схожість

вчт схо́дство

ВЛАСТИВІСТЬ - філософська категорія, яка позначає таку особливість об'єкта, способу його буття, що притаманна об'єкту як самототожній цілісності, дозволяє його ідентифікувати і відрізняти від інших об'єктів або встановлювати його схожість (тотожність) з іншими об'єктами. В. слід відрізняти від ознаки, яка виконує функцію певного знака, що співвідноситься з об'єктом і який вказує на те, чим є даний об'єкт, які його властивості. Ознака може бути проявом В., тоді цей прояв сприймається як знак, що несе інформацію про об'єкт. Проте ознака, як носій деякої інформації про об'єкт для суб'єкта, може бути фальсифікацією, лише імітувати певні В. Водночас В. пов'язана із самим буттям об'єкта, його визначеністю як даного предмета, невіддільна від цієї визначеності. Категорія В. є однією з фундаментальних в онтології. Особливий онтологічний смисл категорії В. пов'язаний із тим, що попри існування поряд з інваріантними, незмінними В. для кожного об'єкта є В. мінливі, минущі, тимчасові (різноманітні стани об'єкта), але врешті-решт саме категорія В. дозволяє мислити світ як універсум, в якому є впорядкованість, системність, раціональність, закономірність. В абсолютно плинному світі неможливі предмети, що мають певні В., а тому не існують і самі предмети, неможливі регулярність і закономірність. В історії філософії проблема В. дискутувалась уже за часів Античності (Аристотель, Порфирій) у зв'язку із розрізненням атрибутів (необхідних, суттєвих, невіддільних В. предмета) і акциденцій (випадкових, мінливих, тимчасових В.), а також у Середньовіччі і в Новий час у зв'язку із проблемою субстанцій і співвідношенням субстанції, її атрибутів, акциденцій (Тома Аквінський, Декарт, Гоббс) та модусів (Спінова). Особливе місце посідає питання про т. зв. первинні і вторинні якості, витоки якого сягають Античності (Демокрит), але яке особливої ваги набуло в XVII ст. (Галілей, Локк). Поділ на первинні і вторинні якості відбивав проблему виявлення у предметах (об'єктах) тих В., які не мають суто феноменального характеру, не пов'язані із чуттєвістю суб'єкта. З точки зору сучасної філософії можливі різноманітні класифікації чи типології В. Відповідно до типу тих об'єктів (сутностей), які є предметом мислення, можна розрізняти В. реальних (емпіричних) об'єктів, В. логіко-концептуальних (теоретичних) об'єктів і В. уявних (створених художньою чи релігійною фантазією) об'єктів. Наукове пізнання, вичленовуючи сфери дослідження, що відповідають окремим наукам та науковим дисциплінам, водночас вичленовує і відповідні типи В., притаманних об'єктам певної науки чи наукової дисципліни О. собливе значення має розрізнення В. класифікаційних або якісних (дають можливість віднести об'єкт до певного класу об'єктів), В. порівняльних (дозволяють ввести між об'єктами відношення порядку, порівняти за інтенсивністю) і В. кількісних (співвідносяться із поняттям вимірної величини).

ПОРІВНЯЛЬНО-ІСТОРИЧНИЙ МЕТОД - сукупність пізнавальних засобів, процедур, які дозволяють установити схожість і відмінність між явищами, що вивчаються, виявити їхню генетичну спорідненість (зв'язок за походженням); різновид історичного методу (див. історизм). Як систематично розроблений метод сформувався в XIX ст. у порівняльному мовознавстві (Гумбольдт, Гримм, Востоков), етнографії (Морган, Тайлор) П. ізніше його почали широко застосовувати в різних сферах природничого і суспільного знання: анатомії, антропології, геології, історії, соціології тощо. В соціології застосування П.-і.м. пов'язане з ідеями Конта, Спенсера, Дюркгейма Л. огічною основою П.-і.м. є зіставлення і порівняння об'єктів дослідження і встановлення ознак схожості та відмінності між ними. За характером схожості порівняння поділяють на історико-генетичні, історико-типологічні, де схожість є результатом закономірностей, притаманних самим об'єктам, і порівняння, де схожість є наслідком взаємовпливу явищ. На цій основі виділяють два види П.-і.м.: порівняльно-типологічний, що розкриває схожість генетично не пов'язаних об'єктів, і власне П.-і.м., що фіксує схожість між явищами як свідчення спільності їхнього походження, а розходження між ними - як показник їхнього різного походження. Успіхів було досягнуто переважно в аналізі генетичних зв'язків та явищ взаємовпливу на основі історико-генетичних порівнянь Д. ля застосування історико-типологічних порівнянь необхідно було виділити теоретичні принципи типізації суспільних явищ. В сучасній філософії нема єдиного погляду на цю проблему, бо спроби циклічного розгляду історичного процесу чи пошуки його синхронних зрізів (Шпенглер, Тойнбі) не позбавлені схематизму. В сучасній соціології наявна тенденція поєднання П.-і.м. із структурно-функціональним аналізом. Зберігає своє значення і Марксове вчення про суспільно-економічні формації, яке стало основою типізації стадій суспільних процесів. Нині П.-і.м. застосовують у порівняльних дослідженнях культур і цивілізацій, при порівнюванні різних соціальних інститутів (сім'я, виховання тощо). Разом із тим робляться спроби переосмислити методологію порівняльно-історичного дослідження, збагатити П новими засобами.

1) схожість, подібність

2) зображення

* * *

1) подібність; схожість

2) рідко зображення

1) близькість; спорідненість; кревність; схожість

2) рідня (родичі) по чоловіку (по дружині)

3) збірн. родичі, рідня

4) родова схожість

5) взаємна прихильність, симпатія; привабливість; потяг

* * *

1) близькість, ( духовне) споріднення; подібність

2) ( взаємна) прихильність, симпатія; предмет симпатії, рідна душа

3) юp. свояцтво, споріднення по чоловіку або дружині; збірн. свояки, рідня чоловіка або дружини

4) подібність, структурна близькість

5) xiм. спорідненість

6) бioл. родова подібність; філогенетична близькість

1) схожість, подібність; однаковість, тотожність

2) одноманітність, монотонність

* * *

1) подібність, однаковість; тотожність

2) одноманітність, монотонність

1) схожість, подібність

2) мат. подібність

* * *

1) подібність; схожість

2) мaт. подібність

1) схожість (між — between; з — to); подібність

2) портрет; фотографія

3) подоба, личина, образ, вигляд

* * *

1) подібність; схожість

2) портрет; фотографія

3) icт., пoeт. видимість, вигляд, образ

1) життєздатність

2) с.г. схожість; енергія проростання (насіння)

* * *

1) життєздатність; живучість

2) с.-г. схожість, енергія проростання ( насіння)

то виражає подібність (схожість)

* * *

1) схожість, подібність

2) образ, вигляд

3) копія

4) двійник

5) порівняння, прирівнювання

6) бібл. притча, алегорія

* * *

1) подібність, схожість

2) копія; двійник

3) порівняння, прирівнювання; притча, алегорія

1) удар; поштовх

2) сутичка, зіткнення

3) влучання

4) успіх, удача; вдала спроба

5) спектакль (фільм, концерт), що має великий успіх; п'єса (книга), що наробила шуму; популярна пісенька

6) популярний виконавець, улюбленець публіки

7) уїдливе (саркастичне, єхидне) зауваження; вихватка

8) виграш

v (past і p.p. hit)

1) бити, ударяти

2) забитися, ударитися (об щось — against, on, upon)

3) влучати в ціль

4) зачепити, допекти до живого

5) звич. pass. завдавати шкоди (неприємностей, страждань)

6) знайти (щось), натрапити (на щось) (тж hit on, hit upon)

7) прийтися до міри; підійти; сподобатися

8) розм., амер. дістатися, потрапити (кудись)

9) досягати

* * *

1) удар, поштовх

2) влучення; результативне звернення до пам'яті комп'ютера; релевантна видача ( інформації)

3) успіх; удача; вдала спроба

4) випад; єхидне, саркастичне зауваження

5) виграш ( при грі в триктрак)

6) cл. доза наркотику

7) cл. навмисне вбивство гангстерами

1) ударяти; ударятися

2) попадати ( в ціль); вражати, ранити; зачіпати, уражати; зачіпати за живе

3) завдавати шкоди; завдавати неприємностей, страждань

4) (on, upon) знайти, натрапити; виявити

5) прийтися якраз, підійти; сподобатися

6) aмep. дістатися, добратися, потрапити ( куди-небудь); досягати ( якої-небудь величини)

7) aмep. позичати; випрошувати ( hit up)

1) проростання

2) пророщування

3) зародження; ріст; розвиток; початок цвітіння

4) с.г. схожість

* * *

1) проростання; пророщування

2) зародження; ріст, розвиток; початокцвітіння

3) c-г. схожість ( насіння)

1) дивний, дивовижний; вражаючий

2) розм. чудовий, чудесний

* * *

1) дивовижний, дивний, разючий

2) чудовий, дивний

1) близькість, сусідство

2) швидке настання (про час)

3) кревність, спорідненість

4) спорідненість; схожість, подібність

* * *

1) близькість, сусідство; близькість ( за часом)

2) ( кровне) споріднення

3) спорідненість, подібність, подоба

1) подоба, схожість

2) зовнішній вигляд, зовнішність

3) видимість, подоба, вигляд

* * *

1) подоба, подібність

2) зовнішність, ( зовнішній) вигляд

3) видимість, вигляд

спорідненість, схожість; конгеніальність

* * *

1) (кровна) спорідненість

2) близькість, схожість (характерів тощо); подібність

* * *

1) ( кровне) споріднення

2) близькість, подібність (характеру, інтересів)

1) аналогія; схожість, подібність (з, до — to, with, between)

2) мат. рівність відношень

* * *

1) аналогія, подібність

2) рідко особа, яка посідає аналогічну посаду в іншому відомстві або в іншій країні

3) мaт. рівність відношень