Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

сходка

  • 1 сходка

    1) схо́дка, схо́дини, -дин; ( сход) сход, -у

    вечева́я \сходка ка — ист. вічова́ схо́дка, вічови́й сход

    студе́нческая \сходка ка — дорев. студе́нтська схо́дка, студе́нтські схо́дини

    2) ( мирская) сход; ( люди) грома́да; диал. збі́рня
    3) (собрание, встреча для развлечения, беседы) схо́дини; (обычно неодобр.) збо́рище, збіго́висько, збіго́вище

    Русско-украинский словарь > сходка

  • 2 congregation

    n
    1) збори; сходка; скупчення
    2) церк. конгрегація; релігійне братство
    3) паства, парафіяни
    5) відділ папської курії (у Затикані)
    * * *
    n
    1) збори, сходка
    3) цepк. парафіяни, паства
    4) цepк. конгрегація, релігійне братство; об'єднання чернечих або напівчернечих громад ( у католицькій церкві)

    English-Ukrainian dictionary > congregation

  • 3 underworld conference

    = underworld convention нарада босів організованої злочинності, сходка злочинців ( або керівників злочинних груп)

    English-Ukrainian law dictionary > underworld conference

  • 4 congregation

    n
    1) збори, сходка
    3) цepк. парафіяни, паства
    4) цepк. конгрегація, релігійне братство; об'єднання чернечих або напівчернечих громад ( у католицькій церкві)

    English-Ukrainian dictionary > congregation

  • 5 мир

    I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);
    2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;
    3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].
    II. Мир -
    1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];
    2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];
    3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];
    4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;
    5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);
    6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;
    7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;
    8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;
    9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.
    * * *
    I
    1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у
    2) ( сельская община) ист. грома́да, мир

    всем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром

    II
    1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю
    2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення

    Русско-украинский словарь > мир

  • 6 мирской

    1) світовий, мирський; (светский) світський. [Не прихилялося його серце до світового, людського (Грінч.). Зрікся світової порожнечі (Крим.)]. -кая жизнь - мирське життя. -кая суета - світова (земна) марнота (марність (-ности)). -кой человек - см. Мирянин 1;
    2) (общинный) громадський, (редко) мирянський, (стар.) коповий, копний. [Громадська земля, громадська справа (Сл. Гр.). Всі мирянські знаєш лиха (Котл.). Коповий суд (Куліш)]. -кой голова - голова, староста. -кой захребетник - громадський дармоїд. -кая изба - зборня, розправа. -кое общество - громада; см. II. Мир 7. -кая сходка - сход (-ду), громада; см. II. Мир 8.
    * * *
    1) (людской; связанный с обыденной, "земной" жизнью) мирськи́й; лю́дський и людськи́й; ( светский) сві́тський
    2) грома́дський, мирськи́й

    мирска́я схо́дка — сход, -у, грома́да

    Русско-украинский словарь > мирской

  • 7 собрание

    1) (общее заседание, сходка) збо́ри, -рів, зібра́ння; збі́рка
    2) (совокупность предметов; коллекция) зібра́ння, збір, род. п. збо́ру; диал. збирани́ця; ( совокупность текстов) збі́рка; ( сборник) збі́рник

    \собрание ние зако́нов — збір (зібра́ння) зако́нів

    \собрание ние сочине́ний — збі́рка (зібра́ння) тво́рів

    Национа́льное \собрание ние — Націона́льні збо́ри

    4) (клуб, съезд, группа людей) дорев. зібра́ння

    дворя́нское \собрание ние — дворя́нське зібра́ння

    5) ( действие) збира́ння

    Русско-украинский словарь > собрание

  • 8 сход

    1) схід, род. п. схо́ду; (спуск) спуск, -у

    \сход д с ре́льсов — схід з ре́йок

    при \сход де с корабля́ — схо́дячи з корабля́

    2) ( собрание) сход, -у; ( сходка) схо́дка; диал. збі́рня

    Русско-украинский словарь > сход

См. также в других словарях:

  • сходка — См. собрание мирская сходка... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. сходка собрание, съезд, сход, массовка, встреча, дуван Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • СХОДКА — СХОДКА, сходки, жен. Собрание. Сельская сходка. Студенческая сходка. «К старикам на сходку выйти приневолят.» А.Кольцов. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • СХОДКА — СХОДКА, и, жен. (устар., теперь неод.). То же, что собрание (в 1 знач.). Крестьянская с. Студенческие сходки в царской России. Сходки нацистов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • сходка — СХОДКА, и, ж. Распитие спиртного …   Словарь русского арго

  • Сходка - голдовня: дым коромыслом, пар столбом, а ни тепла, ни сугреву. — Сходка голдовня: дым коромыслом, пар столбом, а ни тепла, ни сугреву. См. НАРОД МИР …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • СХОДКА ОБЩИНЫ — (мирская сходка, мирской сход), собрание домохозяев для обсуждения общинных нужд и порядков, выносящее общие решения мирские приговоры. В научной и художественной литературе объединение крестьян, живущих в одном или нескольких соседних селениях и …   Русская история

  • Сходка — ж. 1. устар. Собрание людей для рассмотрения и разрешения общественных и государственных дел. 2. Собрание группы лиц с какой либо целью (обычно с оттенком неодобрительности). отт. Люди, присутствующие на таком собрании. 3. Собрание рабочих,… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • сходка — сходка, сходки, сходки, сходок, сходке, сходкам, сходку, сходки, сходкой, сходкою, сходками, сходке, сходках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • сходка — сх одка, и, род. п. мн. ч. док …   Русский орфографический словарь

  • сходка — (1 ж); мн. схо/дки, Р. схо/док …   Орфографический словарь русского языка

  • сходка — рідко схі/дка, и, ж. 1) У давній Русі – збори городян, що розглядали й вирішували суспільні та державні справи. 2) В Україні та Білорусії – збори членів поземельної сільської громади. || збірн. Присутні на таких зборах. 3) У дореволюційній Росії… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»