триголовий

См. также в других словарях:

• триголовий — а, е. 1) Який має три голови. 2) Який має три вершини, три бані тощо. Триголова церква. •• Триголо/вий м яз м яз плеча людини та ссавців, що має три головки й починається від лопатки, задньої поверхні плеча та міжм язових перегородок …   Український тлумачний словник

• триголовий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• триглавий — а, е. Те саме, що триголовий …   Український тлумачний словник

• триголовість — вості, ж. Властивість за знач. триголовий …   Український тлумачний словник

• трицепс — а, ч., анат. Триголовий м яз …   Український тлумачний словник

• цербер — а, ч. 1) У давньогрецькій міфології – триголовий злий пес з хвостом і гривою з гадюк, який охороняв вхід у підземне царство. 2) перен. Лютий і пильний охоронець …   Український тлумачний словник