Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

сон+не+идёт

  • 41 анемон

    бот. анемона, проліски; сон.
    * * *
    тж. анем`она
    анемо́на

    Русско-украинский словарь > анемон

  • 42 боб

    бот. біб (р. бобу). Турецкие бобы - см. Фасоль. Волчьи б. (Lupinus) - кава. Остаться на бобах - піймати облизня, пошитися в дурні, дулю з'їсти. Разводить бобы (балагурить) баляси (баляндраси) точити, теревені правити (точити), оповідати сон рябої кобили.
    * * *
    I
    біб, род. п. бо́бу
    II спорт.
    боб, -а

    Русско-украинский словарь > боб

  • 43 бред

    марення, маячі[е]ння, маячня. [Температура в нього сорок ступінів, почалося марення. Заговорила поміж риданням щось невиразне, як маячіння (Л. Укр.). Чи се був дивний сон, - чи маячня слабого? (Вороний)]. Буйный бред - шалене маячіння, маячний шал.
    * * *
    1) ма́рення, марі́ння, мая́чення, маячі́ння, маячня́; верзі́ння
    2) ( бессмыслица) маячня́; нісені́тниці, -ниць, нісені́тниця

    Русско-украинский словарь > бред

  • 44 быстротечный

    бистропливний (-плинний), бистрий; скороминущий. [Бистрий Дунай. Життя - бистроплинний (скороминущий) сон. Бистропливна мрія].
    * * *
    1) швидкопли́нний, бистропли́нний, скоромину́щий, скоромину́чий
    2) спец. швидкопли́нний, швидкоте́чний

    Русско-украинский словарь > быстротечный

  • 45 вздрагивать

    вздрогнуть здригатися, здригнутися, кидатися, кинутися, стенатися, стенутися, движіти, здвигатися, стрепехатися, стрепенутися, тріпнутися. [За кожним гуркотом грому вона неспокійно кидалася (Коцюб.). Від плачу стенається тіло худеньке (Л. Укр.)]. В. с испугу, особенно во сне - жахатися, (сов.) жахнутися. [І страху не раз набрався, аж крізь сон жахався (Свидн.). Грюкнув дверима, аж дитина жахнулася]. Он вздрогнул - він іздригнувсь, його струс(о)нуло.
    * * *
    несов.; сов. - вздр`огнуть
    здрига́тися, здригну́тися и диал. здригну́ти, стена́тися, стену́тися, стина́тися, стину́тися; ( вскидываться) кида́тися, ки́нутися; ( дрожать) тремті́ти, затремті́ти, дрижа́ти, задрижа́ти; ( содрогаться) ті́патися, ті́пнутися, стрі́пуватися, стрі́пнутися, усилит. стріпону́тися, стрепену́тися сов., здвига́тися и здви́гуватися, здвигну́тися, стру́шуватися, струси́тися и струсну́тися и усилит. струсону́тися; ( с испуга) жаха́тися, жахну́тися

    Русско-украинский словарь > вздрагивать

  • 46 видеть

    1) бачити, вбачати, (зап.) видіти, зріти; (усматривать, замечать) добачати. [На свої (на власні) очі бачив = собственными глазами видел. I в вічі не бачив = и в глаза не видел. Старі очі не так добачають, як бачили давно колись]. Видеть в ком, в чём что - вбачати в кому, в чому що. Я вижу его насквозь - знаю його як облупленого. Вижу его как живого - як на очі його зоглядаю. Плохо видеть - недобачати. [Старий став - недобачаю]. Не видеть чего (не хотеть видеть чего) - не мати очей на що. Видеть для себя что-л. предосудительное в чем-л. - мати собі за сором що. Видеть во сне - см. Сон и Сниться;
    2) (сознавать внутренно) бачити, вбачати. [Скільки сягає його пам'ять… усе не вбачає він себе щасливим (Коцюб.)]. Видишь ли, видите ли - бач, бачте. [Такі, бачте, люди (Шевч.)]. Виденный - бачений, виджений.
    * * *
    ба́чити; диал. вида́ти, ви́діти; ( усматривать) убача́ти, добача́ти

    ви́дишь, ви́дишь ли, ви́дите, ви́дите ли — в знач. вводн. сл. бач, ба́чиш, ба́чте, ба́чите

    Русско-украинский словарь > видеть

  • 47 вкушать

    вкусить
    1) заживати, зажити чого, споживати, спожити чого. [Хліба-соли заживати];
    2) (испытывать) дізнавати, дізнати, зазнавати, зазнати, коштувати, скоштувати чого; (только в высоком стиле) вкушати, вкусити, покушати чого. [Не зазнав я втіхи та кохання. Багато дізнала вона лиха. Скоштувати гіркої. Вкусити гріха. Дам я тобі покушати радощів (Екклез.)]. Вкушённый - зажитий, спожитий; зазнаний, дізнаний, скоштований.
    * * *
    несов.; сов. - вкус`ить
    1) спожива́ти, спожи́ти; ( пробовать) куштувати, скуштува́ти
    2) (что, чего - перен.: изведывать) торж. зазнава́ти, зазна́ти (чого́); зажива́ти, зажи́ти (чого, що)

    вкуша́ть плоды́ побе́ды — втіша́тися перемо́гою

    вкуша́ть плоды́ своего́ труда́ — користува́тися (втіша́тися) своє́ю пра́цею

    вкуша́ть сон — ирон. спа́ти, зажива́ти сну

    Русско-украинский словарь > вкушать

  • 48 глупость

    1) нерозум, дурний розум, недоумство, дур (р. дуру), дурість (р. -рости), дурощі (р. -щів), дурування. [З великого розуму у дур заходить. Не боже карання, а своє дурування]. По глупости - з дурного розуму. Делать глупости - см. Глупить;
    2) (мелочь, пустяк) дурниця. [Що там, врешті, сон? Дурниця (Коцюб.)]. Вот глупости! - дурниця!
    * * *
    1) ( свойство) ду́рість, -рості, глупота, глу́пство; ( бессмысленность) безглу́здість, -дості, нісені́тність, -ності

    по глу́пости — з дурного ро́зуму

    2) (глупый поступок, глупая мысль, речь) дурни́ці, -ни́ць, дурни́ця

    говори́ть глу́пости — говори́ти (моло́ти, верзти́) дурни́ці

    Русско-украинский словарь > глупость

  • 49 грёза

    1) мрія;
    2) мара, примара, привид;
    3) сон.
    * * *
    1) ( мечта) мрі́я, ма́рення
    2) (сновидение; видение в бреду) ма́рення

    Русско-украинский словарь > грёза

  • 50 дичь

    1) пуща (о диком месте, покрытом лесом), дике поле, глушина;
    2) дичина. [Стріляють дичину. На базарі багато було дичини];
    3) нісенітниця, ка-зна-що. См. Ахинея, Вздор. Нести, пороть дичь - верзти нісенітниці, гнати химери, говорити (плескати, правити) ка-зна-що, говорити що й купи не держиться, оповідати сон рябої кобили.
    * * *
    1) охотн., кул. дичина́
    2) (дикое, глухое место) глушина́
    3) ( вздор) нісені́тниця, нісені́тниці, -ниць, безглу́здя, дурни́ця

    Русско-украинский словарь > дичь

  • 51 жизненный

    життьовий, життєвий, живущий. [Життьова сила письменства (Єфр.). Постаті богів не мають ні краси, ні зграбности, ні правди життєвої (Л. Укр.). Данія всі літературні та й життьові засоби позичає у Німеччини (Грінч.)]. Почерпать -ные соки из чего - черпати живущі соки з чого (питаться) живитися чим. [Міста мусять пристосувати себе й заговорити в унісон до того живого народнього моря, з якого вони собі живущі соки черпають (Єфр.)]. -ный путь - життьова путь, життьова нива, життьова стежка. [На твоїй довгій ниві життьовій не одно тобі трапилося. Нехай вона по стежці життьовій іде з ним спільно, думає і вчиться (Франко)]. Жизненный опыт - (життьовий) досвід. [З зморшками досвіду на блідих лицях (Коцюб.)]. -ные припасы - живність. [І живність є - голодні не вмремо (Грінч.)]; срв. Припасы, Продовольствие. -ная сила - життьова сила, (простонар.) живець. [Живець увірвавсь].
    * * *
    життє́вий, життьови́й

    Русско-украинский словарь > жизненный

  • 52 жмурить

    -ся мружити, -ся. [Мружив очі проти блискучого сонечка (М. Вовч.). Хоч я ляжу спати - сон очей не мружить. Голова аж важніла на плечах, очі мружилися (Крим.)]. При игре в жмурки - жмуритися. [Хто буде жмуритися?]. Срв. Щурить.
    * * *
    мру́жити, жму́рити

    Русско-украинский словарь > жмурить

  • 53 забываться

    забыться
    1) забуватися, забутися; (подвергаться забвению) іти, піти в непам'ять, западати, запасти в непам'ять. [Все на світі забувається: і щастя, і горе. Вже й імення царські почали западати в непам'ять (Л. Укр.)]. -лся кто сном - здрімався хто, трохи поспавсь;
    2) (быть дерзким перед кем) забуватися, забутися перед ким. [Не забувайся так! Я воїн старший за тебе (Куліш)]. Забывающийся -
    1) (забываемый) забутний;
    2) (дерзкий) зухвалий.
    * * *
    несов.; сов. - заб`ыться
    1) забува́тися, забу́тися; (сов.: задремать) задріма́ти

    \забываться быться сном — задріма́ти, упа́сти в сон, забу́тися сном

    \забываться быться во сне — забу́тися в сні

    2) ( терять чувство действительности) забува́тися, забу́тися; (сов.: замечтаться) замрі́ятися

    Русско-украинский словарь > забываться

  • 54 имя

    1) ім'я (р. ім'я и архаич. імени, им. мн. імена), й[і]мення, (диал.) імено, (название) назва, назвисько, наймення; ум. іменнячко, найменнячко. Собственное, крестное имя - власне, хрещене ім'я (ймення). Имя предмета, животного - назва речи (предмета), тварини. Имя отца, друга - батькове, приятелеве ім'я (ймення). Полное имя - повне ім'я, ймення. [Хіба не можна назвати повним іменням: Герасим? (Мова)]. Имя, отчество, фамилия - ім'я, по батькові та прізвище. Дать имя - дати кому ім'я, ймення; срвн. Нарекать, Наречь 1. Носить имя - зватися. Об'явить своё имя - назвати, об'явити своє ім'я (ймення). По имени - на ім'я (на м'я), на ймення, на назвисько, [Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.). На назвисько Ялина (Липов. п.)]. Быть кем только по имени - бути ким тільки (лиш) на ймення, ім'ям. Назвать кого по имени - назвати кого на ймення. Как ваше имя? - як вас на ім'я, на ймення? яке вам ім'я? як ваше ім'я (ймення)? [Не знаю, хто ви єсть і як вас на ім'я (Самійл.)]. Как его имя? - як він (його) на ім'я (на ймення)? як йому ім'я (ймення)? [А як він на ім'я? Іван? (Звин.). Як на ім'я того пана? (М. Вовч.)]. По его имени - його ім'ям, за його ім'ям, (по нём) по йому. Школа -ни Франка - школа імени Франка. Именем кого, чего, чьим -нем - в ім'я кого, чого, в ім'я чиє (чиїм ім'ям) (гал.) в імени кого. [В ім'я народу беру тебе, ворога громадського порядку (Куліш)]. Именем закона, короля, императора - в ім'я закону, ім'ям короля, імператора, (гал.) в імени цісаря. Умоляю вас именем нашей дружбы - благаю вас в ім'я нашої приязни. Во имя чего - в ім'я чого. [В ім'я моїх заслуг (Куліш)]. Во имя Бога - в ім'я боже. На имя кого - на кого, на ім'я кого (чиє). Купить усадьбу на имя жены - купити садибу на жінчине ім'я, на жінку. Письмо на имя такого-то - лист на адресу такого-то. От имени кого, от чьего имени - від кого, на ім'я кого, чиїм ім'ям, (гал.) в імени кого. [Орудували замість самого пана і на його ім'я залюдняли неміряні пустині (Куліш). Моїм ім'ям дав Девісон його (смертний присуд) (Грінч.)]. От моего имени - від мене, від мого імени, (фам.) моєю губою. [Так і скажіть йому моєю губою, що він дурень (Звин.)]. Не иметь другого имени, как - не мати иншого ім'я, як; не виходити з чого. [Просвітку йому не буде від посмішища; з байстрюка не виходитиме (Квітка)]. Имя же им легион - їм же ім'я - легіон;
    2) (репутация, слава) слава, ім'я. Доброе, честное имя - добра слава, добре ім'я. [Їм зосталась добра слава (Шевч.). Моє все багатство єсть моє добре ім'я (Котл.)]. Худое имя - недобра слава, неслава. Приобрести имя, сделать себе имя - (з)добути, придбати (собі) ім'я, славу (и слави). Замарать своё доброе имя - заплямувати (закаляти) своє добре ім'я, свою добру славу. Человек с именем - людина з ім'ям;
    3) грам. - ім'я. Имя существительное, прилагательное, числительное - іменник (речівник), прикметник, числівник (-ка). Имя собственное, нарицательное, собирательное - ім'я власне, загальне, збірне.
    * * *
    1) ім'я́, род. п. і́мені и ім'я́; (преим. о личном названии человека, о названии предметов, явлений) іме́ння, йме́ння

    во и́мя кого́-чего́ — в ім'я́ кого́-чого́

    и́менем кого́-чего́ — ім'я́м (і́менем) кого́-чого́

    и́мени кого́-чего́ — і́мені кого́-чого́

    называ́ть ве́щи свои́ми (со́бственными, настоя́щими) имена́ми — назива́ти ре́чі свої́ми (вла́сними, спра́вжніми) імена́ми

    на и́мя чьё — ( адресованный) на ім'я́ чиє́

    носи́ть и́мя — ма́ти ім'я́

    от и́мени кого́ — від і́мені кого́

    по и́мени — на ім'я́, на йме́ння

    с мировы́м и́менем — зі світови́м ім'я́м (і́менем)

    соста́вить (сде́лать) себе́ и́мя — здобу́ти собі́ ім'я́

    то́лько по и́мени — (внешне, формально) ті́льки (лише́, лиш) за на́звою (на йме́ння)

    2) грам. ім'я́

    и́мя прилага́тельное — прикме́тник

    и́мя существи́тельное — іме́нник

    и́мя числи́тельное — числі́вник

    собира́тельное и́мя — збі́рне ім'я́

    Русско-украинский словарь > имя

  • 55 исполняться

    исполниться
    1) виконуватися, виконатися, сповнятися, сповнитися, справлятися, справитися, відбуватися, відбутися; (делаться) робитися, зробитися; бути виконаним, сповненим, справленим. Работа -ется кое-как - працю виконують аби-як, праця виконується (робиться) аби-як;
    2) (осуществляться) сповнятися, сповнитися, обычно: справджуватися, справдитися, здійснюватися и здійснятися, здійснитися, (сбываться) збуватися, збутися, (редкий пров.) стаковитися; срвн. Осуществляться, Сбываться. [Ще-ж не сповнився й давній заповіт (Л. Укр.). Той сон твій справдиться (Шевч.). От і справдилося його передчуття (Коцюб.). Як проти неділі присниться та до вечора не стаковиться, то й минеться (Козелеч.)]. Предсказание моё -лось - провість моя справдилася, здійснилася. Все его желания -ются - а) усі бажання його виконуються, виконують, вволяють; б) усі бажання його справджуються, здійснюються;
    3) (о времени) виходити, вийти, сповнятися, сповнитися. [Сьогодні виходить як раз два місяці, відколи він попавсь у неволю (Грінч.). Ще тільки дванадцять років сповнилось після того (Куліш)]. Ему -лось двадцать пять лет - йому вийшло двадцять п'ять років. Годы его -лись (возмужал) - йому вийшли вже роки;
    4) (наполняться) сповнятися, сповнитися, виповнятися и виповнюватися, виповнитися чого и (реже) чим. [Його душа вщерть сповняється солоденької сантиментальности (Крим.). Вже відро сповнилось водою (Сл. Гр.)]. Сердце его -лось радости - серце його сповнилося радости (радощів) или радістю (радощами). Мера терпения моего -нилась - міра терпіння мого сповнилася (переповнилася, виповнилася).
    * * *
    I несов.; сов. - исп`олниться
    1) вико́нуватися несов.; зді́йснюватися, -нюється, здійсни́тися, спра́вджуватися, спра́вдитися и справди́тися
    2) (истекать - о времени, сроке) мина́ти, мину́ти, кінча́тися, кінчи́тися и скінчи́тися; спо́внюватися, -нюється и сповня́тися, спо́внитися; (о достижении какого-л. возраста) зрі́внюватися, зрівня́тися
    II несов.; сов. - исп`олниться
    (чем, чего - наполняться) спо́внюватися и сповня́тися, спо́внитися (чим, чого); ( проникаться) пройма́тися, пройня́тися, -йму́ся, -ймешся, перейма́тися, перейня́тися (чим)

    Русско-украинский словарь > исполняться

  • 56 когда

    1) нрч. вопрос. - коли? -да вы придёте? - коли ви прийдете? -да же? - коли-ж? Да и - да же работать? - та й коли-ж (та й коли його) працювати? -да бы? - коли-б?
    2) нрч. врем. указат. и неопредел. - коли. Вот -да - от (ось) коли, аж от (ось) коли. [Аж ось коли довідався, а то все не знав (Сл. Гр.)]. -да есть, а -да и нет - коли є, а коли й нема. -да-то - колись, колись-то. [Було колись - в Україні ревіли гармати (Шевч.). Колись-то було, та тепер загуло (Приказка)]. Бывший -да-то - колишній. -да-либо, -да-нибудь - коли, колись, коли- небудь, будь-коли, (редко) либонь-коли. [Зосмілюсь вас спитати: ви бачили коли дочку Баптиста? (Куліш). Люби, кого знаєш, та не смійся надо мною, як коли згадаєш (Шевч.)]. Зайдите ко мне -да-нибудь - зайдіть до мене коли(сь), коли-небудь. -да-нибудь вы пожалеете об этом - колись ви пожалуєте за цим. Если вы -да-либо осмелитесь это сделать - якщо (як) ви насмілитесь коли зробити це. Когда прислать вам эту книгу? -да- нибудь; -да-нибудь пришлёте - коли прислати вам цю книжку? - коли-небудь; колись пришлете. Более чем -да-либо - більш ніж коли (будь-коли). -да бы то ни было, -да ни есть, -да-угодно, -да-попало - аби-коли (будь-коли), хоч коли, коли припаде, коли трапиться. [Такі розмови однаково були-б велися не тільки тепер, але й будь-коли (Крим.)]. Кое-когда - см. отдельно;
    3) нрч. относит., союз врем. - як, коли, (редко) що, де. [Були золотії віки, як пісня і слово були у шанобі (Л. Укр.). Як побачив він дівчину, спинивсь (Крим.). Прийде час, коли з білих дівочих рук спадуть кайдани (Грінч.). Робочої доби, що людей в селі нікого немає, - він сам собі ходить (М. Вовч.). Де Христос родився, той день празднуємо (Чуб. III)]. -да - тогда - коли - тоді, як - тоді. [Коли хліб, тоді й розум (Номис). Наш край кохали ми й тоді, як ви ще кашку їли (Самійл.)]. -да - то - коли - то, як - то. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Н.-Лев.)]. А -да, -да же - а коли, коли-ж. В ту минуту, -да я выходил - в ту хвилину (тої хвилини), як (коли) я виходив. Настанет день, -да мы увидимся - настане день (днина), коли (що тоді) ми побачимось. Вы должны слушаться, -да вам приказывают - ви повинні слухатися, коли вам наказують. -да вам угодно - коли вам охота. -да ни - хоч коли, (реже) коли не. -да к вам ни зайдёшь, вас нет дома - хоч коли зайдеш до вас (коли до вас не зайдеш), вас нема вдома (то все немає вас удома). -да бы ни - хоч-би коли, хоч коли-б, коли-б не. Примите его, -да бы он ни пришёл - прийміть його, хоч-би коли (хоч коли-б) він прийшов. -да бы - коли-б. Не было такого случая, -да бы я не был рад видеть вас - не було такого випадку, щоб я не був радий бачити вас;
    4) союз условн. - коли, як, якщо, (ведь) що; см. Если. [Чи-ж варто було жалкувати за минулим, коли воно виявило себе банкрутом? (Єфр.). Як поділимось ми працею й наукою, то аж тоді буде на світі добре всім (Н.-Лев.). Де вже ти мені поможеш, що у мене нема нічого (Рудч.)]. А -да так, то - а коли (як, якщо) так, то. В случае, -да он придёт - якби він прийшов; у тому разі, як він прийде. -да бы - якби, коли-б, щоб, якби-що, (зап.) коби, коб. [Якби я хоч на хвилину скинув цей залізний панцер, кров-би кинулась потоком (Л. Укр.)]. -да бы вы знали, как он зол - якби (коли-б) ви знали, який він злий. -да бы не - якби не, коли-б не, якби-що не, щоб не, (зап.) коби не. [Якби не ті літа важкої муки, то я сам присяг-би нині, що се був сон (Франко). Коли-б не він - надгробок укрив-би двох панів (М. Рильськ.). Може воно було-б і гарніш, якби-що я зовсім не родилася (Крим.). Ви хіба забули, що, коб не ми, то вам-би був кінець (Вороний)]. О -да бы! - о, якби! о, коли-б! щоб! бодай!
    * * *
    1) нареч. коли́

    \когда да бы — ( если бы) коли́ б, якби́

    2) (нареч.: когда-нибудь) коли-не́будь, коли́сь, коли
    3) союз коли́, якщо́

    Русско-украинский словарь > когда

  • 57 лежаться

    лежатися. [Ой не спиться, не лежиться, і сон мене не бере (Пісня)].
    * * *
    лежа́тися

    Русско-украинский словарь > лежаться

  • 58 любительница

    1) любителька, аматорка, прихильниця чого, охоча, охотлива, охітна до чого, залюблениця в чому, (охотница до чего) ласа до чого и на що, (шутл.) голінна до чого; срв. Любящая. [Я вже на сон голінна (Н.-Лев.)]; а) прихильниця, приклонниця;
    3) аматорка. [Заньковецька вперше виступила на сцені в «Наталці Полтавці» як аматорка (М. Гр.)].
    * * *
    ама́торка

    Русско-украинский словарь > любительница

  • 59 мгновенно

    нрч. миттю, вмить, вмент, (одним) ментом, (вдруг) раптом, раптово, враз. [Як лишився в світлиці сам, на нього миттю найшов спокійний, міцний сон (Крим.). Впасти на лаву, як камінь у воду, і вмить склепити очі (Коцюб.). Дими враз щезли, зате біля сахарні роїлась купа людей (Коцюб.)].
    * * *
    нареч.
    ми́ттю, уми́ть, за хвили́ну; ( моментально) момента́льно; ( внезапно) рапто́во, ра́птом, враз, знена́цька

    Русско-украинский словарь > мгновенно

  • 60 наверно

    нрч. напевне[о], запевне[о], допевне[о], з певністю, певна річ, (реже) на певність, (определённо) дійсне[о], довідно, (обстоятельно) докладно, (диал.) рихтенно. [От тоді напевно щезнуть чари (Франко). Се таке діло, що запевне дасть нам мілійони (Кониськ.). Треба допевне знати, що і як (Мирн.). Так, з певністю так (О. Пчілка). Певна річ, ся повість їм сподобалась-би (Грінч.). Це я дійсне (дійсно) знаю, його нема вдома (Звин.). Довідно ніхто не скаже, що дав йому (Кам'янеч.). Я пішов з ним, все ще не знаючи докладно, чи то сон, чи ява, що зо мною діється (Франко). Та се рихтенно він зробив (Брацл.)]. Это я -но знаю - це я запевне[о] (напевне[о], з певністю) знаю. -но не знаю - напевне[о] (запевне[о], на певність, довідно, докладно) не знаю. [Найгірше було те, що ніхто напевно не знав, чи одмінять процесію (Коцюб.)]. -но ли вы это знаете? - чи запевне[о] (допевне[о], дійсне[о]) ви це знаєте? Вы -но его найдёте - ви напевне[о] (ви, певна річ.) його знайдете.
    * * *
    1) нареч. напе́вно, напе́вне, пе́вно, пе́вне, допе́вне; запе́вне, запе́вно
    2) в знач. вводн. сл. жарг. напе́вно, напе́вне, пе́вно, пе́вне, пе́вна річ, ма́буть и мабу́ть; запе́вне, запе́вно

    Русско-украинский словарь > наверно

Страницы

См. также в других словарях:

  • сон — сон/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • СОН — муж. состояние спящего; отдых тела, в забытьи чувств; ·противоп. бдение, бодрость, явь. Сон глубокий, крепкий, непробудный; сонь легкий, будкий, чуткий, на слуху, дрема. Востать от сна, отойти ко сну. Сон напал, одолел. Заботы ото сна и от еды… …   Толковый словарь Даля

  • сон — сна; м. 1. Наступающее через определённые промежутки времени физиологическое состояние покоя и отдыха, при котором почти полностью прекращается работа сознания, снижается реакция на внешние раздражения. Крепкий, глубокий, сладкий, богатырский сон …   Энциклопедический словарь

  • СОН — СОН, сна, м. 1. только ед. Периодически наступающее физиологическое состояние, противоположное бодрствованию, на время к рого полностью или частично прекращается работа сознания. «Не одну ночь провел он без сна». Гончаров. «Матвей Саввич… …   Толковый словарь Ушакова

  • Сон — сна; м. 1. Наступающее через определённые промежутки времени физиологическое состояние покоя и отдыха, при котором почти полностью прекращается работа сознания, снижается реакция на внешние раздражения. Крепкий, глубокий, сладкий, богатырский сон …   Энциклопедический словарь

  • сон — периодическое функциональное состояние человека и животных со специфическими поведенческими проявлениями в вегетативной и моторной сферах, характеризующееся значительной обездвиженностью и отключенностью от сенсорных (см. сенсорная система)… …   Большая психологическая энциклопедия

  • сон — сущ., м., употр. очень часто Морфология: (нет) чего? сна, чему? сну, (вижу) что? сон, чем? сном, о чём? о сне; мн. что? сны, (нет) чего? снов, чему? снам, (вижу) что? сны, чем? снами, о чём? о снах 1. Сном называют физиологическое состояние покоя …   Толковый словарь Дмитриева

  • СОН — периодически возникающее состояние покоя, которое сопровождается уменьшением возбудимости центральной нервной системы, выключением сознания, расслаблением мускулатуры, замедлением сердечной деятельности, дыхания и т. д. Наступление сна зависит от …   Краткая энциклопедия домашнего хозяйства

  • СОН — сеть основного напряжения СОН сеялка овощная навесная Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. СОН «счастье обходит несчастных» «со [мной] одни несчастья» «самая озорная нахалка» «сын… …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • сон — См. неясный забыться сном, клониться ко сну, лежать в летаргическом сне, наводить сон, наводящий сон, находиться в летаргическом сне, опочить вечным сном, отходить ко сну... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н.… …   Словарь синонимов

  • СОН —         1) культурная универсалия, образ и мифологема альтернативной реальности; 2) специфично пограничное состояние сознания, описанное в терминах инобытия и теологии успения; 3) эстетич. аналог условной смерти. Первое значение термина… …   Энциклопедия культурологии

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»