с+голоду

1) голод, (изголодание) зголоднілість. [Почуття зголоднілости]. Утолять, утолить голод - заспокоювати (заспокоїти) голод, гамувати (угамувати) голод. Пухнуть с голоду - пухнути з голоду, голодом дебеліти. Морить, заморить голодом кого-л. - голодити, уголоджувати, (сов.) уголодити, поголодити кого. [Сам себе голодить (уголоджує) та збирає гроші]. Умирать от голода - помирати (мерти) голодом, з голоду. Терпеть голод - терпіти голодом, сидіти голодом. У меня волчий голод - їсти хочеться - аж шкура болить. Истомиться от голода - намлітися голодом;

2) (недород, бесхлебье) голоднеча, голод, голоддя. [Одно - безвіддя, друге - голоддя (Дума)]. Во время -да - під [в] голоднечу, за голода.

* * *

1) прич. яки́й (що) голоду́є, голоду́ючий

2) в знач. сущ. голоду́ючий, -ого, голодувальник

изнемочь и (реже) Изнемогаться, -мочься от чего знемагати и (реже) знемагатися, знемогтися и знемогти (редко знеможитися, знеможіти) на що и з (від) чого, знесилюватися, знесилитися, висилюватися и висилятися, висилитися, виснажуватися, виснажитися, знебуватися, знебутися, упадати, упасти на силах, з[о]немощіти и знемочніти з чого, через що, (от голода) охлявати, охлясти и охлянути (з голоду); см. Ослабевать 2, Истощаться. [І почалась тая бійка, військо знемагає (Рудан.). Ізнеміг і в Бога просить помочі святої (Рудан.). Від любови знемагаю (Св. П.). Знемігся-ж мов і задрімав (Котл.). Стане навколішки і молиться собі, аж поки знемощіє (Грінч. II). Він знеможився, заснув (Бор. п.). Тепер можна зовсім знебутися в місті через голодування (Берд. п.)]. -гать от голода, жажды, усталости - знемагати (сов. знемогтися) на голод, на спрагу, на втому и з голоду, із спраги, з утоми, охлявати з голоду. -гать от ран - знемагати (редко незмагати) на рани. [Чи то стогне бранець-лицар, знемагаючи на рани (Л. Укр.). Не сплю я, не дрімаю, а на рани смертенні незмагаю (Март.)]. -гать под тяжестью чего - знемагати під тягаром чого. Изнемогший, Изнеможённый - знеможений, знесилений, виснажений, висилений, знебулий, охлялий. [Впав знеможений раб, стративши сили свої (Ворон.). Прийми моє знебулеє серденько (Л. Укр.)]. Изнемогающий - а) що знемагає, знесилюється и т. д., що в (з)немозі, в знесиллі; б) см. Изнеможённый.

* * *

несов.; сов. - изнем`очь

погибнуть гинути, загибати, загинути, згибати, згинути, погибати, погинути, пропадати, пропасти, (о мног.) погинути, вигинути (диал. вигибти), попропадати, (опис.) накладати, накласти, наложити головою. [Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (Шевч.). Обіцявся вернутися, та, мабуть, і згинув (Шевч.). Якби бог слухав пастуха, то давно-б погинуло стадо (Ном.). Вигибли всі до душі колишні мешканці (Дніпр. Чайка)]. -нуть от голода - згинути, пропасти з голоду. [Дай чого їсти, а то пропаду з голоду (Рудч.)]. -гиб безвозвратно - загинув без вороття. Хлеб -гиб от засухи - хліб пропав з посухи. Всё -бло - все пропало. Если это случится, то я -гиб, мы -гибли - якщо це станеться, то я пропав (ми пропали), то я пропащий (ми пропащі). [Гляди, щоб ти її нігде не дів, бо тільки ти її де-небудь дінеш, то тоді усі ми пропащі (Рудч.)]. Он -гиб в общественном мнении - він пропав (загинув) перед громадською думкою. Бесславно -гиб - загинув без слави, (грубо) пропав - і собаки не брехали (не гавкали). Погибший - загиблий, згиблий; пропащий, страчений. [Пропащий час. Пропащий талант. Страчене життя]. -ший человек, -шая девушка - пропащий чоловік (пропаща людина), пропаща дівчина. -шее создание - пропаще створіння.

* * *

несов.; сов. - пог`ибнуть

подвести и подвесть

1) (кого к кому, к чему, что подо что) підводити, підвести кого до кого, до чого. [Підвели йому коня]. -дить стены под крышу - виводити, вивести стіни. -дить фундамент подо что - підмурівок підмуровувати (підмурувати) під що. -дить итоги - підсумовувати (підсумувати), підбивати, підбити рахунки. Живот(ы) от голода подвело - з голоду живіт затягло (животи позатягало), з голоду аж живіт запався;

2) (переносно) підводити, підвести на що, під що, призводити, призвести на що, до чого. [Він усіх нас підвів на лихо. Призвели його, щоб потяг з батькової скрині грошей];

3) (под наказание) підводити, підвести, підневіджувати, підневідити;

4) (обмануть) підводити, підвести, підманювати, підманити, піддурювати, піддурити. [Ти-ж мене підманила, ти-ж мене підвела. Обіцяв, та й піддурив]. Подведённый - підведений, призведений до чого; підманений, піддурений; підневіджений. -ный счёт - підбитий, підсумований рахунок. -ный итог - підбита сума.

* * *

несов.; сов. - подвест`и

пухнути и пухти (пухну, пухнеш). [Пухне й губа (Рудан.). Почервонів середній пальчик у дитини, став пухти (Г. Барв.)]. -нуть с голоду - з голоду пухнути, (зап.) голодом дебеліти.

* * *

см. Голодовка.

* * *

зіма, (этимол.) зима, ум. зімонька, (этимол.) зимонька. [Зімо, зімонько, зімо лютая, ой, прошу тебе, не морозь ти мене (Чуб. V). Зима люта; вітер свище, сніг по вікнах брязкотить (Руданськ.)]. Снежная (очень) -ма - завальна, завалиста зима. Суровая -ма - люта зима. Мягкая -ма - лагідна зима. Мокрая -ма (с оттепелями) - гнила зима. Начало -мы - зазимки, первозимки (-ків). Исход -мы - відзимки. -ма началась (наступила) - зима зайшла, зима впала. [Аж гульк - зіма впала (Шевч.)]. Проводить, провести -му - перебувати, перебути зиму, зимувати, перезимувати. Вынести -му - визимувати. Содержать, -ся -мой, продержать, -ся -му - зимувати кого, -ся, перезимувати кого, -ся, визимувати кого, -ся. [Ой, прийде зіма, лихая годинонька, нічим волів тобі зімувати буде (Грінч. III)]. -му зимовать - зиму зимувати. В течение -мы - через зиму. [Може-б ви продержали мене через зіму до весни (Кониськ.)]. В продолжение -мы - зиму, через зиму, протягом зими. Прошлой -мой - минулої зими, тої зими. Каждую -му - що-зиму, що-зими. [Інгул що-зиму замерзає (Шевч.)]. Зимой, нрч. - зимою, узимку, узимі, упозимку, зимової доби. [Хто вліті гайнує, той взімі голодує (Номис). Влітку він товар пасе, а взімку дітвору учить Кониськ.)].

* * *

изведать что

1) (узнавать) спізнавати, спізнати що, ді[о]знаватися, ді[о]знатися про що; срвн. Дознаваться;

2) (испытывать) зазнавати, зазнати, ді[о]знавати, ді[о]знати, запізнавати, запізнати, назнаватися, назнатися, спробувати, звідувати, звідати (и зозвідати), закуштовувати, закуштувати, куштувати, скуштувати, заживати, зажити чого. [Вона не зазнавала ще мук таких ніколи на віку (Грінч.). Не зазнати щастя, волі (Крим.). Дознавали наші предки тяжкої наруги (Шевч.). Запізнайте світа, поки служать літа (Приказка). Господи, що я назнався, що я назнався! (Франко). Добре вам це казати, бо ви на собі не звідали тії образи (Мирн.). Зозвідаєш усякого горя на світі (Катериносл.). Видима річ, що тих способів не бажав закуштувати на собі автор (Єфр.). Доводилося всього зажити: і голоду, і холоду, і лиха всякого (М. Левиц.)]. -ть много, всего - зазнавати, зазнати, дізнавати, дізнати и т. д. багато, всього (всячини), (образно) бувати, побувати у бувальцях. - ть горе, беду - зазнавати, зазнати, дізнавати, дізнати и т. д. горя, лиха, куштувати, скуштувати, приймати, прийняти горя, лиха, гіркої. [Не раз і Горпині довелося скуштувати гіркої від матері або брата (Франко). Буде голодно і холодно, приймеш біди всякої (М. Вовч.)]. Изведанный - спізнаний, дізнаний; зазнаний, дізнаний, спробуваний и т. д. [Воно прийде знов, те чисте, зазнане в дитинстві почуття (Коцюб.). Це вже спосіб спробуваний, луччого нема й не буде (Крим.)].

* * *

несов.; сов. - изв`едать

1) кулак (-ка), (соб.) кулаччя, (фамил.) кулачина, (гал.) п'ястук (-ка). [Давай місити кулаками по спині (Н.-Лев.). Вони - мечем та кулаччям, а ми пером та лагодою (Куліш). Постелю сірячину, а в головах кулачину (Чуб.). Стиснутим п'ястуком що-сили зацідив капраля межи очі (Франко)]. Удар -ком - (кулачний) (с)тусан (-на). Свистать в -лак - свистіти (трубити) в кулак. Смеяться в -лак - сміятися в кулак, сміятися в бороду;

2) молот; см. Кувалда 1; (деревянный) довбня;

3) (техн.) кулак; (зубец мельн., машин. колеса) палець (-льця), пальок (-лька). Колесо с -ками - палечне колесо;

4) (свая для причалки судов) паля;

5) (зажиточный крестьянин) куркуль (-ля), (соб.) куркульство; (мироед) глитай (-тая), жмикрут, дерилюд, доюн (-на), павук (-ка), (пренебр.-усилит.) куркуляка. [Куркулям нема місця в сільраді (Пр. Правда). «Глитай або Павук» (Кропивницьк.). В громаді верховодили жмикрути, дбали тільки за свої бариші (Грінч.). Дерилюде! всіх проглинути хочеш! (Грінч.). Люди з голоду пухнуть, а доюни з людського лиха руки гріють (Кониськ.). Брешеш, куркуляко! (Епік)];

6) баришник; (перекупщик) перекупець (-пця), перекупень (- пня), перекупник; (маклак) фактор (-ра).

* * *

1) (руки, перен.) кула́к, -а; кулачи́на; диал. п'ясту́к, -а

2) техн. кула́к

1) (по воздуху и перен.) летіти (лечу, летиш, -тимо, -тите), (ум. летітоньки), линути. [Защебетав жайворонок угору летючи (Шевч.). Летить миска до порога (Пісня). Соколонько крилоньками махає, летітоньки гадає (Лукаш.). А я дивлюся і серцем лину в темний садочок на Україну (Шевч.)]. Стрела -тит - стріла летить. Пыль -тит облаком - пил (порох) летить хмарою. Время, лето -тит, годы -тят - час, літо лине (летить), роки линуть (летять). [Марко писав годину, другу і не помічав, як линув час (Грінч.). Летить літо, як крилами (Номис)]. Время -тит незаметно - час непомітно лине, збігає, час не змигнеться. Листья -тят с дерева - лист(я) облітає, о(б)падає з дерева. Быть в состоянии -теть - спромогтися летіти; підлетіти. [Уже й не підлетить сокіл, знемігся, сів (Сл. Гр.)];

2) (мчаться по воде, по земле) летіти, мчати(ся), гнати(ся), (о корабле ещё) линути. [Немов стадо скажених вовків летить до села, виючи з голоду (Франко)]. -тит, как бешеный - летить (женеться), як несамовитий, (фамил.) жене як дідько вітри;

3) (падать) летіти, падати. Книга -тит на пол - книжка летить (падає) на підлогу.

* * *

бот. Papaver somniferum L. мак (-ку), мак городній. [Маки процвітають і білим, і сивим, і червоним квітом (М. Вовч.). Сім рік маку не родило, проте голоду не було (Номис). Пироги з маком]. Цветок, головка -ка - см. Маковка. Зерно -ка - мачина, мачинка, мачиночка, маківка. Мак-самосейка (Papaver orientale L.) - мак-самосій (-самосійка), мак- видюк[х], зіркатий (діркатий) мак, зіркач, діркач, хруставець (-вцю). Мак слепой (Papaver orientale L.) - сліпий мак, сліпак. Мак водяной (водоросль Conferva bombycina) - жабур, жабуриння, баговиння, кушир (-ру), ряска. [Болото поржавіло, від жабуру зелене (Греб.). Зелене жабуриння укрило дно (Мирн.)].

* * *

мліти, у[о]млівати. [Серце мліє (Шевч.). А в козака серце умліває (Пісня). З голоду вмліває (Рудан.). А калина соромлива і тремтить і омліває (Грінч.)]. Млеть от восторга над чем - умлівати над чим. [Умлівали над своєю новою хатиною (Гр. Григор.)]. Млеть от тоски - мліти душею. [Сидить у тюрмі, мліє душею (Тесл.)].

* * *

1) кого о чём - молити, благати кого за що, (зап. о що), у кого чого, (образно, зап.) попід сам милий бог просити кого. [Ой, я-б, мамо не тужила, а бога молила (Метл.). Угору руки здіймали, господа милосердного благали (Дума). Чи-ж по церквах у сумних молитвах благаєте бога о волю? (Маков.). А я так мало, не багато благав у бога - тільки хату (Шевч.). Одного лиш тобі (Україні) благаю з неба: щоб з горя й голоду не бігли геть від тебе твої найліпшії сини (Франко)]. Он должен за вас бога -лить - він повинен за вас богу молитися (за вас бога благати). [Вона дивиться на них з неба, бога за них благає, щоб дав їм долю щасливу (Васильч.)]. Прошу и -лю тебя, не делай этого - молю і благаю тебе, не роби цього;

2) (народн.: скотину и т. п.) молитвувати що; (о пище) святити що. Молящий, прлг. - благальний, благащий, (редко) благаючий; срв. Умоляющий. [Благальний голос (Л. Укр.). Не завважив і не чув слова її благащого (М. Вовч.). Своїми благаючими, сливе божевільними очима вона сіяла жах (Коцюб.)].

* * *

опухнуть пухнути, напухати, напух(ну)ти, спух(ну)ти, обпухати, обпух(ну)ти, набрякати, набряк(ну)ти. [Люди з голоду пухли. Нога набрякла (спухла)]. Железы опухли - залози понапухали, залози поодскакували. -нуть от сна, пьянства - задутися. Срв. Брюзгнуть. Опухлый, опухший - напухлий, спухлий, опухлий, запухлий, набряклий. Срв. Обрюзгший, Отечный.

* * *

несов.; сов. - оп`ухнуть

ослабеть, ослабнуть

1) (терять напряжение) слабнути, ослабнути, послабнути, слабшати и слабішати, послабшати. Струна -ла - струна ослабла. Память -вает - пам'ять слабне. Дисциплина -вает - дисципліна слабшає;

2) (обессилевать физически) слабнути, ослабати, ослаб(ну)ти, знесилюватися, знесилитися, виснажуватися, виснажитися, занепадати, занепасти, знемагатися, знемогтися, знеможитися, знеможіти, знемощіти, охлявати, о[за]хлясти; охля(ну)ти, замлівати, замліти, знебуватися, знебутися, (постепенно) підупадати, підупасти, (о многих) поослабати, послаб(ну)ти, познесилюватися, позанепадати и т. д. -бел от голода - охляв не ївши (з голоду). Срв. Обессилевать, Изнемогать. Мороз -вает - мороз пускає, перестає. Мороз -бел - мороз пересівся, перепався, звільжив. Дождь -вает - дощ ущухає. -беть здоровьем - занепадати, занепасти на здоров'я; на здоров'ї. -беть силами - підупасти на силах. -беть умом - на голову впасти. -беть ногами - підупасти (впасти) на ноги, з ніг спасти. -беть зрением - на очі впасти. Зрение -бело - притупились очі, ослабли очі. Он -вает - підупадає (занепадає) на силі, спадає з сили.

* * *

несов.; сов. - ослаб`еть

1) слабі́ти и сла́бнути и ослаба́ти, ослабі́ти и осла́бнути и осла́бти, сла́бшати, посла́бшати, слабі́шати, послабі́шати; ( физически) підупада́ти [на си́лах, на си́лі], підупа́сти [на си́лах, на си́лі]; (несов.: отощать) охля́нути, охля́ти, похля́нути, захля́нути, захля́ти, позахлява́ти; (несов.: к старости) підтопта́тися

2) ( становиться слабее по степени проявления) слабі́ти и сла́бнути и ослаба́ти, ослабі́ти и осла́бнути и осла́бти, сла́бшати, посла́бшати, слабі́шати, послабі́шати, ослабля́тися и осла́блюватися, осла́битися, послабля́тися и посла́блюватися, посла́битися

и Ото предл. с род. п. від (и од), з чого. От Киева до Львова - від Київа до Львова. От села до села - від села до села. От Кубани до (самого) Сана-реки - від Кубани (аж) до Сяна- річки (аж по Сян-ріку). Далеко от города - далеко від міста. Недалеко от города - недалеко міста, недалеко від міста. Ветер от севера - вітер із півночи. От оврага во все стороны шли разветвления - від яру на всі боки тяглися (розбігалися) рукави (відноги). От одного к другому - з рук до рук, з хати до хати. От понедельника до среды - від понеділка до середи. Время от времени - від часу до часу, часом, часами. День ото дня - з дня на день, з днини на днину, день одо дня. Час от часу - що-години. Год от году - від року до року. От самого утра - від (з) самісінького ранку. От вчерашнего дня - від (з) учорашнього дня. Письмо от 10 января - лист від (з) десятого січня (з дня десятого місяця січня). От 12-ти до 2-х часов - від (з) 12-ої до 2-ої години. Мои часы отстали от ваших на 10 минут - мій годинник зостався позад (проти) вашого на 10 хвилин. От первого до последнего - від (з) першого до останнього. Письмо от сына - лист від сина. Наследство от отца - спадщина (спадок) від батька. Евангелие от Матфея - євангелія від Матвія. Им должно быть предоставлено помещение от общества - вони повинні мати хату з громади. Я не ожидал этого от тебя - я не сподівався такого від тебе, не сподівався такого по тобі. Едва убежал от него - насилу від нього втік. Кланяйтесь ему от меня - вклоніться йому від мене. Отойди, отстань от меня - відійди, відчепися від мене. Отличить друга от врага - відрізнити друга від ворога. Убегать, исчезать от чьего лица, от кого - бігти, гинути з-перед кого. [Як зайці бігтимуть вороги з-перед тебе (Леонт.). І пішов сатана з-перед Господа]. Убери от лошади сено - прийми з-перед коня сіно. Не убегу ж я один от стольких людей - не втечу-ж я один перед стільки (стількома) людьми. Защищаться от врагов - боронитися проти ворогів. Укрыться, защититься от холода, от ветра - сховатися, захиститися від холоду, від вітру. Пострадать от засухи, от града - потерпіти від суші, від граду. Загореть от солнца - засмагнути від сонця, засмалитися на сонці. Спасти, -тись от смерти - вратувати, -ся від смерти. Оправиться от болезни - поправитися, одужати, вичуняти від хороби. Вылечить, - ться от ран - вигоїти, вигоїтися від (з) ран. Лекарство, средство от чего-л. - ліки, засіб проти чого и на що. Он получил отвращение от чего-л. - верне його від чого, відвернуло його від чого, взяла його нехіть (відраза) до чого. Умирать, погибать от голода - голодом, з голоду мерти, гинути. Умереть от тифа, от холеры, от тяжёлой болезни, от ран - умерти з тифу, з холери (на тиф, на холеру), з тяжкої хороби, з ран. Изнемогать от смертельных ран - на рани смертельні знемагати. Изнемогать от сна - на сон знемагати. Остолбенеть от ужаса, от страха, от неожиданности - скам'яніти з жаху, з страху, з переляку, з переполоху, з несподіванки. Плакать от радости, от счастья, от горя, от стыда и т. п. - плакати з радости (з радощів), з щастя, з горя, із (в)стиду, з сорома и т. п. Боль от жестокого оскорбления - біль з тяжкої образи. Посинеть от ярости, от холода - посиніти з лютости, з холоду. Задыхаться от гнева - задихатися з гніву. Глава опухли от плача (от слёз) - очі понапухали з плачу. От всего сердца, от души желаю вам (благодарю вас) - з (від) щирого серця, з душі бажаю вам (дякую вам). Горе от ума - горе з (великого) розуму. От глупости сделать что - з дуру зробити що. От чего это произошло - з чого це сталося (скоїлося). От этой песни у меня сердце холодеет - з цієї пісні в мене серце холоне. От одной мисли об этом у меня… - на саму згадку (з самої згадки) про це в мене… Произойти от кого - піти з кого. [З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.)]. Это бычок от нашей коровы - це бичок з-під (и від) нашої корови. Доход от торговли, от продажи - прибуток із торговлі (з торгу), з продажу. От роду - з роду. От природы умный ребёнок - з природи розумна дитина. Отказываться, -заться от чего - відмовлятися, відмовитися від чого, зрікатися, зректися чого.

* * *

предл. с род. п.; тж. ото

1) від, од, з, із

2) (при обозначении причины, повода) від, од ( реже), з, із, зі, зо

3) (при обозначении источника чего-л.) від; з

1) (действие) притул (-лу), захист (-ту);

2) (пристанище) притулок (-лку), захист захисток (-тку), захистя, пристановище, прихилище, прихилок (-лку), примістя; (убежище, притон) приховок (-ховку). [Хто не мав уже примістя в селі, той вандрував уже насамперед, тут (Стеф.). О, степе мій, моє життя, мій раю, прихилок всіх моїх найкращих мрій! (Черняв.). Ой, там-же їм прихилище, сира земля приїмище (Чуб. V)]. Нет ему нигде -та - нема йому ніде притулку, захисту, захистку, пристановища и т. д. Давать, дать кому приют - давати, дати притулок, захист, захисток и т. д. кому; срв. Приютить. [Нащо ви мене годуєте? захист даєте, пристановище? (Мирн.). Ні холоду, ні голоду, ні болісті тяжкій я у себе в хаті захистку не давала (Кониськ.)]. Искать -та - шукати притулку, пристановища, захисту и т. д. де. [Іде бідний дорогою, притулку шукає (Рудан.)]. Находить, найти приют где - знаходити, знайти притулок, захист, захисток, пристановище и т. д. де; срв. Приютиться. [Де мені знайти той захист? (Г. Барв.). Де подітись на ніч, де знайти теплий захисток? (Єфр.). Він не знайшов ніде инде притулку (Дніпр. Чайка). Де ви знайшли собі пристановище? (Неч.-Лев.)]. Детский приют - дитячий притулок (захисток), притулок (захисток) про дітей, дитячий дім. [Спорудили ми захисток про дітей (Кониськ.)]. Приют для сирот - притулок (захисток) про сиріт, сирітський дім. Приют для престарелых, для инвалидов - шпиталь про старих, про інвалідів. Приют-ясли - дім про (для) немовлят.

* * *

1) приту́лок, -лку, за́хисток, -тку; ( защита) за́хист, -у; ( пристанище) пристано́вище, приста́нище

2) ( благотворительное учреждение) приту́лок, за́хисток

попробовать, испробовать

1) (испытывать) спитувати, поспитати, пробувати, спробувати и попробувати, випробовувати, випробувати, брати, узяти на спиток, (гал.) трібувати, стрібувати що, (диал.) поглядіти що чим. [Спитує ніжка, чи тепла вода (Грінч.). Нехай дурнями броди спитують (Черк. п.). Одні з українських діячів замовкають, другі тим часом випробовують ґрунт у Галичині (Єфр.). Поглядів (поспитав) пальцем, чи тепла вода. Поглядів заступом, чи твердо копати. Спробував перо, як пише. Як лізеш на драбину, не забудь щаблі трібувати, чи міцні (Франко)]. -вать свою силу, свои силы - спитувати, поспитати, пробувати, спробувати и попробувати, випробовувати, випробувати свою силу, свої сили;

2) (пытаться) пробувати, спробувати, спитувати, -ся, спитати, -ся и поспитати, -ся, робити, зробити спробу (що зробити). [Спробую дати історичний огляд, українського письменства. Спитувавсь він жінку вмовляти, та не така-то вона (М. Вовч.). Спитувала ще кілька разів натиснути на двері - не подаються (Грінч.). Поспиталися були не послухатися, - так де там. Уряд справді робить кільки спроб, щоб селян захистити (Доман.)]. -вать на все лады - усіх способів братися. Попробуй! - поспитайся, спробуй, ану! ану-ну! ану лиш! Пусть -бует - а хай лиш спробує (поспитає). -вать силы в соревновании с кем - пробуватися, попробуватися, стенутися з ким. [Ти бігаєш, як жаден молдован не побіжить, - попробуйся (Свидн.). Як дам, то на свій зріст усе подвір'я зміряєш. - Попробуємся! - Та що тут пробуватись! (Свидн.). Стеніться з нею бігти, дак куди! (Борз.)];

3) (отведывать) куштувати, покуштувати и скуштувати, кушати, покушати, спитувати, поспитати, Покушайте оцього яблучка. Поспитайте борщу: по-моєму наче дуже кислий (Черніг.)]. И -вать не дам! - і лизнути не дам!;

4) (переносно: изведать) куштувати, скуштувати и закуштувати, спробувати, зажити, поспитати. [Хто з лихом жартує, той його куштує (Номис). Скуштувала вже Орда козацької кари (Рудан.) Не багато чоловік закуштував правдивої науки, але яким-же-ж то иншим, свіжим духом віє від неї (Франко). Доводилося всього зажити: і голоду, й холоду, й лиха всякого (М. Левицьк.). Поспитавши горя, чи не пошанується (Осн. 1861)].

* * *

1) про́бувати; ( испытывать) випро́бувати, випробо́вувати, спи́тувати

2) ( отведывать) куштува́ти, про́бувати

3) (пытаться что-л. сделать) про́бувати, намага́тися, порива́тися, бра́тися; спи́тувати, спи́туватися