ударил

1) легко, неважко;

2) повільно, м'яко, делікатно, неміцно;

3) необтяжливо;

4) легко, просто, немудро;

5) поверховно, побіжно, неглибоко, легкодумно, вільно, невимушено, плавко;

6) полегко, легковажно;

7) легко, швидко, прудко, бігко, плавко; абияк;

8) струнко - см. Лёгкий. [Легко зідхнувши, спитався він (Васильч.). Легко йому дихати! (Номис). Цей човничок ітиме плавко (Звиног.)]. Дело это -ко можно уладить - цю справу легко можна владнати (влаштувати). Сапоги -ко входят на ногу - чоботи легко взуваються. -ко ударил - легенько (злегка) вдарив. Он -ко прыгает - він легкий на скоки. -ко вам говорить - легко вам казати, вашими-б устами та мед пити. -ко сказать - легко сказати (мовити). Он -ко одет - він легко вдягнений. Это место -ко перевести - цей уступ легкий для перекладу. Это -ко сделать - це неважко зробити, це неважка робота (немудра справа), це за жарт зробити. Он -ко стихи пишет - у його легке перо до віршування. -ко и привольно ему сделалось - наче на світ удруге народивсь, світ йому вгору піднявся. Это не так -ко - це не така проста справа, це не жарт. Более -ко, Легче - см. Легче.

* * *

мороз (-зу). [Мороз надворі, на шибках лисички гискряться (Звин.)]. Сильный, трескучий -роз - великий (цупкий, лютий) мороз, козацький мороз, мороз з очима, мороз- кипень (-пня), мороз аж рипить (скрипить), аж скалки (зорі, іскри) скачуть, аж шелестить, аж шкварчить, аж дим устає. [Там такий мороз-кипень, аж руки пограбіли (Липовеч.)]. Первые осенние -зы (утренние) - приморозки (-ків, ед. ч. приморозок, ум. приморозочок), заморозки (-ків, ед. ч. заморозок); срв. Заморозок и Утренник. [Почалися надворі приморозки (Н.-Лев.). Уранці так наче приморозочок був, а тепер уже розтає (Сквирщ.)]. Последние весенние -зы - відзимки, озимки (-ків). -зы начинаются, начались - морози починаються, почалися, морози беруться, взялися; (безлич.) стає, стало на холодах, приморозило. [На зиму тільки, як уже приморозить, вертався я в батьківську хату (Стор.)]. Были сильные -зы - були великі морози; морозами здоровими брало. [Зима того року страх яка велика була: морозами то воно здоровими не брало, а снігу навергало врівень з загатами (Кониськ.)]. Ударил -роз, ударили -зы - потис(нув) мороз, потисли (узялися) морози. -роз крепчает - мороз береться (тисне) ще дужче. На дворе -роз трещал - надворі мороз лускав (аж тріскав). [Було оце взимку, надворі мороз лускав (М. Вовч.)]. -роз уменьшается, уменьшился - мороз пересідається, пересівся. [Налічи дванадцятеро лисих, то мороз і пересядеться (Звин.). Мороз поресівся, то й потепліло трохи (Звин.)]. Придавить -зом непокрытую снегом землю - голощоком узяти землю. [Голощоком як візьме, то померзне картопля в землі (Канівщ.)]. К -зу - на мороз. [Та то мабуть двері на мороз лущать (Н.- Лев.)]. От -за - з морозу. [Мужчини сивими стали з морозу (Коцюб.)]. Смерть от -за - смерть з морозу, мерзла смерть. [Неминуча, «мерзла смерть»: сидітимеш, сидітимеш, та такечки не зчуєшся, як і замерзнеш (Еварн.)]. Обильный -ми - см. Морозный. Меня -роз подирает по коже - морозом проймає (переймає) мене, мороз іде по мені, морозом з-за спини бере мене, мороз ходить поза спиною мені и в мене, за спиною морозом сипнуло мені, з-за плечей бере мене, мороз перейшов у мене. [І тепер морозом проймає мене, як згадаю (Кониськ.). Ху, як-же й злякалася! аж мороз іде по мені (Тесл.). Як після чарки стануть вони виявляти темні свої діла, - мороз ходе за спиною (Васильч.). За спиною аж морозом сипнуло: піймають (Грінч.). Нащо-ж ви мені против ночи таке говорите? мене вже з-за плечей бере (Квітка)]. -роз по коже пробежал - мороз по-за шкурою пройшов (перейшов) у кого (кому). [Мороз перейшов у Целі при тих словах Франко)].

* * *

1) ( схватил) хап, хіп, хвать, цап, лап, луп, сіп; ( ударил) баба́х, торо́х, тьоп, хвіть, трісь

2) (хватился, оглянулся) глядь, глип

3) (вдруг, оказалось) хвать, баба́х