сәнәгать+үзәге

гребля (р. -лі), гать (р. -ти), гат (р. -ту), гата, гатка; (маленькая у берега) пригаток.

* * *

-гать, -рнуть см. Вдевать.

* * *

см. вдевать

подвергнуть чему піддавати, піддати чому, під що. [Піддавала критиці традиції та інтереси, во ім'я яких від неї вимагано жертв (Доман.). Не хочемо піддавати вашу індивідуальність анатомічній операції (Крим.)]. -гать, -нуть возможности чего-л. неприятного - наражати, наразити на що, підводити, підвести під що. Его -гали большой опасности - його наражали на велику небезпеку. -гать чему-л. неприятному себя - наражатися на що. [Я не просив тебе покинуть віру, лише не виставлятися прилюдно, не наражатися на небезпечність (Л. Укр.)]. -гать опасности свою (чью) жизнь (здоровье) - важити своїм (чиїм) життям (здоров'ям); (испытанию) виставляти, виставити на спробу. [Знаючи як у ті часи на мужика дивились, ми зрозуміємо, на яку страшну спробу виставила доля українську мову (Єфр.)]. Он был -гнут жестоким испытаниям судьбы - завдала йому доля багато тяжкого в житті. -гать испытанию качество чего - піддавати спробі що. -гать, -нуть наказанию - завдавати, завдати кари кому и на кару кого. Его -ли тяжкому наказанию - його завдали на тяжку кару. -гать ответственности (привлекать) - притягати (притягти) кого до відповідальности. [За зловживання його притягнено до відповідальности]; (штрафу) піддавати, піддати карі, пені, накидати пеню; (обыску) кого - робити трус (ревізію) у кого, трусити кого; (заключению в тюрьме) садовити, посадовити у в'язницю, у вежу, у тюрму. -гать пересудам чьё доброе имя - вводити, ввести у (не)славу кого, пускати поговір на кого. [Сватай мене, козаченьку, не вводь у неславу]; (себя) у неславу входити. [Сама-ж бо ти, дівчинонько, у неславу входиш, що пізненько-нераненько із вулиці ходиш]. -гать посмеянию - виставляти, виставити на глум, на посміх. -гать операции кого - піддавати, піддати під операцію кого. -гать, -нуть действию огня, холода - виставляти, виставити на спробу вогнем, холодом. Подвергнутый чему - відданий під що, наражений на що, підведений під що.

* * *

несов.; сов. - подв`ергнуть

1) піддава́ти, підда́ти (кого-що чому); ( производить над кем-чем что) роби́ти, зроби́ти (кому-чому, у кого-чого, з ким-чим, над ким-чим що); ( налагать) наклада́ти, накла́сти, (на кого-що що); (чему-л. неприятному) наража́ти, нарази́ти (кого-що на що); ( передавать) віддава́ти, відда́ти ( кого-що на що и під що)

2) (подчинять, делать подвластным) підкоря́ти, підкори́ти

положить

1) (куда, где, на что) класти, покладати, покласти, (диалект.) ложити, положити, покладовити. [Клади книжки на стіл (на столі). Поклав гроші в скарбницю. Буду в землі козацькій-християнській голову покладати]. -жить лишнее (о приправах) - передати. [Передав куті меду]. -жить в кушанье что-л. крошеное - закришити чим. Разбив, -жить во что (о яйцах) - убити. [Я в сир троє яєць убила]. -жить головами или верхними концами в противопол. направл. - покласти митусь. [Рибки в пуделкові лежали митусь. Поклала снопи митусь]. -гать земные поклоны - доземні поклони покладати, бити. -жить земной поклон - покласти, ударити, забити поклін. -гать душу, за кого, что - покладати, покласти душу за кого, за що. [Пастир добрий душу свою покладає за вівці (Єванг.)]. -гать, -жить голову (жизнь) за кого, за что - головою накладати, накласти (наложити) за кого, за що; трупом лягати за кого, за що. [Він головою накладе за свою ідею (Крим.). За отчизну головами накладали]. -жить врага на месте - укласти ворога, зробити ворогові кінець. -жить убитыми многих - покласти, викласти. [Виклав ляшків, виклав панків у чотири лави]. -жить оружие перед кем - скласти зброю перед ким. -жить к ногам - скласти (покласти) до ніг. -гать, -жить начало, основание чему - закладати, закласти що, засновувати, заснувати що, зробити (покласти) початок чому, чого. [Шекспір поклав початок і справжньої сьогочасної комедії (Єфр.)]. -гать, -жить основание городу - осаджувати, осадити місто. -жить конец (предел) чему - зробити (покласти) кінець (край), берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада)]. -жить на ноты - покласти на ноти; завести в ноти. -гать надежду на кого - покладати (держати, мати) надію на кого. [Я на дядька Петра надію держала (Переясл.)]. -гать гнев на кого - покладати, положити гнів на кого. -гать резкую границу - ставити обруб; класти виразну межу. [Ніколи ми не можемо напевне визначити подію, щоб виразний ставила обруб між сусідніми періодами (Єфр.)]. Как бог на душу -жит - собі до вподоби; як заманеться. [Крутять моральними категоріями собі до вподоби (Єфр.)]. -гать, -жить жалованье кому, цену чему - покласти, класти, визначати, визначити, призначати, призначити, встановляти, встановити платню кому, ціну за що. [Платні мені визначено по три червінці на місяць. Треба дати за кожний стовп - кладім уже - по карбованцю (Звин.)];

2) (решать) покладати, покласти, вирішати, вирішити. [Поклали, що треба одружити Йона в-осени (Коцюб.)]. В военном совете -жили действовать наступательно - військова рада вирішила (поклала) наступати (робити наступ). -жить на чём - поєднатися, (редко) положитися. [Так і положилися, щоб Семен Іванович, коли тільки захоче, щоб і приходив (Квітка)]. Положено - (по обычаю) заведено. [Цей день заведено святкувати. Косарям заведено давати по чарці].

3) (думать, держаться мнения) гадати, думати, міркувати, покладати, уважати. [Я теж гадаю, що нічого не буде. Думаю, що на це пристати можна. Я так собі міркую, що нічого з того не буде путящого. Він так собі покладає: як піде чоловікові з якого дня, то так воно вже і йдеться (Коцюб.). А що, волики, як уважаєте: де будемо ночувати? (Драг.)]. -гаю, что - думка така, що…; я такої (тієї) думки; на мою думку; я такий, що…; (я так) гадаю, що и т. д. [Гадаю, що так буде найліпше]. Как вы -ете? - якої ви думки? як на вашу думку ? як ви гадаєте? и т. д. Надо -гать, что - мабуть так, що; треба думати, що. Положим - візьмімо, покладімо, припустімо, даймо. -жим, что это так - припустімо, що це так; нехай це буде й так. Его -гают умершим - про його думають, що вмер; його вважають (мають) за померлого. -гают, что это вы сделали - гадають (думають), що це ви зробили; думають на вас, що ви це зробили. Положенный и положённый - (куда, где, на что) покладений. -ный на ноты - заведений у ноти; (о жалованьи, цене) визначений, призначений, покладений, установлений; (надлежащий) належний (по обычаю) заведений.

* * *

1) ( думать) ду́мати, гада́ти; ( считать) уважа́ти; ( усматривать) убача́ти

2) (начало, конец) кла́сти, поклада́ти; (перен.: вкладывать) уклада́ти

предложить

1) пропонувати, запропонувати кому що, (приглашать) запрошувати, запросити кого що зробити, (с оттенком: приказывать) загадувати, загадати, наказувати, наказати кому що зробити. [Тоді він йому загадав: або йди або зоставайся (Звин.)]. Он -жил мне ехать с ним - він запропонував мені їхати з собою. -жить кому поесть - запропонувати кому, запросити кого поїсти. Мне -гают службу, место - мені пропонують службу, посаду, мене запрошують на службу, на посаду. Мне -гают купить землю - мені пропонують купити землю. -гать кому руку и сердце - пропонувати кому руку і серце. -жить кому высказаться по поводу чего-л. - запросити кого висловитися з приводу чого. [Він запрохав видатних европейців сказати, що вони думають про заборону української мови в Росії (Грінч.)]. -гаю вам немедленно по получении сего отправиться в… - пропоную (наказую) вам негайно, одержавши цього листа, вирядитися до… Он -жил ему убираться прочь - він загадав йому забиратися геть;

2) подавати, подати, (редко) предкладати, предкласти и предложити кому що, давати, дати кому що. -гать чьему-л. вниманию что-л. - подавати (подати) що до чиєї уваги (кому до уваги). -гать что-л. на рассмотрение общего собрания - подавати що на обміркування загального зібрання. -гать кому свои услуги, себя к услугам кого - подавати себе до послуг (до услуги) кому, пропонувати (предкладати) кому свої услуги. [Дознавшись про Підкову, побачився з ним, привітав його новим щастям і подав себе до услуги (Куліш). Вольф явивсь до них перший, предкладаючи їм свої услуги (Франко)]. -гать тост - підносити (піднести) тост за кого. -жить кому-л. вопрос - задати (поставити) кому питання. -гать цену - давати (ціну). [Даю йому за скриню два карбованці, а він править п'ять (Грінч.)]. Предлагаемый - пропонований; загадуваний; подаваний, предкладаний, даваний. Предложенный - запропонований; загаданий; поданий, предкладений, предложений. [Загальні виводи, які ми можемо зробити з поданого тут матеріялу (Грінч.)]. -ться - пропонуватися, бути запропонованим; загадуватися, бути загаданим; подаватися, бути поданим, предкладатися, бути предкладеним, предложеним, даватися, бути даним. Такие вещи не -гаются - таких речей не пропонують. Материал, который здесь -гается - матеріял, що тут подається.

* * *

несов.; сов. - предлож`ить

-ся, возложить, -ся покладати (що на кого), -ся, покласти, -ся, накладати (що на кого, кому), -ся, накладувати, -ся, накласти, -ся, складати що на кого, на що [Тільки на правду складаймо надії (Грінч.)], -ся, скласти, -ся. -гать, -жить надежды, надежду - покладати (покласти) надії, надію на кого, на що, держати надії, надію на кого, на що, вповати на кого. -гать, -жить издержки на кого - покладати (покласти), накладати (накласти) втрати, видатки, кошти на кого. -гать, -жить корону на кого - коронувати, укороновувати кого, сов. укоронувати; (о венце) наквітчати. [Хто перший наквітчає собі на голову царський вінець? (Крим.)]. -гать, -жить поручение на кого - припоручати, -чити кому що. Возложенный - покладений, накладений, складений.

* * *

несов.; сов. - возлож`ить

1) кла́сти, покла́сти

2) перен. поклада́ти, покла́сти, склада́ти, скла́сти; ( поручаться) доруча́ти, доручи́ти

I. забежать

1) (к кому, куда) забігати, забігти, (о мног. позабігати), заскакувати, заскочити, (слишком далеко) заганятися, загнатися, (о мног.) позаганятися. [Забіжу до вас узавтра. Заскочу до вас увечері. Десь теля забігло. Аж до Туреччини позабігали]. -гая окружать - забігати з усіх боків. -гать, -жать вперёд - забігати, забігти наперед кого; запобігати, запобігти, переймати, перейняти кого. [Забігши наперед, виліз на смоковницю, щоб бачити його (Єв. Л.). Марта мислями далі та далі запобігала, як житиме вона? з ким? (М. Вовч.)].

2) -гать перед кем, -гать в глаза кому - запобігати ласки чиєї, підлещуватися до кого.

II. забігати, заметатися. [Забігав по хаті. Його холодні очі неспокійно заметалися по людях (Коцюб.)]. -гать ища что-либо (взбегаться) - збігатися. [Взяла да й утекла. Як збігалися пани! Бо' храни! трусу такого на все село (М. Вовч.)].

* * *

I. избежать и избегнуть кого, чего

I. уникати, уникнути, тікати и утікати, утекти кого, чого и від кого, від чого, минати, минути, (обходить) обминати, обминути, оминати оминути кого, що, (уклоняться) ухилятися, ухилитися від кого, від чого, (сторониться, чуждаться) сахатися, цуратися кого, чого, бокувати кого. [Уникав диму, та й упав в огонь (Приказка). Той щиро-український юмор, що тікає зверхніх ефектів (Єфр.). Хто дійсне страждає, той пильно утікатиме од усякої згадки, а не стане сам собі її викликати (Крим.). І Паволоч-місто того не минуло: Тетерине військо його обгорнуло (Грінч.). Та все те вмів Герман оминати щасливо (Франко). Хто зможе ухилитись, що нам боги всесильні присудили? (Куліш). Сахайся брехні (Сл. Гр.). Не сказати, що він цурався жіночого товариства (Грінч.)]. -гать ссоры - уникати, тікати сварки. -гать встречи с кем-л. - уникати, тікати зустрічи (стрічи) з ким. -гать кого - уникати кого, тікати від кого, обминати, (гал.) оминати кого, сахатися, цуратися кого. [Бачила, що він уникає її, що йому не до неї (Черкас.). Дружину вашу скрізь я буду обминать (Самійл.). Сахається вона тебе як чорта (Конгр.)]. -жать опасности - утекти небезпеки, обминути небезпеку. О если б -жать нам этой опасности - коли-б нас минула ця небезпека. -нуть наказания - утекти кари и від кари. Не -нуть тебе наказания - не минути тобі кари, не мине тебе кара, не втечеш од кари. -гать вопроса - ухилятися від питання.

II. Избегать, избежать (о жидкости) - вибігати, вибігти, збігати, збігти; (о сыпуч. веществе) висипатися, висипатися. [Молоко збігло (Київщ.)].

II. вибігати, оббігати, виганяти, вига(й)сати, вимахати, (образно) обполювати. [Вибігав усе село, поки його знайшов (Сл. Ум.). Оббігав Лисівку і Борисівку (Борзенщ.). Обполював усе село за горілкою (Гайсин. п.)].

* * *

напрячь

1) что - напружувати, напружити, натужувати, натужити, (натягивать) натягати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, (о мног.) понапружувати и т. п. що. [Вас обіймає міць напружує ваші жили (Мирн.). Темера сильно натужував свої очі (Франко). Роман натужує всі свої сили (Коцюб.)]. -гать зрение - напружувати зір. -гать память, ум - напружувати пам'ять, розум, думку (тямку). [Напружуючи думку, все згадала (Грінч.). Напружуючи яко-мога цілу свою тямку (Крим.)]. -гать, -рячь слух - напружувати, напружити слух(и), (навастривать уши) нащулювати, нащулити вуха. [Хлопець напружує слухи (Коцюб.)]. -гать, -рячь последние силы - напружувати, напружити останню силу, змогтися на останнє, (собирать) добувати останніх сил. [Вона добуває останніх сил (Коцюб.)];

2) кого - напрягати, понапрягати кого, запрягати, запрягти, упрягати, упрягти, (о мног.) позапрягати, повпрягати багато кого. -рячь лошадей - понапрягати коней, позапрягати багато коней. Напряжённый -

1) напружений, натужений, натягнений и натягнутий, напнутий и нап'ятий, понапружуваний и т. п.; нащулений;

2) понапряганий, запряжений, упряжений, позапряганий, повпряганий;

3) прлг. - см. отдельно. -ться -

1) напружуватися и напружатися, напружитися, понапружуватися; бути напружуваним, напруженим, понапружуваним и т. п. Все тіло дивно напружилось у його (Коцюб.). Видко було, як жили напружалися (Сторож.)]. Лук -ется - лук(а) натягають, лук натягається;

2) (силиться, жилиться) напружуватися и напружатися, напружитися, натужуватися, натужитися, пнутися, напинатися, напнутися и нап'ястися, силкуватися, в[по]силкуватися (диал.) напомагатися, напомогтися, змогтися, натягатися, натягтися, (о мног.) понапружуватися, понатужуватися, понапинатися. [Мусіли ляхи добре напинатися проти Литви (Куліш). Де велике напнеться, там мале спіткнеться (Липовеч.). У плузі силкувавсь, копиці волочив (Гребінка). Як напомігся, - доніс таки мішка (Липовеч.). Якось таки змоглася та й рачки долізла до дверей (Звин.). Коненята натягалися під усю силу (М. Лев.)]. Напрягаясь - напружуючись, натужуючись, напруго, з напругою з напругом. [Мені не можна напруго піднімати (Київщ.)].

* * *

несов.; сов. - напр`ячь

1) (плотина) гребля (ум. гребелька), (гать) загата, гатка, гама, перетика. [Стали скрізь греблі гатити, воду запиняти (Руданськ.). Тут прорвалася загата (Крим.). Кожної великої води після дощу, річка перетику забирає: лагодь її тоді (Звин.)]. Делать -ды - греблі гатити (сов. погатити);

2) (заводь устроен. посредством плотины) загата, (для ловли рыбы) їз и яз (-зу), (умен.) їзок (-зка).

* * *

изнемочь и (реже) Изнемогаться, -мочься от чего знемагати и (реже) знемагатися, знемогтися и знемогти (редко знеможитися, знеможіти) на що и з (від) чого, знесилюватися, знесилитися, висилюватися и висилятися, висилитися, виснажуватися, виснажитися, знебуватися, знебутися, упадати, упасти на силах, з[о]немощіти и знемочніти з чого, через що, (от голода) охлявати, охлясти и охлянути (з голоду); см. Ослабевать 2, Истощаться. [І почалась тая бійка, військо знемагає (Рудан.). Ізнеміг і в Бога просить помочі святої (Рудан.). Від любови знемагаю (Св. П.). Знемігся-ж мов і задрімав (Котл.). Стане навколішки і молиться собі, аж поки знемощіє (Грінч. II). Він знеможився, заснув (Бор. п.). Тепер можна зовсім знебутися в місті через голодування (Берд. п.)]. -гать от голода, жажды, усталости - знемагати (сов. знемогтися) на голод, на спрагу, на втому и з голоду, із спраги, з утоми, охлявати з голоду. -гать от ран - знемагати (редко незмагати) на рани. [Чи то стогне бранець-лицар, знемагаючи на рани (Л. Укр.). Не сплю я, не дрімаю, а на рани смертенні незмагаю (Март.)]. -гать под тяжестью чего - знемагати під тягаром чого. Изнемогший, Изнеможённый - знеможений, знесилений, виснажений, висилений, знебулий, охлялий. [Впав знеможений раб, стративши сили свої (Ворон.). Прийми моє знебулеє серденько (Л. Укр.)]. Изнемогающий - а) що знемагає, знесилюється и т. д., що в (з)немозі, в знесиллі; б) см. Изнеможённый.

* * *

несов.; сов. - изнем`очь

приложить

1) прикладати и прикладувати, прикласти и приложити, притулювати и притуляти, притулити, (во множ.) поприкладати и -кладувати, поприложувати, попритулювати що до чого - см. Прикладывать 1. [Останніми часами знов до нас вертається старий спосіб - прикладати до літературних з'явищ принцип виключно естетичної оцінки (Єфр.). Це я свою власну погану мірку прикладаю до всіх (Крим.)]. -гать свои знания к делу, к практике - знання свої до діла (до життя), до практики прикладати. -жить прозвище - приложити (притулити) прізвище. [Притулили до його сю вигадку, а воно зовсім до його й не пасує (Гр.)]. -жить руку - підписати(ся), підпис положити. Руку -жил - рукою власною підписався. -жить печать - приложити, притиснути печатку. Ума не -жу - ради собі не дам. Он ни к чему рук не -гает - він і за холодну воду не береться;

2) (прибавлять) додавати, додати, докладати, докласти и доложити, (присоединять) долучати, долучити що до чого. [Про кожну розкаже, ще й свого докладе (Грінч.)]. -жить документы к прошению - додати (долучити) документи до прохання. -ложи ещё рублик - іще карбованчика додай, доклади; срв. Прибавлять. -гать, -жить к чему старание, труд, руки - докладати, докласти и доложити, додавати, додати рук, праці до чого. [Схотілося й собі докласти рук, попрацювать (Грінч.). До всього треба робітникові доложити своїх рук (Єфр.). Додай рук, то вимиєш до діла (Полт.)]. -гать силу, усилия - докладати сили, зусиллів. Приложенный -

1) прикладений, приложений, притулений;

2) доданий, докладений и доложений, долучений.

* * *

несов.; сов. - прилож`ить

1) (прибавлять, присоединять) додава́ти, дода́ти и пододава́ти, доклада́ти, докла́сти; диал. приклада́ти, прикла́сти

2) ( применять) застосо́вувати, застосува́ти, приклада́ти, прикла́сти; (старания, силы) доклада́ти, докла́сти

1) рубчастий вельвет (плис)

2) pl вельветові штани (бриджі)

3) амер. брусована (з колод) дорога (тж corduroy road)

* * *

1) рубчастий вельвет

2) pl вельветові штани, бриджі

3) aмep. брусована дорога або гать (тж. corduroy road)

1) рубчастий вельвет

2) pl вельветові штани, бриджі

3) aмep. брусована дорога або гать (тж. corduroy road)

тама, гать (р. -ти), гата, гатка, гребля.

* * *

запречь

1) запрягати, запрягти (пр. вр. запріг, -прягла), (о мног.) позапрягати, повпрягати кого. [Запрягайте, хлопці, коні ворониї (Пісня). Воли позапрягають (Грінч. III). Сірі воли повпрягали (Чуб. V)]. -пречь лошадей - запрягти коні и коней. -гать, -пречь (вола или корову) в одиночку - запрягати, запрягти (вола, корову) бовкуном. -гать сборно, совместно - спрягати (свого й чужого коня, вола), спрягатися, спрягтися;

2) (принуждать кого-л. к тяж. раб.) запрягати, запрягти кого до чого. Запряжённый - запряжений, (о мног.). позапрягані.

* * *

несов.; сов. - запр`ячь