-
21 fire-escape
n1) пожежні сходи2) пожежний вихід; запасний вихід3) пожежна машина з висувною драбиною* * *n1) пожежні сходи; пожежний вихід, запасний вихід -
22 gradatory
1. n архт.сходи, що ведуть на хори (в церкві)2. adjщо просувається поступово* * *I n; архіт.сходи, які ведуть на хори ( у церкві)II a -
23 Jacob's ladder
-
24 perron
n архт.1) ґанок; площадка2) зовнішні сходи ґанку (під'їзду)* * *n; архіт.ґанок; зовнішні сходи під'їзду, ґанку -
25 turnpike
n1) дорожня застава2) магістраль; шосе (тж turnpike road)3) кручені сходи* * *n1) дорожна застава; шлагбаум2) ( turnpike road); платна ( авто) дорога; (швидкісн магістраль; шосе;)3) дiaл. Гвинтові сходи4) icт. бар'єр з гострими виступами ( встановлюваний на дорогах для захисту від нападу вершників) -
26 winding
1. n1) звивина, згин; поворот2) намотування, перемотування3) ел. обмотування, обмотка4) гірн. видача нагора2. adj1) звивистий; виткий; зигзагоподібний2) витий, спіральний, крученийwinding engine — гірн. піднімальна машина, підйомник
* * *I [ˌwaindiç] n1) звивина, згин; поворот2) намотування; намотка, перемоткаin winding — звитий, скручений
out of winding — що, розкрутився; розкручений
3) eл. обмотка4) гірськ. видача на поверхнюII [ˌwaindiç] a1) звивистий; кручений; зигзагоподібний2) витий, спіральний -
27 backstairs
I n; plчорні сходи; бічний вхід; сходи для менш почесних відвідувачів; лазівка; обхідний шлях; закулісні методи або інтригиII aзакулісний, таємний; темний; брудний -
28 Jacob's ladder
-
29 staircase
-
30 сходить
I несов.; сов. - сойт`и1) схо́дити, -джу, -диш и зіхо́дити, зійти́ (зійду́, зі́йдеш) и мног. посхо́дити; ( с лошади - обычно) зла́зити (зла́жу, зла́зиш) и зліза́ти, злі́зти и мног. позла́зити и позліза́ти; ( спускаться) спуска́тися, спусти́тися (спущу́ся, спу́стишся) и мног. поспуска́тися; (оставлять занимаемое место - о сидящем, лежащем) устава́ти, уста́ти (уста́ну, уста́неш) и мног. повстава́ти; ( с чего) зсіда́ти, зсі́сти (зся́ду, зся́деш); (сойти - с какого-л. места) уступа́тися, уступи́тися (уступлю́ся, устуґпишся), диал. зступа́ти, зступи́тине сходи́ть с языка́ — не схо́дити з язика́ (з уст)
румя́нец \сходить шёл — рум'я́нець зійшо́в
снег \сходить шёл — с поле́й сніг зійшо́в з полі́в
\сходить ди́ть с горы́ — схо́дити (спуска́тися) з гори́
\сходить ди́ть с конве́ера — схо́дити з конве́єра
\сходить ди́ть с пути́ (с доро́ги, со своего́ пути́, со свое́й доро́ги) — перен. схо́дити з [свого́] шляху́ (з [своє́ї] доро́ги)
\сходить ди́ть с ре́льсов — схо́дити з ре́йок (з ко́лії)
2) (благополучно закончиться, проходить) мина́ти, мину́ти, схо́дити, зійти́ему́ всё \сходить дит — йому́ все мина́є (схо́дить)
3) ( быть признаваемым за кого-что) схо́дити, зійти́, відбува́ти, відбу́ти, -бу́ду, -бу́дешволк \сходить ди́л за соба́ку — ( был принимаемый) во́вка прийма́ли за соба́ку
де́рево \сходить дёт за сад — де́рево зі́йде за садо́к (за сад)
4) ( оканчиваться - о грибах) прохо́дити, -дять, пройти́ (про́йдуть)5) ( выслеживать) охотн. висте́жувати, -жую, -жуєш, ви́стежити, вислі́джувати, -джую, -джуєш, ви́слідити, -джу, -дишII сов.схо́дити, -джу́, -диш; ( пойти) піти́ (піду́, пі́деш)\сходитьть к коло́дцу по во́ду — сходи́ти (піти́) до коло́дязя по во́ду
\сходить жу́ посмотре́ть — піду́ подивлю́ся, піду́ подиви́тися
\сходить ди́ть слоно́м — шах м. піти́ слоно́м
-
31 runo
-
32 абсолютная сходимость
= равноме́рная сходи́мость абсолю́тна збі́жність, рівномі́рна збі́жністьРусско-украинский политехнический словарь > абсолютная сходимость
-
33 сходиться
матем., физ., несов. сходи́ться, сов. сойти́сьзбіга́тися, збі́гтися -
34 абсолютная сходимость
= равноме́рная сходи́мость абсолю́тна збі́жність, рівномі́рна збі́жністьРусско-украинский политехнический словарь > абсолютная сходимость
-
35 сходиться
матем., физ., несов. сходи́ться, сов. сойти́сьзбіга́тися, збі́гтися -
36 абсолютна збіжність
абсолю́тная сходи́мостьУкраїнсько-російський політехнічний словник > абсолютна збіжність
-
37 абсциса збіжності
абсци́сса сходи́мостиУкраїнсько-російський політехнічний словник > абсциса збіжності
-
38 збігатися
-
39 збігтися
техн. сади́ться, совпада́ть, сходи́ться -
40 збіжність
матем.; физ. сходи́мость
См. также в других словарях:
сходи — Споруди для зв язку між окремими будівлями або частини споруд із східцями на тятиві чи косоурі для підйому і спуску на різні яруси або поверхи, які знаходяться всередині будівлі або закріплені до зовнішнього боку стін (т. зв. відкриті). За… … Архітектура і монументальне мистецтво
сходи — I мн. (перші паростки перев. посіяних рослин, що вийшли на поверхню ґрунту), посів; (в)руна мн., рунь (молоді густі сходи); прорість (густі сходи злакових / молоді пагони різних рослин) II мн. (споруда, пристосування з виступів / щаблів, на які… … Словник синонімів української мови
сходи́ть — 1) схожу, сходишь; несов. 1. несов. к сойти. 2. (с отрицанием „не“: не сходить). Не вставать откуда л., не покидать чего л. Больной старик не сходил с постели. Герцен, Былое и думы. || Постоянно быть, иметься где л. Самовар не сходил со стола.… … Малый академический словарь
сходи — I ів, мн. Перші паростки перев. посіяних рослин, що вийшли на поверхню ґрунту. II ів, мн. 1) Споруда, пристосування з горизонтальних виступів або щаблів, на які ступають, піднімаючись куди небудь або спускаючись звідкись. 2) Те саме, що східці 1) … Український тлумачний словник
сходи — 1 множинний іменник паростки сходи 2 множинний іменник східці … Орфографічний словник української мови
сходи́ться — схожусь, сходишься. несов. к сойтись … Малый академический словарь
[Сходи в аптеку], купи (попроси) губоскатин — Жарг. мол. Шутл. ирон. Сдерживай своё желание получить что л.; не нацеливайся на получение чего л. желаемого. /em> Губоскатин (губозакатин) от скатать (закатать) губу перестать нацеливаться на что л., намереваться получить что л. желаемое. ФЛ,… … Большой словарь русских поговорок
Сходи за изолентой! — Жарг. мол. Требование удалиться, уйти. Вахитов 2003, 176 … Большой словарь русских поговорок
Не сходи с ума — Deli Deli Olma Жанр … Википедия
Не сходи с ума — УМ, а, м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
С родной земли - умри, не сходи! — С родной (родительской) земли умри, не сходи! См. РОДИНА ЧУЖБИНА … В.И. Даль. Пословицы русского народа