-
1 стеліт
техн.; физ. стелли́т -
2 стеління
техн. пости́лка ( действие), сти́лка -
3 стелітовий
техн. стелли́товый -
4 підшивка стелі
подши́вка потолка́Українсько-російський політехнічний словник > підшивка стелі
-
5 стеллит
-
6 стилка
стелі́ння; розстила́ння; настила́ння, настеля́ння -
7 ceiling
n1) стеля2) максимум; межа3) максимальна ціна (тж ceiling price)4) заморожування5) ав. практична стеля6) висота хмар7) буд. підшивка стелі8) pl дошки для обшивкиto hit the ceiling — скипіти, розлютитися
* * *['siːliç]n1) стеля2) максимум; межа; пік ( напруги); eк. максимальна ціна (встановлена владою; тж. ceiling price); граничний рівень3) aв. ( практична) стеля; мeтeop. висота, базис хмар4) бyд. підшивка стелі5) pl дошки для обшивки, силінги6) мop. настилка, підволока, підшивка ( вітрила); настил другого дна -
8 dressing
n1) одягання2) прикрашання; убрання3) архт. орнамент (на стелі тощо)4) приправа; соус; гарнір5) перев'язувальний матеріал6) перев'язування (рани)7) білування (туші тварини)8) удобрення9) обробіток (землі)11) тех. рихтування, правка12) облицювання, оздоблення; очистка13) текст. шліхтування15) розм., ірон. прочухан16) військ. рівняння, шикування* * *n1) вдягання2) прикраса, убрання3) apxiт. орнаменти ( на стелі)4) приправа5) = dressing-down6) перев'язний матеріал; пов'язки, перев'язки7) вiйcьк. шикування10) добриво; внесення добрив у підгодівлю12) тіпання (кужілі, прядива)13) тex. заправляння ( різального інструмента)14) тex. правка, рихтування15) обробка, очищення; облицювання16) тeкcт. шліхтування, апретування17) гipн. збагачення ( руди)19) протравляння ( насіння) -
9 stele
n1) стела, кам'яна плита з написом (зображенням)2) напис на стелі3) ручка, держак; ратище списа* * *I ['stiːl(i)] n1) стела, кам'яна плита або стовп із написом або зображенням ( на згадку про що-небудь); напис на стелі2) бoт. стела, стельII [`stiːl(i)] nрукоятка, держак -
10 stud
1. n1) цвях з великою головкою; штифт; кнопка2) запонка3) тех. розпірка4) стояк; косяк5) цапфа6) амер. висота стелі кімнати7) ел. контакт8) кінний завод; племінна ферма (тж stud farm)9) стайня (коні одного господаря)10) амер. племінний жеребець2. v1) оббивати (прикрашати) цвяхами2) засипати, усіватиthe sky studded with stars — небо, усіяне зорями
* * *I [sted] n1) запонка2) цвях з великою головкою; штифт; кнопка3) тex. розпірка4) = stud-bolt5) бyд. стояк, обв'язка, косяк6) cл. висота стелі кімнати7) eл. контактII [sted] v2) усипати, засіватиIII [sted] n1) кінний завод; племінна ферма; стайня (коні, що належать одному власникові)2) cл.; = studhorse3) cл. жеребець ( про чоловіка); альфонс, платний коханець -
11 касаться
коснуться1) (кого, чего, физически) торкатися, торкнутися кого, чого, до кого, до чого, об що, у що, дотикатися, діткнутися до кого, до чого, торкати, торкнути, заторкнути кого, що. [Якийсь холод торкається делікатного дітського тіла, щось бере з-за плечей (Коцюб.). І вона пішла туди, де небо торкається до землі (Грінч.). Торкається об сухе стебло тернове, щільно тулиться (Васильч.). Шпиль його торкався в саме небо (Крим.). Чую, щось холодне мене торкає (Крим.)]. Твой взор меня -нулся - твої очі мене заторкнули; (мимолётно) твій погляд перебіг по мені. Вода приятно -салась тела - вода любо торкалася тіла. Жизнь грубо -нулась его - життя його брутально зачепило (діткнуло). Моих зениц -нулся он - він торкнувся моїх зіниць, він доторкнувся до моїх зіниць. Не -саясь земли - не торкаючи(сь) землі. Свет -нулся глаз - світло торкнулося очей. -ться слуха - торкатися, торкнутися вуха, ушей, доходити, дійти, добуватися, добутися вуха, до вуха. Шкаф -ется стены - шафа торкається стінки (дотуляється до стінки). Чужого (имущества) не -сайся - чужого (добра) не чіпай, не торкай, (образно) зась до чужих ковбас;2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторкатися, доторкуватися, доторкнутися, дотикатися, діткнутися кого, чого, до кого, до чого, торкати, торкнути кого, що, (задевая, цепляя) черкатися, черкнутися чим до кого, до чого, у що, об кого, об віщо, з чим; срвн. Прикасаться. [Ходи тихо як лин по дну, що ні до кого не доторкається (Номис). Рука моя доторкувалася до її руки (Кон.). Було тісненько: вони з Катериною черкались одно об одного плечем (Грінч.). Її плече черкається з його плечем (Мирн.). Язик тільки черкається об піднебіння (Н.-Лев.)]. Ни до чего не -ется - ні до чого не береться; і за холодну воду не береться. -нулся до его плеча - доторкнувся до його плеча, торкнув його плече;3) (распространяясь достигать чего) сягати, сягнути, доходити, дійти, доставати, достати до чого, чого; срвн. Достигать 3. [Великани руками мало-мало неба не сягали (Рудан.). Йому вода вже по шию сягає (Чуб. V)]. Вода -сается коленей - вода сягає колін. Восточная граница -сается Кавказа - східня межа сягає (до, аж до) Кавказу. Головой -сался потолка - головою доставав до стелі (сягав стелі, торкав стелю). Половодье -салось крайних изб - повінь (велика вода) доходила до крайніх хат. Цивилизация этих стран не -нулась - цивілізація до цих країн не сягнула (цих країн не дістала, не заторкнула);4) (иметь отношение к чему) торкатися, торкнутися, дотикатися, діткнутися, стосуватися, тичитися, (малоупотр.) тикатися, тикнутися кого, чого и до кого, до чого. [Академія в усіх справах, що торкаються наук та освіти, має право безпосередньо зноситися з усіма установами (Ст. А. Н.). Мовчить, неначе до його й не стосується (Сквирщ.). Тут єсть щось таке, що торкається (тичиться) тебе (Звин.)]. Беседа, речь -ется вопроса о… - розмова йде про…, мова (річ) про те, що… Меня это не -ется - це до мене не належить, це мене не стосується. Это вас не -ется (не ваше дело) - це до вас не стосується, це до вас не тичиться. Дело -ется личности - справа стосується особи (зачіпає особу). Дело -ется кого, чего - ходить (ідеться) про кого, про що. [Але я все сторожкий, де ходить про тебе, коханий мій (Леонт.)]. Что -ется (кого, чего) - що-до кого, що-до чого. [Що-до молодих Шмідтів, то (вони) заходили до професора за тих трьох днів не часто (Крим.)]. Что же -ется - що-ж до, а що вже. [Що-ж до самих шахтарів, то вони поділилися виразно на дві частки (Грінч.). А що вже Василько - тихий, сумний (М. Вовч.)]. Что -ется меня (по мне) - що-до мене, про мене, по моїй голові. [Про мене - робіть, як знаєте. По моїй голові - хоч вовк траву їж. (Сл. Гр.)]. Тебя не -ется! - не про тебе діло! не твоє мелеться! Чего ни коснись - що не візьми, до чого не обернися, за що не візьмешся, то… А коснись тебя, что ты сказал бы - нехай би тебе торкнулося, що сказав би; а якби тобі таке, що сказав би;5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торкатися, торкнутися, дотикати, діткнути, обходити, обійти кого. [Його лихо мало мене торкається (Ніков.). Мене пісні й пророцтва не обходять: аби закон - пророків непотрібно (Л. Укр.)]. Нас это близко -ется - нас це близько обходить. А насколько ж (а разве) это меня -ется? - а що то мене обходить?;6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що. Не -сайтесь этого вопроса - не торкайтеся цієї справи; не згадуйте про це. -нулся в двух словах… - згадав двома словами про що. Оратор -нулся вопроса о… - промовець торкнувся справи про що или чого. Касающийся - (относящийся) дотичний до чого и чого, (относительный) стосовний до чого, що-до кого (справа), проти, супроти кого, чого; см. ещё Касательный. [Кожний з присутніх на суді, коли що знав дотичне справи, міг про се заявити суддям (Ор. Лев.). А оце справа - що-до грошей (Звин.)]. Касаемо - що-до, проти, супроти кого, чого.* * *несов.; сов. - косн`уться( кого-чего)1) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) дотика́тися, діткну́тися и доткнутися (до кого-чого; кого-чого), диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти (кого-що); ( зацеплять) черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим), черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що)2) (перен.: затрагивать в разговоре, изложении) торка́тися, торкну́тися, зачіпа́ти, зачепи́ти; диал. дотика́ти, діткнути и доткну́ти3) (несов. перен.: иметь отношение) стосува́тися, -су́ється (кого-чого, до кого-чого); (преим. с отрицанием "не") обхо́дити, торка́тися, зачіпа́ти (кого) -
12 отваливаться
отвалиться1) відвалюватися, відвалитися, відпадати, відпасти від чого, обпадати, обпасти з чого, (о многом) повідвалюватися, повідпадати, пообпадати. Штукатурка (глина) -лась от потолка - тинк повідпадав (глина повідпадала) від стелі, тинк пообпадав (глина пообпадала) з стелі. -лившийся - відпалий, обпалий, повідпадалий, пообпадалий;2) (отбрасываться) відкидатися.* * *несов.; сов. - отвал`иться1) відва́люватися, відвали́тися; ( отворачиваться) відверта́тися, відверну́тися; ( отпадать) відпада́ти, відпа́сти и повідпада́ти; ( отставать) відстава́ти, -стає́, відста́ти2) строит. (несов.) відва́люватися; відверта́тися, відгорта́тися -
13 постилка
-
14 стеллит
техн., физ.стелі́т, -ту -
15 стеллитовый
техн.стелі́товий -
16 стилка
техн.стелі́ння, розстила́ння, настила́ння, настеля́ння -
17 постилка
-
18 стеллит
техн., физ.стелі́т, -ту -
19 стеллитовый
техн.стелі́товий -
20 стилка
техн.стелі́ння, розстила́ння, настила́ння, настеля́ння
См. также в других словарях:
Стел — Стел, Симон ван дер Констанция усадьба Симона ван дер Стела в Капстаде. Симон ван дер Стел (нидерл. Simon van der Stel; 14 октября 1639( … Википедия
стелёга — (ко’злы для пилки дров) (Вологда) … Словарь употребления буквы Ё
стеліт — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
үстел — зат. Ағаштан жасалған үсті тегіс үй жиһазы, үстел … Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі
стеління — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
стелітовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
стелітовий — а, е. Прикм. до стеліт. || Вигот. із стеліту … Український тлумачний словник
Стел, Симон ван дер — Констанция усадьба Симона ван дер Стела в Капстаде. Симон ван дер Стел (нидерл. Simon van der … Википедия
стеліт — у, ч. Литий твердий сплав кобальту, хрому та вольфраму, з якого виготовляють ріжучі частини інструментів і наварні деталі машин, що швидко зношуються … Український тлумачний словник
стеліня — ня, с. Вр. Підстилка … Словник лемківскої говірки
стеління — я, с. 1) Дія за знач. стелити. 2) Те, що підстилають … Український тлумачний словник