-
1 тяжко
нареч., в знач. сказ.тя́жко; (трудно, тяжело) ва́жко\тяжко на душе́ — тя́жко (ва́жко) на душі́
-
2 to work hard, live hard, die hard, and go to hell after all would be hard indeed
тяжко працювати, тяжко жити, тяжко помирати, а після цього ще й потрапити до пекла, було б насправді тяжкоEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > to work hard, live hard, die hard, and go to hell after all would be hard indeed
-
3 Врюхаться
тяжко залюбитися в кім, вті[ьо]патися в кого. -
4 vanskeligt
тяжко, трудно -
5 harować
тяжко працювати, ішачити -
6 mozolnie
тяжко; копітко -
7 земет
-
8 крепко
(сильно) міцно, цупко, кріпко, сильно, (хорошо) добре, (прочно) міцно, кріпко, тривко, дебело. [Він її пригорнув до серця міцно (Квітка). Глядіть-же, цупко прикрутіте (Котл.). Добре били (Шевч.). Пошито міцно (М. Грінч.). Дебело зроблена ряма (Грінч.)]. -ко обнять - міцно (тісно) обняти. -ко связать - міцно (тісно, щільно, цупко) звязати. -ко держать - цупко (міцно) держати кого, що. -ко схватиться за что - міцно (цупко) схопитися за що, вчепитися чого. -ко задуматься - дуже (тяжко, сильно) замислитися про що. -ко спать, уснуть - спати, заснути міцно (твердо, цупко, добре, тяжко, здорово), заснути міцним (твердим) сном. [А дівчина тверденько заснула і не зчулась, як нічка минула (Чуб.). Тяжко заснула в житах на межі (Олесь)]. -ко спится кому - добре (міцно) спиться кому. Встать -ко на ноги - стати твердо на ноги. -ко стоять - твердо (міцно) стояти. [Твердо гордий дуб стоїть (Грінч.)]. -ко стоять за свои права - твердо стояти за свої права (за своїми правами). -ко закрыть глаза - тісно (щільно, міцно) заплющити (стулити) очі. -ко ударить (выругать) кого - дуже (тяжко, кріпко, здорово) ударити (вилаяти) кого. -ко хочется - дуже (тяжко) хочеться кому, кортить кого, кому. Жить -ко - жити скупо (скнаро). -ко держаться своего мнения - твердо (міцно) триматися своєї думки. -ко пьян был - дуже (тяжко, здорово) п'яний (напитий) був, п'яненний був. -ко-накрепко (сильно) - міцно- преміцно, дуже-предуже. -ко-накрепко запер дверь - добре замкнув двері. -ко-накрепко запретили мне делать это - суворо-суворісінько заборонено мені це робити. Крепче - міцніш(е), цупкіш(е), дебеліш(е), кріпше, лучче. [Що-дня тісніш, міцніш стискає нас мов обручем зо сталі лядська сила (Грінч.). Жіноче царство стоїть кріпше над усі царства (Куліш). А його притискає ще лучче (Звин.)]. Довольно -ко - міцненько, кріп(к)енько, дуженько, тривкенько, дебеленько. [А рака кріпенько держить (Стор.)].* * *нареч.1) мі́цно, крі́пко; си́льно, цу́пко; ( хорошо) до́бре2) ( очень) ду́же, си́льно, ве́льми -
9 очень
дуже, вельми, сильне[о], тяжко, прикро, кріпко, притьма, притьмом, багато, багацько, велико, здорово. [Гуде вітер вельми в полі (Забіла). Той чоловік був сильне багатий. Голова мене (у меня) тяжко болить. Тяжко яр глибокий. Прикро посивів дід. Зрадів кріпко. Мак притьма червоний. Вона багато скидається на його. Прислужився свойому краєві він велико. Здорово ви всього знаєте]. Очень и очень - добре та й добре, геть-то. [Це їм добре та й добре знайома річ. Я йому таки й геть-то вподобався]. Не очень - не дуже, не вельми, не надто, не тяжко, не багато, не велико, не геть, не гурт, не з-так, не притьма, не конче, не конечне, не що. [Смійся, лютий враже, та не дуже (Шевч.). Не надто він розумний. Додому йому не тяжко далеко. З того часу не геть я турбуюся. Знаю французької мови не гурт. Не з-так їх багато. Не конче їх мені треба. Він не що й старий]. Не очень-то - не дуже-то, не гурт-то, не геть-то, не з-так-то. [У нас такі вироби не гурт-то часті. Вона не з- так-то поганенька].* * *нареч.; тж. `оченно -
10 severely
adv1) суворо, жорстоко2) тяжко, небезпечно3) сильно, дуже4) надзвичайно, дуже5) просто, невибагливо6) скрупульозно* * *adv1) строго, суворо2) важко, небезпечно3) сильно, важко, тяжко4) сильно, надзвичайно; значно, істотно5) строго, просто6) скрупульозно -
11 больно
1) (физически) боляче, болько, дошкульно, жалко (от укуса). [Як-же жалко вкусила мене муха!];2) (душевно) боляче, боліз[с]но, уразливо, тяжко. [Як соромно буде, як боляче! Прикрі спогади уразливо хвилювали його]. Больно (физ. и морально) кому от чего - болить кого що. [Боліла мене тая пуга. Те вікно його боліло (Коц.) = ему было больно от этого окна, это окно причиняло ему боль. Мене болить, що Римом зватись може така потвора (Л. Укр.)];3) вельми, дуже, тяжко. [Хороший тута вельми очерет (Л. Укр.). Вареники? оце я тяжко люблю]. Не больно (не очень), не больно много - не гурт, не дуже, не надто. [Логіки має вона не гурт (Крим.)]. Он не больно умён - він не дуже (вельми, надто) розумний.* * *I1) нареч. бо́ляче и боляче́2) в знач. сказ. бо́ляче́, боли́ть3) (в знач. сказ.: обидно, досадно) бо́ляче́, при́кро, ура́зливо и уразли́во; ( тяжело) тя́жкоII -
12 аста
хворий СМ, Г-СК; аста йатлежати хворим, тяжко хворіти СК; аста бӱйӱк тӧшеклере тӱштӱ він є тяжко хворим, зліг у ліжко Г; бек аста дуже хворий СГ; забун-аста тяжко хворий Г; пор. хаста. -
13 grievously
adv1) сумно, тужливо, гірко; з жалем2) важко, тяжко, болісно3) жахливо* * *adv1) гірко, сумно; з жалем2) важко, тяжко, болісно3) жахливо -
14 heave
In1) підйом2) піднімання3) хвилювання (моря); підіймання4) кидання5) кидок6) блювання7) геол. горизонтальне зміщення, зсув (ґрунту)8) pl вет. запал (у коня)IIv (past і p.p. hove, heaved)1) піднімати, підіймати2) мор. вибирати, витягуватиheave ho! — дружно!, разом!
3) переміщати; навантажувати (вугілля тощо)4) здійматися, підніматися й опускатися (про хвилі, груди)5) видихати, зітхати6) тужитися, напружуватися (при блюванні)7) здуватися (про грунт)heave ahead — мор. рухатися уперед
heave astern — мор. рухатися назад
heave down — мор. кренгувати
heave out — мор. розпустити вітрила
heave to — мор. а) лягати у дрейф; б) підходити; зупинятися
* * *I [hiːv] n1) підйом; піднімання, підняття; кидання; кидок; ривок2) здіймання, колихання, піднімання е опускання (моря; грудей)4) мop. ( вертикальні) коливання; ( вертикальна) хитавиця5) позив до блювоти; напад нудоти6) pl; cпopт. підтягування; згинання е розгинання рук7) гeoл. горизонтальне переміщення при скиданні; зсув; здуття, спучування ( ґрунту)8) pl; вeт. запал ( у коней)II [hiːv] v1) ( heave up) піднімати ( із зусиллям); мop. піднімати, вибирати, витягати2) кидати ( із зусиллям)3) піднімати е опускати, здіймати4) мop. повертати ( корабель); рухатися ( про корабель)5) випускати, видавати (стогін, подих); важко дихати6) робити блювотні рухи, тужитися ( при блюванні)7) здійматися, спучуватися ( про ґрунт) -
15 heavily
adv1) тяжко, важко2) обтяжливо; прикро, гірко3) незграбно4) повільно, насилу5) сильно, інтенсивно; дуже6) сумно, болісно* * *[`hevili]adv1) важко; громіздко, незграбно2) тяжко; гірко; icт. сумно3) повільно; з трудом, важко4) сильно; інтенсивно; багато -
16 грустить
сумувати, смуткувати, журитися, удаватися в тугу, в смуток, смутно себе мати. Сильно грустить - побиватися, тяжко сумувати, тяжко журитися. Срв. Печалиться. Часто грустящий - журливий.* * *(о ком-чём, по ком) сумува́ти (по кому-чому, з приводу чого, за ким-чим), жури́тися (за ким-чим, по кому); смуткува́ти, смутува́ти, удава́тися в ту́гу -
17 жестоко
1) жорстоко, люто, немилосердно, запекло;2) тяжко. [Тяжко образити кого].* * *нареч.жорсто́ко; лю́то; немилосе́рдно; запе́кло -
18 мудрено
нрч.1) (замысловато, хитро) мудро, мудерно, хитро, хитромудро, вигадливо, штукарно, мудрагельно, (морочливо) морокувато, (трудно) важко, тяжко, трудно. [Це занадто мудро для мене, не зможу такого зробити (Богод.). Дуже мудерно зроблено, не розбереш навіть, звідки воно його починало (Ніженщ.). Швидко цього не зробиш: морокувато дуже (Канівщ.)]. Это -но сделано - це мудро (мудерно, хитро, штукарно) зроблено. -но на всех угодить - важко (тяжко, трудно) всім догодити. -но ему помочь в этом деле - важко (нелегко, морокувато) йому допомогти в цій справі;2) (удивительно) дивно. После этого не -но, что он разорился - після цього не дивно (не диво, не дивниця, нема нічого дивного), що він зруйнувався.* * *тж. мудрёно1) нареч. му́дро; хи́тро; чу́дно; химе́рно2) в знач. сказ. му́дра річ, ва́жко, тру́дноне \мудрено — ( не слишком трудно) не му́дра річ, не ва́жко, не тру́дно; ( неудивительно) не ди́вно, не ди́во, не ди́вна річ, не дивина́
-
19 мучить
мучивать1) мучити, (терзать, истязать) катувати, мордувати, рвати, (подвергать мучениям) брати на муки, (предавать мучениям) давати (завдавати, віддавати) на муки; (томить) морити, томити, нудити кого; (причинять боль кому) завдавати кому болю, боліти кого; (изнурять) виснажувати, знесилювати кого. [Не мучте ви так його (Грінч.). Колись били-катували, посторонками в'язали (Пісня). Катувала, мордувала, та не помагало (Шевч.). Важке питання - воно мене мордує, не дає мені спокою (Н.-Лев.). Не рвися, люба, і не рви мене (Л. Укр.). Казала, що підеш за мене, то не мори мене (Квітка). Своє серденько томлю (Грінч. III). Сюди блудить, туди блудить, під собою коня нудить (Пісня). Били мене, били, на муки давали (Голов.). Зневага до її почуття боліла Раїсу (Коцюб.)]. Мысль, совесть -чит - думка, сумління (совість) мучить (гризе). [Гризе мене одна думка (Г. Барв.). Совість не дає мені спокою, гризе мене і день, і ніч (Сторож.)]. -чить тяжко - мучити тяжко (великою мукою). [Мучили її великою мукою, закували в тяжкі кайдани (Грінч.)]. Что лошадь -чишь? - нащо коня мордуєш? Беды -чат, уму учат - біда докучить, та розуму научить (Приказка). Что -чит, то и учит - мука - найкраща наука. Дело учит и -чит, и кормит - робота як намордує, то й навчить, нагодує. Его -чит голод, жажда, болезнь - його мучить (томить, в'ялить, сушить) голод, спрага, хвороба (недуга);2) докучати, настирливо домагатися.* * *му́чити; ( истязать) катува́ти, мордува́ти; ( нравственно терзать) гри́зти -
20 надрывать
надорватьI. 1) надривати, надірвати, (слегка) наривати, нарвати (редко), (наддирать) наддирати, наддерти и (реже) надідрати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понаддирати що. [Маруся косу чеше, а що начеше, то на Дунай однесе, а що надриває, то й на Дунай пускає (К. Старина). З краєчків трохи понаддирали газету (Київщ.)];2) (перен.: надсаживать) надривати, надірвати, підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (о мног.) понадривати, попідривати, понадсаджувати. -ть голос - надривати, надірвати, рвати, порвати, зривати, зірвати голос. [Надривати мій чистий голос диким голосінням (Куліш)]. -рывать горло криком - надривати (надсаджувати) горло криком (кричучи). -ть грудь, живот (непосильной работой) - надсаджувати, надсадити груди, живіт, порушувати и порушати, порушити, надрушувати, надрушити що у грудях, у животі, уривати, під[у]вереджувати, під[у]вередити живіт (надсильною працею), підвереджуватися, підвередитися (з надсильної праці). [Вона любила свою роботу, при якій утрачала голос, надсаджувала груди (Коцюб.). Підняла важко та й порушила в животі щось (Чернігівщ.). Нехай степу ногами не зміряє, живота не вриває. (Лукаш.)]. -ть животы, животики от смеха - рвати, порвати кишки (боки) з реготу. -ть здоровье - підривати, підірвати здоров'я, надвереджати и надвереджувати, надвередити себе, занепадати, занепасти; срв. Подрывать 3. [Ти так занепав, синку, своєю чумачкою (чумаченьем), що й не пізнаєш тебе (Харківщ.)]. -ть лошадь - підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (быстрой ездой) переганяти, перегнати, запалювати, запалити коня; срв. Загонять 2. -рвать память - надірвати (надвередити) пам'ять. -рывать сердце, душу кому - надривати (краяти, рвати, шматувати) серце, душу, (зап.) уривати серце кому. [А мені журба серце надриває (Черн.). Дівчино, не плач, не рви мого серця (М. Грінч.). «Ооой!» - голосом, що аж душу шматував, кричав Захар (Крим.)]. Надрывающий сердце, душу - надсадливий. [Щось жалісно квилить, чується якесь ридання, якийсь надсадливий, нервовий плач (Крим.)]. Надорванный -1) надірваний, наддертий и надідраний, понадриваний, понаддираний. [Наддерті записочки (Крим.)];2) надірваний, підірваний, надсаджений, понадриваний, попідриваний, понадсаджуваний; зірваний; порушений, надрушений, під[у]вереджений; надвереджений, занепалий; перегнаний, запалений. [Надірваний роками тяжкої праці організм (Пр. Правда). Порушений живіт (Борзенщ.)]. -ный голос - надірваний (зірваний, надсілий, ирон. драний) голос. [Почав верещати тонким і надірваним голосом (Коцюб.). У писаря хрипкий і драний голос (Проскурівна)]. -ное здоровье - підірване (занепале) здоров'я. С -ным здоровьем кто - з підірваним здоров'ям, занепалий хто. [Я убогий, занепалий од самої молодости (Куліш)]. -ться -1) надриватися, надірватися, (слегка) нариватися, нарватися, (наддираться) наддиратися, наддертися, (о мног. или во мн. местах) понадриватися, понаддиратися; бути надриваним, наддираним, надірваним, наддертим, понадриваним, понаддираним. [Град побив буряки, - листя понадривалося (Брацлавщ.). Як нарвалося трохи, то й далі буде дратися (Богодух.). Сіпнула за папірець, а він наддерся (Київщ.)];2) (перен.: надрывать себя) надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, (о мног.) понадриватися, попідриватися, понадсаджуватися. У меня сердце, душа -ется от чего (от жалости и т. п.) - серце, душа мені надривається (крається, рветься) з чого (з жалю и т. п.). [Страхіття й дивитися (як він гірко плакав)! аж серце краялося (Крим.)]. Моё здоровье -рвалось - моє здоров'я занепало (підірвалося, підтялося). Мои силы -ваны - мої сили підірвані (підтяті), моя сила занепала. -ться от крика - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з крику (кричучи), кричати аж розриватися (перериватися, роздиратися). -рываться от лая - валувати, ґвалтувати, гавкати аж перериватися (розсідатися). -ться от плача - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з плачу (плачучи). -рываться над работой - рватися (перериватися) коло (в) праці. [Плугач оре, і в праці рветься (Номис). Роблю - перериваюся, а все не догоджу (Київщ.)]. -ться от тяжёлой работы, поднимая тяжести и т. п. - надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, надсідатися, надсістися, надвереджуватися, надвередитися, під[у]вереджуватися, під[у]вередитися, порушитися, зрушитися, урватися, (о мног.) понадриватися, понадвереджуватися и т. п. з тяжкої праці (на тяжкій праці), підіймаючи вагу и т. п. [Не підриватимуться на тяжкій роботі (Рада). Хто переносить каміння, той може надсадитися (Куліш). Не надсівшися, не вмерти (Номис). Не піднімайте, бо надвередитеся! (Н.-Лев.). Не дуже греби, - увередишся (Стор.). Помалу, а то ще урвешся (Липовеч.)]. Хоть -вись, а дай - хоч надсядься, а дай. -рываться со смеху - кишки (боки) рвати (сов. порвати) із сміху (з реготу), перериватися з реготу, зсідатися. [Хлопці аж кишки порвали з реготу (Квітка). Аж боки рвав з сміху (Н.-Лев.). Аж переривається з реготу (Хорольщ.). Він було аж зсідається та регоче (Сл. Гр.)]. Лошадь -рвалась - кінь підірвався (надсадився).II. Надрывать, надрыть - надривати, надрити, (надкапывать) надкопувати, надкопати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понадкопувати що. Надрытый - надритий, надкопаний, понадриваний, понадкопуваний. -ться - надриватися, бути надриваним, надритим, понадриваним и т. п.* * *несов.; сов. - надорв`атьнадрива́ти, надірва́ти и мног. понадрива́ти; (здоровье, силы) підрива́ти, підірва́ти и мног. попідрива́ти; ( надсаживать) надсаджувати, надсади́ти, -саджу́, -са́диш\надрывать рва́ть го́лос — надірва́ти (надсади́ти) го́лос
\надрыватьть ду́шу — надри́вати, надірва́ти (надсаджувати, надсадити) ду́шу
\надрыватьть живо́т (живо́тики) со сме́ху (от хо́хота) — рва́ти, порва́ти кишки́ (животи́) зо смі́ху (від смі́ху, від ре́готу, з ре́готу) сов. надірва́ти пу́па зо сміху и т. п
\надрывать рывать горло (глотку) — надрива́ти (надса́джувати) горло (глотку)
См. также в других словарях:
тяжко — (1) 1. Безл. Трудно, затруднительно, нелегко: Рекъ Боянъ и ходы на Святъславля пѣснотворца стараго времени Ярославля, Ольгова коганя хоти: «Тяжко ти головы кромѣ плечю; зло ти тѣлу кромѣ головы», Рускои земли безъ Игоря. 44. 1150: Дружина же… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
тяжко — тяжело, трудно, нелегко, несладко, горько, горестно, бедственно; жизнь не мила, худо, сурово, надсадно, бедне, хоть головой бейся, хоть в петлю полезай, свет не мил, хоть головой об стену, жизни не рад, хоть в гроб ложись, на свет не глядел бы,… … Словарь синонимов
тяжко — (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
тяжко — 1 • невыносимо тяжко 2 • тяжко больной • тяжко оскорбить … Словарь русской идиоматики
Тяжко на свете жить. Тяжел крест, да надо несть. — Тяжко на свете жить. Тяжел крест, да надо несть. См. ЖИЗНЬ СМЕРТЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Тяжко — предик. разг. 1. Об ощущении тяжести от чрезмерного физического труда; тяжело II 1. (обычно с большей выразительностью). 2. перен. Об ощущении тяжести от напряжения душевных сил; тяжело II 2. (обычно с большей выразительностью). Толковый словарь… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
тяжко — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} нареч. безжалостно, жестоко; с трудом, слабо, худо. … … Словарь церковнославянского языка
тяжко — легко безбедно просто радостно … Словарь антонимов
Тяжко — с трудом, худо, жестко, безжалостно … Краткий церковнославянский словарь
тяжко — Syn: тяжело, трудно, нелегко (ослаб.), несладко (обр.), горько (обр., усил.), горестно (усил.), бедственно (усил.) Ant: легко, просто … Тезаурус русской деловой лексики
тяжко — 1) Присл. до тяжкий 1 10); вищ. ст. тя/жче. || розм. Дуже, надзвичайно. 2) у знач. присудк. сл., кому і без додатка. || Про наявність знегод, труднощів, страждань. || Про почуття неприємного фізичного стану, втоми, болю і т. ін. || Про дуже… … Український тлумачний словник