-
1 травинка
-
2 травильный
-
3 травильщик
-
4 травить
талачыць; труціць; цкаваць* * *I несовер.2) охот. гнаць, цкавацьII несовер. (делать потраву) травіць, спасваць III несовер. (обрабатывать химическими средствами) травіць, вытраўляць IV несовер. мор. травіць -
5 травиться
-
6 стравливать
I несовер.1) (натравливать друг на друга) зводзіць, нацкоўваць2) (посев, корм) прост., с.-х. травіць, страўляцьII несовер. мор., спец. травіць, страўліваць -
7 стравливаться
I несовер. страд.1) зводзіцца, нацкоўвацца2) травіцца, страўляццасм. стравливать III несовер.1) страўліваццасм. стравиться2) страд. травіцца, страўліваццасм. стравливать II -
8 стравлять
I несовер. разг.1) (натравлять друг на друга) зводзіць, нацкоўваць2) (посев, корм) прост., с.-х. травіць, страўляцьII несовер. мор., спец. травіць, страўліваць -
9 стравляться
I несовер. страд.1) зводзіцца, нацкоўвацца2) травіцца, страўліваццасм. стравлять III несовер.1) страўліваццасм. стравиться2) страд. травіцца, страўліваццасм. стравлять II -
10 буйный
буйны; бучны; буяны* * *2) (о растительности) вялікі, пышны, буйны(сумасшедший) шалёны, звар'яцелы -
11 варить
варыць; гатаваць* * *несовер. -
12 вытравлять
I несовер.(пятна) выводзіць, вытраўляць3) (производить потраву) травіць, вытраўляць, выпасвацьII несовер. мор., ав. вытраўляць -
13 вытравляться
I несовер.(о пятнах) выводзіцца, вытраўляццатравіцца, выпасваццасм. вытравлять III несовер. страд. мор., ав. вытраўляцца -
14 перетравливать
несовер.1) (отравлять всех или многих) труціць, ператручваць2) (затравливать всех, многих) охот. гнаць, страляць3) (портить травлением) тех. ператраўліваць, ператраўляць -
15 подпокровный
-
16 подсед
муж. спец. -
17 пробиться
* * * -
18 пропитать
-
19 пучок
жмут; пучок* * * -
20 растранжириваться
- 1
- 2
См. также в других словарях:
трав'яний — прикметник … Орфографічний словник української мови
трав'янистий — прикметник … Орфографічний словник української мови
трав'янистість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
трав'яниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
трав'янка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
трав'яночка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
трав'яний — а/, е/. 1) Прикм. до трава. || Власт. траві. || Зробл. із трави. || Пригот. із трави, на травах, із домішкою трави. || Вигот. з насіння багаторічних трав. •• Трав яне/ бо/рошно високопоживний вітамінно білковий корм, який одержують з штучно… … Український тлумачний словник
трав'янистий — а, е. 1) Порослий травою; з густою травою. 2) Подібний до трави виглядом, будовою тощо. 3) Те саме, що трав яний 1) … Український тлумачний словник
трав'янистість — тості, с. Якість за знач. трав янистий … Український тлумачний словник
трав'яночка — и, ж. Зменш. пестл. до трав янка … Український тлумачний словник
трав'янистий — (порослий травою, з густою травою), трав яний, травистий … Словник синонімів української мови