-
21 put out of court
-
22 rebut argument
-
23 rebut presumption
-
24 refute
-
25 refute a statement
-
26 refute an argument
-
27 refute testimony
-
28 traverse
1. n1) тех. поперечка, перекладка; траверса2) перешкода3) самохід; подача4) ав. траверз5) мор. галс6) геол. поперечна жила (тріщина)7) геод. теодолітний хід8) військ. поворот у горизонтальній площині9) військ. кут горизонтальної наводки10) юр. суттєве заперечення відповідача2. adjпоперечний3. v1) перетинати; переїжджати (через щось)2) лежати упоперек3) докладно обговорювати4) заперечувати5) юр. спростовувати (твердження позивача)6) військ. обертатися на вертикальній осі (в горизонтальній площині)7) мор. робити галс* * *I n1) перешкода; мінливості доліtraverses, toils and trouble — мінливості долі, праці, тривоги
2) перехід, подоланняthe traverse of the gorge may take many weeks — перехід через ущелину може зайняти багато тижнів; cпopт. траверс ( у альпінізмі); cпopт. траверс; зигзагоподібний спуск або підйом ( на лижах); перетин
3) cпopт. санітандем4) тex. поперечка, щаблина, траверс5) cпeц. самоход; подача ( подовжня або поперечн)6) мop., aв. траверз7) мop. галс8) вiйcьк. траверс ( у траншеї)9) гeoл. поперечна жила або тріщина10) гeoд. теодолітний хід11) вiйcьк. поворот на горизонтальній плоскості; кут горизонтального наведення12) юp. заперечення відповідача щодо суті позовуII aIII vtraverse trench — поперечна щілина
1) перетинати; їхати черезto traverse the desert [ocean] — перетинати пустелю [ oкeaн]; ходити туди, сюди (по чому-н.)
to traverse the apartment in much agitation — ходити спокоями через велике хвилювання; рухатися баком ( про коня); переміщуватися, рухатися, їхати
cars traversed along the highway — по автостраді йшли машини; переступати з ноги на ногу, пританцьовувати ( про боксер)
to traverse one's ground — переступати з місця на місце ( у фехтуванні); проходити
the epoch the world is traversing — епоха, через яку проходить світ
2) траверсувати ( схил при спуску з гори на лижах); спускатися або підніматися зигзагоподібно; траверсувати, робити траверс ( у альпінізмі); мop. робити галс3) обертатися; повертатися по вертикальній осі або на горизонтальній плоскості5) креслити ( геометричну фігуру), не відриваючи пера або олівця від паперу7) заперечувати; відводити, спростовувати аргументи свого опонентаto traverse an opponent's arguments — розбивати вщент аргументи противника; юp. заперечувати (затвердження позивач, заперечувати (по суті))
to traverse an indictment — спростовувати пред'явлене звинувачення /-ий позов/; перечити, не відповідати
since demands traverse each other we have to make a choice — оскільки ( різні) вимоги суперечать одна одній, доводиться робити вибір
8) обговорюватиthis period is more thoroughly traversed by historians — цей період грунтовніше досліджений істориками
9) cпeц. обточувати -
29 contradict
v1. суперечити2. заперечувати, спростовувати- to contradict facts спростовувати факти- to contradict a report спростовувати повідомлення- to contradict a statement спростовувати заяву -
30 rebut
v1) відкидати, відхиляти (пропозицію)2) юр. спростовувати (обвинувачення); наводити контрдокази3) заперечувати, оспорювати* * *[ri'bet]v1) відкидати, відводити (обвинувачення, нападки); юp. спростовувати (позов, обвинувачення); представляти контрдокази; спростовувати (теорію, твердження); заперечувати2) aмep. відбивати, відганяти; відкидати -
31 traverse
v2. заперечувати- to traverse an indictment спростовувати пред'явлене обвинувачення- to traverse an opponent's arguments розбивати/ спростовувати докази опонента- to traverse a problem in one's speech детально висвітлити проблему у своєму виступі- to traverse a subject обговорювати питання з усіх боків -
32 rebut defence
= rebut defense спростовувати захист, спростовувати аргументи (доводи, докази) захисту, наводити (надавати) докази проти захисту -
33 rebut prosecution
наводити докази проти обвинувачення, спростовувати докази обвинувачення; спростовувати обвинувачення -
34 belie
v1) давати неправильне уявлення; подавати у фальшивому світлі2) викривати; спростовувати; суперечити3) не справджувати (надій тощо); відходити, відступати (від принципів тощо); не виконувати (обіцянки)4) оббрехати, обмовити; звести наклеп* * *v1) давати хибне уявлення; представляти у хибному світлі2) викривати; спростовувати; суперечити3) не виправдовувати ( надій); відступатися ( від принципів)4) оббрехати -
35 confute
vспростовувати, доводити помилковість (неправомочність)* * *vспростовувати; доводити помилковість, неправоту -
36 contradict
v1) суперечити2) заперечувати3) спростовувати* * *vсуперечити; заперечувати; спростовувати; заперечувати -
37 deflate
v1) викачувати, випускати повітря, газ (з чогось)2) ек. скорочувати випуск грошових знаків3) знижувати ціни4) спростовувати (чутки)* * *v1) викачувати, випускати повітря, газ ( з чого-небудь); спускати ( про шину)2) eк. скорочувати випуск грошових знаків4) спростовувати; ставити ( кого-небудь) на місце5) мaт. знижувати порядок ( матриці) -
38 demolish
-
39 disprove
v (past disproved; p.p. disproved, disproven)1) спростовувати; доводити неправильність (помилковість)2) викривати у брехні* * *vспростовувати; доводити хибність ( чого-небудь) -
40 explode
v1) висаджувати в повітря, підривати2) вибухати3) руйнувати, розбивати4) спростовувати, відкидати5) спалахнути (гнівом); обуритися6) розпукуватися, розпускатися (про квіти тощо)7) виганяти, проганяти8) фон. вимовляти з вибухом (про вибухові приголосні)* * *v1) підривати, висаджувати; вибухати2) руйнувати, підривати; розбивати, перекидати; відкидати; спростовувати3) вибухати ( гнівом); вирватися назовні ( про сильне почуття)4) розпускатися ( про квіти)6) гpaм. вимовляти з вибухом
См. также в других словарях:
спростовувати — ую, уєш, недок., спростува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. і без додатка. 1) Доводити неправильність, помилковість, хибність чого небудь. || Бути доказом неправильності, помилковості, хибності чого небудь. || кого, розм. Доводити неправильність,… … Український тлумачний словник
спростовувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
дементувати — у/ю, у/єш, недок. Заперечувати, спростовувати … Український тлумачний словник
заперечувати — ую, уєш, недок., запере/чити, чу, чиш, док. 1) перех. і неперех. Не погоджуватися з ким , чим небудь у чомусь, висловлювати протилежну думку або доказ проти чогось. || Виражати незгоду з чим небудь рухом, поглядом і т. ін. || Спростовувати що… … Український тлумачний словник
парирувати — ую, уєш, недок. і док., перех. 1) Відбивати шпагою або шаблею удар противника (у фехтуванні). || Відбивати удар противника (у спорті взагалі). 2) перен. Відбивати, спростовувати напади або докази противника в суперечці … Український тлумачний словник
спростовуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. ч. до спростовувати … Український тлумачний словник
спростовування — я, с. Дія за знач. спростовувати … Український тлумачний словник
спростовуватися — ується, недок. Пас. до спростовувати … Український тлумачний словник
спростувати — див. спростовувати … Український тлумачний словник
уневиннювати — юю, юєш, недок., уневи/ннити, и/нню, и/нниш, док., перех., зах. Виправдовувати, спростовувати звинувачення … Український тлумачний словник
заперечувати — заперечити (що, кому не погоджуватися в чомусь, висловлювати протилежну думку), суперечити (кому), перечити (кому); опротестовувати, опротестувати, оспорювати, оспорити (висловлювати іншу, протилежну точку зору); спростовувати, спростувати,… … Словник синонімів української мови