-
1 походити
-
2 походити
I пох`одити1) ( брати початок) to come ( from); (від роду, від батьків) to be descended ( from), to descend ( from), to come (of), to issue ( from)це слово походить від… — this word is derived from…
2) ( виникати як наслідок) to be the result (of), to spring ( from), to rise ( from)II поход`ити1) ( деякий час) to walk a little ( for a while)2) (біля хворого, біля дітей) to nurse, to look ( after) for some time; (біля хворого тж.) to tend for some time -
3 виходити
I = вийтивих`одити1) (рухатися звідкись за межі чогось, назовні) to go out, to come out, to come forth, to walk out; ( з вагона) to alight, to get down, to get out, to step downвиходити на поверхню — to come out to the surface; геол. to outcrop; to be revealed, to come out
2) (ідучи, опинятися десь) to go, to come; to appearвиходити на вулицю — to go into the street, to go out ( of doors)
3) ( вирушати) to leave, to departвиходити в море — to put out to sea, to put out
4) ( досягати чогось) to reach; to attain; to come (to)виходити в фінал спорт. — to reach the final
5) ( переставати брати участь) to leave6) (видаватися, публікуватися) to appear, to come out, to be published; to be issued7) ( витрачатися) to run out; ( про гроші) to be spent; ( про матеріали) to be used up8) ( закінчуватися - про термін) to be upстрок вийшов — the term has come to an end; time is up
вікно виходить на вулицю — the window gives ( looks) on the street
11) ( удаватися) to come ( out), to come off, to turn out; ( траплятися) to come, to be12) ( походити) to be by origin13)виходить, (що) (вставне сл.) — it turns out ( that), it seems ( that), it appears ( that)
14)виходити за межі — to pass ( to overstep) the limits (of), to exceed the bounds (of); to transgress the bounds (of), to overstep the limits (of)
виходити з берегів — to swell, to overflow the banks
виходити з ладу — to be out of action, to break down
виходити з-під контролю — to get out of hand, to run away
виходити з себе — to be beside oneself; to lose one's temper, to fly into a rage
виходити з ужитку — to go out of use, to fall into disuse
II док. див. виходжувативиходити на роботу — to come to work, to turn up to work
в`иходитиIII в`иходити(скрізь, всюди) to go (to walk, to stroll) all over a place; to tramp about ( around), to walk a certain time ( or distance)
См. также в других словарях:
походити — I джу, диш, недок. 1) Належати за народженням до певної національності, класу, місцевості і т. ін.; вести свій рід, своє існування від кого , чого небудь. 2) тільки 3 ос. Виникати, утворюватися, з являтися як наслідок яких небудь подій, процесів … Український тлумачний словник
походити — I [похо/диетие] о/джу, диеш; нак. о/д , о/д теи, недок. (брати початок, бути схожим) II [походи/тие] хоуджу/, о/диеш; нак. ди/, хоуд і/т , док. (від ходи/ти) … Орфоепічний словник української мови
походити — 1) (від кого чого належати за походженням до певної національности, класу, місцевости тощо), виходити, вийти, починатися, початися, вести рід, (родовід) 2) (від кого чого, звідки виникати, з являтися, утворюватись як наслідок певних подій, явищ… … Словник синонімів української мови
походити — 2 дієслово недоконаного виду бути схожим на кого , що небудь розм. походити 1 дієслово недоконаного виду вести свій рід від когось чи чогось походити дієслово доконаного виду від: ходити … Орфографічний словник української мови
погуляти — я/ю, я/єш, док. 1) Походити не поспішаючи, для відпочинку, задоволення і т. ін. 2) Весело провести якийсь час; порозважатися, повеселитися. || Бути вільним від роботи, занять і т. ін. якийсь час. || Будучи неодруженим (неодруженою), безтурботно,… … Український тлумачний словник
починатися — I = початися (починати здійснюватися, відбуватися, виявлятися тощо), розпочинатися, розпочатися, відкриватися, відкритися, заводитися, завестися, зніматися, здійматися, знятися, здійнятися, у[в]чинятися, у[в]чинитися; приходити, прийти, надходити … Словник синонімів української мови
РАЙ — муж. первобытный сад, вертоград, жилище прародителей Адама и Евы. Насади Господь Бог рай во Едеме, Быт. Земной рай погублен искони. | Пребывание праведных душ. Днесь со мною будеши в раю. Лук. В рай просятся, а смерти боятся! Не позволишь ли ты… … Толковый словарь Даля
РАЙ — муж. первобытный сад, вертоград, жилище прародителей Адама и Евы. Насади Господь Бог рай во Едеме, Быт. Земной рай погублен искони. | Пребывание праведных душ. Днесь со мною будеши в раю. Лук. В рай просятся, а смерти боятся! Не позволишь ли ты… … Толковый словарь Даля
тѣло — Тело тѣло (5) 1. Организм человека или животного: Полечю, рече (Ярославна), зегзицею по Дунаеви; омочю бебрянъ рукавъ въ Каялѣ рѣцѣ, утру князю кровавыя его раны на жестоцѣмъ его тѣлѣ. 37 38. Трьми сими искусы искушауться, рекъше, или сладъкыими… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
пошлина — Искон. Суф. производное от пошлый «старинный, исконный», суф. образования (суф. л ) от исчезнувшего походити «проходить». См. шел, шествие, ходить. Исходно «что прошло, как было издавна» (ср. так уж пошло, повелось), затем «старинный обычай»,… … Этимологический словарь русского языка
воиньскыи — (41) пр. к воинъ в 1 знач.: Моужь оунъ въздрастъмь оупивъ сѩ оутоми тѣло. ||=въ воинскыихъ чинѣхъ лѣпоу˫а. напасть отъ того приѥмлѩ въ cебѣ. не могыи оуправити сѩ. ни своима ногама могыи походити. (στρατιωτικοῖς) Изб 1076, 266 об. 267; таче… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
