-
61 destroy
знищувати, руйнувати, ламати, робити непридатним; позбавляти юридичної сили ( або чинності); підривати (дисципліну, моральний дух); вбивати; спростовувати ( презумпцію)destroy the brain-center of a plot — = destroy the brain-centre of a plot обезголовлювати змову
- destroy a presumptiondestroy the brain-centre of a plot — = destroy the brain-center of a plot
- destroy adverse evidence
- destroy an original
- destroy discipline
- destroy evidence
- destroy oneself
- destroy the morale -
62 dismiss
звільняти, знімати ( з посади тощо); припиняти ( справу); відхиляти ( позов тощо), відмовляти ( у позові тощо); припиняти провадження; звільняти ( ув'язненого); спростовувати; припиняти ( давання свідчень тощо); розпускати ( законодавчий орган)dismiss in connection with the transfer to another job — = dismiss in connection with the transfer to another post звільняти у зв'язку з переходом на іншу роботу
- dismiss a casedismiss in connection with the transfer to another post — = dismiss in connection with the transfer to another job
- dismiss a charge
- dismiss a complaint
- dismiss a matter
- dismiss a meeting
- dismiss a motion
- dismiss a petition
- dismiss an appeal
- dismiss an argument
- dismiss an employee
- dismiss an indictment
- dismiss because of pregnancy
- dismiss charges
- dismiss for want of equity
- dismiss from office
- dismiss from the police force
- dismiss indictment
- dismiss information
- dismiss prosecution
- dismiss testimony
- dismiss the accused
- dismiss the matter
- dismiss the subject -
63 dismiss testimony
припиняти давання свідчень; спростовувати свідчення ( свідків) -
64 disown
не визнавати, заперечувати, спростовувати; відмовлятися, відрікатися -
65 displace
-
66 falsify
підробляти, фальсифікувати, викривляти; спростовувати, доводити необґрунтованість- falsify a judgement
- falsify a judgment
- falsify an entry
- falsify evidence -
67 impugn
заперечувати; спростовувати -
68 meet
відповідати ( вимогам тощо); засідати ( про законодавчий орган тощо); заперечувати, оскаржувати, оспорювати, спростовувати; сплачувати, оплачувати- meet a burden
- meet a claim
- meet a commitment
- meet a fact
- meet a presumption
- meet a requirement
- meet a standard
- meet an argument
- meet an obligation
- meet commitments
- meet one's commitments
- meet contract obligations
- meet criteria
- meet demands
- meet force with force
- meet halfway
- meet liabilities
- meet losses
- meet obligations
- meet one's obligations
- meet prescribed qualifications
- meet requirements
- meet the electorate
- meet with just deserts
- meet with one's just deserts -
69 negate
заперечувати, спростовувати, суперечити, не погоджуватися; порочити -
70 negative
1) заперечення; невизнання2) негативний, заперечний, заперечувальний, відмовний ( про рішення тощо)3) заперечувати, спростовувати, відкидати, не схвалювати, не приймати; нейтралізувати; накладати вето•- negative act
- negative allegation
- negative an allegation
- negative answer
- negative averment
- negative breath test
- negative condition
- negative consequences
- negative covenant
- negative declaration
- negative defence
- negative defense
- negative duty
- negative easement
- negative euthanasia
- negative evidence
- negative fact
- negative identification
- negative in form
- negative income tax
- negative malice
- negative misprision
- negative performance
- negative phenomenon
- negative plea
- negative pledge
- negative pregnant
- negative prescription
- negative promise
- negative proof
- negative prosecution
- negative provocation
- negative rebuttal evidence
- negative referendum
- negative representation
- negative reprisal
- negative responsibility
- negative statute
- negative testimony
- negative voice
- negative vote
- negative voting
- negative warranty -
71 overcome
-
72 overturn
1) повалення (влади, уряду тощо); повалення, скинення ( з трону тощо); переворот2) повалити (владу, уряд тощо); усувати ( від влади); скасовувати; спростовувати; оголошувати неконституційним ( про закон); підривати, знищувати, порушувати•- overturn a ban
- overturn a conviction
- overturn a decision
- overturn a government
- overturn a law
- overturn a legal tradition
- overturn a regime
- overturn a ruling
- overturn a settlement
- overturn a verdict
- overturn an order
- overturn by a coup
- overturn death penalty statute
- overturn death sentence
- overturn legislation
- overturn on appeal
- overturn restrictions
- overturn the Constitution
- overturn the jury's award -
73 rebut
1) наведення контрдоказів, контррипліка2) відкидати, спростовувати (позов, обвинувачення тощо); наводити контрдокази; відхиляти ( пропозицію)•- rebut defence
- rebut defense
- rebut presumption
- rebut prosecution -
74 recriminate
затверджувати обвинувачення; відповідати звинуваченням ( на звинувачення), обертати обвинувачення проти обвинувача; спростовувати позов про розлучення посиланням на неналежну матримоніальну поведінку позивача як на підставу для заявлення зустрічного позову про розлучення -
75 refute charges
-
76 reject a claim
відхиляти позов; відхиляти претензію (рекламацію); відмовляти у вимозі; спростовувати твердження -
77 contest
In1) спір, суперечка2) суперництво, змагання3) конкурсIIv1) оспорювати, спростовувати2) сперечатися, боротися за щось3) відстоювати, домагатися4) змагатися, брати участь у змаганнях; суперничати5) юр. викликати (кого-н.) як свідка* * *I n1) зіткнення, боротьба; суперечка2) змагання3) конкурсII v1) заперечувати, оспорювати; опротестовувати; відкидати3) сперечатися, боротися; боротися ( з іншим кандидатом) за місце в парламенті4) змагатися, брати участь у змаганні; суперничати -
78 deny
v1) заперечувати; відкидати; спростовувати2) відмовляти, не давати3) зрікатися, брати назад; відступатися4) не допускати, заважати, перешкоджати5) забороняти* * *v1) заперечувати; відкидати; заперечувати існування; не визнавати2) відмовляти, не давати3) відмовлятися (від своїх слів, підпису), брати назад; зрікатися, відступатися ( від своєї віри)4) не допускати, заважати, перешкоджати -
79 disapprove
v1) не схвалювати, осуджувати; ставитися несхвально; висловлювати осуд2) відкидати, відхиляти3) спростовувати* * *vне схвалювати, засуджувати; (of) ставитися несхвально; виражати осуд -
80 gainsay
1. nсуперечність, протиріччя2. v (past і p.p. gainsaid)1) заперечувати2) суперечити* * *I nсуперечність, протиріччяII v( gainsaid)1) заперечувати, спростовувати2) суперечити, заперечувати
См. также в других словарях:
спростовувати — ую, уєш, недок., спростува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. і без додатка. 1) Доводити неправильність, помилковість, хибність чого небудь. || Бути доказом неправильності, помилковості, хибності чого небудь. || кого, розм. Доводити неправильність,… … Український тлумачний словник
спростовувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
дементувати — у/ю, у/єш, недок. Заперечувати, спростовувати … Український тлумачний словник
заперечувати — ую, уєш, недок., запере/чити, чу, чиш, док. 1) перех. і неперех. Не погоджуватися з ким , чим небудь у чомусь, висловлювати протилежну думку або доказ проти чогось. || Виражати незгоду з чим небудь рухом, поглядом і т. ін. || Спростовувати що… … Український тлумачний словник
парирувати — ую, уєш, недок. і док., перех. 1) Відбивати шпагою або шаблею удар противника (у фехтуванні). || Відбивати удар противника (у спорті взагалі). 2) перен. Відбивати, спростовувати напади або докази противника в суперечці … Український тлумачний словник
спростовуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. ч. до спростовувати … Український тлумачний словник
спростовування — я, с. Дія за знач. спростовувати … Український тлумачний словник
спростовуватися — ується, недок. Пас. до спростовувати … Український тлумачний словник
спростувати — див. спростовувати … Український тлумачний словник
уневиннювати — юю, юєш, недок., уневи/ннити, и/нню, и/нниш, док., перех., зах. Виправдовувати, спростовувати звинувачення … Український тлумачний словник
заперечувати — заперечити (що, кому не погоджуватися в чомусь, висловлювати протилежну думку), суперечити (кому), перечити (кому); опротестовувати, опротестувати, оспорювати, оспорити (висловлювати іншу, протилежну точку зору); спростовувати, спростувати,… … Словник синонімів української мови