Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

узки

  • 1 лезть

    1) лізти, (взлезать) вилазити, вилізати, злазити куди, на що, по чому; (карабкаться) дертися и дратися (деруся, -решся), видиратися, здиратися, пнутися и п'ястися (пнуся, пнешся), спинатися, (цепко) драпатися куди, на що; (слезать) злазити, злізати з чого, куди, у що; (переть) перти (пру, преш), пертися, пхатися куди, до чого, у що; срвн. Лазить и Взбираться. [Серед ліса стоїть дуб,- давай по нім лізти (Рудан.). Знову лізуть на сонце важкі, розтріпані хмари (Коцюб.). Наївся дурману та й дереться на стіну (Богодухівщ.). П'явсь, п'явсь на ту гору - не зопнеться (Чуб. I). Наймички регочуться, аж на комін спинаються (Н.-Лев.). Лядські господарі почали пертися на узграниччя всіма способами (Куліш)]. Лезть на дерево, на кровлю - лізти, ви[з]лазити, дертися, ви[з]диратися, пнутися на дерево, на покрівлю. Лезть на стену (в прям. и перен. знач.) - лізти (дертися и т. п.) на стіну. Лезть с дерева - лізти (злазити, злізати) з дерева. Лезть на четвереньках - рачки лізти, рачкувати. [Струк рачкував за їм здалека (Грінч.)]. Лезть в воду - лізти у воду. Лезть в бары, в начальство и т. п. - пнутися или п'ястися, лізти в пани, в начальники, на панську лінію гнути, (грубо) пертися, пхатися, микатися куди, до чого, у що. [Забагатіли, в пани пнуться (Слов'яносерощ.). П'явся до гетьманування на Україні (Куліш). В слов'янофіли так і претесь (Шевч.). У начальство він не пхається (Грінч.). Коли не піп, не микайся в ризи (Приказка)]. Куда ты -зешь? - куди ти лізеш, пнешся? (грубо) куди ти пхаєшся (прешся)? [Куди ти прешся,- і без тебе тісно (Л. Укр.)]. Не лезь в чужое дело - не втручайся (не вмикуйся) до чужої справи; не пхай носа до чужого проса (Номис). Лезть (приставать) к кому - лізти, в'язнути, чіплятися до кого. Лезть к горлу, с ножом к горлу к кому - з короткими гужами приставати до кого; срвн. Приставать 4. Лезть в драку - лізти, сі[и ]катися, соватися, сукатися з кулаками (з ножем и т. п.) до кого. [Чого до мене з ножакою сикаєшся? (Куліш). Кричав, совався з кулаками (Н.-Лев.). Не билася я, а вони сукалися з кулаками, а я одпихалась (Переяславщ.)]. Лезть в голову - лізти в голову, лізти (сунутися, спадати) на думку, на мислі, (фам.) пертися в голову. [Лізе на думку, наче злодій до скрині (Кон.). Такі все дурниці лізуть (спадають) на думку (Харківщ.). Їх лиця раз-у-раз сунулися мені на думку (Франко). Однісінька влізлива думка так і преться в голову (Крим.)]. Ему ничто не -зет в голову - його голови ніщо не держиться; йому до голови нічого не впхаєш (не втовчеш). Он сам в петлю -зет - він самохіть у петлю лізе (пнеться), він сам собі зашморг на шию накидає. Сапоги узки, не -зут на ногу - чоботи вузькі, не налазять на ногу. Шапка не -зет на голову - шапка не налазить на голову. Из кожи лезть - рватися (видиратися) з шкури; Срвн. Кожа. [Роблю, аж із шкури видираюся (Звин.)]. Он в карман за словом не -зет - він язика не в кешені ховає, він по слово до кешені не лізе;
    2) а) (о волосах, мехе) лізти, вилазити. [Після тифу коси вилазять, лізе й лізе і кіска отака зостанеться (Борзенщ.)]; б) (о ткани) лізти, розлазитися. [Крам гнилий: так і лізе (розлазиться) в руках (Полтавщ.)].
    * * *
    1) лі́зти; ( взбираться наверх) вила́зити, виліза́ти; ( с трудом) де́ртися, дра́тися; ( налезать) нала́зити
    2) ( во что - вмешиваться) лі́зти (в що); ( приставать) сі́катися, сучи́тися (до кого)
    3) (выпадать; расползаться) лі́зти; (о волосах, шерсти) вила́зити, виліза́ти; (о ткани, коже) розла́зитися, розліза́тися

    Русско-украинский словарь > лезть

  • 2 подъём

    1) действ. - см. Поднимание, Поднятие. -ём на гору - схід на гору. -ём воды в реке - прибування, прибуття, підходження води в рі(ч)ці. -ём культуры, промышленности, культурный -ём - піднесення культури, промисловости, культурне піднесення. -ём духа, чувств - піднесення (зворушення) духу, почуваннів. Моменты высокого -ёма - хвилі високого піднесення (Єфр.). Испытывать -ём духа - (описат.) рости вгору, душа росте вгору в кого, світ підіймається вгору кому;
    2) (отлогая возвышенность, подъём на гору) узвіз (-возу). [Боричів узвіз. Шлях здіймався вгору довгим узвозом];
    3) (сборы в путь, выезд, выступление) рушання. Деньги на -ём - подорожні гроші, подорожнє (-нього), кошти на подорож. Лёгок на -ём - швидкий рушати, ворушний, рухливий. Он тяжёл на -ём - важко йому рушати (зрушити);
    4) (ноги, сапога) підйом (-му) (ноги, у чоботі), (сапога) підбиття (у чоботі). Сапоги с большим -мом - зазо[у]висті чоботи. Сапоги узки в -ме - чоботи тісні на підйомі (на підбитті);
    5) (рычаг) підойма, (для поднимания воза) важниця; см. Рычаг;
    6) (ухват) рогач (-ча);
    7) (домкрат) лівар (-ра); см. Домкрат;
    8) (мера, высота, на сколько что-л. поднято) підвищення;
    9) в -ём (вподъём) кому (под силу) - під силу кому, саме враз кому.
    * * *
    1) ( действие) підніма́ння, підійма́ння, (оконч.) підняття; ( восхождение на гору) схо́дження
    2) ( взвоз) узві́з, -во́зу
    3) (быстрый рост; воодушевление) підне́сення
    4) (ноги, обуви) підйо́м
    5) ( сигнал) побу́дка
    6) ( подъёмник) техн. підійма́ч, -а; ( рычаг) ва́жіль, -желя, підо́йма
    7) лингв. підне́сення, підняття́

    гла́сный сре́днего подъёма — голосни́й сере́днього підне́сення (підняття́)

    Русско-украинский словарь > подъём

  • 3 шаг

    1) крок, -у, сту́пінь и ступі́нь, -пеня

    в шагу́ узки́ — ( о брюках) вузькі́ в ході́

    идти́ (шага́ть) \шаг г в \шаг с кем — іти́ (ступа́ти, крокува́ти) [нога́] в но́гу з ким

    сби́ться с ша́га — зби́тися з ноги́

    с пе́рвого ша́гу — від са́мого поча́тку

    2) (движение в темпе ходьбы; поступь) хода́, хід, род. п. хо́ду, по́ступ, -у, ступа́

    черепа́шьим ша́гом — черепа́шачою ходо́ю

    3) (перен.: действие, поступок) крок; (мера, мероприятие) за́хід, -ходу
    4) техн. крок, ві́дстань, -ні

    \шаг винта́ — крок (відстань) гвинта́

    Русско-украинский словарь > шаг

См. также в других словарях:

  • В боярский двор ворота широки, да вон узки. — (о кабале). См. ЗВАНИЯ СОСЛОВИЯ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • УЗКИЙ — УЗКИЙ, ая, ое; узок, узка, узко и узко, узки и узки; уже. 1. (узко). Небольшой в ширину, в поперечнике. Узкая улица. Узкое место (перен.: о трудностях в осуществлении чего н.). 2. (узко и узко). Меньший в ширину, чем нужно. Туфли узки. Коридор… …   Толковый словарь Ожегова

  • УЗКИЙ — УЗКИЙ, тесный в ширину, как короткий говорят о длине, ·противоп. широкий, просторный; узкий говорят о внешнем поперечном размере, к о внутреннем просторе. Улицы узки, двоим рядом не проехать. Эта лента узка, найдите пошире. Рукава узки. Узкий тес …   Толковый словарь Даля

  • паузка — паузка, паузки, паузки, паузок, паузке, паузкам, паузку, паузки, паузкой, паузкою, паузками, паузке, паузках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • узкий — узкий, кратк. ф. узок, узка, узко и допустимо узко, узки и узки; сравн. ст. уже. В знач. «меньшего по ширине размера, чем требуется» употр. обычно кратк. ф. Платье ей узко. Ботинки ему узки …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • Константинополь — I (греческ. Κωνσταντινουπολις, древ. Βυζαντιον, латинск. Byzantium, древне русск. народн. Цареград, серб. Цариград, чеш. Cařihrad, польск. Carogród, турец. Станбол [произн. Стамбул или Истамбул], арабск. Константинийэ, итал. простонародное и у… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Северо-Американские Соединенные Штаты* — (United States of America, Etats Unis, Vereinigte Staaten von Nord America) федеральная республика в Северной Америке, между 24° 30 и 49° сев. шир., и 66° 50 и 124° 31 зап. долг. (по Гринвичу), тянется от Атлантического до Тихого океана и… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Трансильвания — иначе называемая Седмиградьем, Седмиградской землей или областью (латинск. Transilvania, мадьярск. Erdély, немецк. Transylvanien, Siebenbürgen, румынск. Ardealu, чешко словенск. Sedmihrády, Sedmihrádsko, пол. Sedmiogród) область бывшего… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Труд-рукоделие — в общепринятом смысле обозначает ручную работу, производимую женщинами помощью разных орудий, как то: иголки, прутков[Металлических, деревянных и костяных.], спиц [Металлических, деревянных и костяных.], крючка [Металлических, деревянных и… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Северо-Американские Соединенные Штаты — I (United States of America, Etats Unis, Vereinigte Staaten von Nord America) федеральная республика в Северной Америке, между 24° 30 и 49° сев. шир., и 66° 50 и 124° 31 зап. долг. (по Гринвичу), тянется от Атлантического до Тихого океана и… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Введение —         Шестого июля 1847 года в гавани Триеста, у пристани Моло Гранде, стоял большой почтовый пароход Мамудие , готовый к отплытию на восток. Был четвертый час пополудни. Из трубы парохода уже клубился черный дым, но кишевшая народом палуба все …   Жизнь животных

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»