-
1 тягучий
техн., физ.тяжни́й; ( о звуках) протя́жний -
2 тягучий
техн., физ.тяжни́й; ( о звуках) протя́жний -
3 тягучий
тягу́чий -
4 протяжный
протяглий, протяжливий, протяжний, витяжний, тягучий, срв. Длительный, Медленный. [Протяглий жалібний спів (Коцюб.). Протяжна, тужлива пісня (Стефаник). Пісня жалібна, витяжна, плакуча (Н.-Лев.)].* * *протя́жливий, протя́жний, протя́глий; ( тягучий) тягу́чий, прокво́листий; диал. витяжни́й -
5 боль
1) (физическая боль) біль (р. болю) (м. р.), болість (р. -лісти). [Се був біль, тягучий, фізичний біль. Рябко одскакує й вищить од болісти];2) (болезнь) біль (м. р.) (р. болю), болі (мн.). [Зубний біль. Вона видужала з породових болів];3) (душевное страданье, скорбь) біль (м. р.) (р. болю), болість (р. -ти), болещі, боління, жаль (м. р.). [Минув час, затих біль. Свої болі - пусте, світове горе велике. Навіщо радощі й боління? В мене серце задрижало з болещів]. С болью - болізно. [Тихо і болізно вимовляє поет (Л. Укр.)]. От боли - з болю. Крик боли - боліз[с]ний гук, крик. [Знову лунає болізний гук]. Полный боли - боліз[с]ний, болючий. [Болізний стогін]. Причинять, и причинить боль кому - боліти (сов. заболіти) кого, болю завдавати, (сов. завдати) кому, вражати, (сов. вразити) кого. [Зневага до найкращого її почуття боліла Раїсу (Коц.). І сміх той - його заболів (Л. Укр.). Вразив моє серце. Їй хотілося вразити поглядом дочку, але не вдалося].* * *(ж.) біль (м.), род. п. бо́лю; ( в пальцах от мороза) за́шпори, -рів, шпа́ри, род. п. шпар и шпа́рів; диал. бо́лість -
6 вязкий
(о земле клее) липкий, масткий, беручкий, чіпкий; (химич. о жидкости) густий; (о дороге) грузький, грузний, глевкий, глейкий, глеюватий, розкислий. Вязкая глинистая почва - глеюватка, липарка, липоватиця, липковиця (Вхр.). Вязко - грузько, глеювато; шлях розкис; дороги порозкисали.* * *1) ( тягучий) в'язки́й, в'язу́чий; ( липкий) липки́й, гле́йкий, глеюва́тий; ( топкий) грузьки́й, гру́злий, драгли́стий; (о хлебе, каше) глевки́й, гли́зявий2) см. вяжущий 2)
См. также в других словарях:
тягучий — густой, вязкий, тянущий, неторопливый, тянущийся, протяжный, медленный Словарь русских синонимов. тягучий см. протяжный Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова … Словарь синонимов
ТЯГУЧИЙ — ТЯГУЧИЙ, тягучая, тягучее; тягуч, тягуча, тягуче. 1. Способный растягиваться, увеличиваться в длину, в ширину, не обрываясь, не ломаясь. Чистое железо тягуче. 2. Густой, клейкий, тянущийся. Патока тягуча. 3. перен. Медленный, неторопливый,… … Толковый словарь Ушакова
ТЯГУЧИЙ — ТЯГУЧИЙ, ая, ее; уч. 1. Способный растягиваться, не обрываясь, не ломаясь. 2. Густой, тянущийся. Т. мёд. 3. перен. Медленный, неторопливый. Тягучая речь. | сущ. тягучесть, и, жен. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
тягучий — а, е. 1) Здатний розтягатися, збільшуватися в довжину й ширину, не розриваючись. Тягуча гума. 2) Липкий, в язкий, який тягнеться від дотику. Тягучий мед. 3) Який довго триває; надміру довгий, розтягнений. 4) Протяжний, повільний (про голос, звук… … Український тлумачний словник
Тягучий — I прил. 1. Способный растягиваться, увеличиваться в длину или в ширину, не ломаясь, не обрываясь. 2. Густой, клейкий; тянущийся. II прил. 1. Медленный, неторопливый, протяжный. 2. перен. Чрезмерно продолжительный, пространный. Толковый словарь… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
тягучий — тягучий, тягучая, тягучее, тягучие, тягучего, тягучей, тягучего, тягучих, тягучему, тягучей, тягучему, тягучим, тягучий, тягучую, тягучее, тягучие, тягучего, тягучую, тягучее, тягучих, тягучим, тягучей, тягучею, тягучим, тягучими, тягучем,… … Формы слов
тягучий — тяг учий … Русский орфографический словарь
тягучий — Тв. тягу/чим, Пр. о тягу/чем; кр.ф. тягу/ч … Орфографический словарь русского языка
тягучий — ая, ее; гуч, а, е. 1. Способный растягиваться, увеличиваться в длину, в ширину, не обрываясь, не ломаясь. Т ая кожа. Резина тягуча. 2. Густой и вязкий. Т ая мазь. Т. мёд. Ноги вязнут в тягучей грязи. 3. Длительно звучащий, замедленный, протяжный… … Энциклопедический словарь
тягучий — ая, ее; гу/ч, а, е. см. тж. тягуче, тягучесть 1) Способный растягиваться, увеличиваться в длину, в ширину, не обрываясь, не ломаясь. Т ая кожа. Резина тягуча. 2) Густой и вязкий. Т ая мазь. Тяг … Словарь многих выражений
тягучий — прикметник … Орфографічний словник української мови
