Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

ты+его+признаёшь+

  • 1 назначение

    1) (обозначение, отмечание чего) визначання, визначування, зазначання, зазначування, на[по]значання, на[по]значування, відзначання, відзначування, оконч. визначення, зазначення и зазначіння, на[по]значе[і]ння, відзначе[і]ння чого;
    2) (определение чего кому, чему, для кого, для чего, на что) призначання, призначування, визначання; визначування, приділяння чого кому, чому, (за-)для кого, (за-)для чого, на що; (оконч. и результат действия) призначення и призначіння, визначення, приділення и придіління, приділ (-лу). [Кожна година в нього мала своє призначення (Коцюб.)]. -ние награды - призначання (призначення) нагороди. -ние наказания - визначання (визначення), призначання (призначення) кари. -ние срока - призначання (призначення), визначання (визначення) терміну (строку, речінця). -ние цены - визначання (визначення) ціни. Дать -ние чему - призначити (приділити) що куди, до чого, на що, дати призначення (приділ) чому. Дать совсем другое -ние чему - дати зовсім инше призначення чому, призначити що на зовсім инше. [Дав зовсім инше призначення тому закладові (Ор. Левиц.)]. Доставить письмо по -нию - приставити (віддати, принести, привезти) листа, кому (куди) призначено. Не доходит по -нию - не доходить, куди призначено (шутл. куди націлено). [Його увага, здається, не доходить, куди її націлено (Короленко)]. По месту -ния - до призначеного місця, куди призначено. Отправиться к месту своего -ния - поїхати (піти, вирядитися), куди призначено (до призначеного місця). Станция -ния - станція призначення;
    3) (на должность, для исполн. обязанности) призначання, настановляння, настановлювання, наставляння кого ким, на кого, за кого, на яку посаду, приділяння кого за кого, (гал.) іменування кого ким, на яку посаду; (оконч. и результат действия) призначе[і]ння, (только оконч.) настановлення, настанова, наставлення, приділе[і]ння; (только куда, кому, к кому) надавання, оконч. надання кого куди, кому, до кого. [Почув про призначення його на голову комісії (Київ). Читаєш здебільшого (по газетах) у відділі нових призначень «Трупов, Дьяков…» (Н. Рада)]. -ние на вакантное место - призначання (призначення), настановляння (настановлення, настанова) на вільну посаду. Получить -ние - дістати (одержати) призначення, бути призначеним (настановленим). Состоялось -ние его на службу - його призначено (настановлено) на посаду;
    4) (человека на земле) призначення. [Довідується про своє місце й призначення в житті (Грінч.). Задумався про те, яке призначення в людини (Крим.). Чоловіче, подумай про своє високе призначення (Наш)].
    * * *
    1) ( действие) призна́чення, (неоконч.) призна́чання; ви́значення, (неоконч.) визнача́ння; призна́чення, (неоконч.) признача́ння; наставляння
    2) (распоряжение, постановление; основная функция чего-л., цель) призна́чення

    испо́льзовать (переда́ть, посла́ть) по \назначение нию — ви́користати (переда́ти, посла́ти) за призна́ченням

    ме́сто \назначение ния — місце призна́чення

    Русско-украинский словарь > назначение

  • 2 назначать

    назначить
    1) (обозначать, отмечать что) значити, визначати и визначувати, визначити, зазначати и зазначувати, зазначити, на[по]значати и на[по]позначувати, на[по]значити, відзначати и відзначувати, відзначити, (о мног.) позначити, повизначати, повизначувати и т. п. що. [Визначує дорогу блискавицям (Куліш)]. -чить границы чему - визначити межі чого. -чить север и юг на карте - зазначити (позначити) північ і південь на мапі (на (географічній) карті). -начь верх на тюке - на[по]значи верх на паці;
    2) (определять что кому, чему, для кого, для чего, предназначать на что) призначати и призначувати, призначити, визначати и визначувати, визначити, приділяти, приділити, (наметить) назнаменати, (о мног.) попризначати, попризначувати, повизначати, повизначувати, поприділяти що кому, чому, (за-)для кого, (за-)для чого, на що. [Делегаціям від селян призначено ці місця, а від робітників - оці (Київ). Я призначив читання на один вечір (Грінч.). Шевченко, пишучи свої твори, не призначав їх за-для читання народові (Грінч.). Частину свого заробітку він призначив на певну мету (Київ). Я визначила розписання таке, що на російську мову йде небагато годин (Крим.). У ту башточку вкидали дівчат і замикали там чи на два тижні, чи на два роки, - то вже як пан приділить (М. Вовч.). Діточкам моїм пан щось приділить за мою смерть (М. Вовч.). Брахманізм обеззброїв стихійність цих поривів, назнаменавши, як час для їх здійснення, два останні перегони на життьовому шляху (М. Калин.)]. -чить заседание на пятницу - призначити засідання на п'ятницю. -чить награду - призначити нагороду. -чать наказание - визначати (призначати) кару. -чить опеку над кем - призначити опіку над ким. -чать, -чить плату - визначати, визначити, призначати, призначити, класти, покласти плату (платню). [Плату кладуть чималу їй за рік (Грінч.)]. -чить в продажу, к продаже что - призначити до продажу що. -чать работу кому - призначати (визначати) працю кому. -чить себе сделать что - призначити собі (сказати собі) зробити що. [Як чого не скінчить у тиждень, що казала собі скінчити, то… (М. Вовч.)]. -чить свидание кому - призначити побачення кому. Мне -чили притти в понедельник - мені призначено прийти в понеділок. -чать следствие - призначати слідство. -чать срок - призначати (визначати) термін (строк, речінець). -чать, - чить цену - визначати, визначити, класти, покласти, становити, постановити, нарядити ціну. [Ціну на землю визначали вони всі гуртом (Грінч.). Базар ціну становить (Богодух.). Взяли тому коню ціну нарядили - півтораста карбованців та й чотири (Пісня)];
    3) (на должность, для исполнения какой-либо обязанности) призначати, призначити, настановляти и настановлювати, настановити, наставляти, наставити, ставити, поставити, становити, постановити кого ким, на кого, за кого, на яку посаду, приділяти, приділити кого за кого, нарядити кого ким, (гал.) іменувати, на(й)менувати кого ким, на яку посаду, (о мног.) попризначати, понастановлювати, понастановляти, понаставляти, поприділяти; (только куда, кому, к кому) надавати, надати (о мног.) понадавати кого куди, кому, до кого. [Неписьменних не призначають на відповідальні посади (Київ). Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили, ще й отаманом настановили (ЗОЮР I). Щоб воєводами настановити, того не буде зроду (Л. Укр.). Князями нас понастановляє (Куліш). Нас ніхто не обирав, нас настановили на парафії (Н.-Лев.). Його скинули з пристава й настановили на стражника (Васильч.). Вони його поставили собі лакеєм (Грінч. I). Соргія поставив пан за ключника (Основа 1862). Постановили на дяка (М. Вовч.). Постановили її за царинного (Кониськ.). Пан приділив батька за лісника (М. Вовч.). Доти чоловік добрий, доки його десятником не нарядили (Приказка). Агрономів надають нам з Київа (Київщ.)]. -чить наследника - призначити спадкоємця. -чить кого опекуном над кем - призначити (настановити) кого опікуном (на опікуна, за опікуна) над ким. [Громада настановила над їми опікуном Панаса Момота (Грінч.)]. -чить себе преемника - призначити собі наступника. -чить сына в военную службу - призначити сина до військової служби. -чать, -чить кому какую-либо роль в чём - призначати, призначити, приділяти, приділити кому яку ролю в чому. [Салкові, що мав грати старшину, приділили роль свідка (Грінч.)];
    4) (о судьбе: предопределять) судити, присудити, призначати, призначити, приділяти, приділити, надавати, надати, нарікати, наректи, назнаменувати кому що. [Мені літа тії доля присудила (Рудан.). Хто зможе ухилитись, що нам боги всесильні присудили? (Куліш)]. Назначаемый - визначуваний, зазначуваний; настановлюваний, призначуваний и т. п. Назначенный -
    1) визначений, зазначений, на[по]значений, відзначений, повизначуваний и т. п.;
    2) призначений, визначений, приділений, покладений, поприділяний и т. п. [Творчі сили, - ті гнатимуть вас у призначене місце (Франко). Заковане в залізні обручі письменство незабаром переросте призначену йому мірку (Рада). Гроші, від громади призначені на школу (Грінч.)]. -ная цена - визначена ціна. В -ный час, в -ное время - у призначену годину (призначеної години), у призначений час (призначеного часу);
    3) призначений, настановлений, наставлений, поставлений, постановлений, приділений, наряджений, іменований, наданий, попризначуваний и т. п. Вновь -ный - новопризначений, новонаставлений ким, на кого, за кого, на яку посаду, новонаданий кому, до кого;
    4) суджений, присуджений, призначений, приділений, наданий, наречений, назнаменований. [До своєї мети, назнаменованої йому од бога, дійде (Куліш)]. -ться -
    1) визначатися и визначуватися, бути визначуваним, визначеним, повизначуваним и т. п.;
    2) призначатися и призначуватися, бути призначуваним, призначеним, попризначуваним и т. п. [Речінця побутові на Запоріжжі не визначалося нікому (Куліш). Щоб полагодити спір, визначується губерніяльна комісія (Франко). Її ще здавна призначено мені (Грінч.). Почала лічити йому лінійкою в долоню, скільки було то вже йому призначено (Васильч.)]. Деньги -чались на одно, а пошли на другое - гроші призначено було на одно, а пішли на инше. Срок -чался длинный, а теперь его сократили - термін (строк, речінець) призначено (визначено) було довгий, а тепер скорочено. Срока не -чалось никому - терміну (строку, речінця) не становлено (не визначали, не визначалося) нікому;
    3) призначатися, настановлятися и настановлюватися, бути призначуваним, настановлюваним, призначеним, настановленим, попризначуваним, понастановлюваним и т. п. ким, на кого, за кого, на яку посаду. [Панна настановляється на вчительку в село С. (Коцюб.). Ті батюшки, що вчилися в академії й були понастановлювані на парафії (Н.-Лев.). Інструктора від нас забрано, а нам надано иншого (Київщ.). Полковники і сотники надані теж із польського панства (Куліш)]. Он -ется инструктором - його призначено (настановлено, призначають, настановляють) на (за) інструктора. -ется комисия для рассмотрения дела - призначається комісія (призначають комісію), щоб розглянути справу. -ется следствие по этому делу - призначається (призначають) слідство в цій справі;
    4) судитися, призначатися, приділятися, бути призначеним, приділеним, наданим, назнаменованим, нареченим. [Щоб не було одних, яким ніби призначено тільки працювати, і других, яким призначено з чужої праці живитися (Рада). Шлях без міри, вік без ліку їй надано від творця (Самійл.). Та вже коли наречено вмирати, і знахури не відшепчуть (ЗОЮР I)].
    * * *
    несов.; сов. - назначить
    1) призначати и призначувати, призначити и призначити а мног. попризначати; ( определять) визначати и визна́чувати, ви́значити

    \назначатьть лека́рства — признача́ти, призна́чити лі́ки

    \назначатьть свида́ние — признача́ти, призна́чити побачення

    \назначатьть цену — признача́ти, призна́чити (визначати, визначити) ці́ну

    2) (куда; кем - на должность, работу) признача́ти и призна́чувати, призна́чити и мног. попризначати (куди; ким, на кого, за кого); (ставить кем-л.) наставля́ти, наста́вити и мног. понаставля́ти, настановля́ти, настанови́ти и мног. понастановля́ти и понастано́влювати (ким, на кого, за кого); (направлять куда-л.) наряджа́ти, наряди́ти (куди)

    Русско-украинский словарь > назначать

См. также в других словарях:

  • Его Божественное Всесвятейшество Архиепископ Константинополя — Нового Рима и Вселенский Патриарх — Флаг Вселенской Патриархии, используемый в храмах Греции и на Афоне Его Божественное Всесвятейшество Архиепископ Константинополя  Нового Рима и Вселенский Патриарх (греч. Η Αυτού Θειοτάτη Παναγιότης, ο Αρχιεπίσκοπος Κωνσταντινουπόλεως, Νέας Ρώμης …   Википедия

  • призна́ть — знаю, знаешь; прич. страд. прош. признанный, нан, а, о; сов., перех. (несов. признавать). 1. разг. Узнать по каким л. признакам, данным; распознать. Стук палки раздался у меня под окном, и голос, который я тотчас признал за голос Гагина, запел.… …   Малый академический словарь

  • Тайна в его глазах — El secreto de sus ojos …   Википедия

  • Гражданская война 193—197 гг. Септимий Север и его преемники — Римская империя Борьба между различными социальными группами резко в конце И в. н. э. обострилась ещё при сыне и преемнике Марка Аврелия, Коммоде (180 192). Он сразу восстановил против себя сенат, купив за большие деньги мир с ещё не побеждёнными …   Всемирная история. Энциклопедия

  • Убийство Николая Романова и его семьи — Николай II с семьёй. Слева направо: Ольга, Мария, Николай, Александра, Анастасия, Алексей и Татьяна (Ливадия, 1913) Расстрел царской семьи казнь бывшего российского императора Николая II, его семьи и убийство прислуги в подвале дома Ипатьева в… …   Википедия

  • Сестра его дворецкого — His Butler s Sister …   Википедия

  • Горный Эйвинд и его жена — Berg Ejvind och hans hustru Жанр мелодрама Режиссёр Виктор Шёстрём Продюсер Чарльз Магнуссон …   Википедия

  • БРАК — (по советскому праву) добровольный, свободный союз мужчины и женщины, заключённый с целью создания семьи с соблюдением установленных советским законом правил и порождающий права и обязанности супругов. В советском социалистическом обществе брак… …   Краткая энциклопедия домашнего хозяйства

  • Кристобаль Баленсиага — (исп. Cristóbal Balenciaga) Родился в Испании в 1895 году. В возрасте 12 лет был отдан в подмастерья портному. 1914 открыл Дом моды Баленсиага в городе Сан Себастьян, Испания. 1920 открыл второй Дом моды в Испании в Мадриде. 1930 ые переехал в… …   Википедия

  • ОБЛИГАЦИЯ — именная или предъявительская ценная бумага, предоставляющая право ее держателю (облигационеру) на получение в предусмотренный срок ее номинальной стоимости и периодического процентного дохода, исчисляемого по ставке, указанной в О., либо иного… …   Энциклопедия юриста

  • СУДЕБНОЕ СЛЕДСТВИЕ — – в советском уголовном процессе основная, центральная часть судебного разбирательства (см.), следующая за подготовительной его частью и предшествующая прениям сторон. С. с. состоит в том, что суд, разбирающий дело с участием сторон, исследует… …   Советский юридический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»