стелі

техн.; физ. стелли́т

техн. пости́лка ( действие), сти́лка

техн. стелли́товый

1) стеля

2) максимум; межа

3) максимальна ціна (тж ceiling price)

4) заморожування

5) ав. практична стеля

6) висота хмар

7) буд. підшивка стелі

8) pl дошки для обшивки

* * *

1) стеля

2) максимум; межа; пік ( напруги); eк. максимальна ціна (встановлена владою; тж. ceiling price); граничний рівень

3) aв. ( практична) стеля; мeтeop. висота, базис хмар

4) бyд. підшивка стелі

5) pl дошки для обшивки, силінги

6) мop. настилка, підволока, підшивка ( вітрила); настил другого дна

1) одягання

2) прикрашання; убрання

3) архт. орнамент (на стелі тощо)

4) приправа; соус; гарнір

5) перев'язувальний матеріал

6) перев'язування (рани)

7) білування (туші тварини)

8) удобрення

9) обробіток (землі)

10) чищення (коня)

11) тех. рихтування, правка

12) облицювання, оздоблення; очистка

13) текст. шліхтування

14) гірн. збагачення (руди)

15) розм., ірон. прочухан

16) військ. рівняння, шикування

* * *

1) вдягання

2) прикраса, убрання

3) apxiт. орнаменти ( на стелі)

4) приправа

5) = dressing-down

6) перев'язний матеріал; пов'язки, перев'язки

7) вiйcьк. шикування

8) чищення ( коня)

9) білування ( туші)

10) добриво; внесення добрив у підгодівлю

11) обробка ( землі)

12) тіпання (кужілі, прядива)

13) тex. заправляння ( різального інструмента)

14) тex. правка, рихтування

15) обробка, очищення; облицювання

16) тeкcт. шліхтування, апретування

17) гipн. збагачення ( руди)

18) метал. доводка ( плавки); зачищення ( виливків); приготування ( формувальної землі)

19) протравляння ( насіння)

1) стела, кам'яна плита з написом (зображенням)

2) напис на стелі

3) ручка, держак; ратище списа

* * *

1) стела, кам'яна плита або стовп із написом або зображенням ( на згадку про що-небудь); напис на стелі

2) бoт. стела, стель

1. n

1) цвях з великою головкою; штифт; кнопка

2) запонка

3) тех. розпірка

4) стояк; косяк

5) цапфа

6) амер. висота стелі кімнати

7) ел. контакт

8) кінний завод; племінна ферма (тж stud farm)

9) стайня (коні одного господаря)

10) амер. племінний жеребець

2. v

1) оббивати (прикрашати) цвяхами

2) засипати, усівати

* * *

1) запонка

2) цвях з великою головкою; штифт; кнопка

3) тex. розпірка

4) = stud-bolt

5) бyд. стояк, обв'язка, косяк

6) cл. висота стелі кімнати

7) eл. контакт

1) оббивати або прикрашати цвяхами

2) усипати, засівати

1) кінний завод; племінна ферма; стайня (коні, що належать одному власникові)

2) cл.; = studhorse

3) cл. жеребець ( про чоловіка); альфонс, платний коханець

коснуться

1) (кого, чего, физически) торкатися, торкнутися кого, чого, до кого, до чого, об що, у що, дотикатися, діткнутися до кого, до чого, торкати, торкнути, заторкнути кого, що. [Якийсь холод торкається делікатного дітського тіла, щось бере з-за плечей (Коцюб.). І вона пішла туди, де небо торкається до землі (Грінч.). Торкається об сухе стебло тернове, щільно тулиться (Васильч.). Шпиль його торкався в саме небо (Крим.). Чую, щось холодне мене торкає (Крим.)]. Твой взор меня -нулся - твої очі мене заторкнули; (мимолётно) твій погляд перебіг по мені. Вода приятно -салась тела - вода любо торкалася тіла. Жизнь грубо -нулась его - життя його брутально зачепило (діткнуло). Моих зениц -нулся он - він торкнувся моїх зіниць, він доторкнувся до моїх зіниць. Не -саясь земли - не торкаючи(сь) землі. Свет -нулся глаз - світло торкнулося очей. -ться слуха - торкатися, торкнутися вуха, ушей, доходити, дійти, добуватися, добутися вуха, до вуха. Шкаф -ется стены - шафа торкається стінки (дотуляється до стінки). Чужого (имущества) не -сайся - чужого (добра) не чіпай, не торкай, (образно) зась до чужих ковбас;

2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторкатися, доторкуватися, доторкнутися, дотикатися, діткнутися кого, чого, до кого, до чого, торкати, торкнути кого, що, (задевая, цепляя) черкатися, черкнутися чим до кого, до чого, у що, об кого, об віщо, з чим; срвн. Прикасаться. [Ходи тихо як лин по дну, що ні до кого не доторкається (Номис). Рука моя доторкувалася до її руки (Кон.). Було тісненько: вони з Катериною черкались одно об одного плечем (Грінч.). Її плече черкається з його плечем (Мирн.). Язик тільки черкається об піднебіння (Н.-Лев.)]. Ни до чего не -ется - ні до чого не береться; і за холодну воду не береться. -нулся до его плеча - доторкнувся до його плеча, торкнув його плече;

3) (распространяясь достигать чего) сягати, сягнути, доходити, дійти, доставати, достати до чого, чого; срвн. Достигать 3. [Великани руками мало-мало неба не сягали (Рудан.). Йому вода вже по шию сягає (Чуб. V)]. Вода -сается коленей - вода сягає колін. Восточная граница -сается Кавказа - східня межа сягає (до, аж до) Кавказу. Головой -сался потолка - головою доставав до стелі (сягав стелі, торкав стелю). Половодье -салось крайних изб - повінь (велика вода) доходила до крайніх хат. Цивилизация этих стран не -нулась - цивілізація до цих країн не сягнула (цих країн не дістала, не заторкнула);

4) (иметь отношение к чему) торкатися, торкнутися, дотикатися, діткнутися, стосуватися, тичитися, (малоупотр.) тикатися, тикнутися кого, чого и до кого, до чого. [Академія в усіх справах, що торкаються наук та освіти, має право безпосередньо зноситися з усіма установами (Ст. А. Н.). Мовчить, неначе до його й не стосується (Сквирщ.). Тут єсть щось таке, що торкається (тичиться) тебе (Звин.)]. Беседа, речь -ется вопроса о… - розмова йде про…, мова (річ) про те, що… Меня это не -ется - це до мене не належить, це мене не стосується. Это вас не -ется (не ваше дело) - це до вас не стосується, це до вас не тичиться. Дело -ется личности - справа стосується особи (зачіпає особу). Дело -ется кого, чего - ходить (ідеться) про кого, про що. [Але я все сторожкий, де ходить про тебе, коханий мій (Леонт.)]. Что -ется (кого, чего) - що-до кого, що-до чого. [Що-до молодих Шмідтів, то (вони) заходили до професора за тих трьох днів не часто (Крим.)]. Что же -ется - що-ж до, а що вже. [Що-ж до самих шахтарів, то вони поділилися виразно на дві частки (Грінч.). А що вже Василько - тихий, сумний (М. Вовч.)]. Что -ется меня (по мне) - що-до мене, про мене, по моїй голові. [Про мене - робіть, як знаєте. По моїй голові - хоч вовк траву їж. (Сл. Гр.)]. Тебя не -ется! - не про тебе діло! не твоє мелеться! Чего ни коснись - що не візьми, до чого не обернися, за що не візьмешся, то… А коснись тебя, что ты сказал бы - нехай би тебе торкнулося, що сказав би; а якби тобі таке, що сказав би;

5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торкатися, торкнутися, дотикати, діткнути, обходити, обійти кого. [Його лихо мало мене торкається (Ніков.). Мене пісні й пророцтва не обходять: аби закон - пророків непотрібно (Л. Укр.)]. Нас это близко -ется - нас це близько обходить. А насколько ж (а разве) это меня -ется? - а що то мене обходить?;

6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що. Не -сайтесь этого вопроса - не торкайтеся цієї справи; не згадуйте про це. -нулся в двух словах… - згадав двома словами про що. Оратор -нулся вопроса о… - промовець торкнувся справи про що или чого. Касающийся - (относящийся) дотичний до чого и чого, (относительный) стосовний до чого, що-до кого (справа), проти, супроти кого, чого; см. ещё Касательный. [Кожний з присутніх на суді, коли що знав дотичне справи, міг про се заявити суддям (Ор. Лев.). А оце справа - що-до грошей (Звин.)]. Касаемо - що-до, проти, супроти кого, чого.

* * *

несов.; сов. - косн`уться

1) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) дотика́тися, діткну́тися и доткнутися (до кого-чого; кого-чого), диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти (кого-що); ( зацеплять) черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим), черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що)

2) (перен.: затрагивать в разговоре, изложении) торка́тися, торкну́тися, зачіпа́ти, зачепи́ти; диал. дотика́ти, діткнути и доткну́ти

3) (несов. перен.: иметь отношение) стосува́тися, -су́ється (кого-чого, до кого-чого); (преим. с отрицанием "не") обхо́дити, торка́тися, зачіпа́ти (кого)

отвалиться

1) відвалюватися, відвалитися, відпадати, відпасти від чого, обпадати, обпасти з чого, (о многом) повідвалюватися, повідпадати, пообпадати. Штукатурка (глина) -лась от потолка - тинк повідпадав (глина повідпадала) від стелі, тинк пообпадав (глина пообпадала) з стелі. -лившийся - відпалий, обпалий, повідпадалий, пообпадалий;

2) (отбрасываться) відкидатися.

* * *

несов.; сов. - отвал`иться

1) відва́люватися, відвали́тися; ( отворачиваться) відверта́тися, відверну́тися; ( отпадать) відпада́ти, відпа́сти и повідпада́ти; ( отставать) відстава́ти, -стає́, відста́ти

2) строит. (несов.) відва́люватися; відверта́тися, відгорта́тися

1) ( предмет) пі́дсти́лка и пі́дстілка

2) ( действие) стелі́ння и сте́лення, посте́лення

техн., физ.

1) ( предмет) пі́дсти́лка и пі́дстілка

2) ( действие) стелі́ння и сте́лення, посте́лення

техн., физ.