-
21 капиллярный
Haarröhrchen-; kapillar;капиллярная трубка — Haarrohr (n);
капиллярное притяжение — Haarröhrchenanziehung (f); Kapillarattraktion (f); Kapillaranziehung (f);
капиллярная сила — Kapillarkraft (f);
капиллярная трубка — Kapillarrohr (n);
капиллярный слой — Kapillarschicht (f);
капиллярная вода — Kapillarwasser (n); Porensaugwasser (n);
капиллярная волна — Kapillarwelle (f);
-
22 пудыранаш
пудыранашГ.: пыдыранаш[-ем1. мешаться, смешаться; перемешиваться, перемешатьсяВӱд дене ӱй ок пудыране. Вода с маслом не смешивается.
2. мутнеть, помутнетьШыже велеш вӱд пудырана. К осени вода мутнеет.
3. волноваться, заволноваться; находиться в колебательном движении, образующем волныКелде дене авырен налме вӱд пуйто шолаш пурыш, пудыранаш тӱҥале. А. Асаев. Вода, загороженная неводом, будто закипела, заволновалась.
4. перен. волноваться, заволноваться, переволноваться; находиться в тревожном состоянии; беспокоиться, тревожиться, встревожитьсяРвезе тынар пудыранен гын, очыни, музыкым умыла. К. Исаков. Если парень так заволновался, вероятно, он понимает музыку.
Рвезе келгын шӱлалтыш гынат, чонжо ыш лушко. Тушто ала-можо утыр пудыраныш. «Ончыко» Хотя парень вздохнул глубоко, ему не стало легче, что-то его ещё больше беспокоило.
5. перен. волноваться, возмущаться, возмутиться, протестовать, запротестовать; вознегодовать, всколыхнутьсяКалык пудыранен. Калыкын шужен але тӱҥын колымыжо ок ту. С. Чавайн. Народ заволновался. Народ не желает умирать от голода или холода.
Раш лие: чыла вере калык пудыранен. М.-Азмекей. Выяснилось: везде волнуется народ.
6. перен. становиться (стать) беспокойным, тревожным, суматошным (о жизни)Кеч-кунар илыш пудыраныже, кеч-кунар лийже неле – пӱртӱс тидым ок ончо. А. Юзыкайн. Сколько бы жизнь ни стала тревожной, сколько бы она ни стала трудной – природа на это не обращает внимания.
– Мемнан ялыштат илыш пеш пудыранаш тӱҥалын, – манеш Авыш кугыза. Д. Орай. Старик Авыш говорит: – И в нашей деревне жизнь стала очень беспокойной.
7. перен. клубиться, заклубиться (о тучах)Вара пылвомыш шемемеш, пыл-шамыч пудыранат, пычкемыш йӱд эркын вола. «Мар. альм.» Потом небо затемнеет, тучи заклубятся, тихо наступает тёмная ночь.
Сравни с:
шолашСоставные глаголы:
Идиоматические выражения:
-
23 команда
brigade, command вчт., crew мор., operation, ( судна) hand, instruction, manning, order, command word, control word, instruction word* * *кома́нда ж.1. (преим., но не обязательно) вчт.1) ( для отдельного шага) command2) ( для решения из нескольких шагов) instructionвидоизменя́ть кома́нду — modify an instructionвыбира́ть кома́нду ( из программы) — fetch an instruction (from a program)выбира́ть кома́нду (из па́мяти) на, напр. реги́стр кома́нд — fetch an instruction (from memory and place it) in, e. g., the instruction registerкома́нды выбира́ются (для исполне́ния) в той после́довательности, в кото́рой они́ нахо́дятся в ЗУ — instructions are executed in the sequence they are stored in memory cellsкома́нда выполня́ется за оди́н маши́нный цикл [такт] — the instruction is executable in one machine phaseвыполня́ть кома́нду — execute an instructionзадава́ть кома́нду с по́мощью … — specify an instruction by …кома́нды мо́гут объединя́ться в многооперацио́нные — instructions are combinable to form a multiple instructionкома́нда на (напр. включение, выравнивание и т. п.) — command to (e. g., start, flare, etc.)опознава́ть кома́нду — recognize an instructionпереходи́ть к выполне́нию очередно́й кома́нды — proceed to [take] the next instruction in sequenceпо кома́нде — in response to a command, under a command, by a command, a command causes (something to do or to be done)проце́сс счи́тывания начина́ется по кома́нде с ЭВМ — the process of reading is initiated by an instruction from the computerпропусти́ть кома́нду — skip an instructionтрактова́ть кома́нду — treat [interpret] an instruction as …кома́нда тре́бует … мкс для своего́ выполне́ния — the instruction is executable in … ms2. ( группа людей) crew, gang, partyавари́йная кома́нда — crash crew, break-down gang; мор. damage control partyавари́йная, аэродро́мная кома́нда — crash crewбеза́дресная кома́нда — zero-address instructionкома́нда безусло́вного перехо́да — unconditional transfer [jump] instructionкома́нда блокиро́вки — ignore [disable] instructionкома́нда ветвле́ния — branch instructionкома́нда возвра́та — return instructionкома́нда вы́хода — exit instructionгорноспаса́тельная кома́нда — mine rescue crew, mine rescue partyкома́нда избира́ния — select commandкома́нда исполне́ния — operate commandкома́нда контро́льного перехо́да — break-point instructionло́жная кома́нда — false [spurious] commandмаши́нная кома́нда — computer [machine] instructionмногоа́дресная кома́нда — multiaddress [multiple-address] instructionкома́нда назе́много техни́ческого обслу́живания — ground crewневе́рная кома́нда — illegal instructionнеразрешё́нная кома́нда — illegal instructionкома́нда обме́на (информа́цией) — exchange instructionкома́нда обраще́ния к носи́телю на бараба́не — drum (reference) instructionкома́нда обраще́ния к носи́телю на ле́нте — tape (reference) instructionкома́нда обраще́ния к па́мяти — memory reference instructionкома́нда обраще́ния к реги́стру — register reference instructionкома́нда обслу́живания, аэродро́мная — airfield servicing crewодноа́дресная кома́нда — single-address instructionкома́нда переда́чи управле́ния — (control) transfer [transfer-of-control] instructionкома́нда переполне́ния — overflow instructionкома́нда перехо́да — transfer [jump] instructionкома́нда перехо́да при невыполне́нии усло́вия — “jump if NOT” [“jump on NOT”] instructionкома́нда перехо́да при переполне́нии — “jump on overflow” instructionкома́нда про́пуска (напр. одной или нескольких команд) — skip instructionремо́нтная кома́нда — repair gangкома́нда сдви́га — shift instructionкома́нда сортиро́вки — sort instructionкома́нда сравне́ния — compare instructionстанда́ртная кома́нда — standard instructionтеку́щая кома́нда — current instructionкома́нда телеуправле́ния — telecontrol commandкома́нда управле́ния — control instructionкома́нда управле́ния опера́цией вво́да-вы́вода — input-output [I/ O] instructionкома́нда усло́вного перехо́да — conditional transfer [branch] instructionхолоста́я кома́нда — dummy instructionцикли́ческая кома́нда — loop instruction* * * -
24 программа
agenda, (напр. проведения экспериментов) mission, program, schedule, software* * *програ́мма ж.1. брит. program(me); амер. program2. вчт. ( последовательность команд для решения задачи) program; (последовательность команд для выполненная какой-л. операции) routineвызыва́ть програ́мму — call (in) a programвыполня́ть програ́мму — execute a programнабира́ть програ́мму на коммутацио́нной доске́ — set up a program on a plugboardпрогра́мма нахо́дится [размеща́ется] в … — the program resides in …отла́живать програ́мму — de-bug a programраспеча́тывать програ́мму — list a program, produce a listing of the programакти́вная програ́мма (программа становится активной после загрузки и приведения в готовность к исполнению) — active program (any program that is loaded and ready to be executed is called active)библиоте́чная програ́мма вчт. — library routineпрогра́мма вво́да-вы́вода вчт. — input/ output [I/ O] routineветвя́щаяся програ́мма вчт. — branching programвеща́тельная програ́мма тлв., радио — (broadcast) programвыпуска́ть веща́тельную програ́мму — put a program on the airпрогра́мма в реа́льном масшта́бе вре́мени вчт. — real-time programвспомога́тельная програ́мма вчт. — house-keeping routineпрогра́мма вы́зова суперви́зора вчт. — S.V.C. routineвыполни́мая програ́мма вчт. — executable programгла́вная програ́мма вчт. — main programдиагности́ческая програ́мма вчт. — diagnostic routineдиагности́ческая програ́мма устана́вливает и локализу́ет неиспра́вности в ЭВМ — a diagnostic routine detects and isolates malfunctions in the computerжё́сткая програ́мма вчт. — wired-in programпрогра́мма инициализа́ции ядра́ вчт. — nucleus initialization programинтерфе́йсная програ́мма систе́мы с разделе́нием вре́мени — time-sharing interface programисполни́тельная програ́мма вчт. — executive routineисполни́тельная програ́мма осуществля́ет контро́ль за выполне́нием други́х програ́мм — an executive routine controls the execution of other routinesисхо́дная програ́мма вчт. — source programкана́льная програ́мма вчт. — channel programкана́льная програ́мма управля́ет после́довательностью опера́ций какого-л. кана́ла — a channel program controls a specific sequence of channel operationsпрогра́мма лё́тных испыта́ний — flight test programпрогра́мма маши́нного ана́лиза цепе́й вчт. — network optimization programметапрограмми́рующая програ́мма вчт. — meta-assembly programпрогра́мма ме́тода обраще́ния вчт. — access method routineпо програ́мме ме́тода обраще́ния осуществля́ется переда́ча информа́ции ме́жду гла́вной па́мятью и устро́йствами вво́да-вы́вода — the access method routine moves data between main storage and input/ output devicesнеакти́вная програ́мма (программа, незагруженная или загруженная, но не готовая к исполнению, называется неактивной) — inactive program (an inactive program is that which is loaded but not ready to be executed, or not loaded at all)незави́симая програ́мма вчт. — stand-alone programобраба́тывающая програ́мма вчт. — processing programпрогра́мма обрабо́тки (да́нных) вчт. — processing programпрогра́мма обрабо́тки сообще́ний вчт. — message processing programобслу́живающая програ́мма вчт. — service routineобъе́ктная програ́мма вчт. — object [target] programоверле́йная програ́мма вчт. — overlay programпрогра́мма опера́ции сортиро́вки — объедине́ния вчт. — sort/ merge programоптимизи́рующая програ́мма вчт. — optimizing programпрогра́мма оце́нки состоя́ния систе́мы вчт. — damage assessment routineпрогра́мма пере́днего пла́на вчт. — foreground programпрогра́мма печа́ти вчт. — print routineпрогра́мма представле́ния информа́ции на видеодиспле́е вчт. — graphic display programпрогра́мма прерыва́ния вчт. — interrupt routineпробле́мная програ́мма вчт. — problem programрезиде́нтная програ́мма вчт. — resident programпрогра́мма специа́льного примене́ния (программа, написанная для пользователя или пользователем для его собственных нужд, называется программой специального применения) — application program (an application program is that which is written for or by a user and applies to his own work)транзи́тная програ́мма вчт. — transit routineпрогра́мма трассиро́вки вчт. — tracing routineпрогра́мма управле́ния сообще́ниями вчт. — message control programуправля́ющая програ́мма — control programуправля́ющая програ́мма плани́рует обрабо́тку да́нных и осуществля́ет контро́ль за её́ исполне́нием — a control program schedules and supervises the performance of data processingфо́новая програ́мма вчт. — background program -
25 по
предл.1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.* * *предл.1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. безго́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)
доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)
идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)
пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем
по грани́це — вздовж кордо́ну
по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі
по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́
разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)
резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по
бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах
гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом
зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го
по места́м! — на місця́!
ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті
шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)
идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром
идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)
плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)
по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)
по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су
спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)
бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́
связа́ть по рука́м — и
нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́
стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)
уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов
дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі
иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики
прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії
специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов
второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)
до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри
курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння
литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння
ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою
огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів
отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості
по по́воду — з при́воду
по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення
ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)
схо́дный по вку́су — и
по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)
экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по
называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́
называ́ть по и́мени — и
о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові
назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по
ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові
това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов
ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х
жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)
зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд
зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т
не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги
по а́дресу — на адре́су
по ви́ду — на ви́гляд
по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі
по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням
по его́ зо́ву — на його́ за́клик
по зака́зу — на замо́влення
по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном
по заслу́ге — по заслу́зі
получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)
по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд
по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями
по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою
по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в
по образцу́ — за зразко́м
по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́
по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм
по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно
по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну
по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням
по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою
по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції
по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)
по приме́ру — за при́кладом
по про́сьбе — на проха́ння
по свиде́тельству — за сві́дченням
по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю
по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть
по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння
по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет
по старшинству́ — за старшинство́м
по тре́бованию — на вимо́гу
пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном
смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да
узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу
украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по
идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом
переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо
по желе́зной доро́ге — залізни́цею
по по́чте — по́штою
сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)
о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу
по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)
по знако́мству — через знайо́мство
по ине́рции — за іне́рцією
по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі
по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)
по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)
по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння
по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би
по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя
по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)
по по́воду чего́ — з при́воду чо́го
по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́
по принужде́нию — з при́мусу
по причи́не чего́ — через що
по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н
по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те
по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́
по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по
не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми
не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в
по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)
по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи
по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми
по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків
по ноча́м — ноча́ми
по о́сени — восени́
по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми
по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти
по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́
расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах
вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах
коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції
комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння
мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)
я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по
да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку
по ло́жке — по ло́жці
2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)коса́ по по́яс — коса́ до по́яса
она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)
по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́
по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно
по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)
по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч
по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)
по ду́шу — по ду́шу
ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду
ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́
3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлоговпо возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись
по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку
по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба
по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що
по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши
по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі
по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що
по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)
пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі
4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциямивсё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)
не по мне — ( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́
по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж
по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що
5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною
тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові
6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)
по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)
по́ два (две) — по два́ (дві́)
по две́сти — по дві́сті
по́ двое — по дво́є; особо
по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т
по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т
по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами
-
26 индуктивность
coefficient of induction, inductance, inductivity* * *индукти́вность ж.1. ( физическая величина) inductance2. ( устройство) inductance coil, inductorвзаи́мная индукти́вность — mutual inductanceвне́шняя индукти́вность — external inductanceвну́тренняя индукти́вность — internal inductanceиндукти́вность втори́чной обмо́тки — secondary inductanceиндукти́вность вы́вода — lead inductanceдинами́ческая индукти́вность — dynamic inductance; ( пьезоэлектрического резонатора) motional inductanceдифференциа́льная индукти́вность — incremental inductanceизбы́точная индукти́вность ( в туннельном диоде) — excess series inductanceка́жущаяся индукти́вность — apparent inductanceиндукти́вность колеба́тельного ко́нтура — tuned-circuit inductanceконструкти́вная индукти́вность — integral inductorнагру́зочная индукти́вность — load inductanceиндукти́вность настро́йки — tuning inductanceпарази́тная индукти́вность — spurious [stray] inductanceиндукти́вность перви́чной обмо́тки — primary inductanceпереме́нная индукти́вность — variable inductanceподстро́ечная индукти́вность — trimming inductanceпосле́довательная индукти́вность — series inductanceраспределё́нная индукти́вность — distributed inductanceиндукти́вность рассе́яния — leakage inductanceсо́бственная индукти́вность — internal inductanceсосредото́ченная индукти́вность — lumped inductanceуправля́емая индукти́вность — controlled inductance -
27 орбита
orbit, race* * *орби́та ж.
orbitв моме́нт вы́вода на орби́ту — at injection into orbitвыводи́ть на орби́ту — inject into [establish in, place in, put into] orbitвыходи́ть на орби́ту — achieve (its) orbit(лета́ть) по орби́те — orbitпокида́ть орби́ту [сходи́ть с орби́ты] ( в аварийной ситуации) — abort from orbitорби́та с пери́одом обраще́ния … и периге́ем … — the orbit has a period of … and a perigee of …орби́та возвраще́ния — return orbitорби́та встре́чи — rendezvous orbitорби́та захва́та — capture orbitорби́та ожида́ния — parking [staging, waiting] orbitоколозе́мная орби́та — near-earth orbitокололу́нная орби́та — circumlunar orbitпарко́вочная орби́та — parking [staging, waiting] orbitперехо́дная орби́та — transfer orbitпромежу́точная орби́та — staging orbitстациона́рная орби́та — stationary [24-hour] orbitорби́та стыко́вки — docking orbitорби́та торможе́ния — braking orbit -
28 туҥгыр
туҥгыр1. старая грубая корка на дереве; толстая тёмная сухая кора на комле старых деревьев; коркаТумо туҥгыр корка дуба.
Пӱнчӧ туҥгыр дене изи пушым ыштылыт (йоча-влак), шырчыкомартам шындылыт. «Ончыко» Из толстой коры сосны ребята делают игрушечные лодочки, ставят скворечники.
Адак ярныше имне дене нолго туҥгырым кондышо марий-влак коедат. Я. Элексейн. Опять появляются мужики, привозящие на изнурённых лошадях ильмовую кору.
2. чага; паразитный гриб на стволах берёзыКуэ тӱҥысӧ туҥгыр шемалге тӱсан, шелышталтше козыра ӱмбалан. «Мар. ком.» Чага на комле берёзы тёмного цвета, с истрескавшейся неровной поверхностью.
Туҥгыр шоҥго пушеҥгыште гына лиеш. «Мар. Эл» Чага бывает только на старых деревьях.
3. твёрдая, жесткая, грубая корка чего-л. на чем-л.; засохший (замерзший) слой, сгусток чего-л.Вӱр туҥгыр сгусток засохшей крови.
Шыжалтше вӱдшӧ вургемеш кылмен шинчеш, тудым мардеж ий туҥгырыш савыра. Н. Тихонов. Разбрызгивающаяся вода замерзает на одежде, ветер её превращает в ледяную корку.
Кастене кӱвар воштончышла чолгыжеш, а эрдене – адакат тугаяк туҥгыр, адакат лавырам нумал ситареныт. В. Юксерн. Вечером пол сверкает как зеркало, а утром – опять такая же корка, снова натаскали грязи.
4. в поз. опр. чаговый, из чагиТуҥгыр вӱд вуйым, чурийым да уло капымат мушкаш пеш пайдале. «Мар. ком.» Настой из чаги очень полезен при мытье головы, лица и всего тела.
Медициныште туҥгыр экстрактым кучылтыт. В медицине используют экстракт чаги.
5. в поз. опр. жёсткий, грубый; покрытый жёсткой (засохшей или замерзшей) коркойТаче марте капеш кодын туҥгыр отыза. М. Казаков. До сегодняшнего дня на теле осталась грубая мозоль (т. е. шрам).
Идиоматические выражения:
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Тёмная вода — Dark Water Жанр фильм ужасов триллер драма Режиссёр Уолтер Саллес Продюсер … Википедия
Тёмная вода — Прост. Слепота. А у нашего старичка, должно быть, тёмная вода… Совсем стал плохо видеть (Чехов. Три года). Может быть, в комнатах было слишком сумрачно, а в глазах Катерины Петровны уже появилась тёмная вода, или, может быть, картины потускнели… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Тёмная вода (фильм) — Тёмная вода Dark Water Жанр … Википедия
вода — ы, вин. воду, мн. воды, водам и водам, водами и водами; о водах и о водах; ж. 1. Прозрачная, бесцветная жидкость, образующая ручьи, реки, озёра, моря и представляющая собой химическое соединение водорода с кислородом. Речная в. Морская в. В.… … Энциклопедический словарь
ВОДА — ВОДА, ы, вин. воду, мн. воды, вод, водам и (устар.) водам, жен. 1. Прозрачная бесцветная жидкость, представляющая собой химическое соединение водорода и кислорода. Речная, родниковая в. Водопроводная в. Морская в. Стакан воды. По воду ходить (за… … Толковый словарь Ожегова
тёмная вода — Слепота, вызванная атрофией зрительного нерва … Словарь многих выражений
ВОДА — По за вод. Арх. В отсутствие кого л. АОС 4, 153. Бешеная вода. Алт. Весеннее половодье. СРГА 1, 65. Большая вода. 1. Арх., Сиб. Половодье. АОС 4, 147; СБО Д1, 38. 2. Арх. Морской прилив. АОС 4, 147. Взломная вода. Дон. Начало ледохода. СДГ 2, 31 … Большой словарь русских поговорок
вода — ы/, вин. во/ду, мн. во/ды, во/дам и вода/м, во/дами и вода/ми; о во/дах и о вода/х; ж. см. тж. водица, водичка, водный, водяной … Словарь многих выражений
Тёмная вода [в глазах разлилась] — 1. Кар. Болезнь глаз. СРГК 1, 211. 2. Арх., Пск., Сиб. Слепота. АОС 4, 152; ПОС 4, 71; СФС, 33; ФСС, 29 … Большой словарь русских поговорок
бромная вода — раствор брома в воде. Окислитель, бромирующее средство при химических анализах и синтезе некоторых органических препаратов. * * * БРОМНАЯ ВОДА БРОМНАЯ ВОДА, раствор брома в воде. Окислитель, бромирующее средство при химических анализах и синтезе… … Энциклопедический словарь
Зимная Вода — Герб Зимной Воды … Википедия