тоб.

споживання, поживання, споживок (-вку), спо[у]житок (-тку), спожиття, зужитковування. [Нехай тобі на добре поживання будуть (гроші) (М. В.). Коли що й робиться, то видно, що не для свого спожиття (М. В.). І собі на споживок ішла (риба) (М. В.). На хазяйський вжиток]. -ние пищи - з'їжа. [Така з'їжа, така з'їжа, що й сказать не можна (Тобіл.)]. Предметы широкого -ния - речі загального споживання, широкого вжитку.

* * *

1) (пыль в букв. и переносном значении) порох (-ху, мн. порохи, редко слав. прах (-ху)), пил (-лу), курява; (распадающаяся гниль) порохно (-на), порохня (-ні), трухло, персть (-ти), Срв. Пыль, Персть, Тлен. [Що царство? - порох (Куліш). Все йде в одно місце: взялось із персти й усе вернесь у порох (Еккл.). Лихеє ім'я розлетілось, мов прах (Грінч.). Образ страху, що держить у своїх холодних обіймах увесь світ, хоч сам являє собою тільки порохно нікчемне (Єфр.)]. Отрясти прах от ног - порох, пил з ніг обтрусити. [Порох з ніг ваших обтрусіть (Єв.). І пил, що пристав до нас з вашого города, обтрушуємо вам (Єв.)]. Обращаться, обратиться в прах - порохом, на порох (прахом, на прах) розпадатися, розпастися, порохом братися, узятися (стати), порохом, порохном, порохнею, трухлом, попелом розсипатися, розсипатися, тліти, потліти, попеліти, спопеліти. [І не раз як рука чи повітря, чи сонце торкались тисячолітнього трупа, він розпадався на порох (Л. Укр.). Та бодай я собі, - каже, - порохом розпався (Рудан.). А бодай-же ти прахом розпавсь (Яворн.). І в годині стала прахом пишная столиця (Рудан.). Як я на тебе дихну своїм духом, то ти розсиплешся попелом (Звин.)]. Пасть во прах - упасти в прах. [Впадуть у прах кумири гордовиті (Грінч.)]. Обращать, обратить во прах - повертати, повернути, стирати, стерти на порох (на гамуз), повертати, повернути в нівець, розвіяти на куряву. Идти, пойти -хом - іти, піти з вітром, за вітром, за водою, димом (до гори), на марне, в нівець, випадати, випасти випадком. [Пішло усе добро в нівець (Грінч.). Чужим живимося, ото воно нам випадком і випало (Кониськ.). Все його добро піде на марне (Франко)]. Все его проекты пошли -хом - всі його проєкти димом до гори пішли. Прах его возьми! - щоб його прах забрав! Бодай він прахом розпавсь! Хай воно стеряється! Прах с ним! - цур йому! Хай йому лихо (всячина)!

2) (смертные останки) тлін (-ну), прах (-ху). [Вволяючи останню волю мужа, молода княгиня мусіла рушити з дорогим тліном в трудну і далеку дорогу, до міста його вічного покою (О. Лев.)]. Здесь покоится прах моего друга - тут почиває тлін мого друга. Мир -ху твоему - пером (пухом) земля тобі, нехай земля тобі пером (пухом).

* * *

1) (пыль; перен.: о чём-л. недолговечном, ничтожном) по́рох, -у; прах, -у

2) (труп, пепел после сожжения тела) прах, -у; ( останки) оста́нки, -ків, тлін, -ну

прикинуться

1) кем, чем - прикидатися, прикинутися, удавати, удати (з себе) кого, що, (зап.) чинитися, робитися ким; см. Притворяться. [Захарко прикидався здивованим (Крим.). Удає з себе пана. Він навіть ображеного удає (Єфр.). Не чинися глухим, коли тобі не позаступало (Франко)]. -ваться больным - прикидатися хворим, удавати хворого. -ться бедняком - удавати (удати) вбогого, біднитися и збіднюватися, збіднитися, ніцитися, знебожитися, (насм.) зсинобожитися. -ться неживым - удавати, удати неживого, (сов.) знеживитися. [Сонечко (божья коровка) вмерло, лежить, ніжки підобгало і не ворухнеться - то воно знеживилось тільки (Борз.)];

2) (о болезн., преимущ. чирьях, роже, лишае, нарывах) прикидатися, прикинутися, підкидатися, підкинутися, укидатися, укинутися, (сов.) приятритися. [Прикинулась (підкинулась) бешиха. Підкинувся чиряк. Не дуже з таким хворим, а то й тобі ця хвороба приятриться (М. Грінч.)].

* * *

несов.; сов. - прик`инуться

1) ( кем - притворяться) удава́ти [з се́бе], уда́ти [з се́бе] (кого); прикида́тися, прики́нутися (ким), приду́рюватися, придури́тися; диал. приставля́тися, приста́витися (ким)

2) (несов.: о болезни) прики́нутися, причепи́тися, підки́нутися

3) страд. (несов.) підкида́тися, підки́дуватися, прикида́тися; приміря́тися, примі́рюватися; прикида́тися; прикида́тися

1) противний, супротивний, протилежний; см. Противоположный. [З противної вулиці доносився парубочий гомін (Мирн.)]. -ный берег - протилежний берег. -ная сторона (реки, дома) - противний, протилежний бік (річки, дому). [Сіни були прохідні і виводили на такий же ґанок з противного боку дому (Ор. Лев.)]. -ное мнение - протилежна, супротивна думка. В -ном случае - в противному разі. -ная сторона, юрид. - супротивна, суперечна, відпорна сторона. В -ную сторону - см. В противоположную сторону (Противоположный). -ные средства часто ведут к одной цели - протилежні (суперечні) засоби часто провадять до однієї мети;

2) (противодействующий) противний, супротивний, суперечний и -ній, перешкідний. [Прийдеться тоді нам і все те, що роблено в Московщині для руського єдинства, назвати супротивним народній руській справі (Куліш)]. -ный ветер, -ная волна - противний, супротивний вітер, противна, супротивна хвиля. [Човен же був уже на середині моря й било його хвилями, бо вітер був супротивний (Єв.). Вітер (су)противну хвилю зо дна моря знімає, судна козацькі розбиває (Дума)]. -ный закону поступок - суперечний законові (и із законом) вчинок. -ный лагерь - противний, супротивний, суперечній табор. -ная сила - супротивна, перешкідна сила;

3) гидкий, огидний, огидливий гидесний, бридкий, обридний, обридливий, прикрий, оприкривий, відворотний, осоружний, нечвидний, вредний; срв. Отвратительный. [Я йому гидка, тому й біжить так швидко (Самійл.). Гидесна ти мені стала (Липовеч.). Бридкий, поганий же ти, Дувиде, та ще й дуже (Васильч.). Як зненавиділа, то й дивитись не хоче на нього - якийсь одворотний став він їй (Васильч.). Щось іде - таке нечвидне, що й глянути гидко (Свидн.). Ну, та й уредний же хлопець (Лохв.)]. -ный вкус, запах - гидкий, відворотний, прикрий смак, пах. -ная погода - бридка, погана погода. -ный человек, женщина - огидний, вредний, відворотний чоловік, огидна, вредна, відворотна людина, жінка, огидник, огидниця, огида (общ. р.), обридник, обридниця. Делать, сделать кому-л. что-л. -ным - спротивлювати, спротивити, бридити, збридити и набридити, прикрити, сприкрити кому що. [Знав, що тим спротивлю їй ще гірше огидну хату нашу (Л. Укр.). І оте заживання самого цукру так йому набридило цукор, що він потім не міг пити солодкого чаю (Єфр.). Все те вкупі в короткім часі мусіло сприкрити їй спільні снідання, обіди і проходи з панством Темницькими (Франко)]. Сделаться -ным кому - спротивитися, збридитися, сприкритися кому, зробитися, стати гидким, відворотним кому. [Коли-б я не спротивилася часом Степанові в такій одежі (Л. Укр.)]. Он -вен мне - він мені відворотний, гидкий, огидний, бридкий, осоружний. [Попросту мені той Дембовський - огидний (Крим.). Чи не будуть вони бридкі тобі (Леонт.). Я тричі вже йому казала, що осоружний він мені, що й глянути не можу я на нього (Тобіл.). Вона мені така одворотна (Борз.)].

* * *

1) проти́вний; ( расположенный напротив) супроти́вний; ( противоположный) протиле́жний, супротиле́жний

2) ( противоречащий) супере́чний, проти́вний

безл. (померещиться, привидеться) приверзтися, привидітися. [Чого у сні не приверзеться (Шевч.). Ой то тобі приснилося, ой то тобі привиділося (Чуб. V)].

поверстать

1) что чем, за что - (зачислять) рахувати, зарахувати що за що, (отдать) віддячити, -ся кому за що. -таем долг за долг - зарахуємо борг за борг. Он -тал ему обиду, услугу - він віддячив(ся) йому за кривду, за послугу. Берегись: я волос за волос -таю - стережись: я за кожну тобі волосину віддячуся; віть за віть тобі віддячу;

2) кого, что с кем, с чем - рівняти, зрівняти кого, що з ким, з чим. -тали всех окладом - порівняли всіх платнею, на платні. Повёрстанный - зарахований, віддячений; зрівняний, порівняний.

провиниться в чём, перед кем, чем провиняти, провинити, завиняти, завинити чим и що кому, перед ким, перед чим, проти кого, проти чого, провинятися, провинитися, провинувачуватися, провинуватитися чим перед ким, кому, проти кого, винним ставатися, статися чим перед ким, проти кого, (проступаться) проступати(ся), проступити(ся) чим перед ким, проти кого, (согрешить) согрішати, согрішити чим кому, перед ким, проти кого, прогрішати(ся), прогрішити(ся) чим перед ким, проти кого; (с оттенком шутки, насмешки) прошпетитися, проброїти(ся), прошкодитися, прошкапитися чим кому, проти кого, проти чого, перед ким, перед чим. [Тремтячи мов щось провинила (Л. Укр.). Не провинив тобі нічим (Куліш). Велико провинив перед дочкою (Грінч.). Що завинив тобі Саул безумний? (Л. Укр.). Мабуть мій батько або мати чим проступили (Г. Барв.). Прости, паноче! проступилась: я далебі дурна була (Котл.). От, пані, чим полковник винен стався (Грінч.). Ти нічим мені не согрішив (Самійл.). Ти любиш її, хоч вона й прогрішилась (Г. Барв.). Може вони чим прошпетилися (Кониськ.). Його жінка щось там проброїла (Квітка). Хлопець прошкодився (Грінч.)]. -ниться чем кому - провинитися чим перед ким, провинити, завинити кому чим. [Колись одно подружжя (муж и жена) провинилось гріхом великим (Л. Укр.)]. Провинившийся -

1) (прич.) що провинив(ся), завинив и т. д. чим;

2) - шийся, -шаяся (провинний) - провинник, -ниця, провинний, -винна, винуватець (-тця), винуватий, винувата. [Провинників-парубків посадили в холодну (Неч.-Лев.). На провинний полк чекає десь спереду дивізія, що має арештувати його й виконати присуд (Васильч.)].

прил. тобæгонд, иваргонд

муж. тобæ, фæдзæхст, ивар

несовер. тобæ кæнын, тобæ зæгъын, сомы кæнын, æвдисæн кæнын

см. заречься

совер. ныттобæ кæнын, тобæ бакæнын, сомы бакæнын, æвдисæн бакæнын

1. нæзагъд, дæуд

2. тобæ

бемоҳ, бемаҳтоб, торик; безлунная ночь шаби бемаҳтоб

несов.

1. чем лиққондан, дум ҷунбондан; собака виляет хвостом саг думашро меликконад

2. алвонн хӯрдан, тоб хӯрдан; колесо виляет чарх тоб мехӯрад

3. печидан, хаму рост шудан; тропинка виляет между холмами пайраҳа дар байни теппаҳо печутоб хӯрда меравад

4. перен. разг. ҳилагарӣ (ҳила, найранг) кардан <> вилять хвостом 1) хушомадгӯӣ (лаганбардори, чоплӯсӣ) кардан 2) ҳилагарӣ (маккори) кардан

несов. прост. калавида рох рафтан// чем бетартиб качу килеб кардан (тоб додан); - рулём рулро бетартибона тоб додан

сов.

1. разг. тоб хӯрда баромадан; болт вывернулся болт тоб хӯрда баромад

2. разг. баромадан, аз ҷо беҷо шудан; нога вывернулась пой аз ҷо беҷо шуд (баромад)

3. чаппа (рӯгардон) шудан; карман вывернулся киса чаппа шуд

4. халос' шудан, раҳоӣ ёфтан, чапғалат дода -гурехтан; вывернуться из беды аз бало халос шудан

5. разг. ногаҳон пайдо шудан

сов.

1. тоб хӯрда баромадан; лампочка выкрутилась лампочка тоб хӯрда баромад

2. перен. разг. халос шудан, ҷон ба саломат бурдан, илоҷе карда раҳо шудан

сов.

1. кого-что ба| дан, берун баровардан, бардошта баровардан; вынести вещи из комнаты чизҳоро аз хона берун баровардан

2. разг. овардан, баровардан; вынести товар на рынок молро ба бозор бар

3. что мондан, гузоштан; примечания в конец статьи дар охири мақола додан

4. что мондан, гузоштан, пешниҳод кардан; вынести вопрос на общее собрание мас! ба муҳокимаи маҷлиси умуми гузоштан

5. что карор кардан (баровардан); - решение карор баровардан

6. кого--что (умчать) давон-давон бурдан, шитобон расондан // (выбросить) партофтан, бароварда партофтан; волна вынесла лодку на берег мавҷ қаиқро ба соҳил бароварда партофт

7. что перен. пайдо кардан, ҳосил кардан; вынести хорошее впечатление таассуроти хубе ҳосил кардан

8. что ба пеш дароз кардан, ба пеш баровардан; вынести вперёд руку дастро ба пеш дароз кардан;

9. что тоқат кардан, тоб оварда тавонистан; вынести сильную боль ба дарди сахт тоб овардан <> вынести сор из избы гапи хонаро ба куча баровардан; вынести за скобки аз қавсайн баровардан; вынести на (свойх! плечах тамом бори ягон корро танҳо бардоштан; кривая вынесет прост. ягон гап (кор) мешудагист-дия; куда кривая вынесет, куда кривая ни вынесет прост. бахт асту таваккал, ҳар чӣ бодо бод

сов. что тоб (тоқат) овардан, бардошт (сабр) кардан; аз сар гузаронидан, дидан; -ть боль ба дард тоб овардан // без доп. чаще с отриц. разг. сабр (худдорӣ) карда тавонистан; он не вытерпел и всё рассказал вай сабр