-
1 туди-сюди
нар.туда́-сюда́; ( в значении сказуемого) так-сяк -
2 туди
there; ( покажчик дороги) that wayтуди і сюди — to and fro, up and down, hither and thither, back and forth; from pillar to post
-
3 туди
-
4 туди
нар.туда́туди́ ж! — ( восклицание для выражения удивления) туда́ же!
туди́ й (і) доро́га — туда́ и доро́га
туди́ й (і) сюди́ — туда́ и сюда́; ( с глаголами движения) взад и вперёд; (на разные манеры, всеми способами) [и] так и сяк, [и] так и так, [и] так и этак
[мені́, йому́] й не туди́ — ( не приходить в голову) [мне, ему́] и невдомёк
ні туди́ ні сюди́ — ни туда́ ни сюда́
-
5 сюди
here, hitherсюди й туди — here and there, hither and thither, to and fro
прошу сюди — ( step) this way, please
-
6 сюды
сюдитуди-сюди -
7 сюды
сюдитуди-сюди -
8 туда
нареч.туди́; отуди́туда́-сюда́ — туди-сюди́
[и] \туда и сюда́ — [і] туди́ й (і) сюди́; (так и этак) [і] так і сяк
то \туда, то сюда́ — то туди́, то сюди́
ни \туда ни сюда́ — перен. ні туди́ ні сюди́
\туда и обратно (наза́д) — туди й наза́д
\туда же! — ирон. туди́ ж!
-
9 вкось
нав(с)коси, навскіс, навкісь, скісно. [Розрізати навскоси]. Вкось и вкривь - все перекручуючи, на-сліпо, безладно, без ладу, то сюди, то туди.* * *1) нареч. навскоси́, навскі́с и на́вскіс, навкоси́, навкі́с и на́вкіс, ко́со2) предл. с род. п. навскоси́, навскі́с, навкоси́, навкі́с (чого)\вкось и вкривь, вкривь и \вкось — а) ( в различных направлениях) туди́-сюди́, [і] туди́ і сюди́, сюди туди́ [і] сюди́ і туди́; ( беспорядочно) безла́дно, без ладу́; ( вслепую) нао́сліп; б) (перен.: всячески, превратно) [і] так і сяк, сяк і так
-
10 назад
нрч.1) (в пространстве) назад, (позад себя) позад себе, навспак, навідворіть. [Вийшла з села - серце ниє, назад подивилась (Шевч.). Назад руки пов'язали (Сл. Гр.). Перекрутив годинника назад на годину (Київ). Зогляділася позад себе (Грінч.). Вмочи в росу малий палець і тріпни рукою, лиш навідворіть не тріпай, а перед собою (Рудан.)]. Туда и -зад - туди й назад, (взад и вперёд) туди й сюди, туди-сюди. Ни вперёд, ни -зад - ні на[в]перед, ні назад; ні туди, ні сюди. Сделать шаг -зад - від[по]ступити (ступнути) крок (ступінь) назад. Пятиться, попятиться -зад - поступатися, поступитися назад, задкувати, позадкувати. [I наперед забігаю, і вбік звертаю, і назад поступаюсь (М. Вовч.). Не задкуй лиш, а поступай наперед (Червоногр.)]. Взять своё слово -зад - взяти своє слово назад. Взять свои слова -зад - взяти свої слова назад, (гал.) відкликати свої слова. [Коли ви своїх слів не відкличете, я вас позву до суду (Крим.)]. Взять -зад своё решение, согласие - передумати і зректися. [Учора сказав, що обміркував справу і пристане до неї, а сьогодні передумав і зрікся (М. Грінч.)];2) (во времени). Год, столько-то лет и т. п. -зад тому - рік, стільки-то років (літ) и т. п. (уже) тому и тому (вже) рік, стільки-то років (літ); буде тому рік, стільки-то років (літ); рік, стільки-то років (літ) перед тим; перед роком, перед стількома-то роками; рік, стільки-то років передніше. [Два роки тому в Бориславі… (Франко). Три роки вже тому твій образ чарівливий в душі я записав (Вороний). Тому багато років була ця долина ще не така відкрита для світу (Країна Сліпих). Тому шість літ я вперше мав тут з ним розмову (Рада). Та він уже сконав, буде тому днів чотири (Крим.). Я знав його перед восьма-дев'ятьма роками (Грінч.). Перед шістьма роками вони приїздили оглядати сахарню (Коцюб.). Років десять передніше (Н.-Лев.)]. Это случилось может быть год тому -зад - це сталося може рік тому (може перед роком). Два дня тому -зад - два дні тому и тому два дні, два дні перед тим, перед двома днями, позавчора. [Тому два дні П'єр поїхав у Київ (Крим.)].* * *нареч.наза́д; диал. взадвзять \назад д свои́ слова́ — взя́ти назад свої́ слова́
два го́да [тому] \назад д — два ро́ки тому́ (перед тим), пе́ред двома́ рока́ми
-
11 так
1) нареч. так; ота́к; ласк. та́кечки, та́кеньки; (в сочетании с прилагательным в знач. сказ.) таки́й[и] \так ка́ждый день — [і] так (ота́к) щодня́ (ко́жного дня)
как \так? — як так?
и́менно (то́чно) \так — са́ме так; ( одинаково) так са́мо
\так и на́до — так і тре́ба
то́лько \так — ті́льки (лише́) так
\так, как... — так, як
\так же, как [и]... — так са́мо, як [і]
как..., \так [и] —... як..., так [і]
\так и \так [мол] — (взамен изложения чьей-л. речи) отак (так) і так [, мовля́в]
не \так — [, ]
что́бы... — ( для смягчения отрицания) не так (не те) [, ] щоб
\так его́ (её, их)! — ота́к (так) його́ (її́, їх)!
\так держа́ть! — так трима́ти (держа́ти)!
что (почему) \так? — чому́ (чого́) [ж] [то, це] так?, а то (це) чому́?
не \так ли? — ( при ожидании утвердительного ответа) чи (хіба́) [ж] не так?, хіба́ ж ні?
\так и сяк — а) (терпимо, сносно) [і] так і сяк, сяк і так, так-сяк, сяк-так, туди́-сюди́; б) (в знач. сказ.: о чём-л. терпимом, сносном) так-сяк, сяк-так, туди́-сюди́
[и] \так и \так; [и] \так и сяк; [и] \так и э́так — [і] так і сяк; [і] сяк і так; (иногда) [і] туди́ й сюди́; і так і перета́к
то \так, то сяк; то \так, то э́так — то так, то сяк; то сяк, то так
\так и... — так і
\так [оно́] и есть так — [воно́] і є
\так и знай (зна́йте) — так (ота́к) і знай (зна́йте); и
\так — ( и без того уже) і так
так себе́ — так собі́; ( посредственно) нічо́го собі́, нічоге́нько; ( посредственный) нічоге́нький
\так на \так — ( без придачи) так на так
2) част. так; ота́к; (в репликах, выражающих противопоставление, возражение) точелове́к лет \так сорока́ — люди́на ро́ків так (ота́к) сорока́
ну, \так что же? — ну, то що ж?
\так нет [же] — так ні [ж]
\так то́чно — воен. так то́чно; ( при утвердительном ответе) так; авже́ж
3) союз то, такне так, так так — не так, то так
так как — союз тому́ що, через те що, бо, позая́к; ( поскольку) оскі́льки; ( не в начале фразы) бо; а що
а \так как..., то... — а че́рез те що (а тому́ що; а що)..., то
так что — союз так що; (поэтому) [а] тому
\так что да́же... — так що [аж]..., що аж..., аж
\так что́бы — союз так щоб; (при заключении, выводе в значении "итак") так
\так решено́! — так ви́рішено!
-
12 йан
1. бік, сторона, край; анам йандан з боку моєї матері СЛ; анамдан йаны папу / хартана мій дід / бабуся по матері НБЄ; баба йандан з батькового боку, по батькові СЛ; не йаның ағырмай, о йаныңа йат який бік у тебе не болить, на той бік і лягай СЛ; эм т'елин дэ йаны, эм т'ийев дэ йаны і сторона наречено ї, і женихова сторона Б; хыз да йандан йенд'елер старші невістки з боку дівчини СЛ; бар йанда скрізь, в усіх краях СБФ; бир йан хойма картозун не носи картуза набакир У; бир йаны — дағ по один бік — ліс К; этлери бир йанна, хамуру да бир йанна м'ясо з вареників окремо, варяниці окремо Б; бир йанына севиндилер ве бир йанына хекмет этэрлер иди з одного боку, вони раділи, а з другого — дивувалися Кб.; не йандан звідки О; архадан о йана т'итти поїхав на той бік гори Г; о йаннара в тих краях Г; о йана айляныйляр, бийана айляныйляр звертаються туди, звертаються сюди Г; о йана бийана / бйана К / СГ, о йанна бийанна У туди-сюди; о йандан з того боку СГ; ӧзен о йандан з того боку річки К; бири тарамаан о йандан, бири бийандан один з того боку яру, другий з цього боку Г; оң йан лице, правий бік СМ; тэрс йан зворот СМ; у йана туди СБ; бар у йанда піди туди СБ; эр бир йанын тӱзетий поправляє зусібіч СМ.2. сл. ім. поряд, біля, у, до, від; йан (ы) ма біля мене, до мене; йарым чувал ашуғум бар эди меним йаныма у мене було півчувала бабок СБ; шаатым йанма свідок біля мене П; йаныма отруй живе зі мною Б; бизим йанымызға до нас ВН; йанымызға сойайляр заріжуть перед нами ВН; йан (ы) на біля нього, до нього; йол йанына при дорозі, край шляху СБ; хайсы хызыың йанна у якої з дочок СБ; барды йанна підійшов до нього ВН; бабамын йанна отур- жити з батьками П; дэңиз йанна отурду він сидів біля моря П; йанна туруй хайых біля нього стоїть човен СМ; т'етэй ӧзӱ йанна іде своєю дорогою СМ; шааты да йанна і свідок при ньому СМ; йанына алып т'етме до нього не підходь У; кӧпеклерини алый йанна бере з собою своїх собак Г; варий кӧпӱр йанна підходить до мосту СГ; сарпелер йанна біля скирт К; эв йанна до хати, в бік хати СГ; хапуун йанна біля воріт СК; босағанын йанында кӧше бир сандух бар у кутку біля порогу якась скриня СМ; хуйунун йанында біля колодязя Г; оон эв йанындан т'етий дэ, йырлап т'етийлер она тӱркӱ ідучи повз її хату, співають їй пісень У; йаныңа йендең йохтур невістки твоєї в тебе немає У; йа бу оланы нечӱ йӱрӱтӱйсӱ йаныныза? а навіщо тягаєш за собою цього хлопця? Г; … йан ол- спостерігати Г; эр кӧренлер йан олур усі, хто побачать, спостерігатимуть Г; дӱльбер, бахчиңе варайдым, бойуңа эр йан олайдым красуне, я хотів би піти до твого саду, роздивитися, яка ти Кам. -
13 perambulate
v1) ходити сюди і туди, походжати2) обходити, об'їжджати (територію)3) катати в колясці; їхати в колясці* * *v1) ходити назад, вперед, ходити туди-сюди2) обходити границі (лісу, ділянки) з метою інспектування3) катати коляску; катати в колясці; їхати в колясці -
14 ping-pong
nпінг-понг, настільний теніс* * *I nнастільний теніс, пінг-понг; перекидання чого-небудь туди-сюди; "відфутболювання"II vрозм. ганяти, перекидати кого-небудь, що-небудь туди-сюди; мeд.; жapг. без потреби направляти ( пацієнтів) до інших фахівців, на аналізи е процедури -
15 ping-pong
I nнастільний теніс, пінг-понг; перекидання чого-небудь туди-сюди; "відфутболювання"II vрозм. ганяти, перекидати кого-небудь, що-небудь туди-сюди; мeд.; жapг. без потреби направляти ( пацієнтів) до інших фахівців, на аналізи е процедури -
16 расхаживать
ходи́ти, -джу́, -диш [туди́-сюди́], розхо́джуватися, -джуюся, -джуєшся; (похаживать) походжа́ти\расхаживатьть взад — и
вперёд — ходи́ти туди́ і сюди́
\расхаживатьть на свобо́де — бу́ти (гуля́ти) на во́лі
\расхаживатьть по гостя́м (по знако́мым) — ходи́ти по гостя́х (по знайо́мих)
\расхаживатьть в пальто́ — ходи́ти в пальті́
-
17 так-сяк
в знач. сказ.1) (терпимо, сносно) та́к-ся́к, ся́к-та́к, туди́-сюди́, [і] так і сяк, сяк і так2) ( на разный манер) [і] так і сяк, сяк і так, туди́ й сюди́ -
18 абрада
отут, ось тут, сюди, ось сюди ВН, Б-СК; орада-абрада тамтут, туди-сюди СК. -
19 yonder
1. adv розм.он там; ось туди2. pron розм.1) он той2) (the yonder) той, інший* * *I a1) он той2) ( the yonder) той, іншийon the yonder side — на тому /на іншому боці
II advthat road yonder is the one to take — потрібно піти тією /іншою дорогою
он там; он тудиhere and yonder — назад, вперед, туди, сюди
-
20 бийах
цей бік, ця сторона ВН-У; о йах бийах туди-сюди ВН; бийахка по цей бік, у цей бік, сюди СБ, У; бийахта по цьому боці, тут СБ; бийахтан з цього боку, звідси СМ, У.
См. также в других словарях:
туди-сюди — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
туди-сюди — присл., розм. 1) То в один, то в інший бік; взад і вперед; в різні місця; в різних напрямках. 2) перев. зі сл. ще, у знач. присудк. сл. Нічого, можна стерпіти; сяк так … Український тлумачний словник
сюди-туди — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
туди — присл. 1) У той бік, у те місце; прот. сюди. || У місце, вказане, назване раніше або відоме з ситуації. •• Не туди/ а) зі сл. потрапити, попасти і т. ін. – в інше місце, не в те, що треба, можна; б) зі сл. гнути, думати і т. ін. – говорити,… … Український тлумачний словник
сюди — присл. 1) У місце, вказане, назване раніше або відоме з наявної ситуації; прот. туди. || Уживається в прямій мові при вираженні прохання, наказу підійти, наблизитися куди небудь, до когось, подати що небудь, подивитися на щось і т. ін. ||… … Український тлумачний словник
сюди-туди — присл. У різні боки, у різні місця; у різних напрямках. || То в один, то в протилежний бік … Український тлумачний словник
никати — 1) (ходити сюди туди без діла, без потреби), тинятися, швендяти(ся), шалатися, микатися; снувати(ся), сновиґати (швидко пересуваючись / довго ходячи); шастати(ся) (швидко, квапливо); вештатися (ходити туди сюди, у різних напрямках); валандатися… … Словник синонімів української мови
взад — присл., діал. Назад. •• Взад і впере/д туди сюди, з одного боку в інший … Український тлумачний словник
крутитися — кручу/ся, кру/тишся, недок. 1) Робити обертові, колові рухи; обертатися. || з ким і без додатка. Танцюючи, робити колові рухи; кружляти (у 3 знач.). || Часто змінювати положення тіла лежачи або сидячи; вертітися (у 1 знач.). || Швидко, хапливо… … Український тлумачний словник
нарипатися — аюся, аєшся, док., розм. Багато, довго походити туди сюди, відкриваючи раз у раз двері … Український тлумачний словник
побігущий — а, е, зах. 1) Моторний, прудкий, рухливий. 2) Який постійно бігає туди сюди … Український тлумачний словник
