-
1 sunward
1. adjспрямований (повернений) до сонця; що рухається до сонця2. advу напрямі (до) сонця* * *I a1) спрямований, звернений до сонцяII adv -
2 сонце
сsun; sunshineвідбивати сонце — to reflect ( to blaze back) the sun
грітися на сонці — to bask in the sun, to sun oneself
схід (захід) сонця — sunrise, sunup (sundown, sunset)
-
3 восток
схід (р. сходу), схід сонця, (редко) східень (р. -дня). [Помолились на схід сонця (Шевч.). Довго жив на сході - і в Туреччині, і в Персії]. На востоке (с восточной стороны) - від схід-сонця, з-під сонця. [Видко від схід-сонця гай (М. Вовч.)].* * *схід, род. п. схо́ду -
4 восход
схід (р. сходу). Восход солнца - схід сонця, світ сонця. До восхода солнца, до рассвета - до схід сонця, до сходу сонця. С -дом солнца - при сході сонця.* * *1) ( действие) схід, род. п. схо́ду, схо́дження, ви́ходження, підняття́, (неоконч.) підійма́ння, підніма́ння2) (появление светила; восток) схід -
5 circumsolar
adj астр.що обертається навколо Сонця; близький до Сонця* * *a; астр.який обертається навколо Сонця; близький до Сонця; навколосонячний; який оточує Сонце -
6 solarize
v1) піддавати впливові сонця2) зазнавати впливу сонця3) фот. передержувати* * *vпіддавати впливу сонця; піддаватися впливу сонця -
7 sun
1. n1) сонцеthe S. — астр. Сонце
2) (the sun) сонячне світло; сонячне проміння; сонячне тепло3) поет. рік4) поет. день5) світило6) схід (захід) сонцяfrom sun to sun — від сходу до заходу сонця, від зорі до зорі
sun porch — с.г. солярій (для вигулювання свійської птицІ)
under the sun — під сонцем; на нашій планеті; у цьому світі
in the sun — а) спокійно, безжурно
a place in the sun — тепленьке місце; б) блискуче, яскраво, помітно
to have the sun in one's eyes — розм. бути п'яним
to hold a candle to the sun — займатися непотрібною справою, марно витрачати сили
to see the sun — народитися; жити
the morning sun never lasts a day — присл. ніщо не вічне на землі
2. v1) гріти на сонці2) грітися на сонці, загоряти (тж to sun oneself)3) виставляти на сонце; піддавати дії сонця; сушити на сонці4) поет. світити як сонце* * *I [sen] n1) сонцеthe Sun — acтp. Сонце
2) ( the sun) сонячне світло; сонячні промені; сонячне тепло3) сонце; зірка, що є центром системи планет4) пoeт. рік; деньII [sen] vin the sun — спокійно, безбідно; яскраво, помітно
1) гріти на сонці; грітися на сонці, загоряти ( to sun oneself)2) поміщати, виставляти на сонце; піддавати ( що-небудь) дії сонячних променів; сушити на сонці3) пoeт. світити як сонце -
8 кӱн
I(кӱллер СБ)1. сонце ВН-К, СГ-СК; кӱн ал- засмагати на сонці НБЄ; кӱн ачылаҗах вахты на світанку К; эвин кӱн бети сонячний бік хатиК; кӱн доғ / тув- сходити сонцеві СЛ / СБ; кӱн доғмадан до сходу сонця СЛ; кӱн тамамундан від повноти світла (сонця, дня) М; кӱн тувушха на світанку НБЄ; кӱн хон- заходити сонцеві О; кӱнге харшы проти сонця ВН; кӱн хыздырый сонце пече СМ; кӱннер хайда хонаҗах? де зайде сонце? У; кӱн хонарға на заході сонця НБЄ.2. день ВН-К, СГ-СК; кӱн ара через день О; кӱнӱң берекетли болсун щасливого вам дня О; хайсы кӱнге т'етирий ахча якого дня принесе гроші ВН; кӱндэ (дэ) щодня ВН-К; кӱндэ дэ барйам щодня свято СБ; кӱндэ дэ барыс хоншуңа щодня йдеш до сусідів П; кӱндэ дэ сени аңайым я щодня згадую тебе У; бир кӱндэ певного дня ВН; бир кӱндэ болуй той да, бир кӱндэ болуй ӧлӱ дэ в той самий день буває й весілля, і покійник СМ; ӱч кӱндэн бери бунда уже три дні він тут СК; кӱнлердэн / кӱннердэн бир кӱн П / У, Г одного дня; кӱнме кӱндэн що не день, з кожним днем ВН; бир кӱнӱ одного дня СМ, Г; кӱнӱ бӱгӱн на сьогодні СБЧ; кӱн кӱнне К, кӱнӱн кӱнӱне СМ кожного дня; кӱн ӱле полудень, обідній час К; кӱн эт- переживати дні У; кӱн этамам не переживу й дня Б; бӱтӱн кӱн цілий день Г; доған кӱн день народження НКД; о кӱн на днях, днями О; ӧбӱр кӱн післязавтра Г; ӧтӧкӱн, ӧтэкӱн позавчора Г; пор. гӱн, див. кӱнбаты, кӱндоғу, кӱндоғуш (у), кӱн-йеҗе, кӱнтовуш, кӱнхонуш.IIревнощі НМ. -
9 day
n1) деньthe other day — цими днями, за кілька днів
any day — в будь-який день, у будь-який час
day after day, day by day — день за днем, день у день
break of day — світання, схід сонця
2) робочий день3) певний день, певне число; календарна датаVictory D. — День Перемоги
May D. — Перше травня
April Fool's D. — перше квітня (коли жартома обдурюють)
4) доба, двадцять чотири години5) денний час6) ера, епоха, час7) період, строк, пораsome day — коли-небудь; у недалекому майбутньому
at some future day — у майбутньому, якось цими днями
8) звич. pl дні життя9) пора, час (розквіту тощо)cap and feather days — дні дитинства, дитинство
* * *n1) деньday of rest, day off — вихідний день; день, денний час
broad day — день, удень
break of day — світанок; схід сонця; робочий день
day's takings — щоденний виторг; певний день, певне число; ( календарна) дата
days in court — юp. дні судових засідань
2) день, добаlunar day — місячний день;; місячна доба
3) вирішальний день; битва, бій4) часто pl час, ера, епохаin days to come — у майбутньому; період, строк, пора
some day — коли-небудь; найближчим часом
to the present day — дотеперat some future day — у майбутньому; як-небудь днями
days of grace — кoм. пільговий строк
lay days — кoм. строк навантаження е розвантаження судів
5) pl дні життя, життя; певний період життя, пора6) пора розквіту, процвітання7) гeoл. денний шар, денна поверхня8) acтp. період обертання небесного тіла black-letter day буденний день -
10 heliac
adj астр.1) сонячний2) що з'являється перед сходом сонця; що з'являється після заходу сонця (про зірку)* * *= heliacal; a; астр. -
11 solar
1. nкімната на верхньому поверсі замку2. adj1) hemp. сонячний2) міф. що поклоняється сонцю; що стосується бога сонцяsolar cell — фіз. елемент сонячної батареї
solar helmet — військ. шолом з радіостанцією, що працює на сонячній батареї
solar oil — солярове масло, солярка
solar plexus — анат. сонячне сплетення
* * *I n II a1) acтp. сонячний2) сонячний, який використовує енергію Сонця3) який поклоняється Сонцю; який відноситься до бога Сонця -
12 sunward
-
13 закат
I. захід (-ходу) (сонця, місяця). На -те солнца - як сонце заходить (заходило), над захід сонця, навзаході[и], надзаходи (сонця). [Вже надзаходи сонечко, скоро вечір (Квітка). Вдома він буває саме тоді, як навзаходи сонце. Навзаході недобре спати хворим (Л. Укр.)]. Спуститься к -ту (о солнце) - стати навзаході, на схилку, повечоріти. [Пождіть, хай сонце трохи повечоріє]. Солнце (было) на -те - сонце вже (було) надвечори, на схилку, на вечірньому (у)прузі. [Вже хутко вечір; сонце вже на схилку (Л. Укр.)]. На -те дней своих - доживаючи свого віку, на схилку свого віку. «Закат Европы» О. Шпенглера - «Присмерк Европи» О. Шпенґлера.II. Закат снежный - забіг (-гу). [Не їдь туди - там великі забіги].* * *I1) за́хід, -ходу и захі́д, -хо́дусо́лнце бы́ло на \закат те — со́нце [вже] схиля́лося (схили́лося) над ве́чір, со́нце [вже] захо́дило, со́нце стоя́ло на вечі́рньому (на вечі́рнім) пру́зі
2) (перен.: конец) кіне́ць, -нця́; ( упадок) зане́пад, -у; ( гибель) заги́бель, -лі; ( сумерки) при́смерк, -у, при́смерки, -ківна \закат те дней — на схи́лі ві́ку (сла́ви), на захо́ді життя́
II тж. зак`ятна \закат те [свое́й] сла́вы — в зане́паді [своє́ї] сла́ви
( налог с мусульман) церк. закя́т, -уIII мет.зака́т, -у -
14 Запад
1) (сторона света) захід (р. заходу), захід-сонця, спадень (-ня). [Тепер куди? На схід? на захід-сонця? на північ? на полуднє? (Л. Укр.). Від захід-сонця насувала страшна хмара. А з сходу аж на спадень… (Тичина)]. К -ду - на захід, під сонце. Солнце склонялось к -ду - сонце було на заході; сонце було на вечірньому (у)прузі;2) (земли лежащие к -ду) захід (-ходу). Латинский Запад - латинський Захід (Єфр.).* * *(Западная Европа, США и Канада) За́хід, -ходу -
15 запад
1) (сторона света) захід (р. заходу), захід-сонця, спадень (-ня). [Тепер куди? На схід? на захід-сонця? на північ? на полуднє? (Л. Укр.). Від захід-сонця насувала страшна хмара. А з сходу аж на спадень… (Тичина)]. К -ду - на захід, під сонце. Солнце склонялось к -ду - сонце було на заході; сонце було на вечірньому (у)прузі;2) (земли лежащие к -ду) захід (-ходу). Латинский Запад - латинський Захід (Єфр.).* * *за́хід, -ходук \запад ду от чего́ — на за́хід від чо́го
с восто́ка на за́пад — із схо́ду на за́хід
-
16 на
предл.I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).II. На -1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!* * *I предл.1) с вин. п. на (кого-що)положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл
сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце
глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо
ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків
взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час
на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі
на за́втра — на завтра
помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)
на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)
в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)
идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)
сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)
учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря
отре́з на пальто́ — відріз на пальто́
ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти
на вся́кий слу́чай — см. всякий
на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то
2) с предложн. п. на (кому-чому)лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку
на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності
выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)
служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті
на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма
на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ
на [э́тих] днях — см. день
на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя
на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)
игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)
игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов
е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)
прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)
стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)
матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)
спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)
говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами
обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою
II част.писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою
нана, возьми́! — на, візьми́!
вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот
III част.на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь
како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)
-
17 захід
I чз`ахід( сторона світу) westII з`ах`ідна захід (від) — west(wards) (of)
1) ( небесних світил) recess; set, setting, sundown ( сонця)2) ( заходження кудись) stopping ( at a place); calling (at) ( судна); ав. approachIII чбез заходу (заходження) до порту — without putting in (at) a port
з`ахідmeasure, action, arrangement; legislative enactment ( законодавчий); undertakings; enterprise (див. заходи) -
18 afternoon
nчас після полудня; час після обіду, післяобідній часin the afternoon — після полудня, після обіду; вдень
good afternoon! — добридень! (при зустрічі у другій половині дня); до побачення! (при розставанні у другій половині дня)
* * *I n1) час після полудня; години від полудня до заходу сонцяin the afternoon — удень, після полудня
2) остання, більш пізня частина ( чого-небудь)II aденний; який відбувається між полуднем, заходом сонця -
19 alpenglow
-
20 elongate
Iadjвитягнутий; подовженийIIv2) продовжити (строк)3) астр. збільшувати видиму кутову відстань (планети від Сонця)* * *I aвитягнутий, подовженийII v1) розтягувати; подовжувати; розтягуватися, подовжуватися, рости в довжину2) продовжити ( термін)3) acтp. збільшити видиму кутову відстань ( планети від Сонця)
См. также в других словарях:
Тінь Сонця — Основная информация Жанр фолк метал … Википедия
до схода сонця — Вр. До сходу сонця … Словник лемківскої говірки
сонячний — а, е. 1) Прикм. до сонце 1 3). || Здійснюваний за допомогою сонця, сонцем. || Створюваний сонцем, промінням сонця. || Створюваний відбиттям проміння сонця. || При якому світить сонце. || Який діє завдяки використанню енергії сонця. || Пов язаний… … Український тлумачний словник
Kroda — Основная информация Жанры … Википедия
Олесь, Александр — Александр Олесь Олександр Олесь Имя при рождении: Александр Иванович Кандыба Псевдонимы: Александр Олесь Дата рождения … Википедия
Олесь — Олесь, Александр Александр Олесь Олександр Олесь Имя при рождении: Александр Иванович Кандыба Псевдонимы: Александр Олесь Дата рождения: 4 декабря 1878 года Место рождения … Википедия
Олесь А. — Александр Олесь (укр. Олександр Олесь; 4 декабря 1878, с. Крига, Сумская область 22 июля 1944, Прага) украинский писатель и поэт. Жил в Праге (Чехословакия). Отец одного из лидеров ОУН, писателя и археолога Олега Ольжича. Сочинения 1918 рік А… … Википедия
Олесь Александр — Александр Олесь (укр. Олександр Олесь; 4 декабря 1878, с. Крига, Сумская область 22 июля 1944, Прага) украинский писатель и поэт. Жил в Праге (Чехословакия). Отец одного из лидеров ОУН, писателя и археолога Олега Ольжича. Сочинения 1918 рік А… … Википедия
смеркання — я, с. 1) Дія за знач. смеркати. 2) Напівтемрява, яка настає після заходу сонця; сутінки. || Час між заходом сонця і настанням ночі. •• До смерка/ння до настання темноти. На смерка/нні після заходу сонця; коли смеркає. 3) у знач. присл.… … Український тлумачний словник
Рутковский, Владимир Григорьевич — Владимир Рутковский укр. Володимир Григорович Рутківський Имя при рождении: Владимир Григорьевич Рутковский Дата рождения: 18 апреля 1937(1937 04 18) (75 лет) … Википедия
Винниченко, Владимир Кириллович — [1880 ] выдающийся украинский писатель и известный политический деятель. Родом из селян бедняков. При помощи брата рабочего учился в гимназии. Батрачеству я, скитался по селам. В 1900 поступил в Киевский университет, но за "беспорядки"… … Большая биографическая энциклопедия