Объединенный словарь кулинарных терминов») … Кулинарный словарь
гри — I. ГРИ I gris m. Серая масть, лошадь серой масти. Ганшина. Лошадь. 1927. Потапов Жаргон. Ср. Серко. II. ГРИ II gris adj. Серый цвет. Шведу, барону Боргстрому .. только бронзовый тон бороды нарушал комбинацию блан нуар гри ; весь нуар , гри штаны; … Исторический словарь галлицизмов русского языка
Гри — см. Гарантия риска инвестиций (Гри) … Терминологический словарь библиотекаря по социально-экономической тематике
Гри-гри — Гри гри: Гри гри (устройство) приспособление для организации страховки и скоростного спуска. Гри гри (талисман) талисман … Википедия
гри-бискр — Белый гри бистр? Вдруг все пойдет так, что покажется: некий декоратор стал подмалевывать события жизни, чтобы они окрасились здесь гри перль, там гри бискр. Белый Между двух револ. 432. Какая то .. прошла с кавалером в визитке гри бискр.., ей… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
гри-гри — сущ., кол во синонимов: 2 • приспособление (101) • талисман (10) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
гри-ан-пусьер — gris en poussière. Бацилла душевная туберкулеза летает невидимо там, где сидят двадцать Сен и утонченно переливаются из гри де перль в свое гри ан пусьер , глядь средь них двадцать первый сидит персонаж писателя Федора Сологуба, его недотыкомка… … Исторический словарь галлицизмов русского языка