Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

тёмная+вода

  • 21 капиллярный

    Haarröhrchen-; kapillar;

    капиллярное притяжениеHaarröhrchenanziehung (f); Kapillarattraktion (f); Kapillaranziehung (f);

    капиллярная водаKapillarwasser (n); Porensaugwasser (n);

    Русско-немецкий словарь по водному хозяйству > капиллярный

  • 22 пудыранаш

    пудыранаш
    Г.: пыдыранаш[
    -ем
    1. мешаться, смешаться; перемешиваться, перемешаться

    Вӱд дене ӱй ок пудыране. Вода с маслом не смешивается.

    2. мутнеть, помутнеть

    Шыже велеш вӱд пудырана. К осени вода мутнеет.

    3. волноваться, заволноваться; находиться в колебательном движении, образующем волны

    Келде дене авырен налме вӱд пуйто шолаш пурыш, пудыранаш тӱҥале. А. Асаев. Вода, загороженная неводом, будто закипела, заволновалась.

    4. перен. волноваться, заволноваться, переволноваться; находиться в тревожном состоянии; беспокоиться, тревожиться, встревожиться

    Рвезе тынар пудыранен гын, очыни, музыкым умыла. К. Исаков. Если парень так заволновался, вероятно, он понимает музыку.

    Рвезе келгын шӱлалтыш гынат, чонжо ыш лушко. Тушто ала-можо утыр пудыраныш. «Ончыко» Хотя парень вздохнул глубоко, ему не стало легче, что-то его ещё больше беспокоило.

    5. перен. волноваться, возмущаться, возмутиться, протестовать, запротестовать; вознегодовать, всколыхнуться

    Калык пудыранен. Калыкын шужен але тӱҥын колымыжо ок ту. С. Чавайн. Народ заволновался. Народ не желает умирать от голода или холода.

    Раш лие: чыла вере калык пудыранен. М.-Азмекей. Выяснилось: везде волнуется народ.

    6. перен. становиться (стать) беспокойным, тревожным, суматошным (о жизни)

    Кеч-кунар илыш пудыраныже, кеч-кунар лийже неле – пӱртӱс тидым ок ончо. А. Юзыкайн. Сколько бы жизнь ни стала тревожной, сколько бы она ни стала трудной – природа на это не обращает внимания.

    – Мемнан ялыштат илыш пеш пудыранаш тӱҥалын, – манеш Авыш кугыза. Д. Орай. Старик Авыш говорит: – И в нашей деревне жизнь стала очень беспокойной.

    7. перен. клубиться, заклубиться (о тучах)

    Вара пылвомыш шемемеш, пыл-шамыч пудыранат, пычкемыш йӱд эркын вола. «Мар. альм.» Потом небо затемнеет, тучи заклубятся, тихо наступает тёмная ночь.

    Сравни с:

    шолаш

    Составные глаголы:

    Идиоматические выражения:

    Марийско-русский словарь > пудыранаш

  • 23 команда

    brigade, command вчт., crew мор., operation, ( судна) hand, instruction, manning, order, command word, control word, instruction word
    * * *
    кома́нда ж.
    1. (преим., но не обязательно) вчт.
    видоизменя́ть кома́нду — modify an instruction
    выбира́ть кома́нду ( из программы) — fetch an instruction (from a program)
    выбира́ть кома́нду (из па́мяти) на, напр. реги́стр кома́нд — fetch an instruction (from memory and place it) in, e. g., the instruction register
    кома́нды выбира́ются (для исполне́ния) в той после́довательности, в кото́рой они́ нахо́дятся в ЗУ — instructions are executed in the sequence they are stored in memory cells
    кома́нда выполня́ется за оди́н маши́нный цикл [такт] — the instruction is executable in one machine phase
    выполня́ть кома́нду — execute an instruction
    задава́ть кома́нду с по́мощью … — specify an instruction by …
    кома́нды мо́гут объединя́ться в многооперацио́нные — instructions are combinable to form a multiple instruction
    кома́нда на (напр. включение, выравнивание и т. п.) — command to (e. g., start, flare, etc.)
    опознава́ть кома́нду — recognize an instruction
    переходи́ть к выполне́нию очередно́й кома́нды — proceed to [take] the next instruction in sequence
    по кома́нде — in response to a command, under a command, by a command, a command causes (something to do or to be done)
    проце́сс счи́тывания начина́ется по кома́нде с ЭВМ — the process of reading is initiated by an instruction from the computer
    пропусти́ть кома́нду — skip an instruction
    трактова́ть кома́нду — treat [interpret] an instruction as …
    кома́нда тре́бует … мкс для своего́ выполне́ния — the instruction is executable in … ms
    2. ( группа людей) crew, gang, party
    авари́йная кома́нда — crash crew, break-down gang; мор. damage control party
    авари́йная, аэродро́мная кома́нда — crash crew
    беза́дресная кома́нда — zero-address instruction
    кома́нда безусло́вного перехо́да — unconditional transfer [jump] instruction
    кома́нда блокиро́вки — ignore [disable] instruction
    кома́нда ветвле́ния — branch instruction
    кома́нда возвра́та — return instruction
    кома́нда вы́хода — exit instruction
    горноспаса́тельная кома́нда — mine rescue crew, mine rescue party
    кома́нда избира́ния — select command
    кома́нда исполне́ния — operate command
    кома́нда контро́льного перехо́да — break-point instruction
    ло́жная кома́нда — false [spurious] command
    маши́нная кома́нда — computer [machine] instruction
    многоа́дресная кома́нда — multiaddress [multiple-address] instruction
    кома́нда назе́много техни́ческого обслу́живания — ground crew
    неве́рная кома́нда — illegal instruction
    неразрешё́нная кома́нда — illegal instruction
    кома́нда обме́на (информа́цией) — exchange instruction
    кома́нда обраще́ния к носи́телю на бараба́не — drum (reference) instruction
    кома́нда обраще́ния к носи́телю на ле́нте — tape (reference) instruction
    кома́нда обраще́ния к па́мяти — memory reference instruction
    кома́нда обраще́ния к реги́стру — register reference instruction
    кома́нда обслу́живания, аэродро́мная — airfield servicing crew
    одноа́дресная кома́нда — single-address instruction
    кома́нда переда́чи управле́ния — (control) transfer [transfer-of-control] instruction
    кома́нда переполне́ния — overflow instruction
    кома́нда перехо́да — transfer [jump] instruction
    кома́нда перехо́да при невыполне́нии усло́вия — “jump if NOT” [“jump on NOT”] instruction
    кома́нда перехо́да при переполне́нии — “jump on overflow” instruction
    кома́нда про́пуска (напр. одной или нескольких команд) — skip instruction
    ремо́нтная кома́нда — repair gang
    кома́нда сдви́га — shift instruction
    кома́нда сортиро́вки — sort instruction
    кома́нда сравне́ния — compare instruction
    станда́ртная кома́нда — standard instruction
    теку́щая кома́нда — current instruction
    кома́нда телеуправле́ния — telecontrol command
    кома́нда управле́ния — control instruction
    кома́нда управле́ния опера́цией вво́да-вы́вода — input-output [I/ O] instruction
    кома́нда усло́вного перехо́да — conditional transfer [branch] instruction
    холоста́я кома́нда — dummy instruction
    цикли́ческая кома́нда — loop instruction
    * * *

    Русско-английский политехнический словарь > команда

  • 24 программа

    agenda, (напр. проведения экспериментов) mission, program, schedule, software
    * * *
    програ́мма ж.
    1. брит. program(me); амер. program
    2. вчт. ( последовательность команд для решения задачи) program; (последовательность команд для выполненная какой-л. операции) routine
    вызыва́ть програ́мму — call (in) a program
    выполня́ть програ́мму — execute a program
    набира́ть програ́мму на коммутацио́нной доске́ — set up a program on a plugboard
    програ́мма нахо́дится [размеща́ется] в … — the program resides in …
    отла́живать програ́мму — de-bug a program
    распеча́тывать програ́мму — list a program, produce a listing of the program
    акти́вная програ́мма (программа становится активной после загрузки и приведения в готовность к исполнению) — active program (any program that is loaded and ready to be executed is called active)
    библиоте́чная програ́мма вчт.library routine
    програ́мма вво́да-вы́вода вчт. — input/ output [I/ O] routine
    ветвя́щаяся програ́мма вчт.branching program
    веща́тельная програ́мма тлв., радио(broadcast) program
    выпуска́ть веща́тельную програ́мму — put a program on the air
    програ́мма в реа́льном масшта́бе вре́мени вчт.real-time program
    вспомога́тельная програ́мма вчт.house-keeping routine
    програ́мма вы́зова суперви́зора вчт. — S.V.C. routine
    выполни́мая програ́мма вчт.executable program
    гла́вная програ́мма вчт.main program
    диагности́ческая програ́мма вчт.diagnostic routine
    диагности́ческая програ́мма устана́вливает и локализу́ет неиспра́вности в ЭВМ — a diagnostic routine detects and isolates malfunctions in the computer
    жё́сткая програ́мма вчт.wired-in program
    програ́мма инициализа́ции ядра́ вчт.nucleus initialization program
    интерфе́йсная програ́мма систе́мы с разделе́нием вре́мени — time-sharing interface program
    исполни́тельная програ́мма вчт.executive routine
    исполни́тельная програ́мма осуществля́ет контро́ль за выполне́нием други́х програ́мм — an executive routine controls the execution of other routines
    исхо́дная програ́мма вчт.source program
    кана́льная програ́мма вчт.channel program
    кана́льная програ́мма управля́ет после́довательностью опера́ций какого-л. кана́ла — a channel program controls a specific sequence of channel operations
    програ́мма лё́тных испыта́ний — flight test program
    програ́мма маши́нного ана́лиза цепе́й вчт.network optimization program
    метапрограмми́рующая програ́мма вчт.meta-assembly program
    програ́мма ме́тода обраще́ния вчт.access method routine
    по програ́мме ме́тода обраще́ния осуществля́ется переда́ча информа́ции ме́жду гла́вной па́мятью и устро́йствами вво́да-вы́вода — the access method routine moves data between main storage and input/ output devices
    неакти́вная програ́мма (программа, незагруженная или загруженная, но не готовая к исполнению, называется неактивной) — inactive program (an inactive program is that which is loaded but not ready to be executed, or not loaded at all)
    незави́симая програ́мма вчт.stand-alone program
    обраба́тывающая програ́мма вчт.processing program
    програ́мма обрабо́тки (да́нных) вчт.processing program
    програ́мма обрабо́тки сообще́ний вчт.message processing program
    обслу́живающая програ́мма вчт.service routine
    объе́ктная програ́мма вчт. — object [target] program
    оверле́йная програ́мма вчт.overlay program
    програ́мма опера́ции сортиро́вки — объедине́ния вчт. — sort/ merge program
    оптимизи́рующая програ́мма вчт.optimizing program
    програ́мма оце́нки состоя́ния систе́мы вчт.damage assessment routine
    програ́мма пере́днего пла́на вчт.foreground program
    програ́мма печа́ти вчт.print routine
    програ́мма представле́ния информа́ции на видеодиспле́е вчт.graphic display program
    програ́мма прерыва́ния вчт.interrupt routine
    пробле́мная програ́мма вчт.problem program
    резиде́нтная програ́мма вчт.resident program
    програ́мма специа́льного примене́ния (программа, написанная для пользователя или пользователем для его собственных нужд, называется программой специального применения) — application program (an application program is that which is written for or by a user and applies to his own work)
    транзи́тная програ́мма вчт.transit routine
    програ́мма трассиро́вки вчт.tracing routine
    програ́мма управле́ния сообще́ниями вчт.message control program
    управля́ющая програ́мма — control program
    управля́ющая програ́мма плани́рует обрабо́тку да́нных и осуществля́ет контро́ль за её́ исполне́нием — a control program schedules and supervises the performance of data processing
    фо́новая програ́мма вчт.background program

    Русско-английский политехнический словарь > программа

  • 25 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 26 индуктивность

    coefficient of induction, inductance, inductivity
    * * *
    индукти́вность ж.
    2. ( устройство) inductance coil, inductor
    взаи́мная индукти́вность — mutual inductance
    вне́шняя индукти́вность — external inductance
    вну́тренняя индукти́вность — internal inductance
    индукти́вность втори́чной обмо́тки — secondary inductance
    индукти́вность вы́вода — lead inductance
    динами́ческая индукти́вность — dynamic inductance; ( пьезоэлектрического резонатора) motional inductance
    дифференциа́льная индукти́вность — incremental inductance
    избы́точная индукти́вность ( в туннельном диоде) — excess series inductance
    ка́жущаяся индукти́вность — apparent inductance
    индукти́вность колеба́тельного ко́нтура — tuned-circuit inductance
    конструкти́вная индукти́вность — integral inductor
    нагру́зочная индукти́вность — load inductance
    индукти́вность настро́йки — tuning inductance
    парази́тная индукти́вность — spurious [stray] inductance
    индукти́вность перви́чной обмо́тки — primary inductance
    переме́нная индукти́вность — variable inductance
    подстро́ечная индукти́вность — trimming inductance
    после́довательная индукти́вность — series inductance
    распределё́нная индукти́вность — distributed inductance
    индукти́вность рассе́яния — leakage inductance
    со́бственная индукти́вность — internal inductance
    сосредото́ченная индукти́вность — lumped inductance
    управля́емая индукти́вность — controlled inductance

    Русско-английский политехнический словарь > индуктивность

  • 27 орбита

    orbit, race
    * * *
    орби́та ж.
    orbit
    в моме́нт вы́вода на орби́ту — at injection into orbit
    выводи́ть на орби́ту — inject into [establish in, place in, put into] orbit
    выходи́ть на орби́ту — achieve (its) orbit
    (лета́ть) по орби́те — orbit
    покида́ть орби́ту [сходи́ть с орби́ты] ( в аварийной ситуации) — abort from orbit
    орби́та с пери́одом обраще́ния … и периге́ем … — the orbit has a period of … and a perigee of …
    орби́та возвраще́ния — return orbit
    орби́та встре́чи — rendezvous orbit
    орби́та захва́та — capture orbit
    орби́та ожида́ния — parking [staging, waiting] orbit
    околозе́мная орби́та — near-earth orbit
    окололу́нная орби́та — circumlunar orbit
    парко́вочная орби́та — parking [staging, waiting] orbit
    перехо́дная орби́та — transfer orbit
    промежу́точная орби́та — staging orbit
    стациона́рная орби́та — stationary [24-hour] orbit
    орби́та стыко́вки — docking orbit
    орби́та торможе́ния — braking orbit

    Русско-английский политехнический словарь > орбита

  • 28 туҥгыр

    туҥгыр
    1. старая грубая корка на дереве; толстая тёмная сухая кора на комле старых деревьев; корка

    Тумо туҥгыр корка дуба.

    Пӱнчӧ туҥгыр дене изи пушым ыштылыт (йоча-влак), шырчыкомартам шындылыт. «Ончыко» Из толстой коры сосны ребята делают игрушечные лодочки, ставят скворечники.

    Адак ярныше имне дене нолго туҥгырым кондышо марий-влак коедат. Я. Элексейн. Опять появляются мужики, привозящие на изнурённых лошадях ильмовую кору.

    2. чага; паразитный гриб на стволах берёзы

    Куэ тӱҥысӧ туҥгыр шемалге тӱсан, шелышталтше козыра ӱмбалан. «Мар. ком.» Чага на комле берёзы тёмного цвета, с истрескавшейся неровной поверхностью.

    Туҥгыр шоҥго пушеҥгыште гына лиеш. «Мар. Эл» Чага бывает только на старых деревьях.

    3. твёрдая, жесткая, грубая корка чего-л. на чем-л.; засохший (замерзший) слой, сгусток чего-л.

    Вӱр туҥгыр сгусток засохшей крови.

    Шыжалтше вӱдшӧ вургемеш кылмен шинчеш, тудым мардеж ий туҥгырыш савыра. Н. Тихонов. Разбрызгивающаяся вода замерзает на одежде, ветер её превращает в ледяную корку.

    Кастене кӱвар воштончышла чолгыжеш, а эрдене – адакат тугаяк туҥгыр, адакат лавырам нумал ситареныт. В. Юксерн. Вечером пол сверкает как зеркало, а утром – опять такая же корка, снова натаскали грязи.

    4. в поз. опр. чаговый, из чаги

    Туҥгыр вӱд вуйым, чурийым да уло капымат мушкаш пеш пайдале. «Мар. ком.» Настой из чаги очень полезен при мытье головы, лица и всего тела.

    Медициныште туҥгыр экстрактым кучылтыт. В медицине используют экстракт чаги.

    5. в поз. опр. жёсткий, грубый; покрытый жёсткой (засохшей или замерзшей) коркой

    Таче марте капеш кодын туҥгыр отыза. М. Казаков. До сегодняшнего дня на теле осталась грубая мозоль (т. е. шрам).

    Идиоматические выражения:

    Марийско-русский словарь > туҥгыр

См. также в других словарях:

  • Тёмная вода — Dark Water Жанр фильм ужасов триллер драма Режиссёр Уолтер Саллес Продюсер …   Википедия

  • Тёмная вода — Прост. Слепота. А у нашего старичка, должно быть, тёмная вода… Совсем стал плохо видеть (Чехов. Три года). Может быть, в комнатах было слишком сумрачно, а в глазах Катерины Петровны уже появилась тёмная вода, или, может быть, картины потускнели… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Тёмная вода (фильм) — Тёмная вода Dark Water Жанр …   Википедия

  • вода — ы, вин. воду, мн. воды, водам и водам, водами и водами; о водах и о водах; ж. 1. Прозрачная, бесцветная жидкость, образующая ручьи, реки, озёра, моря и представляющая собой химическое соединение водорода с кислородом. Речная в. Морская в. В.… …   Энциклопедический словарь

  • ВОДА — ВОДА, ы, вин. воду, мн. воды, вод, водам и (устар.) водам, жен. 1. Прозрачная бесцветная жидкость, представляющая собой химическое соединение водорода и кислорода. Речная, родниковая в. Водопроводная в. Морская в. Стакан воды. По воду ходить (за… …   Толковый словарь Ожегова

  • тёмная вода — Слепота, вызванная атрофией зрительного нерва …   Словарь многих выражений

  • ВОДА — По за вод. Арх. В отсутствие кого л. АОС 4, 153. Бешеная вода. Алт. Весеннее половодье. СРГА 1, 65. Большая вода. 1. Арх., Сиб. Половодье. АОС 4, 147; СБО Д1, 38. 2. Арх. Морской прилив. АОС 4, 147. Взломная вода. Дон. Начало ледохода. СДГ 2, 31 …   Большой словарь русских поговорок

  • вода — ы/, вин. во/ду, мн. во/ды, во/дам и вода/м, во/дами и вода/ми; о во/дах и о вода/х; ж. см. тж. водица, водичка, водный, водяной …   Словарь многих выражений

  • Тёмная вода [в глазах разлилась] — 1. Кар. Болезнь глаз. СРГК 1, 211. 2. Арх., Пск., Сиб. Слепота. АОС 4, 152; ПОС 4, 71; СФС, 33; ФСС, 29 …   Большой словарь русских поговорок

  • бромная вода — раствор брома в воде. Окислитель, бромирующее средство при химических анализах и синтезе некоторых органических препаратов. * * * БРОМНАЯ ВОДА БРОМНАЯ ВОДА, раствор брома в воде. Окислитель, бромирующее средство при химических анализах и синтезе… …   Энциклопедический словарь

  • Зимная Вода — Герб Зимной Воды …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»