-
81 stub
1. n1) пень, пеньок, колода2) цурпалокthe stub of a tooth — корінь (уламок) зуба
3) корінець (квитанції тощо)4) тех. укорочена детальstub track — зал. тупик, під'їзна колія
2. v1) викорчовувати, виривати з корінням (тж stub up)2) корчувати; розчищати3) ударитися ногою об щось тверде4) погасити недокурок (тж stub out)* * *I [steb] n1) пень4) недопалок (stub of a cigarette, stub of a cigar)6) тex. укорочена деталь7) елк. шлейф8) тex. короткий стояк9) тex. штирII [steb] v1) викорчовувати, виривати з корінням ( stub up); корчувати; розчищати3) гасити (недопалок; stub out) -
82 thick-skulled
adjтупоголовий, тупий, дурний, нетямущий* * *I [ˌaik'skeld] = thick-headed II [ˌaik'skeld] = thick-headed -
83 chuckle-headed
adj розм.дурний; тупий -
84 dummel
adj розм.тупий, тупоумний -
85 incapacious
adj1) немісткий, неємкий2) вузький; тісний3) обмежений, тупий -
86 unpointed
adj1) незаструганий, тупий (про олівець)2) недотепний; банальний; заяложений3) без розділових знаків -
87 -witted
[-'witid]як компонент складних слів що має такий-то розумhalf-witted — недоумкуватий, не сповна розуму
dull-witted — тупоумний, тупий
-
88 ache
I nбіль (особл. тривалий, тупий)II v1) боліти, зазнавати болю2) вболівати; співчувати; переживати ( за що-небудь)3) жадати, щосили прагнутиIII nейч, назва букви Н -
89 asleep
a; predic1) сплячий2) eвф. покійний; померлий3) тупий, кволий, млявий, апатичний4) затерплий, онімілий (про руку, ногу) -
90 ass-headed
aдурний, тупий -
91 beef-witted
aдурний, тупий -
92 blimp
I n1) чинуша, тупий виконавець; тупиця, людина-автомат2) робот, автоматII n1) вiйcьк.; жapг. дирижабль2) кiнo звукозаглушний бокс кінокамери -
93 blinkered
aтупий, обмежений -
94 blockish
aтупий, дурний -
95 blubberheaded
a; сл.тупий, дурний -
96 blunt
I [blent] n2) дурень, йолоп3) cл. гроші, готівкаII [blent] a1) тупий (про лезо, ножиці)2) нетямущий, тупуватий3) притуплений, неясний ( про відчуття)4) грубуватий; різкий, прямийIII [blent] vпритупляти, затупляти; притуплятися, затуплюватися -
97 Boeotian
I n1) icт. беотієць2) тупиця, невігласII a1) icт. який стосується Беотії2) грубий, тупий -
98 boneheaded
a; амер.; сл.дурний, тупий, тупоголовий -
99 bovine
-
100 brutish
a1) звірячий, жорстокий; звіроподібний2) дурний, тупий3) тваринний, почуттєвий
См. также в других словарях:
тупий — а/, е/. 1) Який погано ріже, коле; не нагострений, недостатньо нагострений; прот. гострий. 2) Який не звужується або мало звужується, заокруглений на кінці. •• Тупи/й кут мат. кут, більший 90°, більший від прямого. 3) перен. Який не має… … Український тлумачний словник
тупий — прикметник … Орфографічний словник української мови
тупий — па, пе, Гж. Який погано ріже; недостатньо нагострений … Словник лемківскої говірки
ломота — (тупий тривалий біль у кістках, суглобах, м язах), ниття … Словник синонімів української мови
тупість — пості, ж. Якість за знач. тупий 1), 2) і властивість за знач. тупий 3 5) … Український тлумачний словник
Украинские Карпаты — Українські Карпати … Википедия
баритонований — а, е: •• Баритоно/ване сло/во а) у грецькій граматиці – слово, останній склад якого має важкий (тупий) наголос (гравіс); б) у праслов янській (і в давньоруській) акцентології цей термін вживався щодо слів з баритонованою акцентною парадигмою; в)… … Український тлумачний словник
гузка — и, ж. 1) Хвостова частина тулуба птаха; зад. 2) Тупий кінець яйця, огірка … Український тлумачний словник
дубоголовий — а, е, розм. Розумово обмежений, тупий … Український тлумачний словник
дурний — а/, е/. 1) Розумово обмежений, тупий, нерозумний; прот. розумний. || у знач. ім. дурни/й, но/го, ч.; дурна/, но/ї, ж. Розумово обмежена, тупа людина. || розм. Некмітливий, недогадливий, непередбачливий. || розм. Нетямущий, недосвідчений, наївний… … Український тлумачний словник
затупілий — а, е. Тупий, негострий … Український тлумачний словник