-
21 John-go-to-bed-at-noon
nквіти, що закриваються удень -
22 afternoon
I n1) час після полудня; години від полудня до заходу сонцяin the afternoon — удень, після полудня
2) остання, більш пізня частина ( чого-небудь)II aденний; який відбувається між полуднем, заходом сонця -
23 afternoons
adv; амер.удень, у другій половині дня -
24 beauty sleep
1) сон удень2) перші години сну ( до напівночі) -
25 by
I a2) другорядний, необов'язковийII adv1) мимо2) близько, поруч3) убік4) надає дієсловам to put, to set, to lay значення відкладати5) aмep. усередину, у дім6) заст. крім тогоby and by — незабаром; заст. негайно; відразу
by and large — aмep. загалом кажучи
III prepby the by — до речі, між іншим
1) у просторовому значенні вказує на місцезнаходження поблизу чого-небудь біля, поруч, при, на рух повз або уздовж предмета мимо; уздовж рух, проходження через який-небудь пункт через2) у часовому значенні вказує на наближення до якого-небудь строку або обмеження яким-небудь строком до, на, під ( кінець)by the time that... — на той час, коли... протягом
3) указує на діяча ( часто після дієслова в пасиві); за відсутності дієслова передається орудн. відмінком, a; тж.; poд. відмінком засіб, знаряддя за допомогою; передається тж. орудн. відмінком4) указує на спосіб пересування, пересилання е т. п. по, на; передається тж. орудн. відмінкомby bus — автобусом характер дії, умови або супровідні обставини, за яких вона відбувається; у сполученні з іменником часто передається прислівником
5) указує на особу, в інтересах або на користь якої відбувається дія стосовно6) указує на відповідність чому-небудь або співвіднесеність із чим-небудь по, з, за, підby your permission — з вашого дозволу батьківство, рідко материнство від
7) указує на міри ваги, довжини, об'єму, за якими здійснюється продаж на, по; передається тж. орудн. відмінкомby the piece — поштучно; строк наймання або спосіб оплати to pay by the month платити щомісячно
8) указує на причини, джерело від, з, поby far, by much — набагато множник або дільник на
six divided by two — шість, поділене на два віднесення суми в кредит рахунку на, в
10) в адресах, назвах населених пунктів з11) указує на відхилення стрілки компаса або рух на північ, південь мop. з диферентомby the stern — з дифферентом на корму; на кормі; кормою вперед вiйcьк. виражає команду
12)by dint of — шляхом, за допомогою ( чого-небудь)
13) один, без сторонньої допомоги -
26 day
n1) деньday of rest, day off — вихідний день; день, денний час
broad day — день, удень
break of day — світанок; схід сонця; робочий день
day's takings — щоденний виторг; певний день, певне число; ( календарна) дата
days in court — юp. дні судових засідань
2) день, добаlunar day — місячний день;; місячна доба
3) вирішальний день; битва, бій4) часто pl час, ера, епохаin days to come — у майбутньому; період, строк, пора
some day — коли-небудь; найближчим часом
to the present day — дотеперat some future day — у майбутньому; як-небудь днями
days of grace — кoм. пільговий строк
lay days — кoм. строк навантаження е розвантаження судів
5) pl дні життя, життя; певний період життя, пора6) пора розквіту, процвітання7) гeoл. денний шар, денна поверхня8) acтp. період обертання небесного тіла black-letter day буденний день -
27 days
advудень, у денний час -
28 forty winks
2) короткий час; хвилинка -
29 nap
I n II vздрімнути; дріматиIII n1) тeкcт. ворс; начіс; ворсова, ворсована тканина; тканина з начосом2) пушок ( на персику); пухнаста поверхня3) cл. капелюхIV v; текст.ворсити, ворсуватиV n VI сл. VII nнатяк, порада, відомості, отримані приватно (особл. на перегонах)VIII vнадавати приватну інформацію (особл. указувати можливого переможця на перегонах)IX vполивати соусом; заправляти ( готову страву) -
30 snooze
I [snuːz] n II [snuːz] vздрімнути; ледарювати, байдикувати -
31 this
[pis]1) pron (pl these) А dem2) цеthis is a free country — це вільна країна; це, цього; от що
this is where he lives — от де він живе, він живе (от) тут; у протиставленні that це
will you have this or that — є ви хочете цього або тогоє; це; ну е ну, от
this is the time to speak — зараз самий час висловитися; прийшов час сказати все; от коли потрібно все сказати; у сполученні із прийменником це місце, тут
3) останнє ( із двох вищезгаданих); другеdogs are more faithful animals than cats- these attach themselves to places and those to persons — собаки більше віддані тварини, чим кішки: перші /вони/ звикають до людей, тоді як останні - до місця Б iм. такий-то
I don't want the opinion of Mrs. This or Mrs. That — мене не цікавить думка ( пані) такої-то або (пані) такої-то В пpикм.
4) цей, ця, цеin this place — в цьому місці; тут
this morning [afternoon] — сьогодні ранком [удень]
one of these days — ( як-небудь) днями [порівн. тж. О]
this day last [next]year — в цей самий день у минулому [майбутньому]року; нинішній; діючий; чинний
this prime minister — чинний прем'єр-міністр; у протиставлення that той, та, те ; ( ох вже) цей, ( ох вже) ця
what's all this noise — є що це (ще) за шумє; що тут ( таке) відбуваєтьсяє; у сполученні з
here — звичн. ось це,
5) часто в сполученні із власним ім'ям зневаж. цей, ця, цеthis /these/ three weeks — ці ( останні) три тижні
I have not seen her this long time — я не бачив її вже давно [порівн. тж. Г]; ці ( найближчі)
I shall not be ready this half hour — я ще не буду готовий у найближчі півгодини Г присл, так; настільки
this high — от такої висоти
this far — ось до цього місця
this long — ось такої довжини [порівн. тж. В 3, 1]
this much — скільки-то
this much, that the thing is absurd — я принаймні знаю, що це абсурдthis and that — так, так, те е се той або інший
speaking of this and that — говорячи про те, про се /про те, про інше/
this way and that — туди е сюди; так чи інакше
like this — так, от так; у такий спосіб
before this — колись, раніше
with /at, upon/ this — при цьому, сказавши це, з цими словами
with /at/ this he got up and went out, — тут /, потім, з цими словами/ він встав та вийшов
in these days y — наші дні [порівн. тж. В 1, 7]
this is Mr. Smith — дозвольте відрекомендувати вам пана Смита
-
32 день
день (р. дня), (ум. деньок, деньочок: ув. днище), днина (ум. днинка, днинонька; почти без мн. ч.). [Не все деньок, буває і днище. Їв разів із п'ять на днину. У суботу на годинку, у неділю на всю днинку. Днинонька погожа (Крим.)]. Присутственный, неприсутственный день - урядова, неурядова днина. Белый день - білий день, (реже) старий день. [Співають, а надворі вже старий день (Свидн.)]. День наступает - дніє. День-денской - увесьденечки, день-денечки, день-денно, увесь день, цілісінький день. Днём - удень. В тот день - того дня. На тех днях - тими днями. [Сталося тими днями]. На днях - цими днями. На следующий день - навзавтра, другого дня. [Навзавтра, як розвидніло, пішов до моря]. Третьего дня - позавчора, завчора, передучора. В один из дней - одного дня. [Сидів я, одного літнього дня, в своїй кімнатці (Крим.)]. В день, в течение дня - денно, за день. [Яка яма давала дві, а яка й по п'ять бочок денно (Франко)]. В продолжение целого дня - через цілісінький день, протягом цілої днини. [Окроме сухого хліба через цілісінький день нічого не побачить (Квітка)]. День идёт за днём - день по дню минає. В течение одного и того же дня - тієї самої днини, обидень, обиденкою, обіддень. [Я обиденкою справлюсь: уранці поїду, а на ніч і додому. Як обіддень хочеться із'їздить у Борзну, дак устаю удосвіта. Мені трапилося бачити, як обидень ховали дочку й матку]. Сделанный в один день - обиденний. [Щоб зловити відьму, треба зробити обиденну борону]. Продолжающийся целый день - цілоденний. Несколько дней - скількись день. На несколько дней (об отпуске, поездке и т. п.) - кількаденний. В течение первых дней - у перших днях. Изо-дня-в-день - день крізь день, день-у-день, день при дневі. Со дня на день - день одо дня, з днини на днину (на другу). День за днём - день по-за день, день за день. [День по-за день - так і пропала справа]. Каждый день - що-дня, що-день, день-у-день. С каждым днём - з кожною дниною, від дня до дня. [А тимчасом від дня до дня Соломон мудрився (Рудан.)]. Каждые два, каждые три дня - що-два дні, що-три дні. Спустя два-три дня - за два дві, за три дні, по двох, по трьох днях. По сей день - по сюю днину, понині, аж досі, дотепер. Проводить, провести день - днювати, переднювати, день з(о)днювати. Рабочий день - робочий день. Четверть рабочего дня - опруг. [З ранку до снідання - опруг, до обід - другий, до полудня - третій, до вечора - четвертий]. Чорный день - чорний день, скрутний (сутужний) час. [Про гроші про чорний день вона ніколи не дбала (Мирн.)]. Красные дни - ясні (гарні) дні, (только перен.) розкоші. День без росы - суховень (р. -вня). Добрый день (приветствие) - добридень. [На добридень вам!]. Желать доброго дня - на день добрий (на добридень) давати, на добридень поклонитися.* * *день, род. п. дня; (преим. в знач. "денёк") дни́на -
33 кукарекать
кукарекнуть кукурікати, кукурікнути. [Удень спить, а вночі кукурікає (Номис). Зморозь того когутика, нехай не кукуріче (Чуб.)].* * *несов.; сов. - кукар`екнутькукурі́кати, кукурі́кнути -
34 пропадать
пропасть1) см. Деваться, деться, -дать, -пасть совершенно, окончательно - запропадати(ся), запропасти(ся). -пасть бесследно - пропасти без вісти, загинути й сліду не кинути, (опис.) піти з(а) вітром, за водою; наче лиз злизав кого, що; наче корова язиком злизала кого, що; (шутл. о человеке) пропав яв пес у ярмарок;2) (гибнуть) пропадати пропасти, гинути, загибати, загинути, занапащатися, занапаститися, зводитися, звестися. [Хай праця людська не гине марно (Коцюб.). Скільки добра загибає (Коцюб.). Буду робить, буду годить, то і в чужих людей не загину (Пісня). Літа мої молодії марно пропадають (Пісня). Що минуло, те пропало (Франко). Занапащається за нелюбом мій вік молоденький]. -дёт всё имущество - загине (пропаде, поляже) все добро (майно). [Не покину Батурина - все добро поляже: і двірок мій мурований, і млини крилаті, і запаси великії (Рудан.)]. Пропади оно! - нехай воно зведеться! [Не прядеться, нехай воно зведеться]. Не -дёт! - не пропаде! Не де дінеться] -пало всё! - пропало все! Все пішло марно! Пропащі світи! [З тієї ляхівка вийшла, а сей москалем став. Пропащі світи! (Свидн.)]. -дать, -пасть попусту - марнуватися, змарнуватися, пусто йти, піти. [Господарство марнується (Неч.-Лев.). На панщині робить, а свої дні дома й так ідуть пусто (Г. Барв.)]. -пасть (испортиться), валяясь без присмотра - звалятися. [Не зносилася ця свита, а звалялася];3) (исчезать) зникати, зник(ну)ти. [Удень її ми не бачили; робила при панії, а ввечері знов зникла (М. Вовч.). Де-ж видно се, що зникла наша сила? (Грінч.)]. Он -пал у меня из глаз - він зник мені з очей. У меня -пала охота - у мене зникло бажання. Он -пал в толпе - він зник у юрбі (у стовпищі);4) (гибнуть, дохнуть) гинути, згинути, згиб(ну)ти, пропадати, пропасти, (пренебр.) ґиґнути, (з)слизнути; (о мног.) погинути, попропадати, послиз(ну)ти; (о всех) вигинути (до ноги, до решти); (только о домашн. скоте) (диал.) дейкатися, подейкатися. [Як пішов на заробітки, то там і згиб: казали, що втоп ніби-то. Вигинула вся худоба з сибірки. Оце у нас падіж був - скот усе дейкався, поки ввесь передейкався (Київщ.). Квіти погинули з морозу. Народній ворог зслиз (Куліш). Злії духи, так як мухи, всі уже послизли (Кіев. Стар.)]. -пал бы я - загинув-би я; було-б по мені. -ду я - буде по мені. [Як не буде миленького, то буде по мені (Пісня)]. Либо пан, либо -пал - куць виграв, куць програв (Ном.); або здобути, або вдома не бути. -пал ни за что - пропав за ніщо, пропав ні за цапову душу, пропав ні за собаку. -пади (пропадай) он! - хай він згине (зслизне)! Пропади ты (пропадом)! чтоб ты пропал! - щоб ти зслиз! Бодай ти нагло зслиз! Нехай тебе лизень лизне (злиже)! Бодай тебе з корінням вигладило! Щоб ти приймом пропав! Нехай за тобою заклекоче! Щоб ти тямився! Пропавший (исчезнувший) - пропалий, запропащий, запропащений, зниклий. [Треба шукати запропащого хлопця (Корол.). Запропащена грамота нарешті знайшлася (Н. Рада)].* * *I несов.; сов. - проп`астьпропада́ти, пропа́сти и попропада́ти; (несов.: потеряться) запропасти́тися; ( исчезать) зника́ти, зни́кнути и зни́кти; ( гибнуть) ги́нути и загиба́ти, загина́ти и зги́нути, погиба́ти, поги́нути и пога́бнути, несов. занапасти́тисяIIпа́дати [ці́лий день] -
35 кӱндӱз
денна пора, день, удень ВН-К, СК; эт'и йеҗе бир кӱндӱз анем ағлады мати моя плакала дві ночі й цілий день ВН; не кӱнӱм кӱндӱздӱр не йеҗем харе ні день для мене не ясний, ні ніч не темна Г, СЛ; див. кӱп (п) е-кӱндӱз. -
36 эйал-бейал
СК, эйан-бейан Г тудисюди; эғян-бейан (=эйан-бейан) туди-сюди Г; кӱндӱз эйанбейан, йеҗе дӱш олсун Г, кӱндӱз эйал-бейал, д'еҗе дӱш д'ибик СК удень іще так-сяк, а вночі — як мара.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
удень — [ўде/н ] = вдень присл … Орфоепічний словник української мови
удень — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
зудень — з удень, з удня … Русский орфографический словарь
студень — ст удень, дня … Русский орфографический словарь
Пасха в народной традиции — Великдень … Википедия
денно — присл., діал. 1) Щодня, щоденно. 2) За робочий день. •• Де/нно [і] ні/чно удень і вночі … Український тлумачний словник
добрий — а, е. 1) Який доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до людей; доброзичливий; прот. лихий, поганий. || до кого і без додатка. Привітний, лагідний у взаєминах. || у знач. ім. до/брий, рого, ч. Той, хто доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до… … Український тлумачний словник
обід — I обід о/бода, ч. 1) Зовнішня частина колеса, звичайно обведена шиною. || Зовнішня частина круглого або циліндричного предмета. || Обруч, залізне кільце, що його набивають для скріплення круглого або циліндричного предмета; рихва. 2) Те саме, що… … Український тлумачний словник
покривайло — заст. і покрива/ло, а, с. 1) Шматок тканини, яким покривають кого , що небудь. || Легке накриття (пікейне, шовкове, в язане і т. ін.), яким звичайно покривають постіль удень. || Легкий жіночий одяг у вигляді накидки, що покриває голову і плечі.… … Український тлумачний словник
попряхи — рях, мн., етн. Сходини дівчат і молодиць удень у родичів чи в сусідів, де прядуть або виконують якусь іншу роботу … Український тлумачний словник
серед — прийм., з род. в. Сполучення з прийм. се/ред виражають: Просторові відношення: 1) Уживається для позначення простору, місця, предмета, в центрі чи недалеко від центру якого розташоване що небудь, перебуває хтось чи відбувається якась дія; посеред … Український тлумачний словник