-
1 сожаление
1) жаль, род. п. жа́лю и жалю́без \сожаление ния — без жалю́
из \сожаление ния к кому́ — з жалю́ до ко́го, жалі́ючи кого́
к [вели́кому, глубо́кому] \сожаление нию — на превели́кий жаль
2) ( сочувствие) співчуття́; (жалость, сострадание) жалкува́ння, жа́лощі, -щів, жа́лування, жалі́ння -
2 воздыхание
-
3 горький
1) (на вкус) гіркий, ум. - гіркенький, гіренький. Надоел как горькая редька - уївся як хрін, остогид, осточортів, осоруживсь, увіривсь, у печінках засів. См. Надоесть;2) (причиняющий горе) гіркий, прикрий; (бедственный) гіркий, безщасний, злиденний. Горькие упрёки, слова - гіркі докори, слова. Горькие воспоминания - гіркі, прикрі спогади. Г-ое оскорбление - гірка образа, живий ураз. Г-ое сожаление - живий жаль, гіркий жаль. Г- ая истина - гірка, ущиплива правда (правдонька). Г-кий хлеб - гіркий, затруєний хліб, гіркі гроші. Горькая участь, судьбина и т. д. - гірка доля, лиха доля, лиха година. Горькая моя участь - гіркий (лихий) мені світ. [Гіркий світ, а треба жить (Ном.)]. Г-ая жизнь - гірке (злиденне, безщасне) життя. Горе горькое - горе гірке, гірке бідування;3) (выражающий горе) гіркий, ревний. Горькие слёзы - гіркі (ревні) сльози, или просто - гіркі, гіркії. [Облився гіркими (Грінч.)]. Горький плач - ревний плач;4) (горемычный) - см. Горемычный. Эх, вы горькие! (о лошадях) - ой, ви горопашечки, небожата, ой, ви бідолашні;5) горький пьяница - гіркий п'яниця, п'яниця непросипенний. Пить горькую - пити без просипу. Пить (испить) -кую чашу - пити гірку, сов. спити (скоштувати) гіркої, випити добру повну. Делать, делаться горьким - см. Горчить, горчать. Сделать слишком - ким - перегірчити. Становиться более -ким - гіркішати, гірчати. Стать -ким, более -ким - згіркнути, погіркішати;6) горькая соль (английская) - гірка сіль, епсоніт. Г-кая вода - гірка вода. Г-кая земля - магнезія.* * *гірки́йго́ре го́рькое — гірке́ го́ре (бідува́ння)
\горький (го́рькая) пья́ница — гірки́й (безпроси́пний) п'яни́ця, питу́щий
-
4 жаление
I. (от гл. жалить) жалення.II. проявление жалости сожаление) жаління, жалощі (р. -щів), жаль (р. -лю), (м. р.) жалування. -ние по ком - жалкування за ким, чим, шкодування за ким, чим.* * *I ж`алениежа́лення, жа́лінняII жал`ение1) жалі́ння, жа́лування2) жалкува́ння, шкодува́ння3) шкодува́ння, жалкува́ння, жалі́ння -
5 жалость
сострадание сожаление к кому, чему) жаль (р. -лю, м. р.) до кого, до чого, для кого, для чого, про кого (о ком), жалощі (р. -щів), (редко) жалість (р. -лости). [Жаль сповняв її серце = ж. наполняла её сердце. І відчув він невимовний жаль до бідолашної дівчини (Крим.). Для мене в твоєму серці нема жалю! Глянь на мене привітніше, ну з жалощів одних (Тоб.)]. Без -сти - без жалю, без жалощів. Жалость охватывает кого - жаль бере (пориває) кого. Ж. охватила кого - жаль узяв (обняв) кого. Возбудить -лость в ком - викликати жаль у кому. Какая жалость - який жаль, як жаль (жалко), яка шкода! Из -лости к кому - з жалю, з жалощів до кого; жаліючи, шкодуючи кого.* * *жаль, -лю и -лю́, жа́лість, -лості, жа́лощі, -щівкакая \жалость ть! — яки́й жаль!, яка́ шко́да!
-
6 милость
1) (привлекательность, приятность) любість, милість, любота, утішність; (изящество) гожість; (любезность) люб'язність, ґречність; (благосклонность) ласкавість (- ости), прихилля (-лля); срв.I. Милый 2 и 3. -лость этого ребёнка всякого поражает - любість (милість, утішність) цієї дитини кожного вражає;2) (расположение, благоволение, одолжение) ласка, милость (-ти). [Легенди про рай, поруч з ідеєю про божу ласку чи неласку (Л. Укр.). Здобути ласку літературних меценатів (Крим.). Що-день хвалили бога за його милость (Квітка)]. Это для него особенная -лость - це для його (йому) особлива ласка. Он не достоин ваших -тей - він не варт вашої ласки. Что -лость ваша - що ласка (милость) ваша. [Подайте, що милость ваша (Тесл.)]. Монаршая -лость - а) (благоволение) монарша ласка; б) (отличие) відзнака (нагорода) від монарха. Божи[ь]ею -тью, по -ти божи[ь]ей - з ласки божої, ласкою божою. [З ласки божої художник (Єфр.)]. Вашими -тями - з вашої ласки. По вашей -ти - а) (из-за вас) через вас, з вашої причини. [Він німий лежить, холодний з моєї причини (Л. Укр.)]; б) (благодаря вашей доброте) з вашої ласки. [Кажете, що я п'яний? так не з вашої ласки! (Звин.)]. Из -ти, по -ти - з ласки. [Служить з ласки (Номис)]. Жить из -ти у кого - жити з ласки, жити на ласкавому хлібі (поэт. на божій харчі) в кого. [Йому не довелось-би помирати в своєї сестри на ласкавому хлібі (Куліш). В його росло, на божій харчі, за дитину чиєсь байстря (Шевч.)]. Быть в -ти у кого - мати ласку чию, тішитися чиєю ласкою, користуватися з ласки чиєї. Войти, попасть в -лость к кому - підійти (втереться: підбитися) під ласку кому, здобути ласку, здобутися ласки в кого. [Чи підбилась моя Уля своєму батькові під ласку? (Мова)]. Выйти из -ти у кого, лишиться -ти чьей, утратить чьи -ти - втратити ласку (реже ласки, р. п.ед.), загубити ласку чию. [Втратив панську ласку (Куліш). Боїться ласки втратити (Звягельщ.)]. Добиваться, искать -ти у кого - запобігати ласки чиєї или в кого. Добиться чьей -ти, чьих - тей, приобрести, снискать чью -лость - запобіг(ну)ти ласки чиєї или в кого, дістати ласки в кого, здобути, з'єднати ласку чию или в кого. [Тоді цариця запобігне ласки, як нас оддасть йому? (Куліш). Такої ласки дістану і в Параски (Номис). Замість всім з'єднать ласку ти сам станеш ласки негідним (Франко)]. Положиться на чью -лость - спуститися (покластися) на чию ласку. Иметь -лость (сожаление) к кому - зглянутися на кого. Оказывать -лость кому - робити ласку кому; см. Оказывать 2. [Думають, що це вони ласку мені роблять, коли дозволяють працювати на їх (Крим.)]. Оказывать -лости кому, осыпать -тями кого - виявляти велику ласку до кого, дарувати кому свою велику ласку. Не оставить кого своей - тью - не забути (не поминути) кого своєю ласкою, не позбавити кого своєї ласки. Просить - ти у кого - просити ласки (реже милости) в кого. -ти прошу, -ти просим (пожалуйте) - просимо (на милость), милости просимо. Переложить, переменить, сложить гнев на -лость - з[пере]мінити гнів на ласку. Сделайте -лость - а) (явите) зробіть ласку, будьте ласкаві; б) (в ответе на просьбу: пожалуйста) будь ласка, будьте ласкаві, дуже прошу, та прошу. Сделайте -лость кушайте - будьте ласкаві споживайте (їжте);3) (в обращении, титуле) милость, (зап., полон.) мосц[т]ь (-ц[т]и), (редко) добродійство. Ваша -лость - ваша милость (зап., ваша мосць), ваше добродійство, (фам., устар.) вашець (-ци, ж. р.) вашмосць. [Просимо вашої милости і на обід (Н.-Лев.). Багато пристає на вашу мосць, а инші Коваленка, обстоюють (Грінч.). Якби то, ваше добродійство, ви нам милостиню подали (ЗОЮР. II)].* * *1) ми́лість, -лості; (благоволение, расположение) ла́ска2) (благодеяние; дар) ми́лість, доброді́яння3) (свойство, качество) редко ми́лість; люб'я́зність, ласка́вість, -вості; уті́шність, -ності -
7 плачевный
плачливий, плачний, жалібний, журкий, смутний, тужливий. [Плачливий голос. Плачлива доля. Смутні обставини].* * *1) ( жалобный) жа́лібний и жалібни́й; (содержащий плач, напоминающий плач) пла́чний, плачли́вий2) (вызывающий сожаление, жалость) жа́лісний, пла́чний, плаче́вний; ( печальный) сумни́й; ( жалкий) жалюгі́дний3) (не оправдывающий ожиданий, ничтожный) жалюгі́дний, мізе́рний -
8 пожалеть
пожалувати, пожалкувати кого, що и чого, про кого, про що, за ким, за чим, пожаліти, зажаліти, ужалувати кого, чого, (преимущественно в значении поскупиться) пошкодувати (диал. пошкодіти) чого, (реже) кого, (поберечь) пошанувати що; (сжалиться) пожалитися, зжалитися над ким и кого, ужалітися, зжалітися, зглянутися на кого, на що. [Рідна мати і полає і пожалує (Звин.). Мале пожалуєш, велике втеряєш. Він пожалів мене вбить (Рудч.). Не зажалієш (не вжалуєш) батька в наймах. Пожалкував-би моїх слізочок (Квітка). Ой, пожалься, милий боже, дівчиноньки молодої (Метл.)]. Не -лей денег - не пошкодуй (не пожалуй) грошей. Пожалеешь лычка - отдашь ремешок - не жалій ухналя, бо підкову згубиш. Срв. Жалеть, Сжалиться.* * *1) ( кого-что - почувствовать жалость) пожалі́ти, пожа́лувати (кого-що); (несов.: сжалиться) згля́нутися (на кого-що)2) (о ком-чём, чего - почувствовать сожаление, опечалиться) пожалкува́ти (за ким-чим, про що), пошкодува́ти (за ким-чим), пожа́лувати (за ким-чим, кого-чого, про що)3) ( поскупиться) пошкодува́ти, пожалкува́ти, пожа́лувати, пожалі́ти4) (пощадить, поберечь) пожалі́ти, пошанува́ти, поберегти́ -
9 пожаловаться
пожалітися, (редко) обжалітися, зажалітися на кого, на що, поскаржитися на кого, на що, (редко) пожалкуватися на кого, на що. -ваться на кого в суд - позов подати (заложити) на кого, подати до суду на кого, запізвати до суду кого, пожалітися (поскаржитися) на кого в суд, оскаржити, прискаржити кого (перед судом); срв. Жаловаться.* * *поска́ржитися, пожалі́тися, пожа́луватися; ( высказать сожаление) побі́дкатися
См. также в других словарях:
сожаление — Раскаяние; угрызения совести, скорбь, сокрушение. См. извинение, печаль выражать сожаление... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. сожаление раскаяние; жалость, сострадание;… … Словарь синонимов
СОЖАЛЕНИЕ — СОЖАЛЕНИЕ, сожаления, ср. (книжн.). 1. о ком чем. Чувство печали, скорби, раскаяния, вызываемое сознанием какой нибудь утраты или непоправимости чего нибудь. «Бесплодные сожаления о минувшем, жгучие упреки совести язвили его, как иглы.» Гончаров … Толковый словарь Ушакова
Сожаление — Сожаление ♦ Regret Испытываемое в настоящем желание, обращенное на прошлое и в силу этого как бы дважды пустое – оно отражает нехватку в нас самих того, чего никогда и не было. Тем самым отличается от ностальгии (нехватки того, что когда то… … Философский словарь Спонвиля
СОЖАЛЕНИЕ — СОЖАЛЕНИЕ, я, ср. 1. о ком (чём). Чувство печали, огорчения, вызванное утратой, сознанием невозможности изменить или осуществить что н. Сожаления об ушедшей молодости. Расстаться без сожаления. 2. к кому (чему). Жалость, сострадание.… … Толковый словарь Ожегова
сожаление — Безумное, бесплодное, бесполезное, великое, глубокое, горькое, грустное, деланное, досадное, жгучее, запоздалое, затаенное, искреннее, крайнее, лживое, лицемерное, мучительное, напрасное, напускное, невольное, неподдельное, нестерпимое, острое,… … Словарь эпитетов
сожаление — • безграничное сожаление • большое сожаление • великое сожаление • глубокое сожаление • горькое сожаление • крайнее сожаление • огромное сожаление … Словарь русской идиоматики
Сожаление — (ст.слав. – совместная жалость) – чувство печали, огорчения по поводу утраты чего либо, потери, ухудшения, снижения и т.п. Сожаление проявляется как скорбь, грусть, жалость, печаль, огорчение в связи не только с самой утратой чего то имеющегося… … Основы духовной культуры (энциклопедический словарь педагога)
сожаление — выражать сожаление • демонстрация выразить сожаление • демонстрация … Глагольной сочетаемости непредметных имён
сожаление — СОЖАЛЕНИЕ1, я, ср Состояние печали, огорчения, вызванное утратой чего л., сознанием невозможности изменить или осуществить что л., невозвратимостью чего л.; Син.: жалость. Ах, зачем я не знала, что вы захворали! воскликнула она с нетерпеливым… … Толковый словарь русских существительных
сожаление — сущ., с., употр. часто Морфология: (нет) чего? сожаления, чему? сожалению, (вижу) что? сожаление, чем? сожалением, о чём? о сожалении; мн. что? сожаления, (нет) чего? сожалений, чему? сожалениям, (вижу) что? сожаления, чем? сожалениями, о чём? о… … Толковый словарь Дмитриева
сожаление — ▲ неудовлетворенность ↑ малый сожаление эмоция, вызываемая незначительным отрицательным событием. сожалеть. жалеть (#, что знакомство не состоялось). жаль. жалко (# потраченного времени). эх (эх, был бы я помоложе). к сожалению [огорчению.… … Идеографический словарь русского языка
