Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

сток

  • 21 хитний місток

    кача́ющийся мо́стик

    Українсько-російський політехнічний словник > хитний місток

  • 22 Искрёсток

    перехрестя (-стя).

    Русско-украинский словарь > Искрёсток

  • 23 отросток

    1) см. Отпрыск. Дать -ток (о растениях) - вигнати (пустити) паросток (пагін);
    2) (на рогах у оленя, лося) паріг (-рога);
    3) анат. - відростень, наростень (-сня), (на кости) окіст (р. окосту), окісток.
    * * *
    1) бот. перен. па́росток, -тка, па́рость, -ті, відро́сток
    2) анат. відро́сток, -тка

    Русско-украинский словарь > отросток

  • 24 первенец

    первак (-ка), (ум. первачок (-чка)), первісток (-тка), (ум. первісточок (-чка)), первенча (-чати) (ср. р.), перворідень (-дня), первинчик, (ц.-слав.) первенець (-нця). [З дітей у родині він був найстарший, первак (Єфр.). Проти відьми добре, як є цуцик первачок (Звин.)].
    * * *
    1) пе́рвісток, -тка; уменьш. пе́рвісточок, -чка и перві́сточок; пе́рвенець, -нця; перва́к, -а, уменьш. первачо́к, -чка́; ( женского пола) пе́рвістка, уменьш. пе́рвісточка и перві́сточка, перва́чка
    2) перен. пе́рвісток; уменьш. пе́рвісточок и перві́сточок; пе́рвенець

    Русско-украинский словарь > первенец

  • 25 перепутье

    1) (перекрёсток) перехрестя, перехресна дорога;
    2) дорога, мандрівка. Зайти на -тьи - зайти дорогою (по дорозі). [Зайшов до нього дорогою (по дорозі)];
    3) перехід (-ходу).
    * * *
    1) роздорі́жжя, перепу́ття, ро́зтік, -то́ку, розто́ка; ( перекрёсток) перехре́стя, перехре́сток, -тка
    2) ( дорога) дорога, пу́ть, -ті́
    3) ( остановка в пути) перепочи́нок, -нку, перепочи́вок, -вку
    4) мі́сце для зупи́нки (для отдыха: для перепочи́нку, для перепочи́вку)

    Русско-украинский словарь > перепутье

  • 26 лінійна дільниця

    лине́йный уча́сток, нелине́йный уча́сток

    Українсько-російський політехнічний словник > лінійна дільниця

  • 27 стік

    техн. отто́к ( стекание - ещё), сбег ( сток), сток

    Українсько-російський політехнічний словник > стік

  • 28 апофиз

    мед.
    апо́фіз, приро́сток, -тка, відро́сток, -тка, па́росток, -тка

    Русско-украинский словарь > апофиз

  • 29 золотой

    I. прил. золотий, (ум.-ласк.) золотенький, золотесенький; совершенно -той - золотісінький. [Золотий перстень. Промінь золотий (Філян.). Над Київом золотий гомін, і голуби і сонце (Тичина). Моя матінко, моя золотісінька (Мил.)]. -тых дел мастер - см. Золотарь 1. -тая валюта - золота валюта. -тые прииски - золоті копальні (копні), золотокопальні (-лень), золотокопні (-пень). -тая шейка - золота шийка, золотошийка. С -тыми перьями - золотоперий; с -тыми (золотистыми) полями - золотополий; с -тыми волнами - золотохвилій; с -той корой - золотокорий и т. д. Это человек -той - це людина - золото. -той ребёнок (перен.) - золота дитина. [Що за золота в вас дитина! (Н.-Лев.)]. Зачем терять -тое время? - нащо марнувати (гаяти) золотий час? Обещать -тые горы - обіцяти золоті гори кому. -тая рота, иноск. (золоторотцы, босячьё) - босота, босячня, золотарська команда. -тая середина - а) золота середина. [Горацієва проповідь про золоту середину (Крим.)]; б) (посредственность) золота посередність, пересічність, людина з того золота, що п'ятаки роблять. -той мешок (иноск.) - золота торба. -тые руки (иноск.) - золоті руки, ручки. -тые яйца - золоті яйця. -той век - золота доба. -тые годы, -тая юность - золоті (красні) роки, красна молодість. -тая молодежь - золота (багата) молодь. -той телец - золотий ідол (кумир). -той молоток и железные двери (запоры) отпирает - золотий ключик до кожних дверей придасться (Приказка); или Золотий обушок скрізь двері відчине (Номис). -той мост строить (иноск.) - перекидати кому золотий місток, робити золотий місток (до ворога) (Номис).
    II. сущ. червінець (-нця), дукат (-та), (в ожерельях) дукач (-ча).
    * * *
    I прил.
    золоти́й, ласк. золоте́нький, золоте́сенький

    \золотой а́я молодёжь — презр. золота́ мо́лодь

    \золотой о́е сече́ние — мат. золоти́й пере́різ

    II сущ.
    золоти́й, -о́го

    Русско-украинский словарь > золотой

  • 30 кость

    1) (анат.) кість (р. кости, тв. кістю, мн. кості), кістка, маслак, (соб.) маслаччя. [Ой побив-потрощив мені кості (Пісня). Застудилася - у кістках крутить (М. Грінч.). Брати гризлися за тую батьківщину як собаки за маслак (Грінч.). В одного пана, кажуть, є такий мертв'як, що без шкури і без мняса, саме маслаччя (Сл. Гр.)]. Большая кость берцовая (и всякая трубчатая) - суреля. Кость плечевая - цівка. Кость голенная - гомілка. Кости плесневые - плесна. Кость пальца (фаланга) - челенок (-нка), маслачок (-чка). Кость на спине у красной рыбы - скаба. Кость слоновая (в изделиях) - слонова кістка, слонівка. Твёрдый как кость - твердий як кістка, окостуватий. [Окостувате дерево - сокира відскакує (Вас.)]. Рожа да кости - самі кістки та шкура; сама снасть. [Не їсть хлопець, схуд, сама снасть (Звин.)]. У него только кожа да -сти - у його самі кістки та шкура, у його кості обтягнуло. Промокнуть до -стей - змокнути до рубця, до рубчика. Промёрзнуть до -стей - задубіти, заклякнути. Проникнуться чем-л. до мозга -стей - перейнятись чим до останньої волосинки. [До останньої волосинки перейняті вузеньким дрібним міщанством (Єфр.)]. До мозга -стей - до самого шпику, до самих кісток, до самої кости. Кость от -стей - кість од кости. Лечь -стьми - головою накласти, кістьми полягти. Белая -сть - панська (біла) кістка. С -тей - скинути (з рахівниці). На -сти - докинути (на рахівниці). Пересчитать кому -сти - полічити кому ребра. Загоню туда, куда ворон -стей не занесёт - туди зажену, куди ворон і кістки не занесе (не заносив). Пар -стей не ломит - пара парить, а не ламає. Язык без -стей - язик без кісток (то й меле);
    2) (игральная) кість (р. кости). Играть в -сти - грати (гуляти) в кості. [Програв чумак вози й воли в кості (Пісня)]. Игрок в -сти - костяр (-ра), костир (-ря), костирник, костиря (м. р.).
    * * *
    кі́стка, кість, род. п. кості

    до косте́й [промо́кнуть, измо́кнуть, промёрзнуть] — до кісто́к [промо́кнути, змо́кнути, проме́рзнути], до рубця́ (до ру́бчика, до ни́тки) промо́кнути (змо́кнути)

    Русско-украинский словарь > кость

  • 31 мостик

    1) місток (-тка), (реже) мостик (-ка). [Там і містка немає, а єсть кладка (Звин.)];
    2) (на пароходе) місток.
    * * *
    уменьш.
    місто́к, -тка́, мо́стик

    Русско-украинский словарь > мостик

  • 32 недоросль

    1) (недоросток: о человеке, животн.) недорісток, недоросток (-тка), (о растении) недогін (-гону), недогінок (-нка), (пренебр.) недоросляк (-ка). [Оддала мене мати за недоростка (Гнід.). Людськість уже виросла над звіриною, але мов недоросток той не розуміла ще, як іде життя на світі (Рада). Буряки ці недогони (Сл. Ум.). Недогінків багато в вашій пшениці (Липовеч.)];
    2) (не достигший совершеннолетия) недоліток (-тка). [Панич- недоліток (Шевч.)];
    3) (перен.) недорідок, (недоучка) недоук (-ка).
    * * *
    1) недо́росток, -тка и недоро́сток; ( не достигший совершеннолетия) недо́літок
    2) ( недоучка) ирон. недо́ук

    Русско-украинский словарь > недоросль

  • 33 отток

    ринва. См. Сток.
    * * *
    1) ( действие) відтіка́ння; стіка́ння
    2) ( сток) стік; ( водосточная труба) ри́нва

    Русско-украинский словарь > отток

  • 34 передача

    1) дейст. длит. - см. Передавание; оконч.: а) передання чого кому, ким (через кого). -ча известий по радио-телеграфу - передання звісток радіо-телеграфом. -ча движения - передання руху. -ча голоса на расстояние - передання голосу на відстань (на далечінь). -ча права, имущества - передання права, майна кому. -ча векселя - пережирування; б) (отображение) віддання чого в чому. -ча настроений в поэзии - віддання настроїв у поезії; в) (на словах) переказ (-зу), переповідання, переповість (-вісти). [Переказ звісток]; (изложение) вислів (-ову). [Мова й образи близькі до народнього думання й вислову (О. Пч.)]. Знать что-л. по устной -че - знати що-небудь переказом, з переказу; г) (излишне) передання, (дорого) переплачення, переплат за що;
    2) (что передано лишку) зайві, передані гроші. Восемь рублей -чи - вісім карбованців зайвих, вісім карбованців передано.
    * * *
    1) ( собранное для передавания) перада́ча; ( действие) передава́ння, переда́ння; (изображение, выражение какими-л. средствами) відда́ння и віддання́, віддава́ння
    2) ( сообщение услышанного) пере́каз, -у, перека́зування, переповіда́ння
    3) техн. переда́ча

    ремённая \передача — па́сова переда́ча

    червя́чная \передача — мех. черв'я́чна переда́ча

    Русско-украинский словарь > передача

  • 35 червеобразный

    червоподі́бний

    \червеобразный отро́сток — анат. червоподі́бний відро́сток

    Русско-украинский словарь > червеобразный

  • 36 кабельный сросток

    ка́бельний зро́сток

    Русско-украинский политехнический словарь > кабельный сросток

  • 37 отток

    техн.
    1) ( действие) ві́дтік, -току, (неоконч. - ещё) відтіка́ння; ( стекание - ещё) стік, род. сто́ку, (неоконч. - ещё) стіка́ння
    2) ( сток) стік, род. сто́ку; ( водосточная труба) ри́нва

    Русско-украинский политехнический словарь > отток

  • 38 сбег

    техн.
    1) ( сток) стік, род. сто́ку

    Русско-украинский политехнический словарь > сбег

  • 39 сварка внахлёст

    зва́рювання внапу́сток

    Русско-украинский политехнический словарь > сварка внахлёст

  • 40 сварной сросток

    зварни́й зро́сток

    Русско-украинский политехнический словарь > сварной сросток

Страницы

См. также в других словарях:

  • сток — сток, а …   Русский орфографический словарь

  • сток — 1) перемещение воды в процессе стекания дождевых и талых вод по земной поверхности (поверхностный сток) или в толще земной коры (подземный сток). Поверхностный сток делят на склоновый (проходящий по склонам местности) и русловый (по руслам рек и… …   Географическая энциклопедия

  • сток — а; м. 1. к Стечь стекать. Труба для стока. С. воды с крыши. Изменять русло стока. 2. Канава, труба, жёлоб и т.п., по которым стекает вода; водосток. Оборудовать с. Уличный с. Копать с. для воды. 3. Спец. Количество воды, стекающей в реку, озеро,… …   Энциклопедический словарь

  • СТОК — (в гидрологии) стекание в моря и понижения рельефа дождевых, талых и подземных вод, происходящее как по земной поверхности (поверхностный сток), так и в толще земной коры (подземный сток). Сток составное звено влагооборота на Земле. Различают… …   Большой Энциклопедический словарь

  • сток — Стекание дождевых и талых вод в водоемы и понижения рельефа по земной поверхности (поверхностный сток) и под землей (подземный сток). → Рис. 282 Syn.: водный сток …   Словарь по географии

  • СТОК — 1) стекание воды, происходящее от атмосферных осадков, с поверхности земли или в толще земной коры; 2) количество воды, стекающее с данного участка суши за определенное время; 3) количество воды, протекающее в речном русле за определенный… …   Экологический словарь

  • СТОК — 1. Перемещение воды в процессе ее кругооборота в форме стенания по земной поверхности (сток поверхностный) и в толще земной коры (сток подземный). Поверхностный С. делят на склонный (происходящий по склонам местности) и русловой (происходящей по… …   Геологическая энциклопедия

  • СТОК — СТОК, стока, муж. 1. только ед. Действие по гл. стекать; течение по наклону откуда нибудь. Крыша делается покатой для стока воды. 2. Канава, труба, жолоб или иное устройство, по которому стекает откуда нибудь вода. Прочистить стоки. Толковый… …   Толковый словарь Ушакова

  • СТОК — СТОК, а, муж. 1. см. стечь. 2. Место, приспособление, по к рому стекает жидкость. Искусственные стоки. 3. Сама стёкшая куда н. жидкость. Промышленные стоки. | прил. сточный, ая, ое и стоковый, ая, ое. Сточный водоём (со стоком, стоками). Толковый …   Толковый словарь Ожегова

  • СТОК — СТОК, см. стекать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • сток — перемещение, слив, стекание, желоб Словарь русских синонимов. сток сущ., кол во синонимов: 11 • желоб (25) • лив …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»