-
1 удаватися
-
2 вигоряти
= вигоріти, вигорати1) ( від вогню) to burn down (out, away)2) ( вицвітати на сонці) to fade ( in the sun)3) ( удаватися) to turn out well, to succeed, to be a success -
3 виходити
I = вийтивих`одити1) (рухатися звідкись за межі чогось, назовні) to go out, to come out, to come forth, to walk out; ( з вагона) to alight, to get down, to get out, to step downвиходити на поверхню — to come out to the surface; геол. to outcrop; to be revealed, to come out
2) (ідучи, опинятися десь) to go, to come; to appearвиходити на вулицю — to go into the street, to go out ( of doors)
3) ( вирушати) to leave, to departвиходити в море — to put out to sea, to put out
4) ( досягати чогось) to reach; to attain; to come (to)виходити в фінал спорт. — to reach the final
5) ( переставати брати участь) to leave6) (видаватися, публікуватися) to appear, to come out, to be published; to be issued7) ( витрачатися) to run out; ( про гроші) to be spent; ( про матеріали) to be used up8) ( закінчуватися - про термін) to be upстрок вийшов — the term has come to an end; time is up
вікно виходить на вулицю — the window gives ( looks) on the street
11) ( удаватися) to come ( out), to come off, to turn out; ( траплятися) to come, to be12) ( походити) to be by origin13)виходить, (що) (вставне сл.) — it turns out ( that), it seems ( that), it appears ( that)
14)виходити за межі — to pass ( to overstep) the limits (of), to exceed the bounds (of); to transgress the bounds (of), to overstep the limits (of)
виходити з берегів — to swell, to overflow the banks
виходити з ладу — to be out of action, to break down
виходити з-під контролю — to get out of hand, to run away
виходити з себе — to be beside oneself; to lose one's temper, to fly into a rage
виходити з ужитку — to go out of use, to fall into disuse
II док. див. виходжувативиходити на роботу — to come to work, to turn up to work
в`иходитиIII в`иходити(скрізь, всюди) to go (to walk, to stroll) all over a place; to tramp about ( around), to walk a certain time ( or distance)
См. также в других словарях:
удаватися — (вдава/тися), удаю/ся, удає/шся, недок., уда/тися (вда/тися), уда/мся, удаси/ся, док. 1) тільки 3 ос., також кому. Здійснюватися, успішно завершуватися. || безос., у сполуч. з інфін. Бути, виявлятися можливим (про здійснення чого небудь). ||… … Український тлумачний словник
удаватися — [ўдава/тиес а] = вдаватися ўдайу/с а, ўдайе/с :а, ўдайе/ц :а, ўдайеимо/с а, ўдайеите/с а, ўдайу/ц :а … Орфоепічний словник української мови
удаватися — I = вдаватися, удатися, вдатися (здійснюватися, успішно завершуватися), виходити, вийти, ладитися, ладнатися, вигоря[а]ти, вигоріти; витанцьовуватися, витанцюватися II = вдаватися ▶ див. звертатися … Словник синонімів української мови
удаватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
звертатися — а/юся, а/єшся, недок., зверну/тися, зверну/ся, зве/рнешся, док. 1) Промовляти, писати, спрямовуючи свої слова, свою мову до кого небудь. || до чого. Апелювати до чого небудь притаманного або приписуваного комусь. || Говорячи до кого небудь,… … Український тлумачний словник
удатися — I = вдатися, удаватися, вдаватися (мати від народження / від природи певні якості), у[в]родитися II = вдатися ▶ див. звертатися … Словник синонімів української мови
битися — б ю/ся, б є/шся; наказ. сп. би/йся; недок. 1) з прийм. в (у), об (о) і без прийм. Стукатися, ударятися. || Хлюпатися, плескати. 2) Удаватися до бійки, бити кого небудь. || Бити один одного. || Ударяти рогами, лобом, ногами (про тварин). 3)… … Український тлумачний словник
братися — беру/ся, бере/шся, недок. 1) Хапатися рукою. Братися за руки. 2) за що. Беручи якесь знаряддя, діяти ним, виконувати певну роботу. 3) за що, до чого, рідко чого; також з інфін. Починати яку небудь справу, приступати до чого небудь. || перев. з… … Український тлумачний словник
завдаватися — дає/ться, недок., завда/тися, да/сться, док. 1) заст. Те саме, що удаватися. 2) тільки недок. Пас. до завдавати 1 5) … Український тлумачний словник
іти — (йти), іду/ (йду), іде/ш (йдеш); мин. ч. ішо/в (йшов), ішла/ (йшла), ішло/ (йшло), ішли/ (йшли); наказ. сп. іди/ (йди); недок. 1) Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); Іпрот. стояти, бігти. || … Український тлумачний словник
марнодум — а, ч., розм. Людина, яка любить удаватися в зайві, непотрібні міркування, роздуми … Український тлумачний словник
