-
1 узаконювати
enable, (в т. ч. народження) legitimize, provide by law -
2 узаконювати
= узаконитиto legitimate, to legitimatize, to legalize -
3 узаконювати
= узако́нити, узаконя`тиузако́нивать, узако́нить -
4 узаконювати
დაკანონება -
5 узаконювати становище
( когось) legitimize positionУкраїнсько-англійський юридичний словник > узаконювати становище
-
6 узаконювати шлюб
-
7 узаконювати щось
provide for smth. by law -
8 დაკანონება
узаконювати -
9 legitimere
узаконювати -
10 lovfæste
узаконювати -
11 lovliggøre
узаконювати -
12 uprawomocniać
узаконювати -
13 legitimize
узаконювати (в т. ч. народження), легітимізувати- legitimize position
- legitimize homosexual marriage -
14 legitimize homosexual marriage
English-Ukrainian law dictionary > legitimize homosexual marriage
-
15 legitimize marriage
-
16 legitimize position
-
17 provide for smth. by law
-
18 legitimatize
v1. узаконювати, легітимувати- to legitimatize dictate узаконювати диктатуру- to legitimatize international brigandage узаконювати міжнародний бандитизм -
19 enable
v2) робити можливим; полегшувати3) робити придатним4) юр. уповноважувати5) юр. узаконювати; надавати юридичного статусу* * *v1) давати ( кому-небудь) можливість або право ( що-небудь зробити)2) уможливлювати; створювати можливість, полегшувати3) icт. робити придатним4) юp. уповноважувати5) юp. узаконювати, надавати юридичний статус6) дозволяти; розблокувати; включати -
20 legalize
v1) узаконювати; легалізувати2) надавати законної сили; засвідчувати* * *vузаконювати; легалізувати; надавати сили закону; засвідчувати
См. также в других словарях:
узаконювати — юю, юєш і рідко узаконя/ти, я/ю, я/єш, недок., узако/нити, ню, ниш, док., перех. Надавати чому небудь сили закону, охоплювати, підтримувати що небудь законом. || перен. Уводити в загальний обіг; вважати правильним, погоджуватися з чим небудь … Український тлумачний словник
узаконювати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
декретувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Установлювати що небудь декретом; узаконювати … Український тлумачний словник
затверджувати — ую, уєш, недок., затве/рдити, джу, диш, док. 1) перех. Схвалювати що небудь, вважати остаточно вирішеним. || Узаконювати що небудь, надаючи юридичної сили якійсь постанові, рішенню і т. ін. || кого ким. Санкціонувати призначення, обрання кого… … Український тлумачний словник
канонізувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. 1) церк. Робити каноном (у 1 знач.). || Зараховувати до числа святих. 2) перен., книжн. Визнавати кого , що небудь непохитно авторитетним, єдино законним і незмінним зразком; узаконювати … Український тлумачний словник
легалізувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. 1) Переводити на легальне становище. 2) Надавати законної сили; узаконювати … Український тлумачний словник
легітимізувати — у/ю, у/єш, недок. Визнавати законним, узаконювати … Український тлумачний словник
скріплювати — юю, юєш і скріпля/ти, я/ю, я/єш, недок., скріпи/ти, скріплю/, скрі/пиш; мн. скрі/плять; док., перех. 1) чим і без додатка. З єднувати одне з одним, приєднувати одне до одного. || Об єднуючи окремі частини, робити щось цілісним, монолітним. ||… … Український тлумачний словник
узаконити — див. узаконювати … Український тлумачний словник
узаконювання — я, с. Дія за знач. узаконювати … Український тлумачний словник
узаконюватися — юється і рідко узаконя/тися, я/ється, недок., узако/нитися, иться, док. 1) Набувати сили закону. || Входити в загальний обіг, вважатися правильним. 2) тільки недок. Пас. до узаконювати … Український тлумачний словник
