-
1 суперечність
жcontradiction, discrepancy; collision, contrariety; ( сутичка) clash, conflict; ( непослідовність) inconsistency; antilogy; antinomyвступати в суперечність — to collide ( with), to come into conflict ( with)
-
2 суперечність закону
Українсько-англійський юридичний словник > суперечність закону
-
3 кричуща суперечність
flagrant/glaring contradiction -
4 суперечливість
ж див. суперечність -
5 вступати
= вступити1) ( входити) to enter; ( про війська) to march in ( into)2) ( ступати) to step (in)3) ( розпочинати) to enter ( into), to startвступати в бій — to join battle, to come to action; to engage in battle
вступати в боротьбу (за щось) — to engage in a struggle ( for); ( з кимсь) to come into conflict ( with)
вступати у війну — to go to war ( with), to levy war, to declare war
вступати в свої права — to come into one's own; to assert oneself
вступати в силу — to come into force, to take effect
вступати в суперечність — to collide ( with), to come into conflict ( with)
вступати на шлях (чого-небудь) — to embark on the path (of), to take the path (of)
4) ( до організації) to join, to become a member (of)вступати в члени (чого-небудь) — to become a member (of); to join
вступати у володіння — to take possession of, to assume possession of property, to enter (up)on property
вступати на престол — to mount ( to come to) the throne
-
6 протиріччя
с, мн.; див. тж. суперечністьcontradiction; opposition; юр. contrariety, antilogy, antimonyдух протиріччя — spirit of contradiction; defiance; contrariness
См. также в других словарях:
суперечність — (спірне питання; становище, за якого що н. одне виключає інше), суперечливість, розбіжність, контроверза; незгідність, незлагодженість, неузгодженість (в оцінках, поглядах); антагонізм, протистояння (непримиренна суперечність) … Словник синонімів української мови
суперечність — ності, ж. 1) Становище, за якого що небудь одне виключає інше, несумісне з ним або протилежне йому; невідповідність чого небудь чомусь; протиріччя. 2) перев. мн. Протилежність інтересів. 3) рідко. Властивість за знач. суперечний 1). 4) заст.… … Український тлумачний словник
суперечність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
незлагодженість — 1) (відсутність єдности, узгоджености дій, думок, звуків тощо), незлагода, недружність; неузгодженість, непогодженість (відсутність узгоджености, домовлености з ким н.); нечіткість, різнобій (відсутність єдности, злагоджености, ладу в діях);… … Словник синонімів української мови
суперечливий — а, е. Який містить суперечність (у 1 знач.). || Якому властиві суперечності. || у знач. ім. супере/чливе, вого, с. Те, що містить суперечність … Український тлумачний словник
противенство — а, с. 1) заст. Протидія. || Суперечність. 2) діал. Протилежність. •• У противе/нстві до кого чого на протилежність кому , чому небудь … Український тлумачний словник
розходитися — I розх одитися і рідко розіхо/дитися, джуся, дишся, недок., розійти/ся, розійду/ся, розі/йдешся, док. 1) Залишаючи місце збору, перебування, іти в різні боки, місця (про всіх чи багатьох). || Іти, попрощавшись; розставатися на якийсь час. ||… … Український тлумачний словник
спір — I спо/ру, ч. 1) Словесне змагання; обговорення чого небудь двома або кількома особами, в якому кожна зі сторін обстоює свою думку, свою правоту. || Полеміка (звичайно в пресі) з різних питань науки, літератури, політики і т. ін. || Серйозна… … Український тлумачний словник
автомахія — ї, ж. Суперечність, неузгодженість із самим собою … Український тлумачний словник
антагонізм — у, ч. 1) Непримиренна суперечність. || Неприязнь, ворожість. 2) біол. Боротьба між деякими тваринами, рослинами, мікроорганізмами, що веде до знищення чи пригнічення одних організмів іншими … Український тлумачний словник
розходження — я, с. 1) Дія за знач. розходитися 1 10). 2) Розбіжність, суперечність з кимсь у чому небудь; незгода з кимсь, чимсь … Український тлумачний словник
