Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

справіць

  • 81 пристрастие

    1) (к чему) замилування, замилованість, залюбленість у чому, прилюбність, пристрасть до чого. [Маючи вже дорослих дітей, не кидає марної пристрасти до уборів (Ор. Левиц.)]. Иметь -тие к чему - бути замилованим, залюбленим у чому, бути прилюбленим до чого, кохатися, милуватися в чому. [Кохався над усе в злочинстві та мерзоті (Самійл.). Милується в описах як-раз цієї животної сторони (Єфр.)]. Он имеет -тие к музыке - він кохається в музиці. См. Пристращаться к чему;
    2) (односторонее, неправильное суждение о чём) небезсторонність, необ'єктивність до чого, сторонність. [Таким побитом виходить цілковита сторонність авторова (Грінч.). Така сторонність судді не личить]. В этом деле он выказал -тие - в цій справі він виявив необ'єктивність (сторонність). -тие в судье недопустимо - сторонність для судді неприпущенна річ;
    3) допрос с -тием - допит з загрозами, з муками (тортурами).
    * * *
    1) при́страсть, -ті

    име́ть \пристрастие к чему́ — коха́тися в чо́му, ма́ти при́страсть до чо́го

    2) (несправедливое суждение, отношение) небезсторо́нність, -ності; ( предвзятость) упере́дженість; ( предубеждение) упере́дження
    3) ( угроза) погро́за

    допро́с с пристра́стием — ист. до́пит (-у) з торту́рами (з погро́зами); перен. суво́рий до́пит

    Русско-украинский словарь > пристрастие

  • 82 промахиваться

    -махнуться давати, дати маху (хиби), хибити, схибити, милити, змилити, огулитися, шпака вбити, давати, дати хука, скиксувати; (редко) осковзнутися; (только стреляя, бросая, мяч и т. п.) прокидати, прокинути, не влучити, не втрапити; (в игре, где нужно поймать брошенное) стратити. [Цей маху не дасть (Конис.). Великого маху дав я (схибив я) в цій справі. Крий Боже схибити в чому, - пропала вся наша справа і громадська вкупі (Л. Укр.). Він не хибне тебе, хоч як високо висить (Франко). Як хоче чогось добутися, то вже не змилить. Стрельнув і схибив - трохи понизив. Та й пан не огулився, що таку кралю полюбив (Лебед. нов.). Скиксуєш раз - тоді прощай (Котл.). Я тим осковзнувсь трохи, що рано посіяв. Стріляв на вовка та й прокинув (схибив). У кремняхи гуляла, аж чотири рази стратила (Борз.)].
    * * *
    несов.; сов. - промахн`уться
    ( о выстреле) хи́бити, схи́бити и схибну́ти; ( об ударе) прома́хуватися, промахну́тися; дава́ти ма́ху (ху́ка), да́ти ма́ху (ху́ка); ( ошибаться) помиля́тися, помили́тися

    Русско-украинский словарь > промахиваться

  • 83 противный

    1) противний, супротивний, протилежний; см. Противоположный. [З противної вулиці доносився парубочий гомін (Мирн.)]. -ный берег - протилежний берег. -ная сторона (реки, дома) - противний, протилежний бік (річки, дому). [Сіни були прохідні і виводили на такий же ґанок з противного боку дому (Ор. Лев.)]. -ное мнение - протилежна, супротивна думка. В -ном случае - в противному разі. -ная сторона, юрид. - супротивна, суперечна, відпорна сторона. В -ную сторону - см. В противоположную сторону (Противоположный). -ные средства часто ведут к одной цели - протилежні (суперечні) засоби часто провадять до однієї мети;
    2) (противодействующий) противний, супротивний, суперечний и -ній, перешкідний. [Прийдеться тоді нам і все те, що роблено в Московщині для руського єдинства, назвати супротивним народній руській справі (Куліш)]. -ный ветер, -ная волна - противний, супротивний вітер, противна, супротивна хвиля. [Човен же був уже на середині моря й било його хвилями, бо вітер був супротивний (Єв.). Вітер (су)противну хвилю зо дна моря знімає, судна козацькі розбиває (Дума)]. -ный закону поступок - суперечний законові (и із законом) вчинок. -ный лагерь - противний, супротивний, суперечній табор. -ная сила - супротивна, перешкідна сила;
    3) гидкий, огидний, огидливий гидесний, бридкий, обридний, обридливий, прикрий, оприкривий, відворотний, осоружний, нечвидний, вредний; срв. Отвратительный. [Я йому гидка, тому й біжить так швидко (Самійл.). Гидесна ти мені стала (Липовеч.). Бридкий, поганий же ти, Дувиде, та ще й дуже (Васильч.). Як зненавиділа, то й дивитись не хоче на нього - якийсь одворотний став він їй (Васильч.). Щось іде - таке нечвидне, що й глянути гидко (Свидн.). Ну, та й уредний же хлопець (Лохв.)]. -ный вкус, запах - гидкий, відворотний, прикрий смак, пах. -ная погода - бридка, погана погода. -ный человек, женщина - огидний, вредний, відворотний чоловік, огидна, вредна, відворотна людина, жінка, огидник, огидниця, огида (общ. р.), обридник, обридниця. Делать, сделать кому-л. что-л. -ным - спротивлювати, спротивити, бридити, збридити и набридити, прикрити, сприкрити кому що. [Знав, що тим спротивлю їй ще гірше огидну хату нашу (Л. Укр.). І оте заживання самого цукру так йому набридило цукор, що він потім не міг пити солодкого чаю (Єфр.). Все те вкупі в короткім часі мусіло сприкрити їй спільні снідання, обіди і проходи з панством Темницькими (Франко)]. Сделаться -ным кому - спротивитися, збридитися, сприкритися кому, зробитися, стати гидким, відворотним кому. [Коли-б я не спротивилася часом Степанові в такій одежі (Л. Укр.)]. Он -вен мне - він мені відворотний, гидкий, огидний, бридкий, осоружний. [Попросту мені той Дембовський - огидний (Крим.). Чи не будуть вони бридкі тобі (Леонт.). Я тричі вже йому казала, що осоружний він мені, що й глянути не можу я на нього (Тобіл.). Вона мені така одворотна (Борз.)].
    * * *
    I
    1) проти́вний; ( расположенный напротив) супроти́вний; ( противоположный) протиле́жний, супротиле́жний
    2) ( противоречащий) супере́чний, проти́вний
    II
    оги́дний, гидки́й, оги́дливий, проти́вний; ( отвратительный) бридки́й, обри́дливий, обри́длий, відворо́тний, відра́зливий, осору́жний; хи́рявий, хире́нний, хи́рний, хи́рий, опри́кривий; диал. шпе́тний

    Русско-украинский словарь > противный

  • 84 прошибаться

    прошибиться
    1) страд. - пробиватися, бути пробитим;
    2) (промахнуться) хибити, схибити, давати, дати маху (хука) не поціляти, не поцілити, (бросая) прокидати, прокинути. [Раз на вовка хука дав; удруге схибив; за третім разом заряд у пеньок, всадив (Мирний)];
    3) (ошибиться в расчётах) хибити, схибити, давати, дати маху (хиби). [Великого маху дав я в цій справі].
    * * *
    I несов.; сов. - прошиб`иться
    ( ошибаться) хи́бити, схи́бити
    II
    1) пробива́тися; прола́муватися, проло́млюватися
    2) пройма́тися; звору́шуватися, розчу́люватися

    Русско-украинский словарь > прошибаться

  • 85 управделами

    тж. управд`ел
    (управля́ющий дела́ми) керспра́вами (нескл., м.) (керу́ючий спра́вами), керспра́в (керівни́к справ)

    Русско-украинский словарь > управделами

  • 86 хлопоты

    1) ( заботы) турбо́ти, -бо́т, піклува́ння; турбани́на, турба́ція, моро́ка; турба́; ( дела) спра́ви, род. п. справ

    \хлопоты по хозя́йству — по́рання, порани́на

    2) ( суетливая и беспокойная работа) кло́піт, -поту, клопота́ння; клопітня́, клопотня́, клопотне́ча, моро́ка, заморо́ка, раху́ба; ( суета) метушня́

    наде́лать \хлопоты кому́ — завда́ти кло́поту кому́

    Русско-украинский словарь > хлопоты

  • 87 Мирщина

    1) (мирское имущество) громадське добро (майно); (повинности) громадський відбуток (-тку); (дела) громадські справи (р. справ);
    2) (помочь) толока (-ки);
    3) см. II. Мир 8.

    Русско-украинский словарь > Мирщина

  • 88 Набеливать

    набелить набілювати и набіляти, набілити, (о мног.) понабілювати, понабіляти що и чого; срв. Белить. -лить лицо - набілити лице (обличчя). [Справ красило і білило, щоб я личко набілила (Пісня)]. Набелённый - набілений, понабілюваний. -ться -
    1) набілюватися, набілитися, понабілюватися; бути набілюваним, набіленим, понабілюваними. [Прийде неділенька, набілися, піди до церкви помолися (Чуб. V)];
    2) (вдоволь, сов.) набілитися, (о мног.) понабілюватися.

    Русско-украинский словарь > Набеливать

  • 89 Нагаживать

    нагадить
    1) напаскуджувати, паскудити, напаскудити, напоганювати, напоганити, насквернювати, насквернити, нагиджувати, нагидити, каляти, накаляти, шкодити, нашкодити, (о мног.) понапаскуджувати, понапоганювати, понасквернювати, понагиджувати. [Корова напаскудила саме коло дверей (Звин.). Понасквернювали коло порога, що гидко й до хати доступитися (Лебединщ.). Купу накаляв здорову, як хата (Рудч.). Кіт серед хати нашкодив (Київ)];
    2) -дить кому - нашкодити кому. [Нашкодив він мені в цій справі своїм лопотливим язиком (Київщ.)].

    Русско-украинский словарь > Нагаживать

  • 90 Нарешать

    (дел) нарішати, навирішати, (зап.) наухвалювати (справ), (вопросов, задач) нарозв'язувати (питань, за(в)дач или завдань).

    Русско-украинский словарь > Нарешать

  • 91 Неознакомленный

    необізнаний в чому и з чим. [Вона в цій справі необізнана (Київ)].

    Русско-украинский словарь > Неознакомленный

  • 92 Неотносящийся к делу

    сторонній, неналежний, нестосовний, що не належить, що не стосується до справи, чужий справі, (гал.) недотичний.

    Русско-украинский словарь > Неотносящийся к делу

  • 93 Переследывать

    переследовать, юрид. розсліджувати, розслідити що наново, робити, зробити слідство чому, в чім наново. -следованный - розсліджений наново. Дело это -вано - цю справу розсліджено наново, у цій справі слідство зроблено наново.

    Русско-украинский словарь > Переследывать

  • 94 Перехитрять

    перехитрить кого перехитровувати, перехитрувати, перехитрити, охитрувати, перемудровувати, перемудрувати, перемудрити, змудрувати кого. [Він за мене хитріший: перехитрував мене. Можна і смерть перехитрити (Самійл.). Замислив я охитрувати вередуху (М. Вовч.). Бабу і чорт не змудрує]. -рить (через меру, в ущерб себе) - перемудрити. [Перемудрив я в цій справі так, що сам у дурні пошився (в дураках остался)].

    Русско-украинский словарь > Перехитрять

  • 95 Поживляться

    поживиться поживлятися, поживитися, (немного) піджити, підживитися чим. Срв. Живиться. -виться около кого, около чего - поживитися з кого, з чого. Он -вился от этого дела - він поживився на тій справі (на тому ділі). Нечем больше -виться - урвалася вудка.

    Русско-украинский словарь > Поживляться

  • 96 Поначать

    поночинати, порозпочинати. -чали много всяких дел - порозпочинали багато всяких справ.

    Русско-украинский словарь > Поначать

  • 97 Поскопиться

    позбиратися, назбиратися, (о толпе) набратися, натлумитися. [Чимало справ позбиралось за тиждень].

    Русско-украинский словарь > Поскопиться

Страницы

См. также в других словарях:

  • справіку — присл. З давніх часів, здавна …   Український тлумачний словник

  • справіку — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • водоспоживання (в гірничій справі) — водопотребление в горном деле water consumption, water use Wasserverbrauch використання води гірн. підприємствами для техн. і госп. побутових цілей. Осн. джерела, що забезпечують В. для техн. цілей шахтні і кар єрні води, зливи хвостосховищ і… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • інгібування в гірничій справі — ингибирование в горном деле inhibition in mining *Inhibition, Hemmung, Verzögerung im Bergbau – процес пригнічення, гальмування хімічних реакцій під час здійснення вибухових робіт, буріння свердловин, експлуатації свердловин на родовищах нафти і… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • Саввин, Александр Викторович — В этой биографической статье не указана дата рождения. Вы можете помочь проекту, добавив дату рождения в текст статьи …   Википедия

  • История развития понятий «общение» и «коммуникация» — Активное использование понятий О. и коммуникация (К.) в отеч. психологии началось в 1970 1980 х гг. одновр. с развитием общей, социальной, пед., инженерной психологии, психологии труда, а также психологии личности, медицинской психологии,… …   Психология общения. Энциклопедический словарь

  • Моисеев, Александр Павлович — В Википедии есть статьи о других людях с именем Александр Моисеев. В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Моисеев. Александр Павлович Моисеев (22 ноября 1938(19381122), Златоуст)  краевед, член союза журналистов… …   Википедия

  • Лень, Валентин Валентинович — Лень Валентин Валентинович Дата рождения: 4 октября 1961(1961 10 04) (51 год) Место рождения: Запорожье,Запорожская область, УССР Страна …   Википедия

  • БИБЛИОГРАФИЯ БОГОСЛОВСКОЙ ЛИТЕРАТУРЫ — БИБЛИОГРАФИЯ [от греч. βιβλίον книга и γράφω пишу] БОГОСЛОВСКОЙ ЛИТЕРАТУРЫ, информация об изданиях, относящихся к комплексу научно богословских дисциплин. Термин «библиография» появился в Др. Греции и первоначально означал «переписывание книг».… …   Православная энциклопедия

  • Арсеньев, Владимир Клавдиевич — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Арсеньев. Владимир Клавдиевич Арсеньев Дата рождения …   Википедия

  • Ларион Валевский — Ларион Валевский  боярин великого князя киевского Александра (Олелька) Владимировича Слуцкого (Гедиминовичи), родоначальник шляхетских родов Юго Западной Руси Левковских, Невмержицких, Верповских, Геевских (Ловдыковских), Булгаков (Белавских …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»