Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

тотчас

  • 1 тотчас

    тж. тотч`ас; нареч.
    за́раз, за́раз же; ( немедленно) нега́йно; (в ту же минуту, сразу) в ту ж хвили́ну, зра́зу, відра́зу

    Русско-украинский словарь > тотчас

  • 2 зараз

    нрч.
    1) (за один раз, в один, приём, сразу) заразом, разом, за раз, зразу, враз, разком. [Заразом похорон і весілля одправляли (Квітка). За раз не заберу всього (Поділля)];
    2) (вместе, дружно) разом, враз. [Тягніть разом (враз)];
    3) (тотчас) зараз. [Скажи, що зараз прийду].
    * * *
    I з`араз
    нареч. диал.
    за́раз
    II зар`аз
    нареч.
    зара́з; заразо́м; ( сразу) зра́зу, відра́зу; ( в один приём) за одни́м захо́дом

    Русско-украинский словарь > зараз

  • 3 немедленно

    нрч. негайно, (без промедления, не мешкая) не гаючись, не гаючи часу, без загаяння, незабарно, необарно, (вскоре, скоро) незабаром, незадовго, невзабарі, небавом, (стар.) вборзі, (вот-вот) ось-ось, от-от, затого, (сейчас) зараз, заразісінько, (мигом) миттю, притьмом, як стій. [Готовитись в похід негайно (Куліш). Виконати присуд той негайно (Грінч.). І велів він бранця перед себе привести негайно (Франко). З району просять набоїв, негайно просять (Кирил.). Скинути його, аби самим не гаючись Собіському скоритись (Грінч.). Смерть хапає незабарно (Біл.-Нос.). Сенат постановляє, щоб виконать сей вирок необарно (Л. Укр.). Родина недалечко, - незабаром і раду знайдеш і пораду (М. Вовч.). Громадка опришків щезла небавом на горбках (Маковей). Потреба пильна, просить бути вборзі (Куліш). Скажи, що зараз прийду (Харк.). Зараз Івана зв'язали, вивели його в чисте поле (Чуб. V). Герш зараз перенісся (перешёл) з жінкою на инше приміщення (Франко). І миттю осідлавши рака; схвативсь на його як бурлака (Котл.). Щоб притьмом було зроблено (Київщ.). Знявся-б як стій і пішов на роботу (Коцюб.). На сонце не треба дивитися, бо можна очі збавити як стій (Звин.)].
    * * *
    нареч.
    нега́йно; ( не мешкая) не га́ючись, не га́ючи ча́су; ( тотчас) за́раз, за́раз же; ( мгновенно) як стій

    Русско-украинский словарь > немедленно

  • 4 подниматься

    и Подыматься подняться підійматися (підниматися), під(ій)нятися, здійматися, (зниматися), знятися, здійнятися, підводитися, підвестися, зводитися, звестися, підноситися, піднестися, зноситися, знестися, (о мног.) попідійматися, поздійматися, попідводитися, позводитися; (стр. з.) бути піднятим, знятим, підведеним, зведеним, піднесеним, (при помощи рычага) підважуватися, підважитися, бути підваженим. [Дим до неба підіймавсь (Шевч.). Огонь розгорається, здіймається все вище й вище (Васильч.). Там високо блакитио-темне небо знимається у зорях осяйних (Грінч.). Підвелись похилені голови (Єфр.). Нехай лихий знесеться, хоч до неба (Св. П.). Нижча половина рами (у вікні) підводиться вгору]. -маться, -няться с места, с постели, со стула (вставать) - підводитися, підвестися, зводитися, звестися (на ноги), підійматися, під(ій)нятися, здійматися, знятися з місця, з постелі, з крісла; срв. Вставать. [Підвелася з крісла (Коц.). Не хтів вставати, однак мусів звестися (Коц.). Хоче знятися з лави, та не сила (М. Вовч.)]. Он с места не -мается - він з місця не підводиться (не рушить). Гости -нялись и ушли - гості знялись і пішли. Он упал, но тотчас же -нялся - він упав, але зараз-же під[з]вівся (піднявсь). Больной -нялся - хворий підвівся. [Лежав місяців зо три; далі підвівсь. Ходжу і роблю (Тесл.)]. Всходы -маются - сходи підбиваються вгору (Грінч.). -маться (вставать) - вставати, встати, підійматися, піднятися, (быстро) схоплюватися, схопитися, (о мног.) повставати, посхоплюватися. [Сонце так рано схопилося]. Мы -нялись до рассвета - ми встали (схопилися) ще вдосвіта (ще на світ не благословилось). -маться на ноги (букв. и перен.) - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися (зіпнуся, зіпнешся и т. д.), здійматися, знятися, зводитися, звестися на ноги, (порывисто) схоплюватися, схопитися, схвачуватися, схватитися, зриватися, зірватися на (рівні) ноги. [Звівся на ноги (Коцюб.)]. Люди її якось вигодували закіль знялась на ноги (Г. Барв.). Тільки сп'ялося на ноги (подросло), вже хоче жити по-своєму (Берд. п.). Україна почала на власні ноги в письменстві спинатись (Єфр.)]. - маться на цыпочки - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися навспинячки, на дибошки или на ноги. Разоренному -няться трудно (оправиться) - зубоженому важко піднятися, стати на ноги. Заяц -нялся в четырёх шагах от собак - заяць знявся (скочив) кроків за чотири від собак. -маться (о руке, голове) - з[під]водитися, з[під]вестися, здійматися, знятися, підноситися, піднестися. [У мене рука не здіймається її ударити (Мирн.). Рука на тебе не зведеться (Макс.)]. Руки не -маются что-л. делать - руки не беруться (не здіймаються) що робити (или до роботи). -маться на гору, по лестнице - здійматися, знятися, братися на гору, по сходах; срв. Взбираться. -маться (в высь: о птицах, дыме, солнце и т. д.) - підійматися, піднятися, здійматися, знятися, з[під]носитися, з[під]нестися на що, в що, (часто о солнце, луне) підбиватися, підбитися, підбиратися, підібратися, (реже) підходити, підійти, підхоплюватися, підхопитися, (о птицах, иногда) під[з]биватися, під[з]битися, вибиватися, вибитися. [Високо піднісся орел сизокрилий (Самійл.). Він піднісся по-над звичайну, прозаїчну буденщину (Крим.). Зносяться молитви до неба. Сонце піднялося височенько (Неч.-Лев.). Сонце вже високо підбилось вгору (Неч.-Лев.). Сонце вже геть підійшло (Крим.). Сиві голубоньки, здіймітеся вгору (Чуб.). Підбивсь сизий голубочок угору високо (Чуб.). Уже качки зносяться. З галасом знялось вороння (Коц.)]. -нялась стая голубей - знялася зграя голубів. -нялся рой пчёл - знявся рій бджіл. -мались высокие здания - здіймались високі будинки. -няться на воздух, -ться на аэроплане - знятися в повітря, знятися на літакові. Вот те высоты, на которые может -няться свободный человеческий дух - ось ті високості, на які (куди) здійнятись може вільний дух людський (Коц.). Занавес -мается - завіса (запона, заслона) підіймається, зноситься. -маться (о пыли, тучах, тумане, дыме, паре и т. д.) - здійматися, знятися, підійматися, піднятися, зноситися, знестися, уставати, устати, повставати, повстати, ставитися, (о пыли ещё) збиватися, збитися, куріти, закуріти. [Знялася курява (Васильч.). Курява ставилась за бричкою (Свидн.). Повстав легенький туман (Неч.-Лев.). Встає хмара з-за лиману (Шевч.). Збилася така курява. Пил закурів (Хвильов.)]. -маться (о ветре, буре, грозе, метели) - здійматися, знятися, рушати(ся), (з)рушити(ся), (быстро: срываться) зриватися, зірватися, схоплюватися, схопитися, уставати, устати, звіятися, (о ветре, безл.) завітрити. [І знялася велика вітряна буря (Св. П.). Здіймається (встає) буря, гроза. Рушився більший вітер (Мирн.). Зірвалася шура-буря]. -лась гроза, метель - знялася (рушила) завірюха, буря. Ветер -нялся - знявся, схопився (зірвався) вітер, или безл. завітрило (заветрило). -нялась волна (волнение) - знялася, встала хвиля. [Встала на Чорному морі бистрая хвиля (Дума)]. - маться (о шуме, крике, ссорах, войне и т. д.) - зчинятися, зчинитися, здій[зни]матися, з(дій)нятися, підійматися, під(ій)нятися, повставати, повстати, уставати, устати, збиватися, збитися. [Що-дня зчинялась яка історія (Грінч.). Зчинявся невимовний регіт (хохот) (Крим.). За столом здіймався страшенний заколот (Коц.). Знявся такий крик, наче кого різали (М. Вовч.). Знялася революція (Доман.). На селі піднявся галас (Неч.-Лев.). Як підниметься кашель (Квітка). Встають війни. Така буча (суматоха) збилася (М. Вовч.)]. -мается горячий спор - зчиняється палка спірка (Грінч.). Пламенем -нялся народный гнев - полум'ям знявся народній гнів (Коц.). -лась тревога - знялася тривога. -маться (вырастать) - виганятися, вигнатися, підганятися, підігнатися, уганяти, у(ві)гнати. [Росла вона, уганяла хутче від козакового внука Михайла (М. Вовч.)]. -маться (о волосах, шерсти) - підійматися, піднятися, ставати, стати (дибом, диба, дубом, догори); срв. Дыбиться 1. [І догори піднявсь у мене волос]; (об ушах) насторош[ч]уватися, насторош[ч]итися, нашорошуватися, нашорошитися. -маться на дыбы (о лошади) - зводитися, звестися, спинатися, сп'ястися, ставати, стати гопки, диба, цапа; срв. Дыбиться 2. Тесто -мается - тісто підходить (угору). Вода -мается - вода прибуває, підживає, підходить. Вода в реке -мается - вода в річці прибуває, йде вгору. Вода -нялась в реке на сажень - води в річці прибуло на сажень, вода в річці підійшла (піднеслася) на сажень. Река -нялась - ріка підійшла, піднеслася, знялася, прибула. Термометр -нялся на десять градусов - тепломір (градусник) піднявся (піднісся) на десять ступенів. Барометр -мается - барометр підіймається, підноситься, йде вгору. -мается настроение, голос - здіймається, підноситься настрій, підноситься голос. -маться выше обыдёнщины - підноситися по-над буденщину (Крим.). -маться (о благосостоянии, промышленности, просвещении и т. д.) - підноситися, піднестися, іти, піти вгору (Куліш). -маться (войной и т. д.) на кого, против кого - ставати, стати, уставати, устати, повставати, повстати, підійматися, піднятися, здійматися, знятися, зводитися, звестися на кого, на що, проти кого, проти чого. [Чи там раду радять, як на турка стати (Шевч.). Повстаньмо-ж тепера усі, як один (Л. Укр.). Встане народ на народ (Св. П.). Зведись, народе, простягни руку на свою правду (Коц.)]. -нялось восстание в стране - здійнялось повстання в краю (Л. Укр.). Все -нялись на общего врага - усі встали на спільного ворога. -маться, -няться на защиту своих прав, своей страны - ставати, стати до оборони (на оборону) своїх прав, свого краю. -няться в оборону кого - устати за кого, за що, обстати за ким, за чим. Знамя свободы -мается - прапор волі зводиться, зноситься, підноситься. -маться (о цене) - іти, піти вгору, (быстро) підскакувати, підскочити. [Ціна пішла вгору. Ціна на хліб раптом підскочила (Коцюб.)]. -маться в цене - у гроші йти. Цена на хлеб -мается - ціна на хліб іде вгору (росте). Хлеб в цене -мается - хліб іде в гроші. -маться на хитрости - братися, узятися на способи, на штуки, на хитрощі.
    * * *
    несов.; сов. - подн`яться
    1) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (всходить, взбираться, восходить) схо́дити и зіхо́дити, зійти́; ( взлетать) зліта́ти, злеті́ти; ( взноситься) зно́ситися, знести́ся; (о дыме, пламени, птицах, солнце, перен.) здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися; (о солнце, птицах) підбива́тися, підби́тися; ( о солнце) встава́ти, вста́ти, підво́дитися, підвести́ся; (появляться: о тумане) повстава́ти, повста́ти
    2) (о голове, глазах) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, підніма́тися, підня́тися и попідніма́тися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися
    3) ( вставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, встава́ти, вста́ти; ( с места) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, (поспешно, порывисто) схо́плюватися, схопи́тися и посхо́плюватися
    4) (возвышаться, выделяясь) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися, підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, постава́ти, поста́ти, зно́ситися, знести́ся, вино́ситися, ви́нестися, несов. підви́щуватися
    5) (на кого-что, против кого-чего - восставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися (проти кого-чого, на кого), встава́ти, вста́ти, става́ти, ста́ти (на кого), повстава́ти, повста́ти (проти кого-чого)
    6) (повышаться, увеличиваться) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (о поверхности, об уровне, перен) підви́щуватися, підви́щитися и попідви́щуватися; (перен.) підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися
    7) (начинать проявляться, возникать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися; зніма́тися, зня́тися и позніма́тися; ( начинаться) почина́тися, поча́тися; (о шуме, скандале) зчиня́тися, зчини́тися, учиня́тися, учини́тися; (внезапно: о ветре, шуме, смехе) схо́плюватися, схопи́тися; (о мыслях, чувствах) встава́ти, вста́ти

    Русско-украинский словарь > подниматься

  • 5 поправляться

    поправиться
    1) поправлятися, поправитися, бути поправленим, лагодитися, полагодитися, бути полагодженим, підправлятися, підправитися, бути підправленим и т. д.; см. Поправлять. Мостовая -ляется - брук лагодиться, підправляється;
    2) (производить у себя ремонт, исправления) лагодитися, полагодитися, підправлятися, підправитися, облагоджуватися, облагодитися. [Повітка похилилась на-бік, покрівля світиться, стріхи обсмикані, огорожа сиплеться. Нема за що облагодитися московці (Неч.-Лев.)];
    3) (поправлять свои дела) підправлятися, підправитися, підмагатися, підмогтися, підживати(ся), піджити(ся), підживлятися, підживитися;
    4) підправлятися, підправитися, поправлятися, поправитися, (выздоравливать) видужувати, видужати, одужувати, одужати, вичунювати, вичуняти, очунювати, очуняти, відходити, відійти, виходжуватися, виходитися, оклигувати, оклигати и оклигнути, відживати(ся), віджити(ся), (о мног.) попідправлятися, повидужувати, поодужувати, повичунювати и т. д. [Синицю хоч і в пшеницю, дак не поправиться (Борз.). Жита після дощу трохи попідправлялися (Харк.)]. Здоровье его -ляется - здоров'я його поправляється, підправляється, кращає. Больной -ляется - хорий видужує, одужує, вичунює, очунює, відживає(ться), відходить. Он долго не -лялся, не мог -виться после своей болезни - він довго не одужував (не видужував, не очунював и т. д.), він довго не міг одужати, видужати, очуняти, вичуняти, відійти, оклигати, оздоровіти після своєї х(в)ороби. [Мендель помалу видужував, але не було надії, щоб міг прийти до давнього здоров'я (Франко). Зінько наче й одужував, але вельми помалу (Грінч.). Очунюю потроху, ходжу з палицею (Васильч.). Ти одживешся на Вкраїні (Л. Укр.). Параска потроху оклигувала, та дуже помалу (Грінч.)];
    5) поправлятися, поправитися. Он сказал одно слово вместо другого, но тотчас -вился - він сказав був одно слово замість другого, але зараз-же поправився.
    * * *
    несов.; сов. - попр`авиться
    1) поправля́тися, попра́витися; ( в сказанном) виправля́тися, ви́правитися
    2) ( поправлять своё здоровье) поправля́тися, попра́витися; диал. підправля́тися, підпра́витися и попідправля́тися; ( выздоравливать) виду́жувати, ви́дужати, оду́жувати, оду́жати и пооду́жувати, очу́нювати, очу́няти, диал. окли́гувати, окли́гати, окли́гнути
    3) ( полнеть) повні́шати, поповні́шати, гла́дшати, погла́дшати
    4) ( похмеляться) похмеля́тися, похмели́тися
    5) страд. (несов.) поправля́тися; ла́годитися, ладна́тися, ла́дитися; виправля́тися; вправля́тися

    Русско-украинский словарь > поправляться

  • 6 сейчас

    нареч.
    1) ( тотчас) за́раз, за́раз же

    \сейчас с приду́ — за́раз (за́раз же) прийду́

    2) ( теперь) тепе́р, за́раз, ни́ні; ( сегодня) сього́дні
    3) ( только что) ті́льки що, ті́льки-но, що́йно
    4) ( моментально) зра́зу
    5) ( рядом) за́раз, за́раз же

    Русско-украинский словарь > сейчас

  • 7 тут

    I нареч.
    1) тут, оту́т; ту́течки, ту́теньки, оту́течки, оту́теньки; ( вот здесь) о́сьде, о́сьдечки

    \тут же — ( тотчас) відра́зу [ж], зра́зу [ж]

    \тут как \тут — в знач. сказ. тут як уроди́вся, тут і вроди́вся

    тут-то — оту́т

    2) в знач. част. тут

    [да] и всё \тут та й — го́ді, та й край, і край, та й ре́шта

    како́е \тут! — де́ там!

    не тут-то бы́ло — та ба!

    II см. тутовник

    Русско-украинский словарь > тут

  • 8 час

    1) ( единица времени) годи́на

    в два часа́ дня, во второ́м часу́ дня — о дру́гій годи́ні дня

    кото́рый час? — ко́тра годи́на?

    по часа́м — ( точно соблюдая время) у призна́чений (у ви́значений) час; ( с каждым часом) щогоди́ни

    не по дням, а по часа́м расти́ — см. день

    с ча́су на час — (беспрестанно, каждый час) щогоди́ни; (в ближайшее время, вот-вот) з годи́ни на годи́ну; час в час годи́на в годи́ну

    час о́т часу — з ко́жною годи́ною; (постепенно: всё) щора́зу, щора́з

    час о́т часу не — ле́гче деда́лі то ва́жче (то гі́рше)

    2) (время, пора) час, -у, пора́, годи́на

    часы́ — (мн.: время, предназначенное для чего-л.) годи́ни, -ди́н, час

    в вече́рний час — уве́чері, вечі́рньої пори́, у вечі́рній час, у вечі́рню годи́ну; в

    до́брый час! — ( пожелание благополучия) час до́брий!, в до́брий час!

    в свой час( своевременно) своєча́сно, у сві́й час

    вся́кий час — ( постоянно) повсякча́с, повсякча́сно

    [в] тот же час — см. тотчас

    до э́того (до сего́) часа — до́сі, до цьо́го ча́су

    не в до́брый час у — лиху́ годи́ну, лихо́ї годи́ни

    после́дний (сме́ртный) час — ( кончина) оста́ння (сме́ртна) годи́на (ласк. годи́нонька), оста́нній (смертний) час

    тем часом — тим ча́сом

    се́й же час — см. сейчас

    час распла́ты — час розпла́ти

    часы́ о́тдыха — годи́ни (час) відпочи́нку

    счастли́вые часо́в не наблюда́ют — погов. щасли́ві на годи́ни не зважа́ють

    3)

    часы́ — (мн.: пребывание на карауле) воен. вартува́ння

    смени́ться с часо́в — зміни́тися з вартува́ння

    стоя́ть на часа́х — стоя́ти на ва́рті (на ча́тах, на ча́ті)

    4) церк. час, -а

    часы́ — мн. часи́, -сі́в

    Русско-украинский словарь > час

См. также в других словарях:

  • тотчас — тотчас …   Орфографический словарь-справочник

  • тотчас же — тотчас же …   Орфографический словарь-справочник

  • ТОТЧАС — и (устар.) ТОТЧАС, нареч. Сейчас же, сразу, без промедления, перерыва (во временном или пространственном смысле; книжн.). «Лгун не сделает на нем (на мосту) пяти шагов, как тотчас в воду!» Крылов. Дайте мне знать о результатах тотчас же. «На лугу …   Толковый словарь Ушакова

  • тотчас — См. немедленно... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. тотчас безотлагательно, немедленно; сей же час, словно по волшебству, в тот же миг, точно по волшебству, без дальних… …   Словарь синонимов

  • ТОТЧАС — и ТОТЧАС, нареч. Сейчас же, сразу. Т. приду. Эта улица т. за площадью. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • тотчас же — нареч, кол во синонимов: 51 • без дальних разговоров (32) • без дальних слов (31) • …   Словарь синонимов

  • тотчас — и допустимо тотчас …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • Тотчас — т отчас, тотч ас нареч. обстоят. времени 1. Сейчас же, без промедления. 2. Сразу за чем либо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • тотчас — немедленно — [http://www.iks media.ru/glossary/index.html?glossid=2400324] Тематики электросвязь, основные понятия Синонимы немедленно EN forthwith …   Справочник технического переводчика

  • тотчас — I то/тчас = тотча/с; (разг.) Сейчас же, сразу. Тотчас вернулся. Тотчас исчез в темноте. Тотчас же ушёл прочь. Почти тотчас началась гроза. Уехал тотчас после обеда. II тотча/с нареч.; см. тотчас II …   Словарь многих выражений

  • тотчас — нар., употр. часто Если второе действие произошло сразу после первого, то вы говорите, что оно произошло тотчас. Он заметил меня и тотчас же ушёл прочь. | Я уехал тотчас после обеда. | Я тотчас исполнил приказание. Толковый словарь русского языка …   Толковый словарь Дмитриева

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»